Ви є тут

Перколяційні явища у полімерних нанокомпозитах, які містять вуглецеві нанотрубки


Номер роботи - M 11 НАГОРОДЖЕНА

Представлено Чорноморським національним університетом імені Петра Могили

Автори:
1. ЛИСЕНКОВ Едуард Анатолійович - доктор фізико-математичних наук, доцент, доцент Чорноморського національного університету імені Петра Могили

Автором проведено комплексні дослідження особливостей перколяційної поведінки систем на основі аліфатичних поліетерів, наповнених вуглецевими нанотрубками (ВНТ). Встановлено, що поведінка систем поліетер-ВНТ в області перколяційного переходу може бути описана у рамках теорії критичної перколяції. Показано, що на ширину "критичної області" та значення критичної концентрації перколяційного переходу систем поліетер-ВНТ впливає тип матриці, її фазовий стан та умови диспергації вуглецевих нанотрубок, що пов’язано з мікроструктурними ефектами дисперсного середовища та кластерів нанонаповнювача.

Запропоновано модель для опису електропровідності в системах типу поліетер-ВНТ в широкому концентраційному діапазоні. В рамках даної моделі виділено три концентраційні області, які характеризуються різними механізмами переносу заряду. Розроблено підхід, що дозволяє розділити внески полімерної матриці (область до порогу перколяції), поверхневого шару ("критична область"  - область порогу перколяції) та прямих контактів між ВНТ (область після порогу перколяції) у загальну електропровідність системи поліетер-ВНТ.

Виявлено, що при досягненні критичної концентрації, яка добре корелює зі значенням порогу перколяції для електропровідності, відбувається зміна теплофізичних, механічних та діелектричних властивостей систем поліетер-ВНТ.

Встановлені закономірності впливу нанонаповнювачів на структуру та фізичні властивості систем на основі поліетерів створюють наукове підґрунтя для удосконалення технології створення поліфункціональних матеріалів із регульованими властивостями (наприклад, поліуретанів), що відповідатимуть кращим світовим аналогам.

Кількість публікацій: 62, в т.ч. закордонна монографія, 48 статей (7 – у англомовних журналах з імпакт-фактором), 12 тез доповідей. Загальна кількість посилань на публікації авторів/ h-індекс роботи, згідно баз даних складає відповідно: Web of Science – 95/ 5, Scopus– 108/ 7, Google Shcolar – 217/ 8 . Отримано 1 патент України на корисну модель.