Офіційний веб сайт

Наука – це майбутнє. Майбутнє за молоддю (огляд 2011р.)

У нинішніх умовах вітчизняна наука залишається надто залежною від загального стану соціальної сфери, однак її завдання – випереджати трансформаційні суспільні процеси, ініціювати перехід країни на інноваційний шлях розвитку.  Сучасній нації потрібні наукові школи, а для цього необхідна молодь. Молодь необхідно заохочувати.

 

       Проблеми молоді, її освіти, виховання, участі у суспільному житті перебувають у центрі уваги держави. Зважаючи на те, що соціальний портрет молоді формується під впливом різноманітних суспільно-політичних чинників, зрозуміло, що певні духовні цінності, традиції відіграватимуть для молоді  вирішальну роль у знаходженні свого місця у суспільстві.

   На думку Голови Комітету  Бориса Євгеновича  Патона залучення молоді до дослідницької роботи завдання надзвичайно актуальне, оскільки з кожним роком проблема поповнення наукових кадрів загострюється. Водночас єдиним показником інтеграції України до глобального економічного процесу є показник освіти і науки.

   Здавалося б, що в умовах фінансової кризи, політичної нестабільності та нестачі фінансування сфери науки сподіватись на розробки, що могли б конкурувати зі світовими лідерами, не доводиться.

Однак, вітчизняні  молоді науковці демонструють протилежне, про що свідчить рівень робіт, поданих до Комітету у 2011 році на здобуття премій Президента України для молодих вчених[1].

 Після науково-технічної експертизи 96 представлених  робіт та детального обговорення в  Комітеті 56 кращих  з них було допущено до участі у конкурсі на здобуття цієї високої нагороди.

Відбулось громадське обговорення. В Комітет надійшло 360 відгуків від установ, організацій і окремих науковців. Понад 800 вчених і фахівців дали свої коментарі щодо конкурсних робіт на офіційному веб-сайті Комітету. А на сторінках робіт,  відкритих на  неофіційному веб-сайті Комітету зав’язались цікаві наукові дискусії, автори робіт вступили в безпосередній діалог і обговорення проблемних питань з відвідувачами. Всі відгуки та коментарі були враховані Комітетом. За поданням Комітету Указом Президента України  №1111/2011 від 09 грудня 2011 року присуджено 40 премій Президента України для молодих вчених. Лауреатами стали 84 особи, які внесли вагомий внесок у розвиток фундаментальних наук, створили базу для впровадження у виробництво високих технологій, новітніх матеріалів.

На діаграмі наведено дані щодо поданих та премійованих робіт.

        

Також по одній премії отримали роботи, представлені Міністерством інфраструктури України, Національною академією правових наук України та Національним космічним агентством України. 

Аналізуючи нагороджені роботи, звертає на себе увагу те, що останні роки наукові праці хімічно-біологічного та фізико-технічного напрямку знаходяться в лідерах робіт, які нагороджені премією. Тільки у 2011 році -  це  28 робіт з 40 нагороджених. Якщо детальніше розглянути списки премійованих робіт, то побачимо, що понад 70% лауреатів  премії мають наукові ступені,  а ступінь доктора наук – 6 осіб.

Молоді вчені готові запропонувати актуальні напрацювання, які можуть забезпечити ефективну віддачу в галузі медицини, енергозбереження, нанотехнологій  тощо.

Зокрема, талановиті молоді вчені НТК "Інститут монокристалів‎" НАН України —  Геннадій Гуральчук, Ірина Ганіна, Юлія Єрмолаєва та Анна Косінова виконали цикл робіт "Нанодисперсні та наноструктуровані люмінесцентні матеріали багатоцільового застосування", який став квінтесенцією багаторічних досліджень в галузі отримання нових наноматеріалів, що проводилися під керівництвом член-кореспондента НАН України Олександра Толмачова. Молодим науковцям вдалося отримати низку принципово нових наноматеріалів, які мають унікальні властивості, що дозволяє    їх  ефективно використовуються як у фотоніці (світловипромінюючі середовища), так і в медицині ("мітчики» для візуалізації біологічних об’єктів). Останній напрямок сьогодні стрімко розвивається в усьому світі і має конкретну практичну мету. Річ у тому, що спеціально модифіковані нано-люмінофори у вигляді наночастинок можуть бути використані як своєрідні "мітчики", що здатні до селективної взаємодії з різними тканинами, наприклад онкоклітинами. А це відкриває можливість вчасного діагностування онкологічних захворювань на ранніх стадіях. До того ж ці наночастинки здатні здійснювати адресну доставку лікарських препаратів в організмі в місце патології, не пошкоджуючи навколишні здорові клітини. Автори отримали і  дослідили такі наночастинки на основі оксидів рідкісноземельних металів та провели тестові біологічні дослідження.

 

Враховуючи досягнення в технологіях нановиробництва та вивченні поведінки речовин в наномаштабах, цей напрям перестає бути лише темою фундаментальних досліджень, але набуває суто практичного значення. Новітні розробки забезпечують унікальні можливості для глибокого розуміння біологічних процесів в наномаштабах. Саме це робить наукову роботу  кандидата медичних наук Дмитра Мінченка та Тетяни Зінченко з Національного медичного університету імені О.О.Богомольця  надзвичайно актуальною, оскільки основною метою проведеного дослідження було гігієнічна оцінка умов праці та виявлення пріоритетних гігієнічних факторів в процесі синтезу і застосування наночастинок срібла, а також дослідження морфологічних і токсикологічних властивостей наносрібла. За результатами проведених досліджень запропоновано обґрунтований комплекс заходів профілактики негативного впливу нового чинника на організм працівників в умовах виробництва наночасток та запропоновані шляхи оптимізації умов такої праці.

 

Відмічено  наполегливу працю хірурга-отоларинголога  Ілони  Косаківської -  кандидата медичних наук з Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика. Автором розроблено і запропоновано ефективні методи хірургічного лікування деформацій носа та супутніх захворювань носа і глотки. Вперше розроблені  та успішно апробовані в клініці хірургічні втручання в порожнині носа та глотці з використанням електрозварювальних технологій. Розроблено нові способи реконструктивних операцій на хрящовому і кістковому відділах перегородки носа, З'явились новітні, сучасні, передові технології, спрямовані на покращення результатів хірургічного лікування досить складної когорти пацієнтів. 

Молоді вчені готові запропонувати актуальні напрацювання, які можуть забезпечити ефективну віддачу в галузі енергозбереження, машинобудування, космічній галузі та інших.

 Актуальним завданням, що вимагає постійної оптимізації режимів роботи електроенергетичних систем, є зменшення технологічних витрат електроенергії при її транспортуванні до споживачів. Кандидати  технічних наук Олександр  Бурикін,  Вячеслав Комар, Владислав  Лесько та Олена Рубаненко з Вінницького національного технічного університету  запропонували  метод математичного моделювання якості функціонування систем оптимального керування, використовуючи схожість математичних моделей марковських процесів та критеріального моделювання, що дозволяє визначити втрати потужності у вітках електричної мережі від навантажень заданих вузлів, які можуть належати іншій електричній мережі. Врешті-решт це дозволяє навести лад в економічних розрахунках між енергосистемами.

 

Доктор технічних наук Олеся Максимович - професор Луцького національного технічного університету   розробила методи визначення міцності і довговічності тонкостінних композитних елементів конструкцій з технологічними концентраторами напружень.  Автором створено загальну методологію дослідження, встановлено ефективність розроблених алго­ритмів, проведено розрахунки граничних навантажень, які ефективно використовуються в інженерній практиці, де застосовуються тонкостінні елементи конструкцій із неперервно армованих композитних матеріалів. А це обшивки літаків, суден, метало-пластикові труби, ємності для рідин та газів, тобто безпека транспортування.

 

Позитивним прикладом успішного співробітництва вчених вищого навчального закладу з науково-дослідними інститутами  та металургійними підприємствами  є робота талановитих молодих науковців Донецького національного технічного університету Штепана Євгена, Кравченка Артема, Ухіна Володимира та Верзілова Олексія, а досягнуті результати цієї співпраці наочно ілюструються економічним ефектом від впровадження розробок. Авторами створено і реалізовано комплекс заходів,  який дозволяє забезпечити належну чистоту сталі за неметалічними включеннями та збільшити продуктивність машин безперервного лиття заготовок і вихід якісного металу, що відповідає кращим світовим аналогам. До речі, вперше в історії призначення премії Президента України для молодих вчених лауреатом є студент магістратури.

 

Відзначено роботу Дмитра Колосова – кандидата технічних наук з Національного гірничого університету, який  розробив теорію, методи розрахунку, технологію виготовлення і використання  нових гумотросових канатів, що поєднують в собі високі ресурсні характеристики, які значно перевищують аналогічні характеристики сталевих канатів і гарантують істотно більшу надійність підйомних установок, обладнаних такими канатами.  Прогнозований термін експлуатації канатів нової конструкції сягає 10-12 років, тоді як довговічність традиційних сталевих канатів не перевищує одного – двох років. На ВАТ “Криворізький залізорудний комбінат” в 2009 році впроваджено проект нової ліфтової установки з гумотросовими тяговими канатами у баштовому копрі шахти “Гвардійська-2”. Виконані дослідження розв’язують важливу для гірничої промисловості проблему збільшення глибин підняття та надійності підйомних гірничих машин.

 

Наглядним прикладом прийняття ефективних управлінських рішень при стратегічному плануванні екологічного розвитку регіону є робота  щодо раціонального поводження з твердими побутовими відходами в межах Полтавської області.  Молоді представниці наукової школи Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка  Світлана Онищенко,  Марина Самойлік,  Тетяна Голік взяли на себе складне завдання – переглянути підходи до поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) з метою розкриття окремих складових інноваційно-інвестиційного потенціалу даної сфери шляхом переведення її у рентабельну та інвестиційно-привабливу галузь. Науковцями запропоновано оптимізаційну модель стратегічного планування розвитку сфери поводження з ТПВ, що передбачає збалансування двох взаємопротилежних критеріїв: економічного збитку за забруднення та загальних витрат на поводження з ТПВ.

 

Забезпечення населення України якісними послугами водопостачання та водовідведення є особливо важливим державним завданням, що визначено в загальнодержавних програмах "Реформування і розвиток ЖКГ на 2009-2014р.р" та "Питна вода України на 2006-2020 роки". Саме тому проблема, яку розглядають у своїй роботі молоді науковці Оксана Мельникова, Віталій Рожков,  Вікторія Сахновська з Донбаської національної академії будівництва і архітектури  та Карагяур Андрій зХарківського державного технічного університету будівництва та архітектури, є надзвичайно  актуальною.   Авторами запропоновано основні принципи вибору заходів з реконструкції розподільчої мережі системи водопостачання та водовідведення України, які дозволять значно зменшити вартість реконструкції мереж, одночасно збільшуючи  їх екологічну безпеку та надійність. Практичні рекомендації, запропоновані молодими вченими, використані при розробці державних та регіональних програм та впроваджені в діяльність підприємств водопостачання та водовідведення України.

 

Одним з яскравих представників  наукової університетської  молоді є доктор географічних наук Олександр Гладкий - доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка.  У  своїх дослідженнях він розкрив сутність агломераційного ефекту та показав його потенційні можливості для залучення інвестицій, підвищення економічної ефективності промислових об'єктів. Провів регіональний аналіз розвитку промислового комплексу міст України та  дав оцінку його просторової економічної ефективності з виділенням осередків підвищеної прибутковості промислового виробництва. Можливість інтеграції запропонованих методів з передовими інформаційними технологіями створює прикладну базу для комп'ютерного моделювання і керування розвитком цілих соціально-економічних систем на державному рівні. 

 

  Заслужено дістав високу оцінку цикл наукових праць доктора економічних наук Людмили Піддубної з Харківського національного економічного університету. Автором обґрунтовано концепцію розвитку та формування теоретико-методологічного і методичного забезпечення управління міжнародною конкурентоспроможністю промислового підприємства.  Використання авторських наукових розробок, які мають світовий рівень новизни, сприятиме прискореному впровадженню на підприємствах України новітніх систем управління міжнародною конкурентоспроможністю, адаптованих до широкого спектру змін середовища міжнародного бізнесу.

 

Сьогодні однією з виразних тенденцій розвитку сучасного національного та зарубіжного конституційного права є всеосяжний вплив на них процесів глобалізації і міждержавної інтеграції, що позначається на змінах у соціально-політичних явищах державно-організованого суспільства.  Доктором юридичних наук Юрієм Волошиним з Маріупольського державного університетустворено основи для реалізації механізму конституційно-правового забезпечення європейської інтеграції. Результати досліджень реалізовані в розробленні проектів законів України "Про зовнішні зносини", "Про Концепцію державної міграційної політики".

 

Юлією Отамановою – доктором юридичних наук з Науково-дослідного інституту правового забезпечення інноваційного розвитку досліджено основні напрямки діяльності держави в інноваційній сфері, проаналізовано стан та проблеми законодавчого регулювання в Україні інноваційної діяльності. Авторка  охоплює найважливіші проблемні питання системного господарсько-правового регулювання відносин в інноваційній сфері,  що  має безпосередній вихід на реальні економічні проблеми інновацій з точки зору встановлення зв’язку між економічними та юридичними категоріями, державним регулюванням економіки, господарської правосуб’єктності.

Відзначено також багатьох інших молодих вчених, роботи яких внесли вагомий внесок в розв’язання проблем інформатики, біології, історії, хімії та інших.

 

Премія Президента України для молодих вчених – найвища відзнака досягнень молодих науковців в незалежній Україні, яка, без сумніву, сприяє їх самоствердженню в науці в атмосфері здорової конкуренції і створенню ними нових наукових проектів  для реалізації своїх амбітних планів в Україні.

 

[1]Премію засновано у 2001 році для відзначення  молодих вчених віком до 35 років. Перші два роки присуджувалось десять премій молодим вченим Національної академії наук України,  а починаючи з 2003 року ці премії можуть отримувати молоді науковці незалежно від організації, де вони працюють. Указом Президента України від 24 березня 2003 року №253 встановлено  25 премій (з них – десять  премій для молодих вчених Національної академії наук України) у розмірі 10 тисяч гривень кожна.  У 2009 році кількість премій збільшено до 40 (з них – 15 премій для молодих вчених Національної академії наук України) у розмірі  20 тисяч гривень кожна.

За одинадцять років Комітетом  нагороджено 290 робіт з 693, лауреатами стали 553 молодих  науковців.