You are here

Порядок експертизи робіт

ЗАТВЕРДЖЕНО:

 Постановою президії Комітету

з Державних премій України в галузі науки і техніки

від 17 червня 2016 року №3

 

Порядок

проведення наукової, науково-технічної експертизи робіт,  які висунуто для участі у конкурсі зі  здобуття  Державних премій України в галузі науки і техніки

 

 1. Наукова і науково-технічна експертиза матеріалів роботи, висунутої на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки або премії Президента України для молодих вчених (далі - робота) – це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка науково-технічного рівня роботи і підготовка обґрунтованого висновку (далі - рецензія) для прийняття рішення при розгляді роботи на засіданні спеціалізованої секції Комітету.

2. Рецензія офіційного рецензента на роботу, його виступ на засіданні спеціалізованої секції є необхідним елементом творчих дебатів, гарантом точного й повного виконання встановлених вимог та об'єктивності оцінки.

3. Основними завданнями наукової і науково-технічної експертизи є:

об'єктивне, комплексне дослідження роботи;

оцінка відповідності результатів роботи сучасному рівню наукових і технічних знань, тенденціям науково-технічного прогресу, принципам державної науково-технічної політики, вимогам екологічної безпеки, економічної доцільності;

аналіз рівня використання науково-технічного потенціалу, оцінка результативності роботи з урахування світового рівня науково-технічного прогресу, норм і правил технічної та екологічної безпеки, вимог стандартів, міжнародних угод;

 аналіз науково-технічних, соціально-економічних і екологічних наслідків впровадження результатів роботи.

4. Підставами для проведення наукової та науково-технічної експертизи є рішення спеціалізованої секції Комітету, прийняте в межах її повноважень та договір на проведення наукової та науково-технічної експертизи, укладений Комітетом.

5. У рецензії зазначається актуальність роботи, пріоритетність результатів досліджень та їх відповідність світовому рівню, ступінь обґрунтованості наукових положень, аналіз розроблених наукових засад, методів та висновків сформульованих у роботі, результати її впровадження.

Оцінка обґрунтованості наукових положень, їх достовірності й новизни повинна бути об'єктивною та відбивати як позитивні, так і негативні сторони роботи, зокрема рецензент має наголосити на ключових проблемах, звернути увагу на висновки й твердження, що викликають сумніви й можуть слугувати підґрунтям дискусії під час обговорення її на засіданні секції.

6. Рецензент має право:

вільно викладати особисту думку з питань експертного аналізу, наукової і науково-технічної експертизи;

вимагати надання додаткових матеріалів, розрахунків і обґрунтувань, необхідних для підготовки об'єктивних висновків;

одержувати достовірні відомості, довідкові та інформаційні матеріали, в тому числі й такі, що не підлягають розголошенню. Порядок проведення експертизи в цьому випадку, зокрема правила допуску експерта та міра відповідальності за розголошення отриманої інформації, встановлюються відповідними актами законодавства.

7. Рецензент несе відповідальність за несвоєчасне, неякісне і протиправне проведення наукової і науково-технічної експертизи, невиконання умов договору на її проведення.

8. Термін проведення наукової і  науково-технічної  експертизи визначається договором.

9. Рецензія особисто підписується її автором, за необхідністю офіційно засвідчуються.

 

ЗАТВЕРДЖЕНО:

 Постановою президії Комітету

з Державних премій України в галузі науки і техніки

від 17 червня 2016 року №3

 

Порядок

проведення експертизи робіт, які беруть  участь у конкурсі

зі здобуття Державних премій України в галузі науки і техніки

1. Експертиза роботи, яка бере участь у конкурсі зі здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки – це діяльність, метою якої є перевірка, аналіз та оцінка творчого внеску кожного автора роботи (особи, яку за відповідні роботи висунуто на присудження Державної премії), аналіз результатів її громадського обговорення та підготовка обґрунтованого висновку для прийняття рішення при розгляді роботи на засіданні спеціалізованої секції Комітету.

2. Експертиза роботи проводиться експертною комісією у складі не менше 3 осіб із числа членів спеціалізованої секції, у тому числі куратор роботи та вчений секретар секції. Склад комісії затверджується спеціалізованою секцією Комітету, шляхом відкритого голосування.

3. Підставами для проведення експертизи є:

рішення спеціалізованої секції Комітету:

 договір на проведення експертизи, у складі експертної комісії, укладений Комітетом.

5. У експертному висновку коротко викладається аналіз конкретного творчого внеску кожного автора (виконавця) в роботу, підсумовуються  матеріали офіційного громадського обговоренняроботивченою (науковою, науково-технічною, технічною) радою іншіпропозиції або зауваження щодо роботи, які надійшли до Комітету від зацікавлених вчених (наукових, науково-технічних, технічних) рад. В заключній частині вказується рекомендація щодо преміювання або не преміювання роботи у складі зазначеного авторського колективу.

6. Експертна комісія має право вільно викладати думку з питань експертного аналізу, вимагати надання додаткових матеріалів необхідних для підготовки об'єктивних висновків, одержувати достовірні відомості, довідкові та інформаційні матеріали, в тому числі й такі, що не підлягають розголошенню. Порядок проведення експертизи в цьому випадку, зокрема правила допуску експерта та міра відповідальності за розголошення отриманої інформації, встановлюються відповідними актами законодавства.

7. Експертний висновок підписується всіма членами експертної комісії та представляється в Комітет.

 

ЗАТВЕРДЖЕНО:

 Постановою президії Комітету

з Державних премій України в галузі науки і техніки

від 17 червня 2016 року №3

 

Рекомендації, щодо обговорення робіт,
які беруть участь у конкурсі зі здобуття Державних премій України в галузі науки і техніки на засіданняхвчених (наукових, науково-технічних) рад.

1. Відібрані для участі в конкурсі роботи надсилаються Комітетом до наукових установ, вищих навчальних закладів, юридичних осіб, що мають відповідні наукові підрозділи, для обговоренняїхвченими (науковими, науково-технічними, технічними) радами та надання експертного висновку, висловлення пропозицій або зауважень щодо робіт.

2. Для проведення громадського обговорення організації необхідно:

призначити відповідального за проведення обговорення;

визначити час, місце проведення засідання вченої (наукової, науково-технічної, технічної) ради, де буде відбуватися обговорення роботи;

повідомити (не пізніше, ніж за 10 днів) авторів (виконавців) роботи, провідних науковців і спеціалістів з інших організацій та Секретаріат Комітету про час і місце проведення громадського обговорення.

3. Присутні на громадському обговоренні автори роботи мають право виступати з доповідями та приймати участь в обговоренні роботи.

4. Засідання протоколюється. В протоколі вказується:

-   хід обговорення,

- оцінка відповідності результатів роботи сучасному рівню наукових і технічних знань, тенденціям науково-технічного прогресу;

-  аналіз рівня використання науково-технічного потенціалу, оцінка результативності роботи з урахування світового рівня науково-технічного прогресу;

- аналіз науково-технічних, соціально-економічних і екологічних наслідків впровадження результатів роботи;

- мотивоване рішення (підтримки або не підтримки) обговорюваної роботи та її авторів (виконавців) на здобуття Державної премії України.

5. Рішення приймається відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на засіданні членів вченої (наукової, науково-технічної, технічної) ради.

6. Після обговорення протокол засідання та матеріали роботи надсилаються до Секретаріату Комітету.