Ви є тут

Формування структури земної кори в межах Побузького гірничорудного району та оцінка його перспектив на корисні копалини


Номер роботи - M 20 ДОПУЩЕНА ДО УЧАСТІ

Представлено Інститутом геофізики імені С.І.Субботіна НАН України.

Автори:
МИЧАК Сергій Володимирович – доктор геологічних наук, старший науковий співробітник Інституту геофізики імені С.І.Субботіна НАН України

Автором представлено результати тектонофізичного вивчення верхньої частини земної кори Побузького гірничорудного району. Отримані дані дозволили уточнити тектонічну історію, кінематичні процеси і механізми деформування земної кори досліджуваного району, які відіграли важливу роль у формуванні родовищ корисних копалин.

Складено структурно-петрофізичну і тектонофізичну основу центральної частини Голованівської шовної зони, на якій відображено практично всі геологічні тіла, що зображені на великомасштабних геофізичних (магнітних і гравітаційних) картах, геолого-петрофізичні таксони і структурно-кінематичні дані для поверхні докембрійського фундаменту регіону.

За замірами структурно-текстурних елементів гірських порід в межах Ятранського блоку Голованівської шовної зони встановлено, що верхня частина кристалічного фундаменту блоку представлена субвертикально або крутопадаючими на південний захід комплексами гірських порід, підданими інтенсивним зсувними деформаціям. Це має важливе значення при проведенні пошуково-розвідувальних робіт, тому що південно-західна насувна структура блоку, зображувана на геологічній карті кристалічного фундаменту і карті корисних копалин не відбивається на верхніх горизонтах, доступних вивченню у відслоненнях і бурінням, і може мати місце тільки в сучасній середній і нижній корі.

На прикладі Тарасівської структури Середнього Побужжя Українського щита розглянуто будову і перспективи на рудоносність трьох базит-метабазитових масивів побузького гірничорудного району (Бандурівського, Троянського і Тарасівського).

Доведено зв'язок металогенії та розломно-блокової тектоніки Українського щита, узагальнено дані щодо хіміко-мінералогічного складу і точного місцеположення родовищ, рудопроявів і точок підвищеної рідкісноземельно-рідкіснометалевої та золоторудної мінералізації, які об'єднано у вісім груп. Дані співставлено зі схемою розломно-блокової структури щита, побудованою за результатами тектонофізичних досліджень.

Одержані результати є кроком до побудови загальної геодинамічної моделі формування земної кори регіону, висвітлюють тектонічні процеси і вказують напрямок для подальших геолого-геофізичних досліджень.

Кількість публікацій: 2 колективні монографії, 14 статей, 3 тези доповідей. Загальна кількість посилань на публікації автора/h-індекс роботи, згідно баз даних складає відповідно: Web of Science – 53/5, 2, Google Scholar – 173/8.

Коментарі