Офіційний веб сайт

Ефективність сучасної системи удобрення за максимального залучення побічної продукції і ощадливого використання промислових агрохімікатів у польовій сівозміні Лісостепу

М31

 

Автор: Літвінова О.А.. к.с.г.н.

 

Представлена Національним науковим центром "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України".

 

Автором обґрунтовано і експериментально доведено, що висока продуктивність польової сівозміни, та розширене відтворення родючості ґрунту створюється за помірного навантаження органічними і мінеральними добривами.

Доведено, що одним з перспективних напрямків є використання помірних доз добрив з додатковим залученням побічної продукції рослинництва, як засобу покращання поживного режиму ґрунту та отримання сталих  врожаїв вирощуваних культур. Показано, що система удобрення, яка передбачає максимальне застосування побічної продукції дає можливість створити рівень продуктивності культур, що відповідає високому навантаженню мінеральними туками NPK– 260 кг/га або такій же кількості за вмістом поживних речовин подвійної дози гною.

Встановлено, що з урахуванням матеріальних витрат за сучасної системи удобрення економія гною становила 50% порівняно з органо-мінеральною і органічною системами, а мінеральних добрив витрачалось удвічі менше порівняно з мінеральною системою удобрення.

За високої вартості мінеральних добрив, недостатньої кількості органічних, значна роль у землеробстві належить застосуванню побічної продукції попередника.

 

Кількість публікацій:    19 наукових публікацій. 

Надіслати коментар

Коментарі

Аксьонов І.В. доктор с.-г. наук, професор

Висока вартість ресурсів все більше зумовлює спрощення методів роботи й економії витрат за одночасного підвищення їхньої ефективності. Шляхом безпосереднього застосування побічної продукції на добриво можуть бути значно зменшені трудові і матеріальні витрати підприємства, оскільки забезпечується не просто вилучення з технології окремого робочого процесу, а скорочення цілого шлейфу операцій в ланцюгу "солома – гній – грунт". Слід також враховувати, що систематичне науково обґрунтоване застосування малоцінної частини урожаю дає змогу істотно підвищити продуктивність посівів та активно регулювати вуглецевий баланс ґрунту.
У науковій роботі Літвінової О.А. висвітлено питання використання соломи, як органічного добрива, що прискорює малий біологічний круго¬обіг та дає можливість частково компенсувати дефіцит біогенних елементів, який мав поповнюватися від мінеральних добрив, крім того, органічна речовина з високим вмістом вуглецю при внесенні її в грунт сприяє інтенсифікації ґрунтової азотфіксації та зменшенню газоподібних втрат азоту. На ґрунтах легкого гранулометричного складу внесення соломи запобігає втратам поживних речовин і особливо азоту на вимивання, а отже, і забрудненню ґрунтових вод нітратами.
Вважаю, що дана робота заслуговує високої оцінки, а Літвінова О.А. на присудження премії Президента України для молодих вчених.
заступник директора з наукової роботи Інститутту олійних культур НААН, доктор с.-г. наук Аксьонов І.В.

Зінченко О.І., доктор с.-г. наук, професор

Різке зниження поголів’я худоби, розширення площ посіву зернових культур, кукурудзи і соняшнику змінили статус використання соломистих решток в агропромисловому комплексі, адже те, що раніше майже повністю йшло на потреби тваринництва, нині залишається на полі як добриво, а в гіршому випадку – спалюється разом із стернею. Час висунув нові вимоги, за якими побічна продукція рослинництва набуває важливого значення у збалансуванні мінерального живлення рослин. Відновлювані ресурси рослинництва виступають основною складовою сучасної системи землеробства, побудованої на максимальному залученні у біологічний кругообіг вуглецю та інших макро- і мікроелементів, які повинні у певній мірі врівноважити дефіцит поживних речовин, викликаний різким скороченням застосування у землеробстві мінеральних і органічних добрив, внесення яких не перевищує 10-17% від потреби.
Максимально застосовуючи соломисті рештки для удобрення сільськогосподарських культур з урахуванням посівних площ зернової групи, буряків цукрових і овочів, можна розрахувати на їх щорічне внесення (без відшкодованої соломи на енергетичні цілі) у сприятливі роки до 4,4 т/га, в несприятливі – до 2,8 т/га, що в перерахунку на підстилковий гній становитиме 8,8 і 5,6 т на 1 га ріллі.
У науковій роботі Літвінової О.А. доведена доцільність застосування соломи на добриво, що має агрономічне та економічне обґрунтування: підвищення родючості ґрунту і урожайності сільськогосподарських культур та скорочення виробничих витрат.
Вважаю, що дана робота заслуговує на високу оцінку, а її автор Літвінова О.А. на присудження премії Президента України для молодих вчених.
Професор кафедри рослинництва УНУС, доктор с.-г. наук Зінченко О.І.

Бикін А.В., доктор с.-г. наук, професор, член-кореспондент

В умовах дефіциту ресурсів у сільськогосподарському виробництві важливого значення набуває пошук і використання нетрадиційних джерел поповнення ґрунту органічною речовиною з метою збереження та відтворення його родючості і отримання стійких урожаїв. Шлях для розв’язання цієї проблеми – це використання побічної продукції рослинництва, яка залишається на полі після збирання урожаю на удобрення.
У науковій роботі представленої Літвінової О.А. дана комплексна оцінка застосування помірних доз добрив з додаванням побічної продукції рослинництва за сучасної системи удобрення, як засобу покращання поживного режиму ґрунту та отримання сталих врожаїв вирощуваних культур польової сівозміни, а також доведена, агрономічна, екологічна і економічна доцільність її використання. Автором встановлено, що застосування побічної продукції рослинництва в системі удобрення запобігає непродуктивним втратам поживних речовин з орного шару у нижчі горизонти на легких за механічним складом ґрунтах, що забезпечує екологічну рівновагу в агроландшафті.
Вважаю, що дана робота заслуговує на високу оцінку, а її автор на присудження премії Президента України для молодих вчених.
Завідувач кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І. Душечкіна Національного університету біоресурсів і природокористування України, доктор с.-г. наук, професор, член-кореспондент НААН Бикін А.В.

Слюсар І.Т., доктор с.-г. наук, професор

Сьогодні солома та інша нетоварна частина урожаю польових культур розглядаються як повноцінне добриво, яке містить всі необхідні для рослин поживні речовини, що легко мінералізуються і можуть впливати на перетворення органічної речовини в ґрунті і перерозподіл основних біогенних елементів.
Тому, важливість дослідження одного з перспективних напрямків, що передбачає використання помірних доз добрив з додаванням побічної продукції рослинництва, як засобу покращання поживного режиму та отримання сталих врожаїв культур польової сівозміни в умовах північного Лісостепу не викликає сумніву.
Враховуючи, що дослідження, які проводить О.А.Літвінова, є складовою науково-дослідної роботи відділу агрохімії і фізіології рослин ННЦ «Інститут землеробства НААН», а також актуальність тематики, постійну роботу О.А. Літвінової над підвищенням своєї кваліфікації, вважаю, що вона заслуговує на присудження премії Президента України для молодих вчених.
Слюсар І.Т.завідувач лабораторії землеробства
на осушених землях ННЦ «Інститут землеробства НААН»,
доктор с.-г. наук, професор

Дегодюк Е.Г., доктор с.-г. наук, професор

Зростання темпів втрат гумусу за останні роки пояснюється багатьма причинами, серед яких основними є відсутність постійної компенсації рослинними рештками і органічними добривами поточних втрат органічної речовини, посилення процесів розкладу гумусу внаслідок малих норм добрив або повної відсутності внесення, зміни структури посівних площ.
Враховуючи, що немає можливості виконати один із головних законів землеробства - повернути в ґрунт винесені з урожаєм поживні речовини, за рахунок мінеральних добрив та гною, виникла потреба в пошуку інших джерел поповнення запасів поживних речовин ґрунту для збереження і розширеного відтворення його родючості.
Такі дослідження є актуальними особливо в умовах тривалих дослідів, які дозволяють виявити напрямок зміни родючості. А також встановити ефективність застосування побічної продукції рослинництва порівняно з традиційним удобренням органічними і мінеральними добривами.
Враховуючи актуальність і перспективу тематики над якою працює О.А.Літвінова, її творчий підхід до наукових досліджень, постійну роботу над підвищенням своєї кваліфікації, вважаю, що вона заслуговує на здобуття премії Президента України для молодих вчених.
Дегодюк Е.Г., доктор с.-г. наук, професор, головний науковий співробітник ННЦ "Інститут землеробства НААН"