Офіційний веб сайт

Генетичні маркери схильності до розвитку пневмоконіозу у шахтарів вугільних шахт

М84

 

Автор: Журахівська Н.В.

 

Представлена Державна установа "Інститут медицини праці АМН України"

 

Кількість публікацій:  12 наукових публікацій, в т.ч.8 статей, 1 інформаційний лист, 3 тези доповідей.

Автором визначено частоти генотипів за генами GSTТ1, GSTМ1, TNF-α, РІ у хворих на пневмоконіоз і практично здорових шахтарів вугільних шахт України та проведена оцінка впливу генотипу за кожним окремо взятим геном а також комбінованого генотипу за генами  GSTТ1, GSTМ1, TNF-α і РІ на процес розвитку пневмоконіозу.

З’ясовано, що генотип GSTT1(-/-);GSTM1(+);TNF-α-308*G/A є маркером ризику виникнення ПК у шахтарів вугільних шахт, а генотипиGSTT1(-/-);GSTM1(-/-);TNF-α-308*G/G і GSTT1(-/-);GSTM1(-/-) асоціюються з резистентністю до розвитку даного захворювання.

Вперше на підставі даних клініко-генеалогічного дослідження та розрахунку коефіцієнту родинної агрегації доведена роль генетичних факторів у процесі розвитку пневмоконіозу від впливу вугільного пилу та  запропоновано алгоритм визначення спадкової схильності для оцінки індивідуального ризику розвитку пневмоконіозу у шахтарів вугільних шахт.

Автором виявлено асоціації певних сполучень алелів з можливістю розвитку пневмоконіозу. Визначені генетичні маркери, які слід використовувати при визначенні ступеня спадкової схильності до пневмоконіозу у шахтарів вугільних шахт. Розроблено схему проведення раннього доклінічного скринінгу серед працюючих шахтарів та потенційних кандидатів у зазначену професію як лікарем загальної практики, так і вузьким фахівцем.

За результатами проведеної роботи видано інформаційний лист МОЗ України № 22 - 2007 “Метод визначення спадкової  схильності до розвитку пневмоконіозу у шахтарів вугільних шахт України”, що впроваджений в діяльність і використовується в науково-практичній роботі у 8 закладах охорони здоров’я.