Офіційний веб сайт

Історія Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки

Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки

Премії для вчених - річ абсолютно необхідна. Вони були завжди, навіть у давні часи. Наука не вміє заробляти, вона може тільки надавати свої результати і чекати від суспільства, від зацікавлених осіб, від меценатів якоїсь допомоги, винагороди.

Державна премія, по-перше, стимулює науку, по-друге, показує суспільству, що наука потрібна, що вона приносить благо. Премія незалежно від її масштабу - це нагорода на грудях вченого. Сам факт отримання премії - це чудова піар-акція для науки.

Державні премії важливі не стільки для вченого, якому, як і кожній людині, приємне суспільне визнання. Ці премії важливіше для дезорієнтованої публіки, яка з подивом виявляє, що людина інтелектуальної праці все ще здатна домогтися чогось значущого в житті.

 

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Для реалізації інноваційної політики держави, впровадження в практику ефективних науково-технічних розробок особливе значення має загальнодержавне заохочення вчених і фахівців до активного розвитку науки і техніки.

В Україні задля підвищення престижу наукової праці, національного визнання її суспільної значимості, залучення до наукових установ талановитих учених у квітні 1969 р. було засновано Державні премії УРСР у галузі науки і техніки та створено Комітет із Державних премій УРСР у галузі науки і техніки.

Постановою ЦК КПУ та Ради Міністрів УРСР було визначено, що найвищі нагороди присуджують "за видатні наукові роботи, за глибокі теоретичні дослідження з питань марксистсько-ленінської науки, державного і господарського будівництва, за створення підручників для вищих, середніх спеціальних і середніх учбових закладів, за роботи зі створення і впровадження в народне господарство нової ефективної техніки, високопродуктивних технологічних процесів, прогресивних матеріалів, машин і механізмів, за впровадження передового виробничого досвіду".

Перші три роки Комітет приймав рішення про присудження щороку до 10 Державних премій та подавав їх на затвердження ЦК КПУ і РМ УРСР. Далі з метою стимулювання праці вчених і науково-педагогічних працівників, починаючи з 1972 року, встановлюється додатково 2 Державні премії УРСР в галузі науки і техніки за створення підручників для вищих, середніх спеціальних і середніх учбових закладів (постанова ЦК КПУ і РМ УРСР №409 від 20.08.1971).З 1976 року збільшено кількість Державних премій до 17 (постанова ЦК КПУ і РМ УРСР №515 від 11.11.1976).

Для заохочення колективів працівників виробничих і науково-виробничих об’єднань, підприємств, науково-дослідних, проектно-конструкторських організацій, які добились докорінного поліпшення якості промислової продукції і товарів народного споживання, починаючи 1975 року, за підсумками соціалістичного змагання щороку присуджуються шість Державних премій УРСР за видатні досягнення у праці передовикам соціалістичного змагання (постанова РМ УРСР № 414 від 13.08.1974),з 1986 по 1988 роки - вісім (постанова РМ УРСР № 442 від 29.12.1986, а з 1989 року – чотири (постанова ЦК КПУ і РМ УРСР № 256 від 14.10.1989). Останнє таке нагородження відбулося у 1990 році. Нагороджених 582 персоналії.

В 1991 році Державні премії УРСР в галузі науки і техніки та за видатні досягнення у праці і науково-технічній творчості перейменовані у Державні премії України в галузі науки і техніки. Щорічно присуджувалось до 19 Державних премій, з них 2 - за підручники (постанова Кабінету Міністрів Української РСР № 287 від 25.10.1991).

Указом Президента України від 28 березня 1995 року № 263/95 було затверджено нове Положення про Державну премію України в галузі науки і техніки, а Комітет підпорядковано безпосередньо Главі держави. З метою піднесення ролі і престижу Державної премії України в галузі науки і техніки, дальшого розвитку науково-технічного та інтелектуального потенціалу та з урахуванням змін, що відбулися в суспільстві, Указом Президента України №800/2000 від 14.06.2000 "Питання Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки" (із змінами, внесеними згідно з Указами Президента № 17/2003 від 14.01.2003, № 314/2006 від 19.04.2006, № 571/2006 від 23.06.2006, № 1179/2007 від 04.12.2007) затверджено Положення про Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки та Положення про Державні премії України в галузі науки і техніки

Указом Президента України від 31 травня 2016 року № 230/2016 затверджено нове Положення про Державні премії України в галузі науки і техніки та внесено зміни до Положення про Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки. 

З 2000 року вводяться премії Президента України для молодих вчених. Указом Президента України №779/2000 від 12.06.2000 (із змінами, внесеними згідно з Указами Президента №104/2001 від 21.02.2001, №253/2003 від 24.03.2003, №213/20016 від 31.05.2016) затверджено Положення про премії Президента України для молодих вчених.  

 За всю історію свого існування персональний склад Комітету оновлювався 11 разів.

рік

Нормативний документ, яким затверджено склад Комітету

кількість

членів Комітету

1969

Постанова Ради Міністрів Української РСР від 10 вересня 1969р., № 516

(Голова Ради Міністрів Української РСР О.Ляшко)

66 чол.

1973

Постанова Ради Міністрів Української РСР від 28 квітня 1973 р., № 212

(Голова Ради Міністрів Української РСР О.Ляшко)

69 чол.

1977

Постанова Ради Міністрів Української РСР від 3 травня 1977 р., № 255

(Голова Ради Міністрів Української РСР О.Ляшко)

80 чол.

1981

Постанова Ради Міністрів Української РСР від 15 травня 1981 р., № 281

(Голова Ради Міністрів Української РСР О.Ляшко)

86 чол.

1985

Постанова Ради Міністрів Української РСР від 30 квітня 1985 р., № 188

(Голова Ради Міністрів Української РСР О.Ляшко)

87 чол.

1989

Постанова Ради Міністрів Української РСР від 31 березня 1989 р. № 96

(Голова Ради Міністрів Української РСР В.Масол)

90 чол.

1993

Постанова Кабінету Міністрів України від 5 червня 1993 р., №420

(Прем'єр-міністр України Л.Кучма)

90 чол.

1997

Указ Президента України від 4 березня 1997 року №203/1997

(Президент України Л.Кучма)

88 чол.

2006

Указ Президента України від 19 квітня 2006 року №314/2006

(Президент України В.Ющенко)

98 чол.

2015

Указ Президента України від 18 червня 2015 року №345/2015

(Президент України П.Порошенко)

78 чол.

 

Весь цей час головою Комітету є академік Борис Євгенович Патон – видатний учений, організатор науки, перший Герой України, президент Національної академії наук України. Його наукові досягнення загальновизнані і відомі далеко за межами держави. Фундаментальні дослідження Б.Є. Патона щодо взаємодії зварювальних джерел нагрівання з розплавленим металом заклали основу для створення нової галузі металургії – спеціальної електрометалургії. Під його керівництвом створено принципово новий спосіб зварювання – електрошлаковий, вперше розпочато дослідження в галузі застосування зварювання та споріднених технологій у космосі. Борис Євгенович – головний ініціатор та ідеолог створення та впровадження унікальної технології зварювання живих тканин, яка дозволяє здійснювати відновлення фізіологічних функцій ушкоджених органів.

За цей період у Комітеті працювали 415 висококваліфікованих фахівців, більшість із них неодноразово обиралися до його складу. Це відомі в нашій країні та за її межами науковці, викладачі, конструктори, організатори виробництва, керівники державних органів влади (рис. 1).

  Название: кількість осіб  

 Рис. 1. Склад Комітету(за роками затвердження персонального складу Комітету).

 

 У Комітеті понад 30 років плідно працюють академіки НАН України Сергій Андрійович АНДРОНАТІ, Валерій Павлович КУХАР, Борис Сергійович СОГНІЙ та Ярослав Степанович ЯЦКІВ.

Питома вага працівників НАН України у складі Комітету протягом останніх років стабільно зростає (рис. 2).

  

Рис. 2. Питома вага академіків НАН України в складі Комітету за роками.

 

 Указом Президента України (1992 рік) затверджено Положення про Державну премію України в галузі науки і техніки, а Комітет підпорядковано безпосередньо Главі держави. Державна премія присуджується указами Президента України., встановлено загальну кількість премій - 20, в тому числі 2 – за підручники, 3 – за роботи, що становлять державну таємницю (колектив виконавців однієї роботи - до 10 осіб).

При комітеті працювало 22 спеціалізованих секцій, а саме:

біології,

будівництва та будівельних матеріалів,

геології, геофізики та географії,

гірничої справи,

гуманітарних наук,

екології та захисту навколишнього середовища,

енергетики,

інформатики,

легкої та харчової промисловості,

математики і механіки,

матеріалознавства,

машинобудування і транспорту,

медицини,

металургії,

нафти і газу,

радіоелектроніки, приладобудування та зв’язку,

сільського господарства,

соціально-економічних наук,

фізики,

хімії та хімічної технології,

розгляду праць молодих учених,

розгляду робіт, що становлять державну таємницю.

 

 Сьогодні Комітет забезпечує здійснення Президентом України повноважень із нагородження 15 Державними преміями України в галузі науки і техніки (колектив виконавців - до 8 осіб), присудження 40 премій Президента України для молодих вчених (колектив виконавців - до 4 осіб), призначення 300 стипендій Президента України та 320 Кабінету Міністрів України для молодих вчених.

 До роботи в Комітеті, а більша її частина проходить в його спеціалізованих секціях, сьогодні залучено понад 300 провідних науковців і фахівців.

При Комітеті працює 14 спеціалізованих секцій, які затверджені президією Комітету, а саме:

1.  МАТЕМАТИЧНИХ НАУК

2.  ФІЗИЧНИХ  НАУК

3.  ХІМІКО-БІОЛОГІЧНИХ НАУК

4.  СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ НАУК

5.  СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ НАУК

6.  ІНФОРМАЦІЙНИХ ТА КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

7.  ЕНЕРГЕТИКИ ТА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ

8.  РАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

9.  МЕДИЦИНИ

10. НОВИХ РЕЧОВИН І МАТЕРІАЛІВ

11. ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ГАЛУЗЕЙ ВИРОБНИЦТВА

12. АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

13. РОБІТ, ЩО СТАНОВЛЯТЬ ДЕРЖАВНУ ТАЄМНИЦЮ

14. РОБІТ МОЛОДИХ ВЧЕНИХ

Секція Комітету утворюється із числа членів Комітету, авторитетних вчених та відомих фахівців відповідного напрямку науки чи галузі виробництва для попереднього розгляду робіт, висунутих на здобуття премій, і є дорадчим органом Комітету. У складі кожної секції працює до 25 осіб.

Процес розгляду матеріалів, що представляються на присудження Державних премій, проходить в декілька етапів.

 На першому етапі проводиться науково-технічна експертиза. Кожна робота рецензується двома незалежними рецензентами, у разі потреби кількість рецензентів збільшується. На засіданнях спеціалізованих секцій з урахуванням висновків рецензентів аналізуються результати роботи та за підсумками обговорення шляхом таємного голосування кращі з них рекомендуються на конкурс. Роботи, допущені Комітетом до конкурсу, обговорюються науковою громадськістю (на наукових конференціях, семінарах, засіданнях науково-технічних і вчених рад тощо та на офіційному веб-сайті Комітету).

На другому етапі на засіданнях спеціалізованих секцій аналізуються матеріали громадського обговорення робіт, творчий внесок претендентів на здобуття премії. Комітет заслуховує рекомендації секцій, приймає рішення щодо кандидатур на присудження Державних премій. Проект указу про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки подається на розгляд Президентові України. Проект указу про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки подається на розгляд Президентові України.

таблиця 1

Розгляд робіт в Комітеті за 1969–2015 р.р.

Роки

 

Подано робіт в т.ч.

Всього

подано робіт

Всього

 до конкурсу

 

Премійовано робіт в т.ч.

Кількість премій  по положенню

Всього

премійовано робіт

Всього лауреатів

Розмір Державної преміїї

роботи

підруч-ники

закриті

роботи

роботи

підруч-ники

закриті

роботи

1969

61

0

3

64

32

6

0

1

10

7

37

2 500 карбованців

1970

64

0

4

68

27

9

0

4

13

13

99

2 500 карбованців

1971

48

0

6

54

28

9

0

1

12

10

81

2 500 карбованців

1972

51

3

5

59

28

9

0

1

12

10

86

2 500 карбованців

1973

38

2

3

43

25

7

2

3

12

12

67

2 500 карбованців

1974

49

2

11

62

32

6

1

4

12

11

72

2 500 карбованців

1975

64

3

9

76

33

7

1

3

12

11

86

2 500 карбованців

1976

57

2

16

75

33

14

1

1

17

16

137

2 500 карбованців

1977

58

4

12

74

38

11

2

4

17

17

129

2 500 карбованців

1978

58

3

13

74

42

13

2

1

17

16

129

2 500 карбованців

1979

67

4

12

83

37

15

2

1

17

18

136

2 500 карбованців

1980

61

4

15

80

40

13

2

2

17

17

152

2 500 карбованців

1981

55

3

15

73

33

16

3

5

22

24

193

2 500 карбованців

1982

64

2

16

82

39

15

2

5

22

22

185

2 500 карбованців

1983

53

2

14

69

37

15

2

5

22

22

189

2 500 карбованців

1984

53

3

15

71

34

14

2

5

22

21

193

2 500 карбованців

1985

53

2

16

71

33

16

2

5

22

23

188

2 500 карбованців

1986

58

2

14

74

31

15

2

5

22

22

191

2 500 карбованців

1987

56

2

18

76

33

16

0

5

22

21

178

2 500 карбованців

1988

64

3

13

80

35

15

2

4

22

21

164

2 500 карбованців

1989

50

3

9

62

35

12

2

5

15

19

158

2 500 карбованців

1990

31

3

2

36

28

11

2

0

15

13

90

5 000 карбованців

1991

53

4

6

63

40

14

2

3

19

19

130

10 000 карбованців

1992

43

3

6

52

37

14

2

3

19

19

116

100 000 карбованців

1993

43

2

2

47

36

15

1

3

19

19

123

10 млн. карбованців

1994

57

4

2

63

43

13

2

2

19

17

120

100 млн. карбованців

1995

53

4

6

63

37

11

1

3

20

15

103

500 млн. карбованців

1996

65

5

6

76

47

15

2

3

20

20

160

10 000 гривень

1997

75

5

5

85

49

12

2

2

20

16

138

15 000 гривень

1998

75

8

9

92

50

16

2

2

20

20

158

20 000 гривень

1999

73

7

6

86

45

15

2

3

20

20

177

25 000 гривень

2000

55

7

6

68

45

15

2

2

20

19

158

50 000 гривень

2001

62

7

6

75

45

13

2

2

20

17

141

75 000 гривень

2002

60

6

14

80

37

16

1

3

20

20

181

75 000 гривень

2003

67

4

12

83

38

14

1

3

20

18

161

75 000 гривень

2004

61

7

10

78

41

15

2

3

20

20

173

100 000 гривень

2005

57

8

3

68

37

14

3

3

20

20

155

100 000 гривень

2006

51

6

9

66

39

13

2

3

20

18

157

125 000 гривень

2007

50

5

3

58

39

14

1

1

20

16

151

125 000 гривень

2008

57

4

6

67

44

16

2

2

20

20

174

150 000 гривень

2009

57

5

7

69

41

15

2

3

20

20

182

170 000 гривень

2010

72

5

7

84

43

15

1

3

20

19

142

180 000 гривень

2011

52

5

4

61

38

15

2

3

20

20

183

200 000 гривень

2012

48

5

4

57

36

15

2

3

20

20

182

220 000 гривень

2013

50

3

8

61

34

15

2

3

20

20

184

250 000 гривень

2014

47

3

7

57

32

13

1

3

20

17

161

100 000 гривень

2015

51

3

5

59

35

13

1

2

20

16

143

250 000

гривень

всього

2647

177

400

3224

1741

616

75

138

 

829

6793

 

На рисунку 3 наведено розподіл премійованих робіт за науковими напрямами.

Практично це аналіз результативності інновацій в Україні та свідоцтво ступеня реалізації наукового потенціалу. Як видно, цей потенціал істотно вище в машинобудуванні, медицині, радіоелектроніці та металургії.

  

Рис. 3. Розподіл премійованих робіт за науковими напрямками.

За сорок сім років секціями було розглянуто понад  3 тисячі робіт, премійовано – 829 (25% від представлених), лауреатами стали 6547 осіб  (з урахуванням осіб, які отримали Державну премію декілька разів), наукові та практичні здобутки яких дістали гідну оцінку суспільства.

 

Рис. 4. Кількість розглянутих робіт в Комітеті

Першими лауреатами Державної премії в 1969 році стали академік АН УРСР Г.С.ПИСАРЕНКО, член-кореспондент АН УРСР В.Т.ТРОЩЕНКО, доктор технічних наук Г.М.ТРЕТʼЯЧЕНКО, кандидат технічних наук В.М.РУДЕНКО за цикл робіт про міцність матеріалів. Автори розробили оригінальні установки і методики для дослідження механічних властивостей матеріалів і конструктивних елементів машин за високих температур в умовах складного механічного і теплового навантаження в різних газових середовищах. У процесі досліджень уперше в світі встановлено основні закономірності характеристик міцності тугоплавких матеріалів.

Ця фундаментальна праця зробила не тільки істотний внесок у науку про міцність матеріалів і конструктивних елементів машин за високих температур, вона і сьогодні має велике значення для розвитку економіки.

Серед інших шести премійованих у 1969 р. досліджень - цикл робіт із теорії ядра видатного фізика-теоретика академіка АН УРСР Олександра Сергійовича ДАВИДОВА, який не тільки запропонував і розвинув теорію ядра, що дозволило на єдиних засадах пояснювати велике коло експериментальних фактів, але й довів теорію колективних збуджених станів несферичних атомних ядер, що враховує порушення аксіальної симетрії ядер (теорія неаксіальних ядер Давидова). Олександр Сергійович заснував новий напрям у науці – молекулярну біофізику. Суть його припущення полягає в тому, що різноманітність живих організмів, яка відрізняє їх від неживої природи, зумовлена особливою організацією складних молекулярних систем, але в цих системах діють ті самі елементарні закони, які визначають властивості атомів і молекул, що входять до складу тіл неживої природи. Ця ідея знайшла блискуче підтвердження в роботах його учнів і колег. Славетний науковець-теоретик спрогнозував майбутні тенденції розвитку науки, а його дослідження здобули світове визнання.

У наступні роки премію одержували такі всесвітньо відомі вчені нашої держави – двічі лауреати Державної премії:

математик Юрій Олексійович МИТРОПОЛЬСЬКИЙ – за розроблення теорії і практику застосування математичних методів для аналізу нелінійних явищ реального світу;

матеріалознавець Іван Микитович ФРАНЦЕВИЧ, головний вектор наукової діяльності якого ґрунтувався на глобальній ідеї – створювати нові матеріали із заданими властивостями для екстремальних умов експлуатації;

засновник наукової школи в галузі кібернетики Віктор Михайлович ГЛУШКОВ, який був ідеологом реалізації грандіозних державних проектів зі створення програмно-технічних комплексів для інформатизації та автоматизації господарської та оборонної діяльності країни. Особливо варто відзначити проект Загальнодержавної системи збору та обробки інформації для управління економікою країни.

У 1976 р. Державною премією було відзначено видатного авіаконструктора Олега Костянтиновича АНТОНОВА за створення та впровадження легкого пасажирського літака АН-24. У конструкції літака вперше були застосовані нові матеріали, прогресивні конструкторські і технологічні рішення, які стали базою для створення пасажирських і вантажних літаків.

Славетний хірург-кардіолог Микола Михайлович АМОСОВ – автор новаторських методик у кардіології, який перший в Україні почав лікувати серцеві вади хірургічним методом, одним із перших у СРСР запровадив у практику метод штучного кровообігу, провів протезування клапана митри, створив і вдало застосував антитромботичні протези серцевих клапанів. М.М. Амосов започаткував низку методів хірургічного лікування пороків серця, запропонував оригінальні моделі апаратів штучного кровообігу. Його дослідження і нині допомагають ефективно лікувати хворих.

 КОСТЮК Платон Григорович створив школу дослідників у галузях нейрофізіології, клітинної та молекулярної фізіології, біофізики. Вперше в світовій науці розробив методику внутріклітинного діалізу соми нервової клітини та застосував її для дослідження мембранних і молекулярних механізмів цієї клітини. Вперше в СРСР застосував мікроелектродну техніку для дослідження структурно-функціональної організації нервових центрів, біофізичних та молекулярних механізмів збудження та гальмування в нервових клітинах. Зробив вагомий внесок у розкриття гомеостазу іонів кальцію в нервових клітинах та його порушень.

Зараз Державна премія України в галузі науки і техніки присуджується авторові один раз за життя, але до 2006 р. лауреати могли її повторно отримати за нові роботи й визначні досягнення. Лише 227 особи отримали Державну премію декілька разів (4% від загальної кількості лауреатів), з них тричі нагородженими були 16 осіб. Це фундатори наукових шкіл, академіки НАН України АМОСОВ Микола Михайлович, ГАСИК Михайло Іванович, ЄРЕМЕНКО Валентин Никифорович, КОСТЮК Платон Григорович, БАР’ЯХТАР Віктор Григорович, ДОЛІНСЬКИЙ Анатолій Андрійович, ЗГУРОВСЬКИЙ Михайло Захарович, НЕМОШКАЛЕНКО Володимир Володимирович, КУНЦЕВИЧ Всеволод Михайлович, МОРОЗОВ Анатолій Олексійович, ШОР Наум Зуселевич та інші. Чотири рази Державну премію України в галузі науки і техніки отримав СЕРГІЄНКО Іван Васильович.

 Імена багатьох лауреатів сьогодні присвоєно провідним науково-дослідним установам, підприємствам та організаціям України.

Премія Президента України для молодих вчених.

З метою сприяння створенню атмосфери здорової конкуренції серед молодих науковців, за видатні досягнення в галузі природничих, технічних та гуманітарних наук, які сприяють дальшому розвитку науки, суспільному прогресу і утверджують високий авторитет вітчизняної науки у світі Президентом України засновано щорічні премії Президента України для молодих вчених.

2001-2002 роки присуджується 10 премій Президента України для молодих вчених Національної академії наук України (Указ Президента України №779/2000 від 12.06.2000). У 2003-2008 роках присуджується 25 премій, з них десять -  для молодих вчених Національної академії наук України (Указ Президента України №253/2003 від 24.03.2003). З 2009 року присуджується щороку сорок премій (з них - п'ятнадцять премій для молодих вчених Національної академії наук України) у розмірі 20 тисяч гривень кожна (Указ Президента України №444/2008 від 16.05.2008). З 2014 року розмір премії становить 40 тисяч гривень кожна (Указ Президента України №374/2013 від 8.08.2013). З 2016 року присуджується 40 премій( із них до двадцяти премій для молодих вчених вищих навчальних закладів).

П'ятнадцять років Комітет розглядає роботи молодих вчених і приймає попереднє рішення щодо кандидатур для присудження цієї високої нагороди.

У конкурсі робіт на здобуття премії можуть брати участь наукові працівники, науково-педагогічні працівники, аспіранти, ад'юнкти, докторанти, інші вчені та інженерно-технічні працівники наукових установ (організацій), вищих навчальних закладів, організацій та підприємств як індивідуально, так і у складі колективу претендентів.

Премія присуджується громадянам України. 

Для розгляду робіт молодих вчених в Комітеті створено спеціалізовану секцію з найавторитетніших науковців та спеціалістів з різних галузей економіки. В залежності від наукового напрямку представлених робіт у разі необхідності президія Комітету вносить відповідні зміни до персонального складу секції.

Процес розгляду матеріалів, що представляються на присудження премій Президента, проходить в декілька етапів. Спочатку всі роботи проходять науково-технічну експертизу незалежними офіційними рецензентами, потім рецензії аналізується кураторами (з членів секції) за відповідними науковими напрямами. За результатами обговорення шляхом таємного голосування визначається рейтинг праць і кращі з них рекомендуються на конкурс.

Роботи, допущені президією Комітету до конкурсу, знов обговорюються на наукових конференціях, семінарах та на вей-сайті Комітету.

На наступному етапі відбувається підсумкове засідання спеціалізованої секції, яка розглядає роботи молодих вчених, де змістовно аналізуються матеріали громадського обговорення робіт та дається загальна оцінка наукового значення роботи, оцінюється творчий внесок конкретних претендентів на здобуття премії. За результатами обговорення таємним голосуванням, приймаються рішення секції про рекомендацію робіт та їх авторських колективів на здобуття премії Президента України для молодих вчених. Всі рекомендації секції заслуховуються на засіданні президії Комітету, де шляхом таємного голосування приймається остаточне рішення. У вигляді проекту указу Президента пропозиції президії Комітету подаються на затвердження.

За п'ятнадцять років в Комітеті було розглянуто     робіт, нагороджено – 349.

  

Рис. 5. Кількість розглянутих робіт молодих науковців в Комітеті.

 

Лауреатами стали 896 молодих науковців, з яких майже 80% вже мають науковий ступінь.

   

Рис. 6. Питома вага кандидатів і докторів наук у загальній кількості лауреатів.

Це найвища відзнака досягнень молодих науковців в незалежній Україні сприяє їх самоствердженню в науці в атмосфері здорової конкуренції і створенню ними нових наукових проектів.  У наших наукових центрах, вищих навчальних закладах є унікальні команди, які вже зараз працюють над створенням принципово нових рішень і технологій.

Молоді дослідники мають стати рушійною силою реалізації національної технологічної ініціативи як проривного проекту державного масштабу

    *  * *

Для адресної підтримки талановитих молодих вчених з 1994 року засновано стипендії Президента України та Кабінету Міністрів України для молодих вчених. Їх кількість і розмір визначається Кабінетом Міністрів України, а рішення про призначення приймається на засіданні президії Комітету за поданням національних академій наук України та колегій міністерств двічі на рік (на строк до 2 років).

 

Стипендії Президента України для молодих вчених.

Указом Президента України №100/1994 від 22.03 1994 засновано 200 стипендій Президента України для молодих вчених НАН України. Постановою КМУ № 582 від 23.08.1994 затверджено Положення про стипендії. Указом Президента № 444/2008 від 16.05.2008 збільшено кількість стипендій до 300.

Розмір стипендій:

Нормативний документ, яким затверджено розмір стипендії

Розмір стипендії

Постанова КМУ № 1014 від 18.05.1995

 7,8 млн. крб.

Постанова КМУ № 698 від 18.05.1998

100 гривень

Постанова КМУ № 1462 від 26.09.2002

200 гривень

Постанова КМУ № 1107 від 22.11.2005

300 гривень

Постанова КМУ № 757 від 27.08.2008

900 гривень

Постанова КМУ № 872 від 19.09.2012 (набрала чинності з 01.01.2013р.)

120% прожиткового мінімум для працездатних осіб

 
Понад дві тисячі молодих науковців отримували стипендію Президента України для молодих вчених.

Стипендії Кабінету Міністрів України для молодих вчених.

Постановою КМУвід 16.08.1994р. №560 засновано 300 стипендій Кабінету Міністрів України для молодих вчених та затверджено Положення про стипендії.

Постановою КМУ від 26.12.2003р. №2024 кількість стипендій збільшено до 320.(Постанова КМУ № 872 від 19.09.2012 кількість стипендій зменшено до 250.Постановою КМУ від 03.07.2013р. №473 кількість стипендій збільшено до 320).

Розмір стипендій:

 Нормативний документ яким затверджено розмір стипендії

Розмір стипендії

Постанова КМУ № 296 від 19.04.1995

5,5 млн. крб.

Постанова КМУ № 1014 від 18.12.1995

6,7 млн. гривень

Постанова КМУ № 2083 від 28.12.1998

90 гривень

Постанова КМУ № 215 від 24.02.2003

180 гривень

Постанова КМУ № 1275 від 24.12.2005

270 гривень

Постанова КМУ № 757 від 27.08.2008

810 гривень

Постанова КМУ № 872 від 19.09.2012 (набрала чинності з 01.01.2013)

100% прожиткового мінімуму для працездатних осіб

 

Близько трьох тисяч молодих науковців отримували стипендію Кабінету Міністрів України для молодих вчених.

* * *

Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки, заохочуючи на загальнодержавному рівні вчених і фахівців за значний внесок у розвиток науки і техніки, відбираючи найкращі наукові роботи, які є гордістю України, акцентує увагу соціуму на визначних здобутках, які необхідно інтенсивніше впроваджувати в національну економіку.

 Світовий досвід переконливо свідчить, що перехід до інноваційної економіки можливий лише за умови ефективного використання інтелектуального потенціалу нації, впровадження у виробництво результатів творчої праці.