Ви є тут

Підсилення оптичних процесів на металевій поверхні та його застосування для детектування надмалої кількості молекул та визначення структури макромолекул з пухлинних тканин


Номер роботи - M 0

М67

Автори: Гнатюк О.П., Фесенко О.М., Яковкін К.І.

 

Представлена Інститутом фізики НАН України.

Усиление оптических процессов на металлической поверхности и его применение для детектирования малых количеств молекул и определения структуры макромолекул с опухолевых тканей

Авторы: Гнатюк О.П., Фесенко О.М., Яковкин К.И.

 

Enhancement of opticall prosess near metal surface and it’s aplication for detection of small amount of biological molecules and determanation conformation of macromolecules from tumour tissues.

Authors: Gnatyuk O.P., Fesenko O.M., Yakovkin K.

 

Кількість публікацій: 89 наукових публікацій (37 статей, 52 тези доповідей).

 

Авторами проведено систематичне дослідження впливу низки факторів на підсилення ІЧ поглинання біоорганічних молекул біля наноструктурованої металевої поверхні.

Визначено умови виготовлення металевих поверхонь та способів осадження молекул для отримання максимального підсилення сигналу в ІЧ спектрах. Показано, що найкраще підсилюється поглинання структурних груп типу кілець з р-електронною системою та груп з неподіленою парою електронів. Підсилення більше ніж у 100 разів вдається зареєструвати для тонких шарів БСА близьких до моношарів та для молекул п-НБК у випадках, коли молекули регулярно організовані або хімічно адсорбовані на поверхню золота. Розроблено методику детектування малих кількостей біологічних молекул та визначення конформаційних станів макромолекул – ДНК і білків.

Авторами  виявлено, що у випадку дії слабких доз іонізуючого опромінення (1-50 сГр) виникають пошкодження вторинної структури, що полягають у перерозподілі сітки водневих зв’язків, розупорядкуванні в структурі, ослабленні зв’язків та появі потенційних місць розривів, тоді як виплив сильних доз опромінення призводить до розривів цукрово-фосфатного остову та можливої зміни конформації окремих ділянок ДНК. Показано спектроскопічні прояви відмінностей в структурі РНК з пухлинних тканин різного ступеня злоякісності, та в структурі ДНК з чутливих та резистентних штамів пухлин. Ґрунтуючись на спектральних особливостях, сформульовано ознаки структурних пошкоджень нуклеїнових кислот з пухлинних тканин. Досліджено вплив протипухлинних препаратів на структуру ДНК з різних штамів пухлинних тканин.