Офіційний веб сайт

Цикл наукових праць "Іоносферні прояви акустико-гравітаційних хвиль у спокійних і збурених умовах"

м70

Представлено Інститутом іоносфери НАН та МОН України.

Автор: Панасенко С.В., к.ф.-м.н., Барабаш В.В.

Цикл наукових праць складається з шести наукових статей і восьми доповідей і тез конференцій, опублікованих протягом двох років.

Оцінено та проаналізовано параметри іоносферних збурень у спокійних умовах у характерні геофізичні періоди: весняне та осіннє рівнодення і зимове та літнє сонцестояння. Доведено, що в усі сезони в шарі F2 іоносфери проявлялося переважаюче квазіперіодичне коливання концентрації електронів з періодом 140 – 200 хв Тривалість цього коливання становила 5 – 7 год, а в період літнього сонцестояння досягала 24 год. Хвильові процеси із зазначеними періодами властиві внутрішнім гравітаційним хвилям.

Отримано низку фундаментальних результатів, що стосуються іоносферних збурень, викликаних сонячним затемненням. Показано, що затемнення призвело до значної перебудови іоносфери. Воно супроводжувалося генерацією квазіперіодичних збурень з періодами 30 та 60 хв. Вперше отримано стійкий квазіперіодичний відгук іоносфери на дію потужного радіовипромінювання нагрівного стенду “Сура”, віддаленого на відстань близько 1000 км, що супроводжувався також висипанням електронів з радіаційних поясів Землі. Показано, що час запізнення цих збурень лежав в межах 30 – 60 хв, тривалість склала 2 – 6 періодів, а відносна амплітуда дорівнювала 0,02 – 0,09 для різних висот і в різні доби, коли мала місце дія потужного радіовипромінювання. Подібні результати були отримані також і для низки іонозондів. Горизонтальна швидкість поширення збурень дорівнювала 270 – 540 м/с.

Результати циклу відповідають світовому рівню і мають фундаментальне та прикладне значення. Вони дозволяють суттєво розширити знання про іоносферні збурення, а також сприяють розвитку глобальних динамічних моделей іоносфери та атмосфери.

Кількість публікацій: 108, за тематикою роботи 6 статей (2 - у зарубіжних виданнях), 8 тез доповідей. Загальна кількість посилань на публікації авторів складає 7 (згідно з базою даних Scopus), h- індекс = 2.