Ви є тут

Бактеріальні біоплівки як форма взаємодії бактерій із навколишнім середовищем


Номер роботи - M 30 НАГОРОДЖЕНА

Представлено Інститутом молекулярної біології і генетики НАН України

Автори:
МОШИНЕЦЬ Олена Володимирівна – докторант, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Інституту молекулярної біології і генетики НАН України

Автором досліджено вплив кисню на формування біоплівок бактерій, роль та розповсюдженість бактеріального екзополісахариду целюлози у формуванні біоплівки грам-негативних бактерій та еволюційні аспекти продукції целюлози бактеріями. Вивчено вплив механізмів почуття кворуму на формування біоплівки та на взаємодії бактерій та рослин, запропоновані нові експериментальні підходи у дослідженні структури біоплівок фітосфери рослин та вивчені бактерій-ендофіти рослин бамбуків.

Автором  досліджено механізми утворення біоплівок, їхні відмінності від планктонної форми існування бактерій.  Доведено адаптивний характер утворення біоплівок та конструювання екологічної ніші шляхом залучення позаклітинних полімерних молекул, зокрема, целюлози. Встановлено, що спонтанна поява суперпродуцента целюлози в популяції псевдомонад призводить до утворення міцної біоплівки.

Механізм адаптації бактерій до навколишнього середовища досліджено по відношенню до збудника бордетельозу – Bordetella avium та психрофільних псевдомонад, які є харчовими патогенами. Показано, що бактерійна целюлоза є фактором патогенезу, адже сприяє розповсюдженню бактерії у навколишньому середовищі.

Досліджено характер взаємодії бактерій із рослинами через бактеріальні сигнальні молекули, які є регуляторами при утворенні бактеріальних біоплівок та  фітосфери рослин бамбуків, встановлено ендофітні бактерії бамбуків та досліджено феномен утворення біоплівок у фітосфері бамбуку та ріпаку.

Кількість публікацій: 54, в т.ч. 2 закордонні монографії, 19 статей (7 – у англомовних журналах з імпакт-фактором), 31 тези доповідей. Загальна кількість посилань на публікації авторів/h-індекс роботи згідно баз даних складає відповідно: Web of Science – 69/5; Scopus – 78/5; Google Scholar –182/7. Отримано 2 патенти України на винахід.