Офіційний веб сайт

Дуальність та одиничність у мисленні і мові (німецько-український феномен)

м44

Представлено Миколаївським національним університетом імені В. О. Сухомлинського

Автор: Баркарь У.Я., к.ф.н.

У роботі вирішено важливу наукову проблему співвідношення категорій дуальності та одиничності у концептуальному мисленні людини європейського складу мислення та визначено семантико-етимологічні особливості вербальних реалізації перших чисел ‘один’ і ‘два’ в німецькій та українській мовах, суттєвих для вирішення проблеми зародження поняття числа та його загальної ґенези. У наукових працях перші числа – ‘один’ та ‘два’ – розглядаються у взаємовідносинах, як такі, що мають спільні витоки.

Дослідження ґрунтується на розумінні первинної бінарності в природі квантитативних одиниць. Із такого двоїчного поняття згодом утворилося число ‘один’ як його частина. Серед іншого розроблено наступну методологію: виведено індекс бінарності текстового матеріалу, введено в науковий обіг поняття парна формула. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному зіставному вивченні вербальних форм реалізацій та змісту чисел ‘один’ і ‘два’ на великому текстовому матеріалі української та німецької мов у різні історичні періоди.

Досліджено вираження двоїстого мислення в німецькому та українському фольклорі; доведено більш частотне вираження дуалізму в давній українській культурі на відміну від німецької. Отримано докази домінування концепту одиничності у мисленні сучасної людини на противагу архаїчному концепту двоїстості (на прикладі мислення дітей). Уточнено етимологію числівників ‘один’, ‘два’, ‘перший’, ‘другий’ німецької та української мов та виведено їх спільні архетипи *kwa, *ра / *ba, *kwana, *kwara, *tara, охарактеризовано основні тенденції та вектори розвитку категорії кількості загалом та у німецькій і українській мовах зокрема.

Отримані результати можуть бути внесені в етимологічні словники обох мов та стати основою для наступних досліджень у галузі мовознавства (зокрема у сфері етимології, семантики і семасіології та у таких сучасних напрямках, як лінгвокогнітологія, лінгвокультурологія, психолінгвістика), а також у психології та культурології.

Кількість публікацій: 18 статей ( 3 - у зарубіжних виданнях).