Офіційний веб сайт

Біологічні особливості культивування лікарських грибів роду Ganoderma Karst. та їх застосування в лікувально-профілактичних цілях

М18

 

Автори: Круподьорова Т.А.,к.б.н.

 

Представлена Державною установою "Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України"

 

В роботі встановлено специфічні особливості 40 досліджених культур за такими показниками як морфологічні характеристики колоній, радіальна швидкість росту вегетативного міцелію, оптимальні для росту значення температури і кислотності живильного середовища, життєздатність вегетативного міцелію за високих температур інкубації, найсприятливіші джерела вуглецю та азоту.

Робота містить важливі результати щодо встановлення наявності антибактеріальної активності суміші культуральної рідини з дрібнодисперсною біомасою 6 штамівG. applanatumі 8 штамів G. lucidumпротиклінічних ізолятів метицилінстійкого і метицилінчутливого штамів Staphylococcusaureus.

До Колекції культур шапинкових грибів Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (ІБК) передано чисті культури 5 штамів G. applanatumі 10 штамів G. lucidum,що були виділені з плодових тіл, зібраних на території України.

Розроблено спосіб культивування високопродуктивного штаму G. lucidum1621 на нативній молочній сироватці, встановлено можливість застосування грибної біомаси як продукту спрямованої дії для зниження рівня холестерину в крові й профілактики атеросклерозу. Штам впроваджено на ВАТ "СБ МУР" м. Київ для отримання спеціальних продуктів харчування.

 

Кількість публікацій: 29 наукових  публікацій,в т.ч. 12 статей,  1 патент, 16 тез  доповідей.

Надіслати коментар

Коментарі

Сухомлин Марина Миколаївна

В останні роки зростає інтерес до досліджень, спрямованих на створення принципово нових препаратів з високою харчовою та біологічною цінністю, які сприяли би покращенню функціональних ресурсів людини, його працездатності, якості життя, стійкості до дії несприятливих чинників навколишнього середовища. Основою таких препаратів, як показує світова практика, стають базидієві гриби. Це, в першу чергу, добре відомий на Сході гриб Линчжи (рейши) – Ganoderma lucidum. Вважаю наукову роботу претендента сучасною, актуальною та перспективною. Отримані Т.А. Круподьоровою результати мають не лише наукову, але і вагому практичну значимість. З’являється надія, що у недалекому майбутньому, вищі базидіоміцети займуть почесне місце не лише у галузі грибівництва, але і у біотехнології для отримання біологічно активних речовин, необхідних сучасній медицині, сільському господарству. Хочу підтримати дану роботу, яка заслуговує на увагу, а її автор гідний присудження премії Президента для молодих вчених.

С.Г. Нанагюлян, Армения

В настоящее время, в связи с развитием биотехнологических методов культивирования базидиальных грибов, усовершенствованием методов скрининга становится возможным создание современной индустриальной отрасли, занимающейся производством экологически безопасных, биологически активных веществ и лечебно-профилактических препаратов из мицелия макромицетов. В тоже время, широкий спектр биологической активности лекарственных грибов требует обоснованого отбора перспективных продуцентов, пополнения базы данных об их биологических свойствах, закономерностях и особенностях роста, синтезе метаболитов, уровне продуктивности. Представленная работа является актуальной и перспективной, выполнена на высоком научно-методическом уровне, представляет собой целостное исследование с практическим выходом - внедрением штамма лекарственного гриба в производство. С моей точки зрения, автор достоен присуждения премии Президента для молодых ученых.
С.Г. Нанагюлян, докт. биол. наук, профессор, зав. кафедрой ботаники Ереванского государственного университета; Президент Армянского микологического общества

поф. Владимир Тыминский Ганновер, Германия

Сегодня биотехнология стремительно выдвигается на передний край научно-технического прогресса. Особый интерес в последние годы вызывают лекарственные грибы как источники новых эффективных природных веществ, обладающих широким спектром фармакологического действия. Практическое воплощение новых грибных технологий в производство подразумевает необходимость проведения всестороннего изучения грибов, разширения фундаментальних знаний про их биологические свойства, закономерности роста, отбора перспективних продуцентов биологически активных веществ. Претендентом получены новые научные данные, а результаты роботы имеют имеют практическое применение. На мой взгляд, робота заслуживает присуждения премии Президента для молодых ученых

В.Г. Тыминский, Президент Европейской академии естественных наук (Ганновер, Германия), профессор

Трояновський-Зеленчук С.В.

У світовому грибівництві активно вирощують біля 40 видів їстівних та лікарських грибів, обсяги виробництва 10 видів мають вже промислові масштаби. В Україні широко культивують лише печерицю двоспорову (Agaricus bisporus) та гливу звичайну (Pleurotus ostreatus). Розроблена претендентом технологія отримання біомаси лікарського гриба, відомого у світі як “Reіshi” є значним підгруддям для поповнення переліку об’єктів традиційного грибівництва, а також для майбутнього оформлення технологічного регламенту дослідно-промислового виробництва біологічно-активних добавок. Вважаю за необхідне підтримати дану роботу та її автора, який заслуговує на присудження премії Президента України для молодих вчених.

Трояновський-Зеленчук С.В., заст. директора науково-виробничого підприємства ТОВ “Мікотек-Фарм”, м.Київ.

Камзолкина Ольга Владимировна

Учитывая современные тенденции популяционной эволюции условно-патогенных микроорганизмов, в последнее десятилетие стремительно возрастает этиологическое значение метициллин-резистентных и метициллин-устойчивых стафилококков. Кроме их стойкости к метициллину, оксацилину, они проявляют высокий уровень резистентности к аминогликозидам, макролипидам, линкозамидам, тетрациклинам, фторхинолонам, карбапенемам, цефалоспоринам II и III поколения. Выявленные антибактериальные свойства штаммов лекарственных грибов могут быть основой для создания грибных нутрицевтиков, которые имеют ряд существенных преимуществ: они естественны для организма человека, представляют собой совокупность взаимодействующих между собой компонентов, а не сумму самостоятельно действующих веществ. Полученные Т.А. Круподеровой данные о питательных потребностях, биосинтетических особенностях, закономерностях роста культур рода Ganoderma имеют научную и практическую ценность для микологов, биотехнологов, грибопроизводителей. Работа является актуальной, перспективной, а ее автор заслуживает присуждения Премии Президента Украины для молодых ученых.

Камзолкина О. В., доктор биол. наук, профессор кафедры микологии и альгологии Биологического факультета Московского Государственного Университета им. М.В. Ломоносова.

Андрейчин М.А.

Однією з важливіших причин виникнення нозокоміальних ускладнень є глобальне розповсюдження госпітальних штамів мікроорганізмів, зокрема метицилін-резистентних стафілококів, з високим рівнем резистентності до
антибіотиків, хіміотерапевтичних препаратів і антисептиків. Застосування сучасних антибіотиків (ванкоміцину та тейкопланіну) супроводжується
значними побічними ефектами. Останнє обумовлює пошук нових терапевтичних підходів. Відібрані Т.А. Круподьоровою штами Ganoderma lucidum та G.
applanatum, які є активними відносно метицилін-резистентних стафілококів, становлять інтерес для проведення клінічних досліджень. Враховуючи
встановлену антивірусну активність культур роду Ganoderma проти вірусу тютюнової мозаїки, доцільним є пошук та подальший скринінг культур, активних проти вірусів людини. Вважаю, що такі дослідження необхідно
підтримувати, рекомендую відзначити наукову діяльність Т.А. Круподьорової присудженням премії Президента України для молодих вчених.

Андрейчин М.А., член-кореспондент НАМН України, д.м.н., професор, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедрою інфекційних хвороб
Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського

Гуліч М.П.

Одержання екологічно чистих, фізіологічно функціональних та дієтичних продуктів, а також оздоровчих та лікувально-профілактичних препаратів є надзвичайною проблемою і для України. Враховуючі теперішні тенденції надання переваги лікарським засобам природного походження, пошук нових джерел біологічно активних комплексів серед біологічних організмів є актуальним завданням біотехнології. Виявлені антиоксидантні, антивірусні, і особливо, антибактеріальні активності штамів лікарських грибів привертають увагу, а встановлення можливість застосування біомаси Ganoderma lucidum як продукту спрямованої дії для зниження рівня холестерину в крові й профілактики атеросклерозу дозволяють розглядати дані види роду Ganoderma у якості сировини для розробки лікувально-профілактичних препаратів вітчизняного виробництва. Робота має наукове та практичне значення і заслуговує на присудження Премії.

Гуліч М.П., доктор мед. наук,
зав. лаб. гігієни харчування ДУ „Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України”

Матвеенко Г.Г.

Развитие и становление современного грибоводства в Украине в значительной мере зависит от наличия стабильных высокопродуктивных штаммов грибов, адаптированным к определенным субстратам и экологическим факторам. Полученные претендентом результаты изучения питательных потребностей, физиологии роста и физико-химических параметров выращивания грибов рода Ganoderma являются отличной предпосылкой для их дальнейшего практического использования в развивающейся отрасли Украины − грибоводстве и отечественной биотехнологии, в частности, создания промышленной биотехнологии получения грибной биомассы и специальных препаратов профилактического назначения. Считаю работу перспективной и хочу поддержать автора.
Г.Г. Матвеенко, исполнительный директор Национальной Асоциации „Союз грибопроизводителей Украины”