Офіційний веб сайт

Цикл наукових праць "Іоносферні прояви акустико-гравітаційних хвиль у спокійних і збурених умовах"

м68

Автори: Панасенко С.В., к.ф.-м.н., Барабаш В.В.

Представлений Інститутом іоносфери НАН та МОН України.

Цикл наукових праць складається з 6 наукових статей і 8 доповідей і тез конференцій.

 Оцінено та проаналізовано параметри іоносферних збурень у спокійних умовах у характерні геофізичні періоди: весняне та осіннє рівнодення і зимове та літнє сонцестояння. Доведено, що в усі сезони в шарі F2 іоносфери проявлялося переважаюче квазіперіодичне коливання концентрації електронів з періодом 140 – 200 хв.

Хвильові процеси із зазначеними періодами властиві внутрішнім гравітаційним хвилям. Отримано низку фундаментальних результатів, що стосуються іоносферних збурень, викликаних сонячним затемненням.

Показано, що затемнення призвело до значної перебудови іоносфери. Воно супроводжувалося генерацією квазіперіодичних збурень з періодами 30 та 60 хв. Вперше отримано стійкий квазіперіодичний відгук іоносфери на дію потужного радіовипромінювання нагрівного стенду “Сура”, віддаленого на відстань близько 1000 км, що супроводжувався також висипанням електронів з радіаційних поясів Землі.

Результати циклу відповідають світовому рівню і мають фундаментальне та прикладне значення. Дозволяють суттєво розширити знання про іоносферні збурення, а також сприяють розвитку глобальних динамічних моделей іоносфери та атмосфери.

Кількість публікацій: 96, в т.ч. за темою роботи 6 статей, 14 тез доповідей. Загальна  кількість посилань на публікації  складає 7 (згідно баз даних Scopus), h-індекс = 2.

Надіслати коментар

Коментарі

Гість

Тема цикла научных работ, на мой взгляд, достаточно актуальна, поскольку акустико-гравитационные волны в атмосфере и ее составной части – ионосфере очень разнообразны и представляют большие трудности для исследователя. Условия их генерации, распространения и затухания существенно зависят от состояния окружающей среды, параметры которой не всегда известны. Поэтому экспериментальные исследования волновых процессов позволяют постоянно совершенствовать наши знания о них.
Важным является тот факт, что авторы цикла разработали методику, с помощью которой им удалось выявить и идентифицировать волновые процессы, вызванные существенно разнящимися по природе, размерам и энергетике источниками. Это позволило применить комплексный подход и изучить параметры волн и их ионосферных проявлений за достаточно длительный промежуток времени (около 3-х лет) как в спокойных условиях в течение года, так и в периоды естественных и искусственных возмущений.
Считаю, что с учетом проведенных комплексных исследований и полученных научно значимых результатов, С. В. Панасенко и В. В. Барабаш заслуживают присуждения премии Президента Украины для молодых ученых.

Dr. Vasyl Belyey
Senior Product Developer
Pinhole AS & University of Tromsø
Tromsø
Norway

доктор физ.-мат. наук, с.н.с. Г.П. Милиневский

Тема, которой посвящён данный цикл работ, чрезвычайно актуальна. Причин тому несколько.
Прежде всего, в настоящее время представляется абсолютно невозможным продвинуться сколько-нибудь глубоко в понимании ключевых особенностей солнечно-земных связей без качественного повышения уровня знаний о волновых процессах в ионосфере Земли. С этой точки зрения результаты, полученные в представленном цикле работ, представляют огромный интерес. Достаточно хотя бы отметить, что значения параметров волновых возмущений, рассчитанные на основе результатов наблюдений за состоянием ионосферы с помощью уникальных радиофизических инструментов (радаров некогерентного рассеяния и вертикального зондирования), составляют реальную основу для построения первой динамической модели ионосферы для региона Центральной Европы.
Однако полученные результаты важны не только для учёных-геофизиков. Методические разработки, предложенные авторами настоящего цикла работ, позволили существенно расширить возможности упомянутых радаров, причём абсолютно очевидным является тот факт, что эффект от внедрения этих методик не замедлит проявиться и в результатах других исследований, проводимых с помощью этих радаров. Как результат, возрастёт достоверность оценивания основных параметров ионосферной плазмы.
При чтении реферата к данному циклу работ чувствуется, что авторы хорошо владеют не только узкоспециальными знаниями, позволяющими решать поставленные перед ними конкретные задачи. Сочетание глубоких знаний в смежных областях исследований, понимание всей цепочки преобразований информации, происходящих начиная от грамотно организованного эксперимента до чётко обоснованного выбора оптимальной методики анализа полученных данных, – вот, на мой взгляд, главное преимущество данного цикла работ. Разумеется, наряду с уникальными результатами, представляющими интерес для мировой научной общественности.
Уверен, что цикл работ «Ионосферные проявления акустико-гравитационных волн в спокойных и возмущенных условиях» авторов Панасенко С.В., Барабаша В.В. достоин всяческого поощрения и считаю целесообразным отметить успехи упомянутых авторов присуждением премии Президента Украины для молодых учёных.

Заведующий Научно-исследовательской лабораторией физики космоса
Киевского национального университета имени Тараса Шевченка,
доктор физико-математических наук, старший научный сотрудник
Г. П. Милиневский

проф. Дробахін Олег Олегович

У своїх дослідженнях автори займалися питаннями поширення акустико-гравітаційних хвиль, що спостерігались на фіксованих висотах над Харковом. Аналіз добових залежностей їх параметрів дав важливі результати для побудови емпіричної моделі іоносфери у спокійному і збуреному станах. Аналіз експериментальних даних, що були виміряні під час сонячних затемнень, дозволив отримати важливий матеріал для вивчення фізики іоносферних збурень, викликаних затемненнями. Розроблений авторами комплексний підхід до аналізу збурень за даними вимірювального комплексу некогерентного розсіяння дав можливість також отримати унікальні дані про поширення збурень, викликаних нагрівом іоносфери на великих відстанях від місця спостереження.
Особливо хочу відмітити, що для отримання параметрів іоносферних хвильових процесів авторами представленого циклу наукових робіт застосовано вейвлет-аналіз даних комплексу некогерентного розсіяння Інституту іоносфери. На відміну від традиційного перетворення Фур’є, вейвлет-перетворення забезпечило двомірне представлення досліджуваного сигналу в площині частота-положення. Це дозволило розділити «великі» й «дрібні» деталі досліджуваних сигналів, одночасно локалізуючи їх на часовій шкалі. Таким чином, вейвлет-аналіз дозволив здійснити аналіз локальних збурень іоносферних даних. Вибраний метод спектрального аналізу іоносферних даних свідчить про глибоке розуміння авторами математичних методів аналізу хвильових процесів.
З урахуванням всього сказаного вище, вважаю, що представлений цикл робіт має високий науковий рівень, а його автори достойні присудження премії президента України для молодих учених.

Завідувач кафедри прикладної і комп’ютерної радіофізики
Дніпропетровського національного університету
імені Олеся Гончара
доктор фізико-математичних наук, професор
Дробахін Олег Олегович.

доктор техн. наук В. Є. Корепанов

У роботі «Іоносферні прояви акустико-гравітаційних хвиль у спокійних і збурених умовах» авторів Панасенка С.В. і Барабаша В.В. розглянута тема визначення проявів акустико-гравітаційних хвиль (АГВ) на базі аналізу великого обсягу даних експериментальних досліджень іоносфери в спокійних умовах та під час іоносферних збурень.
Вивчення проявів АГВ в іоносфері дає змогу докладніше зрозуміти механізми їх утворення та поширення. Беручи до уваги, що джерелами генерації АГВ є потужні події антропогенного (вибухи, потужне радіовипромінювання та інше) та природного походження (землетруси, падіння космічних тіл та інше), робота, виконана Панасенком С.В, та Барабашом В.В. є актуальною. Можна сказати, що вона становить важливий внесок у дослідження цих подій та впливу на них природних систем.
Автори опрацювали великий обсяг експериментальних даних, отриманих під час регулярних вимірювань методами некогерентного розсіяння та вертикального зондування. В роботі наведені випадки проявів квазіперіодичних коливань, викликаних різноманітними природними і штучними збудниками, як то: проходження сонячних термінаторів, сонячне затемнення, радіовипромінювання потужного іоносферного нагрівача «СУРА».
Результати роботи, отримані авторами, досить добре узгоджуються з результатами інших дослідників, які працюють в даному напрямі, в тому числі і закордонних. Вони роблять важливий внесок у розуміння фізики виникнення та поширення АГВ в іоносфері.
Вважаю, що автори роботи – к. ф.-м. н. Панасенко С. В. та м. н. с. Барабаш В. В. – заслуговують присудження їм премії Президента України для молодих вчених.

Заст. директора Львівського центру
Інституту космічних досліджень
НАН та НКА України,
Заслужений діяч науки і техніки,
Лауреат Державної премії та
Премії Кабінету Міністрів України,
доктор технічних наук В. Є. Корепанов

Директор ІКД НАНУ-ДКАУ О.П. Федоров

У циклі робіт авторів Панасенка С. В. та Барабаша В. В. «Іоносферні прояви акустико-гравітаційних хвиль за спокійних і збурених умов» проаналізовано цілий комплекс процесів, що відбуваються в іоносфері над Україною, а також отримано параметри цих процесів. Розглянуті збурення, що виникають у іоносфері в діапазоні висот 100–300 км при проходженні сонячного термінатора, під час сонячного затемнення та при дії на середовище потужним короткохвильовим випромінюванням. Необхідно відмітити, що значна частина результатів отримана завдяки використанню даних унікального інструменту для дистанційного зондування іоносфери – харківського радару некогерентного розсіяння. Таким чином і самі дані є унікальними.
Отримані авторами результати підтверджують існуючі теорії виникнення і поширення акустико-гравітаційних хвиль в іоносфері, істотно доповнюючи знання про ці процеси. Велика кількість статей в рецензованих наукових журналах і доповідей на конференціях різного рівня говорить про визнання результатів науковцями України та зарубіжних держав.
Вважаю, що автори циклу робіт Панасенко С. В. і Барабаш В. В. заслуговують присудження їм премії Президента України для молодих учених.

Директор
Інституту космічних досліджень НАНУ – ДКАУ,
Лауреат Державної премії України в області
науки і техніки, доктор фізико-математичних наук О. П. Федоров

Завідувач лабораторією
Інституту космічних досліджень НАНУ – ДКАУ,
Лауреат Державної премії України в області
науки і техніки, доктор фізико-математичних наук Г. В. Лізунов

Лазоренко Олег Валерійович

Актуальність теми досліджень, на мою думку, не викликає жодних сумнівів у спеціалістів. Обрана авторами тема циклу наукових праць є послідовним і логічним продовженням і подальшим розвитком фундаментальних досліджень реакції відкритої динамічної нелінійної системи Земля — атмосфера — іоносфера — магнітосфера (ЗАЇМ) на дію нестаціонарних потужних джерел енерговиділення.
Цикл робіт С. В. Панасенка та В. В. Барабаша присвячено розробці, покращенню та вдосконаленню низки радіофізичних методів дослідження хвильових процесів у іоносфері, а також створенню нових та модифікації існуючих методик визначення їх параметрів у спокійних і збурених умовах. Проведено докладний аналіз впливу потужних нестаціонарних джерел різної природи (як штучних — потужного радіовипромінювання, так і природних –сонячних затемнень) на числові параметри та характеристики досліджуваних процесів.
Привертає увагу, що отримані авторами результати мають одночасно як фундаментальну цінність, так і значну прикладну спрямованість. З одного боку, важливо, що саме динамічні, нестаціонарні, короткотермінові знакозмінні, нелінійні, надширокосмугові процеси відіграють основну ключову роль у взаємодії підсистем у ЗАІМ. Тому основний фундаментальний здобуток авторів, на мою думку, полягає у докладному дослідженні особливостей і деталей цієї взаємодії, а також у розробці та вдосконаленні відповідних методів аналізу й обробки експериментальних даних. З іншого боку, отримані результати стануть невід'ємною складовою регіональної динамічної моделі іоносфери, яка має низку важливих практичних застосувань.
Вважаю, що цикл робіт С. В. Панасенка, В. В. Барабаша “Іоносферні прояви акустико-гравітаційних хвиль у спокійних і збурених умовах” має наукову новизну та практичну значущість. Враховуючи загальний науковий рівень отриманих результатів та внесок авторів у вітчизняну та світову науку, вважаю, що здобувачі цілком заслуговують на присудження Премії Президента України для молодих учених.

Завідувач кафедри фізики Харківського національного університету радіоелектроніки, доктор фіз.-мат. наук, доцент,член-кореспондент АН Прикладної радіоелектроніки України, Росії та Білорусі О. В. Лазоренко.

академик НАН Украины А. А. Коноваленко

В цикле работ получены результаты исследования динамики ионосферной плазмы с помощью дистанционных методов радиозондирования – метода некогерентного рассеяния и метода вертикального зондирования. В настоящее время тема исследований является актуальной, поскольку волновые процессы в ионосфере играют не только существенную, а часто и определяющую, роль во взаимодействии различных геосфер, являются индикатором мощных процессов, происходящих в тропосфере, на Солнце и в межпланетной среде, но также определяют условия функционирования различных средств наземного и космического базирования, например средств связи и телекоммуникаций. Исследования ионосферы и геокосмоса являются перспективными и для создания новых технологий, решения ряда задач в области науки и техники.
Цикл научных работ состоит из Введения, двух разделов и Выводов.
В первом разделе приведены результаты исследований акустико-гравитационных волн в ионосфере в естественно возмущенных условиях с помощью ионозонда “Базис”.
Во втором разделе авторами проанализирован волновой отклик ионосферы на действие мощного радиоизлучения и получены параметры волн в искусственно возмущенной ионосфере.
В цикле работ получен ряд важных научных результатов. Наиболее интересными, на мой взгляд, являются следующие.
1. Преобладающее колебание с периодом 140 – 200 мин наблюдалось с помощью ионозонда во все сезоны года.
2. Обнаружены волновые возмущения, вызванные модификацией ионосферы радиоизлучением нагревного стенда “Сура”.
Проведенные исследования являются масштабными. В работах авторами решен целый ряд взаимосвязанных задач. Изучены квазипериодические вариации концентрации электронов, относящиеся как к спокойным условиях, так и к наличию ионосферных возмущений, вызванных природными и искусственными источниками. Поскольку характерный масштаб изменений ионосферных параметров составляет около 1000 км, эти результаты будут применимы к ионосфере не только над Украиной, но и над Центральной Европой в целом.
Результаты авторов опубликованы в ряде значимых украинских и зарубежных научных журналов радиофизического и геофизического направления. Стоит отметить достаточно высокий, как для молодых ученых, индекс цитирования в соответствии с базами данных Scopus.
Считаю, что цикл научных работ Панасенко С. В., Барабаша В. В. “Ионосферные проявления акустико-гравитационных волн в спокойных и возмущенных условиях” выполнен на высоком научном уровне, содержит большое число важных научных результатов и поэтому достоин присуждения Премии Президента Украины молодым ученым.

Зам. директора
Радиоастрономического института
НАН Украины
академик НАН Украины А. А. Коноваленко

проф. Шульга С. М.

Інтерес до досліджень геокосмічної погоди обумовлений тим, що вона значно впливає як на функціювання космічних апаратів, засобів радіозв‘язку, ліній електропередач, так і на всю біосферу нашої планети, зокрема на здоров‘я людини. Таким чином, тривалі спостереження варіацій геокосмічної погоди, індикатором яких, зокрема, є акустико-гравітаційні хвилі, необхідні для побудови адекватних моделей варіацій параметрів геокосмічної плазми, для запобігання аварій та своєчасного попередження населення. В цьому і є актуальність роботи.
Інститут іоносфери володіє унікальним інструментом дослідження геокосмічної плазми на висотах 100 – 1000 км – радаром некогерентного розсіяння, що є єдиним таким радаром у Центральній Європі. У поєднанні з даними станції вертикального радіозондування він дозволяє отримувати важливі спостережні дані про іоносферу над Україною.
Авторами роботи отримані результати, що стосуються параметрів акустико-гравітаційних хвиль у іоносфері у спокійних та збурених умовах. Встановлення регіональних просторово-часових залежностей параметрів цих процесів за різних станів космічної погоди, є унікальними, відповідають світовому рівню та мають світове фундаментальне та прикладне значення.
Усі наведені авторами результати добре обґрунтовані та мають важливе значення не тільки для розв‘язання вище згадуваних задач в Україні, а і в усьому світі. Наведені авторами публікації добре відомі спеціалістам, на них посилаються вітчизняні та закордонні вчені.
Вважаю, що цикл робіт відповідає всім вимогам, що пред’являється до робіт, поданих на здобуття премії Президента України для молодих учених, а його автори заслуговують присудження цієї премії.

Декан радіофізичного факультету
Харківського національного університету
імені В. Н. Каразіна
доктор фіз.-мат. наук,
професор С.М. Шульга

Ю.М. Ямпольский, чл.-корр. НАН Украины

Ионосферные исследования представляются актуальной и востребованной проблематикой в связи с бурным развитием космических технологий. Сегодня многочисленные спутниковые системы обеспечивают земную цивилизацию услугами глобальной навигации, связи, прогноза погоды, мониторинга поверхности суши, состояния мирового океана итд. Средой «обитания» таких систем является околоземное космическое пространство, совершенствование знаний о котором необходимо для их успешного функционирования. Несмотря на почти пятидесятилетний опыт спутниковой контактной диагностики плазменной оболочки Земли, основную информацию о процессах в ионосфере обеспечивают дистанционные радиофизические методы. К ним относятся методы некогерентного рассеяния (НР) и вертикального зондирования (ВЗ), с помощью которых получены экспериментальные данные, представленные в рецензируемой работе. Следует отметить, что Украина занимает в этой проблематике ведущие позиции в мире, во многом благодаря активным исследованиям, проводимым в Институте ионосферы НАНУ – МОНУ.
Предметом исследования рецензируемой работы являются атмосферные акустико-гравитационные волны (АГВ), являющиеся важным звеном в цепи передачи энергии возмущений от поверхности Земли на высоты геокосмоса. Такой выбор представляется мне оправданным и актуальным. Решение задачи обнаружения АГВ, идентификации источников их генерации, взаимодействия с ионизированной компонентой атмосферного газа, позволяет интерпретировать, моделировать и прогнозировать многие динамические процессы на высотах геокосмоса, в частности, и такие, которые стимулированы постоянно растущей техногенной активностью.
Для достижения поставленной цели авторами решен ряд необходимых методических задач. Разработаны оригинальные приемы спектрального анализа данных ВЗ и НР. Проанализирован объемный массив многолетних экспериментальных наблюдений, позволивший сделать ряд важных геофизических выводов о сезонной и суточной зависимости поведения АГВ, а также оценить изменения их параметров для спокойных и возмущенных условий. Особый интерес, на мой взгляд, представляют уникальные эксперименты по возбуждению волновых процессов за счет нагрева ионосферной плазмы с поверхности Земли мощным электромагнитным излучением.
Наряду с очевидными достоинствами представленной работы в самом реферате имеется ряд неточностей. К ним можно отнести следующие замечания:
1) Процедура «сглаживания» исходных данных наблюдений путем исключения медленного тренда может искажать спектральный состав волновых процессов и вносить погрешности в численные оценки параметров АГВ. В связи с этим конкретные значения оцененных характеристик следовало бы приводить с указанием доверительных интервалов. 2) Однопозиционные эксперименты, выполненные авторами, позволяют оценивать пространственно-временные параметры АГВ только в предположении о «замороженном» переносе возмущений. Такой подход хоть и является традиционным, но нуждается в проверке правомочности его применения другими независимыми методами многопозиционного зондирования ионосферы.
Отмеченные замечания не снижают в целом позитивного впечатления от работы. Полученные авторами результаты опубликованы в ведущих научных журналах, а также докладывались на многих украинских и международных конференциях. Я лично неоднократно участвовал в обсуждениях научных презентаций авторов на нескольких конференциях и семинарах и смог убедиться в высокой квалификации соискателей и их увлеченности научной работой. Следует также отметить, что оба соавтора находятся в расцвете творческих сил и, безусловно, имеют хорошую научную перспективу.
В заключение считаю, что цикл научных работ С.В. Панасенко и В.В. Барабаша заслуживает выдвижения на соискание Премии Президента Украины для молодых ученых.

Заведующий отделом Радиоастрономического института НАН Украины,
чл.-корр. НАН Украины, доктор физико-математических наук,
профессор, заслуженный деятель науки и техники Украины,
лауреат Государственной премии Украины в области науки и техники

Ю.М.Ямпольский

Соболь О.В.

Работа Панасенко С. В. и Барабаша В. В. ”Ионосферные явления акустико-гравитационных волн в спокойных и возмущенных условиях” представляет результаты исследований акустико-гравитационных волн в течение нескольких лет. Изучение, моделирование и прогнозирование волновых процессов является актуальной задачей. Исследования волновых возмущений в Харькове, в Институте ионосферы, проводятся на уникальном радиофизическом комплексе – радаре некогерентного рассеяния совместно со станцией вертикального радиозондирования ионосферы “Базис”. Работа Панасенко С. В. и Барабаша В. В. посвящена решению актуальной задачи – изучению региональных особенностей волновых процессов в ионосфере над Украиной.
Особую ценность и оригинальность работе Панасенко С. В. и Барабаша В. В. придает то, что авторы разработали методики анализа ионосферных возмущений, вызванных акустико-гравитационными волнами. Авторами получен большой объём данных регулярных измерений элек-тронной концентрации методами некогерентного рассеяния и вертикального зондирования во время прохождения в ионосфере акустико-гравитационных волн. Авторы исследовали эффекты в ионосфере при солнечном затмении 4 января 2011 г. над Харьковом, а также ионосферные возмущения, вызванные воздействием на ионосферную плазму мощного радиоизлучения стенда “Сура”. Авторы на основе систематических измерений также обнаружили, что мощные радиоволны, воздействующие на ионосферную плазму, активно генерируют акустико-гравитационные волны, которые могут распространяться на расстояния около 1000 км.
Считаю, что работа Панасенко С. В. и Барабаша В. В. является актуальной и имеет научную и практическую ценность, а авторы заслуживают присуждения премии Президента Украины.

Заведующий кафедрой материаловедения
Национального технического университета
“Харьковский политехнический институт”
доктор физ.-мат. наук,
профессор О. В. Соболь

Орлюк Михайло Іванович

Вивчення характеристик хвильових процесів у навколоземному космічному середовищі обумовлено їх суттєвою роллю стосовно взаємодії підсистем ближнього космосу. Результати виконаних досліджень мають фундаментальну та практичну цінність, оскільки динамічні процеси в іоносфері в загальному випадку призводять до зміни характеристик радіоканалів, здатні суттєво впливати на режими функціонування радіонавігаційних систем, створювати нештатні умови роботи супутникової дослідницької та телекомунікаційної апаратури, викликати несанкціоновані зміни параметрів орбіт великих космічних апаратів (наприклад, Міжнародної космічної станції), порушувати роботу (і навіть виводити з ладу континентальні системи зв’язку та енергопостачання). Особливо варто відзначити комплексність підходу авторів для вирішення цієї складної тематики.Ними було розроблено нові методики виявлення й оцінювання параметрів хвилевих збурень і характеристик іоносфери і на їх підставі досліджено просторово-часову залежність періодів, амплітуд, тривалості і інших параметрів хвильових процесів у іоносфері, збуреній природними й антропогенними джерелами.Вважаю, що структура циклу робіт є органічною, а результати мають значне фундаментальне та прикладне значення.Робота виконана на високому науковому рівні, отримані результаті суттєво нарощують наші знання щодо процесів у ближньому космосі, а автори циклу наукових робіт Панасенко С. В. і Барабаш В. В., безсумнівно, заслуговують присудження Премії Президента України для молодих вчених.

Зав.відділу геомагнетизму Інституту геофізики ім.С.І.Субботіна НАН України, професор кафедри геофізики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академік УНГА

Леонід Феоктистович Чорногор

До циклу робіт, виконаних Панасенком С. В. та Барабашом В. В., увійшла низка наукових праць, присвячених дослідженню проявів акустико-гравітаційних хвиль в іоносфері в спокійних та збурених умовах. Автори прийняли участь у серії експериментів, які проводилися в обсерваторії Інституту іоносфери за допомогою радара некогерентного розсіяння та станції вертикального зондування. Ці експерименти були частиною бюджетних науково-дослідних робіт, а також частиною спільних комплексних спостережень під час штучної потужної дії на іоносферу, проведених низкою наукових організацій України та Росії. З використанням розроблених методик і алгоритмів математичного моделювання С. В. Панасенко та В. В. Барабаш провели обробку великого об'єму експериментальних даних. Актуальність теми досліджень не викликає сумніву, оскільки акустико-гравітаційні хвилі та викликані ними іоносферні збурення відіграють важливу роль у взаємодії підсистем відкритої динамічної нелінійної системи Земля – атмосфера – іоносфера – магнітосфера. Без знання особливостей і деталей цієї взаємодії неможливо побудувати адекватні фізико-математичні моделі процесів у згаданій системі. Крім того, вивчення властивостей і параметрів хвильових збурень у іоносфері та їх джерел ще далеке до свого завершення, оскільки спостереження за ними ведуться, як правило, епізодично, а застосовувані методи виявлення цих збурень є не досить ефективними. В циклі робіт значну увагу приділено визначенню параметрів у спокійній і збуреній іоносфері. Зокрема, докладно проаналізований вплив сонячного затемнення (природних збурень) та потужного радіовипромінювання (штучних збурень) на параметри досліджуваних процесів. Я повністю підтримую висунення цього циклу робіт на здобуття щорічної премії Президента України для молодих вчених і вважаю, що здобувачі заслуговують її присудження.

Професор кафедри космічної радіофізики Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Почесний професор Харківського Національного університету імені В. Н. Каразіна, лауреат Державної премії України, доктор фіз.-мат. наук, професор, академік АН ВО України Л. Ф. Чорногор

Залишити новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA
Для запобігання від спаму, щоб залишити коментар введіть будь ласка символи,які зображені нижче. Дякуємо за розуміня.