Офіційний веб сайт

Формування збалансованих агроекосистем виробництва національного насіння пшениці озимої

р19

Представлено Інститутом агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України.

Автори: Гаврилюк М.М., Гриник І.В., Фурдичко О.І., Заришняк А.С., Лихочвор В.В., Рибалка О.І., Кіндрук М.О., Корнійчук О.В., Стадник А.П., Каленич П.Є.

В роботі досліджено питання формування збалансованих агроекосистем для забезпечення виробництва вітчизняного насіння пшениці озимої. Одержані результати розв’язують загальнодержавну проблему виробництва вітчизняного насіння основної продовольчої культури пшениці озимої шляхом ландшафтно-екологічної оптимізації систем захисних лісових насаджень.

Розроблено науково-теоретичні основи і стратегію агролісомеліоративних заходів в агроландшафтах України та сформовано екологічно збалансовані агроекосистеми виробництва високоякісного насіння пшениці озимої, що забезпечує на 85–90% потребу в даній культурі національної селекції.

Сформовано новий напрям в екології рослин і насіннєзнавстві – екологія насіння, який вивчає вплив на нього абіотичних, біотичних та антропогенних чинників. Розроблено екологічну модель прогнозування урожайних властивостей насіння пшениці озимої залежно від агроекологічних умов вирощування. Розроблено та впроваджено у виробництво молекулярно-генетичні методи контролю якісних показників насіння.

Кількість публікацій: 34 монографії, 25 науково-методичних рекомендацій, 157 статей. Новизну та конкурентоспроможність технічних рішень захищено 9 авторськими свідоцтвами та патентами. За даною тематикою захищено 12 докторських та 5 кандидатських дисертацій.

 

Громадське обговорення роботи відбулося на засіданні вченої ради  Інституту рослинництва імені В.Я.Юр’єва 25 вересня 2014 року о 13 годині за адресою: м. Харків, проспект Московський, 142. Матеріали громадського обговорення знаходяться в Секретаріаті Комітету.

Надіслати коментар

Коментарі

Гість

ГАНЬБА!!!!

Данильчук Олександр Вікторович

У поданому циклі наукових праць на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки розглядаються можливі шляхи реалізації однієї з головних для нашої держави проблеми сьогодення – продовольча безпека та екологічна безпека сільськогосподарського виробництва. На сьогодні вирішення цих проблем дають змогу Україні, як незалежній державі, використати свій економічний потенціал та зайняти вирішальне місце у забезпеченні продовольчої безпеки в світі. Слід наголосити на практичній цінності запропонованих рекомендацій, що полягає у вирішенні важливої проблеми виробництва насіння пшениці озимої на основі формування збалансованих агроекосистем та використання генетичного потенціалу різних сортів даної культури.
В цілому робота є вагомим внеском у розвиток науки і заслуговує на присудження Державної премії України в галузі науки і техніки.
Олександр Данильчук, к.б.н., науковий співробітник відділу інтродукції та акліматизації рослин Криворізького ботанічного саду Національної Академії Наук України

Польовий В.М. доктор с.г. наук, професор

На фоні вагомих досягнень України у нарощуванні валових зборів зерна, яке переважно відбувається за рахунок збільшення посівних площ і врожайності кукурудзи, спостерігається тенденція до послаблення уваги до нашої основної продовольчої культури – пшениці озимої. Її врожайність і якість зерна не стабільні по роках, в окремих регіонах спостерігається скорочення площ посіву.
Одним з основних факторів підвищення конкурентоспроможності цієї культури є покращення її насінництва.
Авторами запропоновано системний підхід до вирішення цієї проблеми. Не можна не погодитись, що першочерговим заходом, спрямованим на підвищення ефективності землеробства взагалі і системи насінництва пшениці озимої зокрема є формування збалансованих агроекосистем.
У представленій роботі на основі комплексу фундаментальних і прикладних досліджень запропоновано сучасну інноваційну систему насінництва пшениці, яка не лише враховує біологічні, фізіологічні і біотехнологічні особливості цієї культури, але й передбачає створення економічної моделі насінництва, визначення зон його гарантованого та стійкого ведення, запровадження методів біохімічного контролю ознак гомогенності сортів.
Висвітлені у циклі наукових праць “Формування збалансованих агроекосистем виробництва національного насіння пшениці озимої” положення є актуальними, мають важливе загальнодержавне значення, а колектив авторів заслуговує на присудження Державної премії в галузі науки і техніки за 2014 рік.

Гість

Наукове співтовариство України переживає вкрай важкі часи, як і вся громадськість країни. Але за безпосередньої участі вчених повинен повернутися ослабілій Українській науці високий статус та її пріоритетність, позбутися нав'язаних тупикових шляхів і вибирати гідний, кращий. Однак, ознайомившись із заявленим циклом робіт колективу авторів, мимоволі простежується думка та з’являється враження, що відбуваються махінації високопоставлених чиновників академії з оточення нинішнього слабкого президента. Авторів запиту абсолютно не об'єднує наукова думка щодо вирішення глобальної проблеми, якою може пишатися національна наука і яка б гідно її представляла у світі, це абсолютно різні діячі – випадкові у науці, так нікчемні і в практиці (різні за статусом і інтересами (крім власних амбіцій)), та які показують у циклі лише зовнішні формальні риси, не приділяючи достатньої уваги змісту роботи. Незважаючи на той факт, що серед авторів є і академіки, проте їх статус все одно девальвується (до слова кажучи, ці звання отримані відомим брудним чином, будучи на відповідних посадах в системі академії Гриник і Заришняк). Це все одно і те ж саме, що включити друкарський верстат і надрукувати в три рази більше грошей, природно, валюта в такому випадку знеціниться. Ще один факт з агроекологічної частини представленого циклу - переходити з одного боку в інший при цьому змінювати назви своїх «праць» залежно від успіху чи невдач у вирішенні окремих питань - свідчить тільки про погіршення справ (так діє і пан Фурдичко, подаючи свою кандидатуру в черговий раз на Держпремію з різними колективами).
Таким чином, дана робота не може і не повинна бути удостоєна високої оцінки нашої держави!

Гість

Ну хіба не завуальовані корупційни схеми, коли відгуки дають представники іноземних кампаній, які активно просувають і майже заполонили своєю продукциєю всю Україну, і саме вони приймали участь у руйнуванні вітчизняної селекції і насінництві (приклад Гончар).
Не можна допускати до премії як матеріали так і їх авторів.

Гість

Представлена заявка та реферат набір наукових фраз побудованих у логічній послідовності. Взагалі всього цього немає ні суті ні наукоємноті, лише набір лозунгів, взагалі виходячи із всього вищезазначеного стає гірко та сумно за сучасну аграрну науку в Україні.
Подана заявка є позором та знущанням над Аграрною наукою.

Гість

Повністю згоден з попереднім автором - подана заявки складається із колективу функціонерів (чинуш) далеків від науки, які хочуть почепити собі ще одну нагороду. Добавлю, що серед них такі як Гриник випадкова людина в науці та депутат Фурдичко. Тут цілком можна отримати інформацію про сформовані корупційні схеми за відгуками таких самих як вони псевдовчених.
Подана заявка на премію є злочином та посміховиськом над аграрною наукою України.

Дубовий В.І.,, доктор с.-г. наук, професор

Для безпечного функціонування агропромислового комплексу, вирощування стабільних урожаїв і покращення якості продукції необхідно впровадити у практику ландшафтно-екологічні засади, сформувати збалансовані агроекосистеми. Це значно підвищить культуру землеробства і насінництва, дасть можливість щорічно отримувати високі і стабільні врожаї, поліпшить якість насіння основної продовольчої культури пшениці озимої та інших сільськогосподарських культур.
Представлена робота «Формування збалансованих агроекосистем виробництва національного насіння пшениці озимої» розв’язує важливу загальнодержавну проблему виробництва вітчизняного насіння основної продовольчої культури пшениці озимої шляхом формування збалансованих агроекосистем, використання генетичного потенціалу різних сортів культури пшениці озимої та ландшафтно-екологічної оптимізації систем захисних лісових насаджень.
Авторами сформовано новий напрям в екології рослин і насіннєзнавстві – екологію насіння, який вивчає вплив на нього абіотичних, біотичних та антропогенних чинників, які визначають його зміст; розроблено екологічну модель прогнозування урожайних властивостей насіння пшениці озимої залежно від агроекологічних умов вирощування та екологічно збалансовані агроекосистеми виробництва високоякісного насіння пшениці озимої в Україні.
Вперше розроблено і впроваджено у практику насінництва пшениці озимої методи біохімічного контролю ознак гомогенності цієї культури, за параметрами технологічної якості. Доведено, що важливою складовою сталих агроекосистем є оптимальний сортовий склад пшениці озимої у кожній зоні вирощування цієї культури та ведення її насінництва.
Враховуючи актуальність даної розробки, наукову новизну, практичну цінність, пріоритетність досліджень, державне значення, вважаю що колектив авторів заслуговує на присудження Державної премії України в галузі науки і техніки за 2014 р.
В.І. Дубовий, завідувач кафедри загальної екології Житомирського національного агроекологічного університету, доктор сільськогосподарських наук, професор

Гість

Отримання насіння високопродуктивних сортів пшениці, а також забезпечення екологічних умов реалізації потенціалу їх продуктивності є одним з актуальних питань, які покликана вирішувати аграрна наука в Україні. Цикл наукових праць «Формування збалансованих агроекосистем виробництва національного насіння пшениці озимої», який представлено авторським колективом, у складі Гаврилюка М.М., Гриника І.В., Фурдичка О.І., Заришняка А.С., Лихочвора В.В., Рибалка О.І., Кіндрука М.О., Корнійчука О.В., Стадника А.П., Каленича П.Є. є вагомим доробком у цьому напрямі. В опублікованих працях запропоновано шляхи формування збалансованих агроекосистем систем, оптимізованих захисних лісових насаджень, сучасні технології виробництва вітчизняного насіння сортів пшениці озимої. На теренах України та за її рубежем відсутні теоретичні, методологічні та експериментальні розробки, виконані на такому високому науковому рівні. Одержані результати сприяють збалансованому розвитку аграрної галузі, а авторський колектив заслуговує присудження Державної премії України в галузі науки і техніки за 2014 р.

Корсун С.Г., доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу агроекології і аналітичних досліджень ННЦ «Інститут землеробства НААН»

Лісовий М.М., доктор с.-г. наук

Забезпечення стабільного виробництва зернових культур в Україні неможливе без високоякісного насіння, в тому числі і вітчизняного насіння сортів пшениці озимої, адаптованих до різних природних зон. Представлений авторським колективом, у складі Гаврилюка М.М., Гриника І.В., Фурдичка О.І., Заришняка А.С., Лихочвора В.В., Рибалка О.І., Кіндрука М.О., Корнійчука О.В., Стадника А.П., Каленича П.Є. цикл наукових праць «Формування збалансованих агроекосистем виробництва національного насіння пшениці озимої» вирішує дану проблему, шляхом формування оптимізованих систем захисних лісових насаджень, збалансованих агроекосистем та розробки сучасних технологій виробництва високоякісного вітчизняного насіння сортів пшениці озимої. Результати досліджень характеризуються новизною та конкурентоспроможністю технічних рішень, 25 науково-методичних рекомендацій впроваджено у виробництво. Вважаю, що авторський колектив заслуговує присудження Державної премії України в галузі науки і техніки за 2014 р.
Лісовий М.М., доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, в.о. завідувача кафедри агробіотехнологій Національного університету біоресурсів і природокористування України.

STRAGLIATI JAYNE LIMAGRAIN EUROPE

This research is a complex of several studies concerning the WINTER WHEAT ecosytsems and their production in Ukraine .The Ukraine is becoming an important country for exporting quality wheat and this research explores the main seed procdution areas , their value and the use of modern identification techniques for the quality and purification of winter wheat ;some of these protein electrophoresis techniques have been already used in routine in Limagrain Europe ( France ) labs for variety identification .

Гораш Олександр Савич, доктор с.-г. наук, професор

ГОРАШ О.С., доктор с.-г. наук, професор
Наукова праця «Формування збалансованих агроекосистем виробництва національного насіння пшениці озимої» обґрунтовує і спрямовує за результатами комплексних фундаментально-прикладних досліджень шляхи раціонального розв’язання проблем гармонізації антропогенного чинника в сільськогосподарському виробництві з навколишнім природним середовищем.
Зокрема мова йде про доцільність цілеспрямованого використання факторів вегетації (зона гарантованого насінництва) в технології вирощування насіння пшениці озимої за дотримання методології збалансованого природокористування, що сприяє посиленню реалізації потенціалу сортів культури.
Цикл наукових праць вирішує завдання раціонального використання агропотенціалу природного середовища, його збереженню на основі збалансованих агроекосистем виробництва та забезпечує підвищення ефективності головного приорітетного фактора в технології вирощування пшениці озимої, а саме біологічного через поліпшення якості насіння.
Наукова робота авторів дає відповідь на сучасні виклики та існуючі проблеми аграрного сектора у відношенні природокористування, що безперечно актуально і характеризується новизною.
Вважаю, що автори цієї розробки мають всі підстави на присудження Державної премії України в галузі науки і техніки за 2014 рік.
Гораш О.С. – завідувач кафедри селекції, насінництва і загальнобіологічних дисциплін Подільського державного аграрно-технічного університету, доктор с.-г. наук, професор

ТОВ "Лімагрейн Україна"

Як показує досвід багатьох країн світу, збалансоване використання земельних ресурсів з дотримання сівозмін, систем удобрення та сучасних засобів захисту рослин, без державних дотаційних програм практично неможливе.
Враховуючи нинішні реалії можемо впевнено стверджувати, що сільськогосподарського виробництва нині набуло виключно комерційного характеру. При цьому, багато господарств довели, що вони можуть існувати без підтримки державними фінансовими інструментами. Але постає проблема щодо збереження та створення згаданих в статті агро екосистем.
Для впровадження на ринок нових сортів озимої пшениці необхідно розробити чіткі правила щодо збору роялті (плати за використання сорту). Тут можемо використати досвід Чехії, де роялті збирають як з засіяної площі (сплачують господарства) так і з кількості реалізованого насіння (сплачують виробники насіння, посередники з реалізації насіння). При відсутності чіткого розуміння гарантій сплати роялті селекційні компанії не будуть мати достатньої можливості інвестувати в розробку нових сортів.
В цілому, при створені сприятливого інвестиційного клімату Україна зможе наростити виробництво зерна та покращити його якісні характеристики. Велику роль при цьому буде відігравати прозорість ринку землі та зрозумілі для всіх правила землекористування.

Дана робота поєднує перелічені актуальні виклики сьогодення, а саме: ефективне використання земель, створення агро екосистем, збільшення виробництва зерна, відновлення та розвиток насінництва озимої пшениці. Зважаючи на наведене, вважаємо що дана робота та коллектив її авторів заслуговують на найвищу нагороду.

Дзюбайло Андрій Григорович, доктор с-г наук, професор

Вважаю, що представлений цикл наукових праць "Формування збалансованих агросистем виробництва національного насіння пшениці озимої" без сумніву заслуговують на присудження Державної премії України у галузі науки і техніки за 2014 рік. Запрпонована система дає можливість насінництво пшениці озимої в Україні поставити на сучасний європейськй рівень, забезпечити продовольчу і екологічну безпеку дуржави та зміцнити позиції України на міжнародному продовольчому ринку.

Дзюбайло Андрій Григорович, доктор с-г наук, професор, завю кафедри екології Дрогоицького державного педагогічного університету імені Івана Франка

STRUBE GmbH & Co. KG (Німеччина) Андреас Якобі

Виробництво зерна в Україні є стратегічною і найбільш ефективною галуззю народного господарства. Зерно і вироблені з нього продукти завжди були ліквідними, оскільки вони становлять основу продовольчої безпеки будь-якої держави.
Природно-кліматичні умови України найбільш сприятливі в Європейській частині для вирощування основних зернових культур в т. ч. основної продовольчої культури пшениці озимої.
Поданий цикл наукових праць провідними вченими України «Формування збалансованих агроекосистем виробництва національного насіння пшениці озимої» на присудження Державної премії в галузі науки і техніки має надзвичайно актуальне значення не тільки для України, а також провідних компаній світу, які опікуються цим сегментом ринку.
Компанія STRUBE GmbH & Co. KG (ШТРУБЕ ГмбХ & Ко. КГ) уважно відстежує результати роботи провідних селекційно-насінницьких установ щодо селекційних результатів по створенню сортів пшениці озимої. Нам імпонують результати роботи установ по пластичності сортів їх стійкості до можливих стресових факторів навколишнього середовища. Ми дуже знайомі з результатами роботи Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, який сьогодні в Реєстрі сортів рослин має понад 60 сортів озимої пшениці придатних для використання в різних зонах України. Результати роботи вчених цього Інституту добре відомі агроформуваннях України, як результат площі посіву пшениці озимої селекції ІФРГ НАН України за останні роки динамічно зростають і сьогодні перевищують 27,5 % цієї культури в державі.
Нам також добре відомі результати роботи членів авторського колективу докторів Гаврилюка Миколи, Кіндрука Миколи, Рибалка Олександра, Корнійчука Олександра в підготовці та картонізації нормативних документів та законодавчих актів, які дозволили Україні стати повноправними членами міжнародних організацій УПОВ, ISTA, ОЕСР, FIS та інших, що дозволяє значно розширити ринок сортових ресурсів та насіннєвого матеріалу.
Компанія STRUBE GmbH & Co. KG (ШТРУБЕ ГмбХ & Ко. КГ) вважає, що виконаний цикл наукових досліджень цілком заслуговує на найвищу оцінку держави.

Начальник відділу випробувань та селекції пшениці Андреас Якобі

Мудрак О.В., д.с.-г.н., професор

Для отримання стабільних врожаїв необхідно формувати збалансовані агроландшафти, агроекосистеми і оптимізовані системи захисних лісових насаджень на ландшафтно-екологічній основі, використовувати адаптивні технології вирощування зернових культур, поліпшувати якість насіння основної продовольчої культури пшениці озимої та інших сільськогосподарських культур. Вперше з урахуванням вищезазначеного сформовано екологічно стабільні агроекосистеми та визначено зони виробництва високоякісного насіння пшениці озимої в Україні. Особливо актуальним це є для регіону Поділля, який характеризується сприятливими для вирощування озимої пшениці грунтово-кліматичними та метеорологічними умовами.
В результаті проведених фундаментальних науково-теоретичних та експериментальних робіт авторським колективом розв’язано важливу загальнодержавну проблему виробництва національного насіння основної продовольчої культури пшениці озимої шляхом формування збалансованих агроекосистем та використання генетичного потенціалу різних сортів пшениці озимої. Вважаю, що дана робота заслуговує присудження Державної премії України в галузі науки і техніки за 2014 р.
Мудрак О.В., доктор сільськогосподарських наук, професор. завідувач кафедри екології та природничо-математичних дисциплін Вінницького обласного Інституту післядипломної освіти педагогічних працівників.

Коник Григорій Станіславович, доктор с.-г. наук

Наукова робота «Формування збалансованих агроекосистем виробництва національного насіння пшениці озимої» має надзвичайно важливе значення, оскільки колективом авторів проведено комплексні дослідження по формуванню збалансованих агроекосистем з метою забезпечення виробництва високоякісним насінням озимої пшениці. Крім цього розроблено та впроваджено у виробництво молекулярно-генетичні методи контролю якісних показників насіння. Всі питання висвітлені у численних наукових публікаціях, дисертаційних роботах.
Вважаю, що робота виконана на високому методичному рівні, а авторський колектив заслуговує на присудження Державної премії в галузі науки і техніки за 2014 рік.
Коник Г.С., перший заступник директора з питань науки Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН, доктор с.-г. наук.

А.Ф. Балабак, А.І. Опалко, В.В. Поліщук

Висунутий Інститутом агроекології і природокористування НААН на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки за 2014 р. цикл наукових праць «Формування збалансованих агроекосистем виробництва національного насіння пшениці озимої», підготовлений провідними українськими вченими-аграріями: М.М. Гаврилюком, І.В. Гриником, О.І. Фурдичком та ін. узагальнює результати багаторічних комплексних досліджень, впровадження котрих має надзвичайне значення для оптимізації виробництва вітчизняного насіння пшениці озимої.
Значимість зазначених праць зумовлюється тим, що Україна належить до провідних виробників зерна пшениці озимої у світі, а вдосконалення вітчизняного насінництва цієї культури сприятиме виробництву зерна, наповненню продовольчих ресурсів держави та збільшення її експортного потенціалу і конкурентоспроможності на зовнішніх ринках. Експорт високоякісного зерна пшениці озимої, яке нині стало одним з найважливіших сільськогосподарських об'єктів міжнародної торгівлі, має надзвичайне значення для економіки України.
Проблема збалансування агроекосистем в умовах короткоротаційних сівозмін насичених такими культурами як соняшник, кукурудза на зерно та іншими ґрунтовиснажувальними рослинами потребує новітніх підходів щодо її розв'язання, що й здійснено авторами поданого циклу робіт. Реалізовано стратегія поєднання запитів на збільшення виробництва зерна з рівнобіжною мінімалізацією екологічних ризиків. Окремого схвалення заслуговують напрацювання з питань екології насіння та впровадження у виробництво молекулярно-генетичних методів контролю якісних показників насіння.
Це дає підстави підтримати пропозицію щодо присудження авторам циклу наукових праць Державної премії України в галузі науки і техніки за 2014 рік.

Д. с.-г. н. проф. А.Ф. Балабак, к. с.-г. н. проф. А.І. Опалко,
к. с.-г. н. доц. В.В. Поліщук
Уманський національний університет садівництва

ГістьШувар І. А. доктор с.-г. наук, професор

Щорічно в Україні вирощують 1,3-1,5 млн. тонн насіння пшениці озимої, з яких 85-90 % належать до сортів вітчизняної селекції. А селекційно-насінницький потенціал України здатний забезпечити виробництво зерна пшениці озимої у межах 35-36 млн. тонн, якого цілком достатньо для внутрішніх потреб держави та часткового експорту.
Проблема виробництва зерна на світовому ринку набуває щораз більшої актуальності унаслідок глобальних змін клімату та геополітичних планів політиків.
Колектив авторів сформував екологічно безпечні агроекосистеми сталого виробництва високоякісного насіння зерна. Представлені агросистеми ґрунтуються на адаптивно-ландшафтних принципах організації і виробництва насіння.
Авторами сформовано новий напрям в екології рослин і насіннєзнавстві – екологію насіння, який вивчає вплив на нього абіотичних, біотичних та антропогенних чинників. Даний цикл робіт «Формування збалансованих агроекосистем виробництва національного насіння пшениці озимої» ґрунтується на багаторічних дослідженнях, виконаних відомими фахівцями в сфері агроекології, насінництва, насіннєзнавства та рослинництва.
Вперше запропоновано та розроблено нові підходи до стандартизації і сертифікації насіння і на їх основі розроблено понад 30 стандартів, які регламентують галузь насінництва в Україні.
Вважаю, що представлена до нагороди робота має важливе державне і соціальне значення у забезпеченні продовольчої безпеки держави і заслуговує на присудження Державної премії в галузі науки і техніки за 2014 рік.

Шувар І. А. – доктор сільськогосподарських наук, професор, директор Інституту післядипломного навчання Львівського НАУ

д.б.н., профессор Нецветаев Владимир Павлович

Мне знакомы работы данного коллектива авторов и должен отметить, что они заслуживают очень высокой оценки.
К сожалению по реферату нельзя полностью оценить достоинства, эффективность и приоритет разратоток данного коллектива авторов. Поэтому я основываюсь на анализе публикаций авторов, которые мне доступны.
В частности, подходы по оценке сортовой чистоты зерновых культур, разработанные в Селекционно-генетическом институте (Одесса) успешно реализуются в Российской Федерации. Так, лаборатория генетики растений Института общей генетики РАН сертифицирована и уже не первый год использует разработки, выполненные частью коллектива соавторов, при анализе партий семенного и пивоваренного ячменя по заявкам и договорам с российскими и зарубежными известными пивоваренными фирмами.
В целом, считаю, что научная работа данного коллектива авторов заслуживает присуждения Государственной премии Украины в области науки и техники.
Зав.лабораторей селекциии и семеноводства пшеницы
ГНУ Белгородский НИИСХ Россельхозакадемии,
доктор биологических наук, профессор Нецветаев Владимир Павлович

Робулець Сергій Васильович, кандидат с.-г.н.,

Представлений цикл робіт заслуговує уваги, зокрема в частині розроблення основи створення загальнодержавної оптимізованої системи захисних лісових насаджень і лісів України; принципів ландшафтно-екологічної оптимізації систем ЗЛН різного цільового призначення і формування екологічно стабільних агроландшафтів як основи продовольчої безпеки держави і збереження ландшафтів. Колективом вчених зроблено внесок у розвиток теорії збалансованого природокористування, охорони, збереження, агроекосистем шляхом формування екологічно стабільного їх простору для отримання високоякісного насіння пшениці озимої.
Завдяки створенню завершених систем захисних і водорегулювальних лісових насаджень істотно зменшується вітрова і водна ерозія ґрунтів, зберігається їх родючість. Це дасть змогу залежно від певних лісомеліоративних районів, на полях, захищених ЗЛН, підвищити урожайність сільськогосподарських культур на 10–30% ніж на незахищених.
Погоджуюся з колегами, що автори циклу робіт без сумніву заслуговують на присудження Державної премії України в галузі науки і техніки за 2014 рік.

Кандидат с.-г.н.,заслужений природоохоронець України, перший заступник начальника Держекоінспекції у Чернівецькій області

Д. б. н., проф. Герасименко В. П.

Представлений відомими в Україні вченими цикл наукових праць «Формування збалансованих агроекосистем виробництва національного насіння пшениці озимої», спрямований на вирішення продовольчої безпеки України, шляхом забезпечення виробництва високоякісного насіння основної продовольчої культури на основі використання генетичного потенціалу нових сортів пшениці озимої та удосконалення її насінництва.
Вперше на підставі проведених фундаментальних і прикладних досліджень сформовано екологічно стабільні агроекосистеми та агроекологічну модель насінництва пшениці озимої в Україні.
В Україні і за кордоном аналогічних, теоретичних, методологічних та експериментальних розробок немає.
Доведено, що важливою складовою збалансованих агроекосистем є правильно підібраний сортовий склад пшениці озимої стосовно кожної агрокліматичної зони.
Вперше розроблено і впроваджено у первинне насінництво цієї культури методи біохімічного контролю генетичної чистоти оригінального насіння, що дозволяють оцінювати ідентифікаційні ознаки кожного сорту.
Вважаю, що представлений цикл наукових праць виконано на високому методичному рівні, добре висвітлений в численних публікаціях, а авторський колектив заслуговує на присудження Державної премії України в галузі науки і техніки.
Д.б.н., проф. Герасименко В.П., проректор з наукової роботи Одеського державного аграрного університету

Академіки НААН України П.Т. Саблук, В.Я. Месель-Веселяк

Внутрішня продовольча безпека України стає все більш залежною від світової кон’юнктури зернового та продовольчого ринків. В світі постійно зростає попит на продовольство. Це в значній мірі буде впливати на вітчизняний ринок продовольства, який сьогодні не збалансований за видами харчів. Відтак зерновиробництво стає в основі не тільки аграрних, але й вітчизняних загальноекономічних реформ.
Розв’язання проблеми виробництва зерна основної продовольчої культури пшениці озимої має не тільки практичну соціально-економічну мотивацію, але і глибоку теоретичну основу. Саме, тому Міністерством аграрної політики та продовольства підготовлено галузеву програму «Зерно України» якою передбачено довести валове виробництво зерна у нашій державі до 80,0 млн т., а експорт до 35,0 млн тонн.
В зв’язку з чим висунутий цикл наукових праць «Формування збалансованих агроекосистем виробництва національного насіння пшениці озимої» на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки за 2014 рік є надзвичайно актуальним і вагомим внеском вчених в забезпечення продовольчої безпеки держави.
Надзвичайно цінним результатом роботи є дослідження, що забезпечують формування збалансованих агроекосистем в умовах зміни клімату, розробки сучасних технологій виробництва високоякісного вітчизняного насіння сортів пшениці озимої, адаптованих до природно-економічних зон України. Завдячуючи цьому сортами та насінням озимої пшениці сьогодні в Україні засівається у межах 90% площ посіву цієї культури.
Авторами циклу робіт розроблено теоретично-методологічні та організаційні основи діяльності аграрного сектора економіки відповідно до міжнародних вимог щодо збалансованого природокористування і охорони навколишнього природного середовища. Вперше виконано роботу по молекулярно-генетичному моделюванні сортів і ліній озимої пшениці та розроблені відповідні біохімічні та молекулярно-генетичні тести контролю транслокаційних хромосом в процесі селекції та первинного насінництва пшениці озимої.
Це означає, що у випадку гетерогенності сорту лабораторна процедура дозволяє розділити гетерогенні зразки пшениці (в процесі селекції чи первинного насінництва) на окремі біотипи і тим самим досягти гомогенності зразка сорту (насіння), значно поліпшити показники якості та пластичності зерна.
Вважаємо, що подана робота має надзвичайно вагоме значення для розвитку зерновиробництва, формуванні сортових ресурсів та високоякісного насіння пшениці озимої сортів національної селекції і цілком заслуговує на присудження авторському колективу Державної премії в галузі науки і техніки за 2014 рік.

Лідія Моклячук, доктор с.-г.н., професор

Сучасна реальність – це зростання не лише екологічних, кліматичних, демографічних та соціальних проблем, зараз гостро стоїть проблема економічної катастрофи, викликаної як зовнішніми так і внутрішніми чинниками. В таких умовах надзвичайно важливо зробити все для забезпечення продовольчої безпеки країни. Безумовно, важливим чинником сталого розвитку країни є розвиток наукоємного аграрного сектору, впровадження пластичних високопродуктивних сортів культурних рослин, стійких до змін навколишнього середовища. У циклі робіт колективу авторів «Формування збалансованих агроекосистем виробництва національного насіння пшениці озимої» визначено шляхи розв’язання не лише важливої загальнодержавної проблеми виробництва вітчизняного насіння основної продовольчої культури пшениці, як основи забезпечення населення високоякісним продовольчим зерном, але й зроблено значний вклад у забезпечення продовольчої безпеки країни. Зрозуміло що досягнути позитивних результатів можливо лише за умови формування збалансованих агроландшафтів та агроекосистем завдяки ландшафтно-екологічній оптимізації систем захисних лісових насаджень, а також ефективного використання генетичного потенціалу різних сортів пшениці озимої.
Вважаю що авторський колектив заслуговує на присудження Державної премії України в галузі науки і техніки за 2014 р.
Моклячук Лідія Іванівна, доктор сільськогосподарських наук, професор

Гість Бабич А. О., Іванюк С.В. - лауреати держпремії України

Бабич А.О., доктор с.г. наук, професор, академік НААН
Іванюк С.В., кандидат с.-г. наук
Представлена робота з формування агроекосистем виробництва насіння пшениці озимої сортів вітчизняної селекції нового покоління включає нові результати досліджень відомих учених із великих наукових центрів, які визнані в усьому світі. Авторами даної роботи вперше розвязується загальнодержавна проблема з виробництва вітчизняного насіння головної продовольчої культури пшениці, так і повного забезпечення продовольчим зерном потреб країни, що є основою її продовольчої безпеки.
Науковою новизною даної роботи є удосконалення системи насінницвта пшениці озимої на екологічних засадах, а саме оптимізації ландшафтно-типологічної структури території з урахуванням одночасно абіотичних, біотичних та антропогенних чинників. У значній мірі, за рахунок цього Україна займає лідируючі позиції в світі за виробництвом і експортом зерна дааної культури. Аналогів цієї роботи у світі немає.
Вважаємо, що представлена робота є науково обгрунтованою, широко використовується в аграрному секторі країни і заслуговує присудження Державної премії України в галузі науки і техніки за 2014 р.

Слюсарчук В.Є., к.с.-г.н.

Для успішної реалізації урядового інноваційно-інвестиційного проекту «Зерно України», яким передбачено збільшення виробництва зерна до 80 млн т. необхідно мати високоякісне національне насіння зернових культур, зокрема пшениці озимої, відповідні технології та збалансовані агроекосистеми.
Розроблені авторським колективом науково-теоретичні основи і стратегія агролісомеліоративних заходів в агроландшафтах України та сформовані екологічно збалансовані агроекосистеми виробництва високоякісного насіння пшениці озимої, забезпечують на 90% потребу в даній культурі національної селекції. Вважаю, що за вирішення важливої загальнодержавної проблеми виробництва вітчизняного насіння основної продовольчої культури пшениці озимої на основі ландшафтно-екологічної оптимізації систем захисних лісових насаджень, формування збалансованих агроекосистем та використання генетичного потенціалу різних сортів культури пшениці озимої, авторський колектив роботи «Формування збалансованих агроекосистем виробництва національного насіння пшениці озимої» заслуговує на присудження Державної премії України в галузі науки і техніки за 2014 р.
Слюсарчук В.Є., доцент кафедри меліорації та лісових культур Харківського національного аграрного університету, к.с.-г.н.

К. с.-г. наук Барановський В.Д., к. с.-г. наук Гончар О.М.

Поданий авторами цикл наукових робіт «Формування збалансованих агроекосистем виробництва національного насіння пшениці озимої», має надзвичайно велике значення у гарантуванні продовольчої безпеки нашої держави.
У роботі досліджено формування збалансованих агроекосистем з метою забезпечення виробництва вітчизняного насіння пшениці озимої. Досліджено зони гарантованого, стійкого, нестійкого та ризикованого насінництва пшениці, що дозволяє ефективно використовувати сортові ресурси цієї культури.
Завдячуючи авторському колективу, які працюють в провідних наукових установах держави, на сьогодні національними сортовими ресурсами та насінням озимої пшениці щорічно засівається біля 90 % площ. Понад 30 сортів озимої пшениці сьогодні організовано насінництво за кордоном.
Авторами вперше розроблені та впроваджені у практику насінництва пшениці озимої методи біохімічного контролю ознак гомогенності за параметрами технологічної якості, які дозволяють оцінювати: а) генетичну відмінність сортів, б) гомо/гетерогенність сортів, в) потенційну стабільність сортів.
В компанії «Райз-Максимко» засівається понад 60 тис. га озимої пшениці високоякісним вітчизняним насінням.
Вважаємо, що робота виконана фаховими спеціалістами, які мають великий досвід наукової та науково-організованої роботи і цілком заслуговує на присудження Державної премії України в галузі науки і техніки.

Генеральний директор ПрАТ «Райз-Максимко», к. с.-г. наук Барановський В.Д.
Директор департаменту насінництва ПрАТ «Райз-Максимко», к. с.-г. наук Гончар О.М.

Відгук ЗРЦ СЕ і ГД НАН України

Представлений колективом провідних вчених України цикл робіт включає наукові досягнення у галузі експериментального і теоретичного дослідження щодо виробництва насіння пшениці озимої на основі формування збалансованих агроекосистем.
Цикл робіт заслуговує на увагу перш за все з огляду на вдалу спробу (а це – показники, одержані в сільськогосподарському товаристві «Агрофірма «Ольгопіль») комплексного застосування у виробництві результатів наукових досліджень в різних напрямах аграрної науки, що гарантує синергетичний ефект. Тому вважаємо, що представлена робота «Формування збалансованих агроекосистем виробництва національного насіння пшениці озимої» заслуговує на присудження Державної премії України в галузі науки і техніки.

Голова НКР ЗРЦ НАН України і МОН України у Закарпатській області чл.-кор. НАН України, д.е.н., професор Мікловда В.П
Зав. відділом перспективного розвитку сільських територій ЗРЦ СЕГД НАН України, д.е.н, професор Пітюлич М.І.

Гість

Директор ТОВ «Торговий дім «Насіння» Г.П. Тартасюк, -заслужений працівник сільського господарства,
зав. віділом насінництва В.А. Доронін, доктор с.г. наук, професор

Представлена на здобуття Державної премії наукова робота «Формування збалансованих агроекосистем виробництва національного насіння пшениці озимої» є надзвичайно актуальною для України. Адже впровадження цих розробок вирішує важливу проблему – виробництво високоякісного насіння пшениці озимої сортів адаптованих до грунтово-кліматичних умов України, шляхом ландшафтно-екологічної оптимізації систем захисних лісових насаджень. Сформовано новий напрям в екології рослин і насіннєзнавстві – екологію насіння, який вивчає вплив на нього абіотичних, біотичних та антропогенних чинників. Даний цикл робіт ґрунтується на багаторічних дослідженнях, виконаних відомими фахівцями в сфері агроекології, насінництва, насіннєзнавства та рослинництва.
Пшениця озима в нашій державі є основною продовольчою культурою і її виробництво в достатній кількості вирішує не лише продовольчу програму, а і екологічну безпеку. Тому вважаємо, що представлена робота виконана на високому методичному рівні, добре висвітлена в численних публікаціях, а авторський колектив заслуговує на присудження Державної премії України в галузі науки і техніки.
Тартасюк Георгій Пилипович, директор ТОВ «Торговий дім «Насіння», заслужений працівник сільського господарства, Доронін Володимир Аркадійович, доктор с.-г. наук, професор, зав. відділом насінництва

Демидов Олександр Анатолійович

Авторами вперше сформовано екологічно стабільні агроекосистеми виробництва високоякісного насіння. Агроекосистеми ґрунтуються на зональному принципі організації насінництва, які вимагають науково-обгрунтовані елементи технологій виробництва насіння (обробіток ґрунту, удобрення, способи і норми посіву, інтегрований догляд за посівами, збирання насіння, очистку та зберігання).
Проведені дослідження з циклу наукових праць «Формування збалансованих агроекосистем виробництва національного насіння пшениці озимої» протягом 1990-2012 років виконувались в межах виконання програм фундаментальних і прикладних досліджень НАН України, НААН України за погодженням Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Щорічно в Україні вирощується 1,3-1,5 млн тонн насіння пшениці озимої з яких 85-90 % належать до сортів вітчизняної селекції. Завдячуючи провідним селекційним установам, таким як Селекційно-генетичний Інститут – національний центр насіннєзнавства та сортовивчення, Інститут фізіології рослин і генетики та деякі інші, в Україні сформовано потужний селекційно-насінницький потенціал, здатний забезпечити виробництво зерна основної продовольчої культури пшениці озимої у межах 35-36 млн тонн, що цілком забезпечує внутрішні потреби та розширює експортні можливості держави.
Вперше запропоновано та розроблено нові підходи до стандартизації і сертифікації насіння і на їх основі розроблено понад 30 стандартів, які регламентують галузь насінництва в Україні.
Вважаємо, що надана робота має надзвичайно велике державне і соціальне значення у забезпеченні продовольчої безпеки держави, і цілком заслуговує на присудження Державної премії в галузі науки і техніки за 2014 рік.

Демидов О.А. - директор Департаменту землеробства Мінагрополітики України, к. с.-г. наук

Залишити новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA
Для запобігання від спаму, щоб залишити коментар введіть будь ласка символи,які зображені нижче. Дякуємо за розуміня.