Офіційний веб сайт

Цикл наукових праць «Культурна спадщина та її вплив на розвиток регіонів України»

м16

Автор: Поливач К.А., к.г.н.

Представлений Інститутом географії НАН України.

Цикл наукових праць складається з монографії, 10 наукових статей, 7 тез доповідей та 3 карт.

Автором доопрацьовано понятійно-термінологічний апарат – запропоновано поняття “історико-культурні ресурси”, “історико-культурний потенціал” та “історико-культурний каркас”. Окреслено методичні принципи і вимоги до методики оцінювання культурної спадщини. Запропоновано методику оцінювання культурної спадщини ( КС), диференційована на регіональному і локальному рівнях. Розроблено методику оцінювання ступеня впливу КС на розвиток території, охарактеризовано сучасний стан і позначені основні проблеми використання та охорони культурної спадщини в Україні. З'ясовано та проаналізовано територіальні відмінності в рівнях забезпечення регіонів України об'єктами культурної спадщини. Проведено типізацію і рейтингову оцінку регіонів України за рівнем використання культурної спадщини. Проведено позиціювання регіонів України в рейтингах за показниками оцінки історико-культурного потенціалу та рівня його реалізації. Обґрунтовано пропозиції щодо основних напрямів збереження й використання КС в сучасних соціально-економічних умовах, сформовано основні першочергові напрями перспективного розвитку картографування КС. Розроблено концепцію створення тематичного атласу „Україна. Культурна та природна спадщина”, навчального курсу для вузів „Культурна й природна спадщина”.

Кількість публікацій: 38, в т.ч. за темою роботи одноосібна монографія, 10 статей, 12 тез доповідей.

Надіслати коментар

Коментарі

Ровенчак Іван Ілліч

Культурна спадщина – це духовний, культурний, економічний і соціальний капітал кожної держави, який, поряд з природними багатствами, є головним базисом для національної самоповаги і визнання світовою спільнотою. Руйнування пам'яток історії та культури, яке прийняло в останні роки катастрофічний характер, веде до особистісної деградації, деформації цілих пластів національної культури, зникнення традиційних форм господарської діяльності, втрати унікальних і поширених народних ремесел і промислів, розриву культурної взаємодії між поколіннями, а також між різними територіями.
Необхідність охороняти спадщину і інтегрувати її в сучасні умови ніким не заперечується, однак і не вважається неодмінним та першочерговим завданням у системі державних пріоритетів, а насправді, в багатьох випадках, ігнорується. Тому на даному етапі необхідноформувати суспільний інтерес до збереження культурної спадщини, яке можливе бути ефективним лише в тому випадку, коли воно стає елементом життєвого середовища та включено в активну соціально-економічну діяльність.
В цих умовах актуальність циклу наукових праць К.А. Поливач з поглибленого вивчення загальнотеоретичних, науково-методичних,конкретно-географічних та практичних аспектів культурної спадщини набуває особливої ваги.
Отримані К.А. Поливач результати дослідження, що засновані на широкому системному підході, базуються на вітчизняному та міжнародному досвіді та сучасних тенденціях у сфері культурної спадщини, вносять суттєвий внесок у збагачення теорії та методології вивчення культурної спадщини, створення та удосконалення відповідного методичного інструментарію.
Висновки, зроблені автором, мають велику цінність як для розвитку географії культури як окремого напряму в українській суспільній географії, так і для подальшого удосконалення механізмів освоєння культурної спадщини в суспільстві.
Вважаю, що цикл наукових праць К.А. Поливач «Культурна спадщина та її вплив на розвиток регіонів України» заслуговує присудження щорічної премії Президента України для молодих вчених у 2014 році.

Доктор географічних наук,
професор кафедри економічної
і соціальної географії
Львівського національного
університету імені Івана Франка Ровенчак І. І.

Олена Овчиннікова

Територія України надзвичайно багата на об’єкти природної та культурної спадщини, деякі з цих об’єктів відзначені світовою спільнотою і включені до Списку всесвітньої спадщини або номіновані для включення, що свідчить про значення національної культури для становлення i розвитку європейської та світової цивілізації.
Нерозуміння і недооцінка ролі історико-культурного та природного середовища, пам’яток історії, культури, архітектури, природи, призводять до непоправної втрати численних об’єктів культурної й природної спадщини, що визнано, зокрема, однією з основних екологічних проблем сучасності.
Повноцінне та всебічне вивчення спадщини в контексті всієї системи сучасних процесів, що визначають розвиток суспільства і його взаємодію із природним середовищем, набуває надзвичайну актуальність.
З огляду на це, дослідження К.Поливач є важливим та корисним як для науки, так і для практики державного управління не тільки у сфері культури, економіки, освіти, а також охорони довкілля.
Підґрунтям для цього може бути, наприклад, підготовка автором в останні декілька років розділу про стан культурної та природної спадщини у складі щорічної доповіді про стан довкілля в Україні, який відображає сучасний стан справ у сфері охорони спадщини і може стати основою для визначення пріоритетних напрямків державної політики та формування відповідних цільових програм; започаткування засад створення системи екологічного моніторингу об’єктів спадщини в Україні; отриманий досвід картографічного відображення стану спадщини тощо.
Проведене дослідження без сумніву заслуговує високої оцінки, а її автор К.Поливач - присудження премії Президента України для молодих вчених.

Програмний спеціаліст Відділу сталого розвитку, енергетики та навколишнього середовища ПРООН в Україні
Олена Овчиннікова

Дугаренко Игор Анатольович

Актуальність дослідження К.А. Поливач обумовлена посиленням сучасної тенденції вивчення гуманітарного простору людини, елементом якого виступає національна природна та культурна спадщина.

Вважаємо за необхідне дати високу оцінку теоретичного і науково-методичного рівня виконання дослідження автора. Це завершена самостійна науково-дослідницька робота, яка демонструє безумовну актуальність, наукову новизну і обґрунтованість теоретико-методичних положень і висновків, практичне значення в рішенні проблеми суспільно-географічного вивчення культурної спадщини та її використання у планах соціально-економічного розвитку регіонів

Представлений цикл праць, на наш погляд, заслуговує присудження премії Президента України для молодих учених.

Кандидат географічних наук, доцент кафедри туризма Таврійського Національного університету імені В.І. Вернадського

Лісовський Сергій Антонович

Культурна спадщина відіграє особливу роль серед багатьох факторів і умов життя людства, її значимість для розвитку цивілізації є не просто важливою, а визначальною в умовах екологізації та гуманізації сучасного суспільства. Об’єкти спадщини підтримують культурне різноманіття світу і є істотним внеском у сталий розвиток суспільства, що і визначає відповідальність кожної держави за збереження своєї спадщини і передачу її наступним поколінням.
Тому одним з актуальних завдань вітчизняної науки є подолання відставання України в сфері використання культурної спадщини від багатьох країн світу, її системне включення в концепції сталого розвитку як окремо взятих регіонів, так і країни в цілому, удосконалення організаційних, економічних і правових механізмів збереження й використання об'єктів культурної спадщини тощо.
Все це зумовлює актуальність циклу наукових праць К.А.Поливач, який відзначається вагомим внеском у розвиток теоретико-методологічних та методичних основ розвитку географії спадщини, новизною отриманих результатів та їх реальним впровадженням в суспільну практику, яке полягає у наступному: розробленні автором основних засад і напрямів розвитку стратегічного планування та програмно-цільових методів у сфері охорони, збереження та використання спадщини; розробленні концепції, змісту і структури тематичного атласу «Україна. Культурна і природна спадщина» та розробленні серії карт, присвячених об’єктам культурної та природної спадщини, у складі окремого розділу Національного атласу України; підготовці на протязі декількох років розділу про стан культурної та природної спадщини у складі щорічної національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні; розробленні основних засад створення системи моніторингу об’єктів спадщини в Україні тощо.
Вищезазначене дає підстави рекомендувати цикл наукових праць Катерини Анатоліївни Поливач до присудження їй премії Президента України для молодих вчених.

Доктор географічних наук,
доцент кафедри країнознавства та туризму
географічного факультету
Київського національного університету
імені Тараса Шевченка,
Лісовський С.А.

д.геогр.н., проф. Бейдик О.О.

На даний час проблема збереження культурної спадщини є загальносвітовою. Особливо гостро це питання стоїть в нашій країни, де політичні та економічні зміни останніх десятиліть призвели до різкого зниження уваги до охорони культурного надбання з боку держави і суспільства.
У сучасних умовах трансформації політичних, економічних, соціальних та культурних відносин, як ніколи раніше, актуальний аналіз процесів, що відбуваються у сфері збереження культурної спадщини. Це обумовлено зміною підходів до форм збереження та використання спадщини при хронічному дефіциті бюджетного фінансування, поступовим включенням спадщини в економічну сферу, динамікою ролі і функцій спадщини як основи соціального та економічного розвитку території.
Звідси надзвичайна актуальність представленого циклу наукових праць, який є першим в українській географії комплексним дослідженням теоретико-методологічних засад вивчення культурної спадщини.
Автор на основі ґрунтовного вивчення основних тенденцій, що спостерігаються в сфері культурної спадщини, міжнародного та вітчизняного досвіду доводить, що спадщина може та має бути основою соціального та економічного розвитку території. Особливу увагу привертає ідея формування каркасу історико-культурних територій, складовими елементами якого можуть стати історичні міста, музеї-заповідники національного та місцевого значення, осередки народних художніх промислів, пам’ятки садово-паркового мистецтва, території всесвітньої спадщини та ін.
Слід відзначити, що представлені результати досліджень мають важливе практичне значення, зокрема, для наукового обґрунтування державної і регіональної політики в збереження та використання культурної спадщини, при розробці стратегій та програм економічного та соціального розвитку територіальних одиниць України, схем і проектів планування окремих регіонів України.
Зважаючи на відсутність широковідомих навчальних програм з географії природної і культурної спадщини, автором був розроблений проект відповідної навчальної програми, матеріали якої використовуються при викладанні соціально-економічних, природничо-наукових та культурологічних дисциплін.
Актуальність та методологія досліджень, наукова новизна, рівень отриманих результатів та практична значимість наукових праць із циклу «Культурна спадщина та її вплив на розвиток регіонів України» засвідчують про те, що їх автор К.А. Поливач заслуговує на підтримку для отримання премії Президента України.

Професор кафедри країнознавства та туризму
географічного факультету
Київського національного університету
імені Тараса Шевченка,
доктор географічних наук, професор
Бейдик О.О.

Гринюк Тетяна Анатоліївна

На здобуття премій Президента України для молодих учених представлене цікаве й змістовне дослідження у новій для української географії предметній області – географії культурної спадщини.
У світовій географічній науці географія культури, яка має цілий ряд наукових напрямів, у тому числі географію культурної спадщини, дедалі більш виступає як один з пріоритетних напрямків її розвитку. Однак сучасні вітчизняні дослідження з географії культурної спадщини зовсім нечисленні, що підкреслює піонерний характер представленої роботи.
Цикл наукових праць, до якого зокрема входить і одноосібна монографія, містить ґрунтовний аналіз та авторську інтерпретацію основних теоретичних, методологічних та методичних засад суспільно-географічного дослідження культурної спадщини, основним результатом якого стало оцінювання впливу культурної спадщини на розвиток регіонів та визначення їх історико-культурного потенціалу, значимість та рівень використання якого стала основним критерієм встановлення регіональних відмінностей.
Знання особливостей просторової організації культурної спадщини на території країни дає можливість вирішення проблеми підвищення культурно-рекреаційного потенціалу території: саме на базі цього знання повинні ґрунтуватися цільові програми соціально-економічного розвитку та програми із збереження, розвитку і використання культурної спадщини територій.
Дослідження є актуальним і виконано на високому сучасному науково-практичному рівні та, по суті, закладає базу і методологічні основи розвитку нового напряму досліджень у географічній науці.
З огляду на актуальність та своєчасність, високу наукову вагомість, ми вважаємо, що робота к.г.н. Поливач К.А. заслуговує присвоєння премії Президента України для молодих учених.

Доцент кафедри економічної і соціальної географії Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, кандидат географічних наук
Т.А.Гринюк

Любіцева Ольга Олександрівна

Розгляд питань визначення, оцінки стану та можливостей використання, збереження та відновлення культурної спадщини набуває актуальності в контексті збалансованого регіонального розвитку, де культурна спадщина «працює» на розвиток туризму, використовуючи своєрідний «маркетинг минулого», такий популярний зараз на світовому туристичному ринку.
Дослідження, яке розглядається, є результатом ретельної праці автора, про що свідчить значний аналітичний та картографічний матеріал, представлений в циклі наукових праць як в агрегованому синтетичному вигляді, так і в первинному.
Основні положення, висновки та рекомендації, сформульовані у праці, ґрунтуються на сучасних теоретико-методологічних положеннях суспільної географії. Авторка володіє сучасним понятійно-термінологічним апаратом, що дало їй змогу адекватно відобразити в суспільно-географічній термінології достатньо складний об'єкт дослідження, а знання методів суспільно-географічного та картографічного підходів – розробити методику оцінки історико-культурного потенціалу та його впливу на соціально-економічний розвиток регіонів країни. Виявлені тенденції покладені в основу пропозицій щодо збереження та використання культурної спадщини України задля соціально-економічного розвитку регіонів.
Представлене К.А. Поливач суспільно-географічне дослідження культурної спадщини та її впливу на розвиток регіонів України є самостійним і завершеним науковим доробком, спрямованим на розвиток суспільної географії, містить наукову новизну і обґрунтовані результати, які можуть бути використані як в прикладних дослідженнях інших галузей суспільної географії, так і при розробці програм розвитку туризму та при формуванні туристичної політики України.

Завідувач кафедри країнознавства та туризму
географічного факультету
Київського національного університету
імені Тараса Шевченка,
доктор географічних наук, професор О.О. Любіцева

В.В. Загородній

Цикл являє собою цікаве й змістовне дослідження та фактично започатковує в Україні новий напрям конструктивної соціально-економічної географії , а саме – географію культурної спадщини.
Практичне значення досліджень К.А. Поливач міститься в опрацюванні стратегії розвитку сфери охорони та використання культурної спадщини країни, розробці змісту і структури тематичного атласу «Україна. Культурна і природна спадщина» та програми навчального курсу для вузів.
Вважаємо за необхідне дати високу оцінку теоретичного і науково-методичного рівня виконання наукових праць К.А .Поливач, який демонструє актуальність, наукову новизну і обґрунтованість теоретико-методичних положень і висновків.
Цикл має безумовну практичну цінність для розробки стратегії розвитку нашої держави та її регіонів.
Робота молодого науковця заслуговує на високу оцінку і на присудження премії Президента України для молодих учених.

Професор кафедри економічної
та соціальної географії
Національного педагогічного університету
імені М.П. Драгоманова
кандидат географічних наук, професор В.В. Загородній

Катерина Дмитрівна Діденко

Авторка представленого циклу наукових праць вперше комплексно дослідила проблему збереження і включення національної спадщини до активного соціально-економічного розвитку.
Важливі проблеми піднімає К.А. Поливач під час дослідження культурної спадщини як чинника та ресурсної бази розвитку туризму. Її висновки можуть слугувати суттєвим фактором формування державної політики з активізації діяльності України на міжнародному ринку туристичних послуг та в просуванні її туристичного бренду.
Вважаємо, що представлений на здобуття премії Президента України для молодих учених цикл наукових праць К.А. Поливач «Культурна спадщина та її вплив на розвиток регіонів України» є актуальним, який виконаний на високому науковому рівні, а його авторка заслуговує присудження даної премії.

Кандидат географічних наук, доцент кафедри теорії та практики туризму і готельного господарства Київського університету туризму, економіки і права
К.Д. Діденко

Залишити новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA
Для запобігання від спаму, щоб залишити коментар введіть будь ласка символи,які зображені нижче. Дякуємо за розуміня.