Офіційний веб сайт

Геохімічні, петрологічні і геофізичні критерії прогнозування родовищ корисних копалин Українського щита

р13

Представлено Інститутом геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М П.Семененка НАН України.

Автори:  Пономаренко О.М., Шеремет Є.М., Мельников В.С., Кривдік С.Г., Кульчецька Г.О., Пігулевський П.Г., Стрекозов С.М., Ніколаєв І.Ю., Шуман В.М., Чернієнко Н.М.

Робота спрямована на виявлення закономірностей формування і розміщення проявів металевих і неметалевих корисних копалин (рідкісних, чорних, радіоактивних і благородних металів, фосфору, графіту, титану, керамічної сировини тощо), утворених у період протерозойської тектоно-магматичної активізації, і виділення площ, перспективних для подальших пошукових і геологорозвідувальних робіт на території Українського щита на основі розроблених геохімічних, петрологічних і геофізичних критеріїв пошуків.

Геодинамічні обстановки, що були реконструйовані, і розподіл рудоносних метасоматитів та диференційованих інтрузій, з якими просторово та генетично пов’язані родовища та прояви рідкісних, благородних, радіоактивних металів, фосфору, титану та інших корисних копалин, дозволили виявити певну металогенічну зональність у межах Східної (Приазов’я), Центральної (Західно-Інгулецько-Криворізько-Кременчуцька шовна зона, Інгулецький мегаблок, Голованівська шовна зона) і Західної (Немирівсько-Кочерівська шовна зона) частин УЩ.

Запропоновано комплексні критерії оцінки рудоносності (геохімічні, петрологічні, геофізичні) шовних зон і мегаблоків УЩ. На підставі цих критеріїв здійснено оцінку конкретної і потенційної рудоносності протерозойських магматичних комплексів, перспективності відомих рідкісноземельних родовищ і геохімічних аномалій, виявлено причини їх утворення. Здійснено прогнозування перспективних металогенічних зон, площ і рудних вузлів у межах мегаблоків УЩ.

Економічний ефект від впровадження очікується за рахунок скорочення обсягу буріння внаслідок концентрації геологорозвідувальних робіт на ділянках, перспективних на пошуки корисних копалин

Кількість публікацій: 330, в т.ч. 12 монографій, 3 атласи,  290 статей. Загальна кількість посилань на публікації авторів складає 493 (згідно баз даних Scopus). За даною тематикою захищено 5 докторських і 9 кандидатских дисертацій.

Анцифеов В.А. та  Бурахович Т.К.  виведені зі складу авторського колективу відповідно до особистих заяв.

Включено до складу авторського колективу Пономаренка О.М., Шумана В.М.

Громадське обговорення роботи відбулося  25 вересня 2014 року  о 14 годині на засіданні вченої ради  геологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 90, аудиторія 104. Матеріали обговорення знаходяться в Секретаріаті Комітету.

Надіслати коментар

Коментарі

Walter Stunder

We have a strong Ukrainian and Canadian scientific and practical relationships. I have long worked in Ukraine and I have to admit that Ukraine is a unique geological region in the world. Its territory has a complex geological structures and characterized tectonic structures and geodynamic conditions for their development. All these factors contributed to the creation of a number of mineral deposits. I had pleasure to learn that Ukrainian experts-geologists team (O.M. Ponomarenko, Ye. M. Sheremet, V. S. Melnikov, S. G. Kryvdik, G.O. Kulchetska, T. K. Pigulevsky, S. M. Strekozov, I.Yu. Nikolaev, N. M. Cherniyenko, V.M. Shuman) presented their achievements in the work «Geochemical, Petrological and Geophysical Criteria of Prediction Mineral Deposits of the Ukrainian Shield».
Such work is performed for the first time in Ukraine. It’s an outstanding scientific achievement that serves for a further development in science, affirms the high authority of the Ukrainian scientific geological school in the world.
The results of their scientific achievements have made it possible to allocate the most promising objects for the development. Thus, in the North-Western region of Ukraine opened Perha beryllium deposit, in the Near-Azov region opened rare metals and rare earths deposits. Ukraine has great potential and we are ready to continue to support and work towards the development of the titanium, gold, rare metals and rare earths mineral resource base.
I support this work. I'm pretty sure geologists Ukrainian team deserves awarded the State Prize of Ukraine in Science and Technology.

With respect,
President “Aurora Pacific” Walter Stunder,
Canada

Д.С. Пікареня, О.В. Орлінська

Відгук на роботу «Геохімічні, петрологічні і геофізичні критерії прогнозування родовищ корисних копалин Українського щита» (автори Пономаренко О.М., Шеремет Є. М., Мельников В. С., Кривдік С. Г., Кульчецька Г. О., Пігулевський П. Г., Стрекозов С. М., Ніколаєв І. Ю., Шуман В.М., Чернієнко Н. М.)

В роботі запропоновано принципово новий підхід до прогнозування рудних родовищ в межах Українського щита на підставі перегляду ролі між блокових зон глибинних розломів (шовних зон) як постачальників речовини з глибин Землі та мегафон активізації як перерозподіляючих структур земної кори. Дійсно, за останній час з’явилися дані, що саме вузли перетинання субмеридіональних шовних зон та субширотних мегазон активізації є найбільш перспективними для локалізації зруденіння не тільки у формі рудних тіл, але й у вигляді розсіяної мінералізації в метасоматитах, які супроводжують рудоносні зони. Встановлена закономірність підтверджується на більш локальних рівнях різними дослідниками, у т.ч. й рецензентами. Тому вважаємо, що висвітлена роль вузлів перетину широтних і меридіональних тектонічних структур є вагомим внеском в розробку загальної теорії рудоутворення.
Також дуже привабливо виглядають петрологічні критерії прогнозування родовищ, що разом з результатами геофізичних досліджень створюють цілісну геологічну і генетичну модель формування і розташування родовищ.
Якщо «практика – це критерій істини», то для запропонованої роботи істина міститься у вдалому застосуванні її положень при прогнозно-металогенічних дослідженнях та пошукових роботах.
Високо оцінюючи представлені дослідження вважаємо, що робота «Геохімічні, петрологічні і геофізичні критерії прогнозування родовищ корисних копалин Українського щита» заслуговує на присудження Державної премії України в галузі науки і техніки за 2014 рік.

Доктор геологічних наук, професор, зав. кафедри
експлуатації гідромеліоративних систем та
технології будівництва Дніпропетровського державного
аграрно-економічного університету Орлінська О.В.

Доктор геологічних наук, доцент, професор
кафедри екології та охорони навколишнього
середовища Дніпродзержинського державного
технічного університету Пікареня Д.С.

Станков Александр Павлович

Отзыв на работу:
«Геохимические, петрологические и геофизические критерии прогнозирования месторождений полезных ископаемых Украинского щита», которая подана на конкурс Государственной Премии Украины в области науки и техники за 2014 год.

Выдвинутая авторским коллективом на соискание Государственной премии Украины в области науки и техники за 2014 год работа «Геохимические, петрологические и геофизические критерии прогнозирования месторождений полезных ископаемых Украинского щита» представляет научный и практический интерес.
В представленной работе всесторонне раскрыта перспективность докембрийских кристаллических комплексов Украинского щита на такие полезные ископаемые как: черные металлы, титан, благородные и редкие металлы, редкие земли, фосфор, графит, керамическое сырье и многие другие, образование которых связано с протерозойской тектоно-магматической активизацией.
Реконструированные геодинамические обстановки и расположение рудоносных метасоматитов и дифференцированных интрузий, с которыми пространственно и генетически связаны перечисленные месторождения и проявления, позволили авторам выявить определенную металлогеническую зональность в пределах Западной (Немировско-Кочеровская шовная зона), Центральной (Западно-Ингулецко-Криворожско-Кременчугская шовная зона, Ингулецкий мегаблок, Голованевская шовная зона) и Восточной (Приазовье) частей Украинского щита. На основе целого комплекса геохимических, петрологических и геофизических критериев поисков, авторами осуществлена оценка конкретной и потенциальной рудоносности протерозойских магматических и метасоматических комплексов, а также выделены площади, перспективные для дальнейших поисковых и геологоразведочных работ на территории Украинского щита. Осуществлено прогнозирование перспективных металлогенических зон, площадей и рудных узлов в пределах мегаблоков УЩ. Выделены перспективные участки на цветные, редкие и благородные металлы и в породах старейшего рудного района Кривбасса.
Научные и практические разработки авторского коллектива по прогнозированию перспективных площадей на полезные ископаемые территории Украинского щита, содействуют решению важнейших фундаментальных и прикладных проблем геологии и нацелены на укрепление и развитие минерально-сырьевого комплекса Украины, что очень важно в сложившихся экономических условиях.

Считаю, что представленная работа «Геохимические, петрологические и геофизические критерии прогнозирования месторождений полезных ископаемых Украинского щита» заслуживает присуждения Государственной Премии Украины в области науки и техники за 2014 год.

Вице-президент
Академии горных наук Украины,
академик А.П.Станков

Костенко Микола Михайлович

Поданий колективом провідних науковців Національної академії наук України та фахівців-виробничників (Пономаренко О.М., Шеремет Є.М., Мельников В.С., Кривдік С.Г., Кульчецька Г.О., Пігулевський П.Г., Стрекозов С.М., Ніколаєв І.Ю., Шуман В.М., Чернієнко Н.М.) цикл робіт «Геохімічні, петрологічні і геофізичні критерії прогнозування родовищ корисних копалин Українського щита» на здобуття Державної Премії України в галузі науки і техніки є позитивним кроком у відтворенні мінерально-сировинної бази України. В цілому представлений цикл робіт є цільною завершеною науковою працею, де розглянуті і вирішені дуже важливі геологічні питання.
Автори розкривають перспективність докембрійських кристалічних комплексів УЩ на титан, фосфор, чорні метали, графіт, керамічну сировину, рідкісні метали та рідкісні землі й ін. Пропонують новий підхід прогнозування зруденіння на основі розроблених геохімічних, петрологічних, геофізичних, структурних критеріїв пошуків. Виділені нестандартні довгоживучі геологічні структури субширотного напрямку: Північно-, Центрально- Південноукраїнська, які віднесені до категорії трансрегіональних рудоконцентруючих мегазон активізації та відрізняються найбільшою рудопродуктивністю. Акцентована увага на ділянках перетину субширотних лінійних зон активізації з субмеридіальними шовними зонами: Оріхово-Павлоградською, Західно-Інгулецько-Криворізькою, Голованівсько-Ядлово-Трактемирівською і Немирівсько-Кочерівською, що є максимально сприятливими тектонічними структурами для рудоутворення, в яких розташовані рудні вузли і ділянки підвищеної мінералізації.
Наукові розробки авторів знайшли своє практичне втілення при геолого-розвідувальних роботах на рідкісні і благородні метали у Східному Приазов’ї; під час досліджень апатит-ільменітових родовищ УЩ; геологічного довивчення масштабу 1:200000 площі аркушу М-36-XXVIII (Кременчук), при пошуках сульфідного зруденіння у межах Млинківської ділянки та ряду інших.
Подібна робота виконується вперше. Вона сприяє вирішенню важливих прикладних та фундаментальних проблем геології, теоретичному та практичному обґрунтуванню пошукових робіт на корисні копалини.
Вважаю, що робота «Геохімічні, петрологічні і геофізичні критерії прогнозування родовищ корисних копалин Українського щита» та колектив авторів (Пономаренко О.М., Шеремет Є.М., Мельников В.С., Кривдік С.Г., Кульчецька Г.О., Пігулевський П.Г., Стрекозов С.М., Ніколаєв І.Ю., Шуман В.М., Чернієнко Н.М.) заслуговують присудження Державної премії України в галузі науки і техніки за 2014 рік.

Голова Науково-редакційної ради Державної служби геології та надр України,
провідний науковий співробітник УкрДГРІ,
доктор геологічних наук М.М.Костенко

Лисиченко

Цикл робіт на тему: «Геохімічні, петрологічні і геофізичні критерії прогнозування родовищ корисних копалин Українського щита», що підготовлений авторським колективом у складі Пономаренко О.М., Шеремет Є.М., Мельников В.С., Кривдік С.Г., Кульчецька Г.О., Пігулевський П.Г., Стрекозов С.М., Ніколаєв І.Ю., Шуман В.М., Чернієнко Н.М., є вагомим внеском у теорію і практику досліджень надр України. В 12 монографіях, 3 атласах та численних статтях висвітлюються результати багаторічного вивчення геологічної будови Українського щита та його головних структур - мегаблоків та міжблокових шовних зон. На основі аналізу та узагальнень численних даних геологорозвідувальних робіт зазначеними авторами була розроблена геолого-геофізична модель цієї геологічної структури, встановлені геохімічні, петрологічні і геофізичні пошукові критерії, застосування яких дозволило встановити умови формування рудопроявів і родовищ металевих та неметалевих корисних копалин, а також обґрунтувати закономірності їх розміщення. Ці розробки були успішно впроваджені у практику геолого-зйомочних і пошукових робіт.
Яскравим прикладом підвищення ефективності нарощування мінерально-сировинної бази України є дані наведенні в монографії «Ендогенні апатит-ільменітові родовища Українського щита (геохімія, петрологія та мінералогія)» за авторством О.М Пономаренка, С.Г.Кривдіка, О.В.Дубини, в якій на основі комплексних геохімічних досліджень обґрунтовані критерії пошуків корисних копалин в геологічних формаціях докембрію Українського щита.
Неоціненним фундаментальним науковим результатом цього циклу робіт є картографічний атлас «Atlas of Geology and Mineral Resources of Ukraine»., що був створений завдяки ентузіазму та наполегливій і кропіткій праці кандидата геологічних наук Інституту геології, члена-кореспондента Академії гірничих наук України Наталії Чернієнко. Зазначене видання атласу вже завоювало широке міжнародне визнання, що сприяє зміцненню наукового авторитету України та її геологічної школи.
Кожен з авторів представленого колективу є безсумнівним фахівцем у певній галузі геологічної науки. Результати їх досліджень знайшли своє достойне відбиття у результатах окремих, проте логічно пов’язаних між собою монографій, які представлені читачам: «Прогнозирование рудопроявлений редких элементов...", "Азовское редкометальное месторождение...", праці з дослідження шовних зон УЩ.
Такого рівня комплексна професійна робота в Україні здійснена вперше. Результати роботи авторського колективу сприяють вирішенню важливих фундаментальних та прикладних проблем геології. Вважаю, що робота та авторський колектив достойні присудження Державної премії України в галузі науки і техніки.

Директор ДУ "Інститут геохімії
навколишнього середовища НАН України",
член-кореспондент НАН України, д. т. н.,
професор, лауреат Державної премії України
в галузі науки і техніки . Г.В. Лисиченко

Анатолій

Відгук
на цикл наукових робіт за темою
«ГЕОХІМІЧНІ, ПЕТРОЛОГІЧНІ І ГЕОФІЗИЧНІ КРИТЕРІЇ ПРОГНОЗУВАННЯ РОДОВИЩ КОРИСНИХ КОПАЛИН УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА»
в галузі наук про Землю
Автори: Шеремет Є.М. (УкрНДМІ НАНУ), Кривдік С.Г. (ІГМР НАНУ), Кульчицька Г.О. (ІГМР НАНУ), Мельников В. С., Бурахович Т.К. (ІГ НАНУ), Пігулевський П.Г. (ІГ НАНУ), Стрекозов С.М. (Приазовська комплексна геологічна партія КП “Південукргеологія”), Николаєв І.Ю. (УкрНДМІ НАНУ), Анциферов В.А. (УкрНДМІ НАНУ), Чернієнко Н.М. (ІГН НАНУ).
Створені авторами комплексні геолого-геофізичні моделі, які в значній мірі опираються на геологічні й геофізичні дані, дозволили їм оцінити умови походження й значення шовних зон для оцінки перспективності докембрійських комплексів Українського щита на різноманітні корисні копалини (рідкісні метали, титан, фосфор, чорні метали, графітта ін.).
В циклі поданих робіт охоплено широкий спектр об’єктів – від крупних геологічних структур (шовних зон і мегаблоків УЩ), масивів лужних комплексів та рідкіснометалевих гранітів до окремих родовищ та їхніх мінералів.
Робіта являє собою значний внесок в теорію і практику геологічних, геофізичних, петрологічних, геохімічних та мінералогічних досліджень. Вони сприяють вирішенню важливих фундаментальних та прикладних проблем геології, а також можуть стати теоретичним підґрунтям для подальшого практичного втілення у достовірну прогнозну оцінку рудних об’єктів
Вважаю, що робота та автори заслуговують присудження Державної премії України в галузі науки і техніки за 2014 рік.

Академік АТН України
А.І. Вдовиченко

Альохін Віктор Іванович

Цикл наукових робіт за темою «Геохімічні, петрологічні і геофізичні критерії прогнозування родовищ корисних копалин Українського щита», представлений на здобуття Державної премії України, є результатом багаторічної праці великого колективу науковців кількох інститутів НАНУ та провідних спеціалістів геологічної галузі України. Актуальність такої роботи не визиває сумнівів. Метою роботи було виявлення закономірностей формування і розміщення проявів металевих і неметалевих корисних копалин на території Українського щита і виділення площ, перспективних для подальших пошукових і геологорозвідувальних робіт.
Автори запропонували новий підхід до прогнозування зруденіння на території Українського щита, який базується на виділенні рудоносних структур двох типів: шовні зон (міжблокові структури спрямованого еволюційного розвитку), мегазони активізації (накладені деструкційні наскрізні трансблокові структури). В представленій роботі запропоновані комплексні критерії для оцінки рудоносності - геологічні, мінералогічні, геохімічні, петрологічні, геофізичні. На основі цих критеріїв здійснено оцінку потенційної рудоносності протерозойських магматичних комплексів, перспективності відомих рідкіснометалевих родовищ і геохімічних аномалій та виконано прогнозування перспективних металогенічних зон, площ і рудних вузлів в межах УЩ.
На мій погляд, в роботі закладена дуже перспективна ідея, коли умови й області формування корисних копалин, а також мінерагенічна спеціалізація комплексів кристалічних порід, визначаються не тільки глибинною геологічною будовою, хімічним складом і фізичним станом елементів літосфери, але й динамікою земної кори і верхньої мантії. Така ідея розширює можливості регіонального прогнозу рудопроявів не тільки в межах УЩ, а і всіє Східноєвропейської платформи.
Важливо відзначити, що результати наукових досліджень авторів враховані в державних програмах розвитку мінерально-сировинної бази України
та впроваджені в різних геологорозвідувальних організаціях нашої країни. Слід також відмітити, що наукові праці представленого циклу використовуються в вищих навчальних закладах для підготовки молодих спеціалістів та вчених геологічного напрямку і сприяють формуванню сучасного наукового світогляду молоді.
Враховуючи велике наукове та практичне значення отриманих результатів, їх безсумнівний вплив на подальший розвиток геологічної науки та розширення мінерально-сировинної бази країни, вважаю, що представлена робота і її автори заслуговують присудження Державної премії України в галузі науки і техніки за 2014р.

Доктор геологічних наук,
професор кафедри корисних копалин
і екологічної геології Донецького
національного технічного університету
В.І. Альохін

Roman Sawycky

Dear Members of the Committee,
We are pleased that a well-known in Canada team of prominent scientists has submitted their work Geochemical, Petrological and Geophysical Criteria of Prediction Mineral Deposits of the Ukrainian Shield (Authors: Ye. M. Sheremet, V. S. Melnikov, S. G. Kryvdik, G.O. Kulchetska, T. K. Pigulevsky, S. M. Strekozov, I.Yu. Nikolaev, N. M. Cherniyenko, O.M. Ponomarenko, V.M. Shuman) for obtaining of the State Prize of Ukraine in Science and Technology.
The work is aimed at finding regularities for location of the occurrence of metal and non-metal minerals. The goal is to delineate areas of the Ukrainian shield promising for further exploration based on the developed geochemical, petrological and geophysical criteria of prospecting.
We would highly recommend the Committee to support this work as a valuable source of information about the Ukrainian mineral resources and potential of their industrial exploration for both scientific and business community around the world.

Yours truly,
Roman Sawycky
Director Special Projects
Northland Power Inc.

Краюшкин Владилен Алексеевич

Выдвинутая авторским коллективом на соискание Государственной премии Украины в области науки и техники за 2014 год работа «Геохимические, петрологические и геофизические критерии прогнозирования месторождений полезных ископаемых Украинского щита».
Состояние производственных сил в минерально-сырьевом комплексе Украины на современном этапе ее политического, экономического и социального развития определяется особенностями минерально-сырьевой базы, направленностью экспортно-импортной политики государства, состоянием рыночных отношений и экономическими приоритетами, а также возможностью удовлетворять сырьевые нужды за счет собственных минеральных ресурсов. Результаты научно-исследовательских работ коллектива ученых Национальной академии наук Украины - ИГМР, УкрНИМИ, ИГФ, ИГН и специалистов КП “Южукргеология” нацелены на прогнозирование и выявление месторождений полезных ископаемых. Их научные разработки позволили выделить наиболее перспективные объекты для освоения, среди которых есть уникальные и крупные месторождения.
Цикл научных трудов, которые нам представил авторский коллектив в работе «Геохимические, петрологические и геофизические критерии прогнозирования месторождений полезных ископаемых Украинского щита», имеет фундаментальное значение, как для изучения недр Земли, так и для укрепления минерально-сырьевого потенциала Украины.

Безусловно, представленная работа и авторский коллектив заслуживают присуждения Государственной премии Украины в сфере науки и техники за 2014 год.

Главный научный сотрудник отдела геологии полезных ископаемых Института геологических наук НАН Украины, доктор геол.-мин. наук, профессор В.А. Краюшкин

Виталий Васильевич Адушкин

ОТЗЫВ
на коллективную работу
«ГЕОХИМИЧЕСКИЕ, ПЕТРОЛОГИЧЕСКИЕ И ГЕОФИЧЕСКИЕ КРИТЕРИИ
ПРОГНОЗИРОВАНИЯ МЕСТОРОЖДЕНИЙ ПОЛЕЗНЫХ ИСКОПАЕМЫХ
УКРАИНСКОГО ЩИТА»
Авторы: Шеремет Е.М., Мельников В.С., Кривдик С.Г., Кульчецкая Г.А., Пигулевский П.И., Стрекозов С.Н., Николаев И.Ю., Черниенко Н.Н., Пономаренко А.Н., Шуман В.Н.

В последнее десятилетие геологическая теория и практика признала существование шов-ных зон (ШЗ) не только для докембрия Украинского щита (УЩ), но и в целом для Восточно-Европейской платформы. На протяжении многих лет природа их происхождения истолковывалась по-разному, что затрудняло объективное восприятие этих структур. Использование концепции тектоники плит для объяснения происхождения шовных зон УЩ в докембрии позволило авторам работы получить новую информацию, и, по всей видимости, приблизиться к более объективному пониманию природы их происхождения.
Созданные коллективом исследователей комплексные геолого-геофизические модели, которые в значительной степени опираются на современные геологические и геофизические данные позволяют достаточно уверено оценить условия происхождения ШЗ, выполнить де-тальные описания их стратиграфии и магматизма, сформировавшихся в процессе коллизий.
Необходимо поддержать авторов, так как примененный ими подход к обработке геологи-ческих и геофизических данных позволил получить наряду с геолого-тектоническими по-строениями петрологические модели земной коры и верхней мантии.
Комплексная интерпретация авторами всей фактической геолого-геофизической инфор-мации показывает, что геодинамические обстановки, которые сформировали ШЗ, способст-вовали накоплению рудного вещества и преобразованию его в процессе метаморфизма. В работе, например, показано, что месторождения хрома и никеля, рудопроявления кобальта и платиноидов объединены геологической позицией – приуроченностью к разломно-шарьяжным зонам Голованевского блока, открытыми для флюидов и мантийных расплавов. Также к ним тяготеют и рудопроявления золота, урана и графита. Или, например, приуро-ченность зон метасоматоза к зонам глубинных разломов в Немировско-Кочеровской ШЗ оп-ределила положение крупных редкометалльных рудопроявлений.
По результатам исследований авторского коллектива были выделены геологические структуры, отнесенные к категории долгоживущих трансрегиональных рудоконцентрирую-щих мегазон активизации: Северо-, Центрально- и Южноукраинская, которые отличаются самой большой рудопродуктивностью в пределах УЩ: Кировоградский (уран), Криворож-ский (богатые железные руды, уран, золото), Восточноноприазовский (редкие металлы, ред-кие земли), Шполянско-Ташлыцкий (редкие металлы), Побужский (золото, уран, графит), Пержанский (редкие металлы), Подольский (флюорит, полиметаллы).
Следует отметить, что предлагаемая авторами методика прогнозирования полезных ис-копаемых на основе построенных геолого-геофизических моделей ШЗ УЩ и трансрегио-нальных рудоконцентрирующих мегазон активизации для докембрия заслуживает внимания и требует дальнейшего развития применительно к конкретным площадям не только на УЩ, но и на Восточно-Европейской платформе в целом.
В заключение надо отметить, что данная работа представляет собой важный вклад в теорию и практику геологических, геофизических, петрологических, геохимических и минералогических исследований. Полученные результаты способствуют решению важных фундаментальных и прикладных проблем мировой геологии. Представленная работа безусловно заслуживает присуждения Государственной Премии Украины в области наук о Земле.
Академик РАН В.В. Адушкин

Шаталов Николай Никитович

Авторским коллективом предложен новый подход к прогнозированию оруденения полезных ископаемых на основе комплексных геохимических, минералогических, петрологических, геофизических критериев оценки рудоносности Украинского щита. Это позволило им выявить закономерности формирования и розмещения проявлений металлических и неметаллических полезных ископаемых (редких, черных, радиоактивных, благородных металлов, фосфора, графита, титана, керамического сырья), выполнить прогнозирование перспективных металлогенических зон, площадей, рудных узлов в пределах мегаблоков Украинского щита. Заслуживает внимания тот факт, что предложенная авторами методика успешно используется в практике геологоразведочных работ.
На мое глубокое убеждение, на сегодняшний момент воссоздание в Украине мощной минерально-сырьевой базы является актуальнейшей задачей геологоразведочной и горнодобывающей областей. Объединение такой базы с сохранившейся промышленной инфраструктурой и научно-техническим потенциалом ведущих научных организаций Национальной академии наук Украины создаст исключительно благоприятную основу для возрождения различных отраслей экономики Украины и вхождения в список стран-лидеров Европы и мира.
Этой цели служит представленная работа «Геохимические, петрологические и геофизические критерии прогнозирования месторождений полезных ископаемых Украинского щита». Поэтому, данная работа актуальна и очень своевременна. Я поддерживаю ее и считаю, что цикл научных трудов замечательного коллектива, бесспорно, заслуживает присуждения им Государственной премии Украины в области науки и техники за 2014год.

Старший научный сотрудник Института геологических наук НАН Украины, доктор геологических наук Н.Н. Шаталов

Плотніков Олександр Володимирович

Цикл наукових праць «Геохімічні, петрологічні і геофізичні критерії прогнозування родовищ корисних копалин Українського щита», представлений на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки, має фундаментальне значення для вивчення надр Землі та сприяє високому авторитету вітчизняної науки у світі. Головною відзнакою цієї роботи є вивчення закономірностей розташування геофізичних, геохімічних, структурних, метасоматичних, формаційних параметрів та зруденіння у межах протяжних лінійних структур - шовних зон, що розділяють суміжні мегаблоки Українського щита, на базі створення геолого-геофізичних моделей, побудова яких, вперше для докембрію Українського щита, ґрунтується на теорії тектоніки плит. Запропоновано новий підхід до прогнозування зруденіння. Дані геоелектричних досліджень, виконаних авторами, зафіксували шовні зони як аномалії високої провідності. У багатьох регіонах світу витягнуті на тисячи кілометрів регіональні і міжрегіональні аномалії високої електропровідності з’являються у результаті геодинамічних процесів на межах областей з різними властивостями. Робота поєднує традиційні методи досліджень надр землі з новітніми досягненнями науки і техніки, що дало авторському колективу позитивний результат в прогнозуванні корисних копалин. Ця робота має перспективу.
Вважаю, що робота та авторський колектив заслуговують на присудження Державної премії України в галузі науки і техніки.

Завідувач кафедри екології ДВНЗ Криворізький національний університет, доктор геологічних наук, професор, академік Академії гірничих наук України О.В.Плотніков

Семёнов Владимир

Работа посвящена закономерностям формирования и размещения рудных полезных ископаемых на Украинском щите и выявлению на этой основе площадей перспективных для геологоразведочных работ.
Выделение зон для для дальнейших поисков ископаемых построено на основе геофизических, геохимическихб структурныхб метосамотических и металлогенетических данных. Большое внимание в работе уделено новым теоретическим основам индукционных зондирований опробованным на практике. Такой комплексный подход к исследованиям позволил авторам изучить линейные комплексные зоны, разделяющие Украинский щит на пять мега-блоковб в основном опираясь на геолого-геофизические модели стрения среды. Остальные данные дапли возможность авторам установить, что максимальную продуктивность имеют узлы пересечения этих шовных зон и мегазон последующей активизации, которые и представлены в виде перспективных площадей для поисков полезных ископаемых.
Большой вклад в такой прогноз внесли геоэлектрические модели строения Украинского щита, базирующийся на оригинальных методах и теории развитой известыми украинским учёным проф. В. М. Шуман. Эти методы нашли признание и в Польше.
Представленная работа безусловно достойна Государственной премии Украины по науке и технике.

Др. физики Владимир Семёнов, проф. Польской АН

Бурахович Т.К., Усенко О.В.

Відгук
на цикл наукових робіт за темою
«ГЕОХІМІЧНІ, ПЕТРОЛОГІЧНІ І ГЕОФІЗИЧНІ КРИТЕРІЇ ПРОГНОЗУВАННЯ РОДОВИЩ КОРИСНИХ КОПАЛИН УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА»
в галузі наук про Землю
Автори: Шеремет Є.М. (УкрНДМІ НАНУ), Кривдік С.Г. (ІГМР НАНУ), Кульчицька Г.О. (ІГМР НАНУ), Мельников В. С. (посмертно), Пономаренко (ІГМР НАНУ), Пігулевський П.Г. (ІГ НАНУ), Стрекозов С.М. (Приазовська комплексна геологічна партія КП “Південукргеологія”), Николаєв І.Ю. (УкрНДМІ НАНУ), Шуман В.М. (ІГ НАНУ), Чернієнко Н.М. (ІГН НАНУ)

Відомо, що під впливом на Землю яких-небудь фізичних сил у ній відбуваються складні й різноманітні зміни. Ми ще дуже далекі від повного розуміння цих процесів. У кращому випадку, ми обмежуємося описом, який спирається на теорії фізичних полів, у гіршому – тільки фіксуємо деяке фізичне явище та вивчаємо його емпіричні закономірності. Це пов’язано, звичайно, не з тим, що геофізики повністю задоволені наявною інформацією, а з тим, що більш повний математичний опис явищ, які відбуваються усередині Землі, на порядки складніший від того, який ми використовуємо.
У наш час геоелектрика є одним із провідних розділів загальної та прикладної геофізики. Електромагнітні поля, що індуковані в Землі джерелами природного походження, дають змогу отримати унікальну інформацію про глибинну геологічну будову Землі, а також перебіг фізико-хімічних процесів у її надрах.
Серед найбільш важливих результатів є проведення регіональних польових електромагнітних досліджень шовних зон, які стали стрижневими для створення геолого-геофізичних моделей на базі даних магнітометрії, гравіметрії, сейсмометрії, геоелектрики, математичного моделювання та дозволили накреслити контури глибинних регіональних аномалій високої електропровідності в земній корі, що визначають зони глибинних розломів і контури меж колізійних обставин. Природа таких глибинних регіональних аномалій, на думку авторів, є результат транспортування рудних компонент і флюїдів з кори і мантії під час тектоно-магматичної активізації, що дозволяє прогнозувати перспективні площі на виявлення ендогенного рудоутворення, шляхом проекцій глибинних високопровідних аномалій на денну поверхню.
Цикл робіт являє собою значний внесок в теорію і практику дослідження геофізичного і геологічного простору України, сприяє вирішенню важливих фундаментальних та прикладних проблем геології, в тому числі, таких, які без створення теоретичного і практичного обґрунтування напрямку пошукових робіт на корисні копалини вирішити неможливо.
Вважаємо, що автори робіт, всесвітньо відомі вчені, безумовно заслуговують присудження Державної премії України.

Доктор геологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту геофізики НАН України Бурахович Т.К.

Доктор геологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту геофізики НАН України Усенко О.В.

Загороднюк Павло Олексійович

На здобуття державної премії України в галузі науки і техніки за 2014 рік подана робота «Геохімічні, петрологічні і геофізичні критерії прогнозування родовищ корисних копалин Українського щита». Представлена робота - результат багаторічної праці творчого колективу вчених, які забезпечили новий, перспективний напрямок дослідження, що дає можливість прогнозувати виявлення металевих і неметалевих корисних копалин докембрійських кристалічних комплексів УЩ.
В основу системи критеріїв регіонального прогнозу покладена ідея, що умови й області формування корисних копалин, їх мінерагенічна спеціалізація визначаються не тільки глибинною геологічною будовою, хімічним складом і фізичним станом елементів літосфери, але й динамікою земної кори і верхньої мантії. Головними рудоносними структурами в Україні виділені шовні зони та мегазони активізації. Геодинамічні обстановки, що були реконструйовані, і розподіл рудоносних метасоматитів та диференційованих інтрузій, з якими просторово та генетично пов’язані родовища та прояви рідкісних, благородних, радіоактивних металів, фосфору, титану та інших корисних копалин дозволили виявити та запропонувати певну металогенічну зональність у межах Східної (Приазов’я), Центральної (Західно-Інгулецько-Криворізько-Кременчуцька шовна зона, Інгулецький мегаблок, Голованівська шовна зона) і Західної (Немирівсько-Кочерівська шовна зона) частин УЩ. Проведення регіональних польових електромагнітних досліджень шовних зон, стали базовими для створення геолого-геофізичних моделей на основі даних магнітометрії, гравіметрії, сейсмометрії, геоелектрики, математичного моделювання та дозволили накреслити контури глибинних регіональних аномалій високої електропровідності в земній корі, що визначають зони глибинних розломів і контури меж колізійних обставин, які являються найбільш рудоносними. На прикладі Приазовського, Кіровоградського і Середньопридніпровського блоків УЩ, окремих родовищ і рудопроявів показано взаємозв’язок між аномаліями електропровідності, структурою масиву, потужністю відкладів та їхнім петрографічним складом.
Робота має наукове та практичне значення при прогнозуванні рудопроявів, перш за все у шовних зонах та зонах активізації.
Вважаю, що представлений цикл робіт та її автори безумовно заслуговують присудження Державної премії України в галузі науки і техніки за 2014рік.

Президент ВГО «Спілка геологів України»,
кандидат геолого-мінералогічних наук П.О. Загороднюк

Емма Турос

Нам було приємно дізнатися, що на Державну премію України в галузі науки і техніки за 2014 рік висунуто роботу «Геохімічні, петрологічні і геофізичні критерії прогнозування родовищ корисних копалин Українського щита», представлена широким колективом авторів НАН України та організації, з якими ми давно й тісно співпрацюємо.
Канада завжди підтримувала і продовжує підтримувати Україну не лише політично чи фінансово, але й безпосередньо пропагуючи творчі та наукові здобутки українців.
Професійні здобутки колективу авторів, які належать до визнаної в світі геологічної школи в Україні, були відзначені науковцями та професіоналами Канади. Зокрема, канадський академік Меріт ознайомившись з «Atlas of Geology and Mineral Resources of Ukraine», що входить до представленого циклу робіт, написав у відгуку про своє захоплення від нього так: «.. це є дивне досягнення академічної майстерності».
Одразу після видання цей науковий твір став не тільки настольною книгою у багатьох посольствах в Україні та представництвах України за кордоном, провідних корпораціях та у представників уряду Канади, а й бібліографічною рідкістю та бажаним подарунком.
У травні 2014 року на економічному форумі «Україна-Канада» головам делегацій, послу Канади та президенту Львівської ТПП були презентовані авторські праці, що викликало великий інтерес. Відомо, що через розміщення акцій на фондовій біржі Торонто залучають кошти майже 60 % видобувних компаній світу. Тому атлас – це авторитетне джерело інформації та крок до виходу підприємств видобувної галузі України на фондові ринки світу.
Певна, що наукові праці авторів – це значний позитивний внесок у подальший розвиток науки та економіки України, а також подальшого міжнародного співробітництва між Україною та Канадою.
На наше глибоке переконання авторський колектив заслуговує присудження Державної премії України в галузі науки і техніки за 2014р.

Турос Емма
Виконавчий директор Канадсько-Української Торгової Палати

Євген Черкез

Згідно реферату в циклі поданих робіт охоплено широке коло геологічних об’єктів від крупних структур (шовних зон і мегаблоків УЩ), масивів лужних комплексів та рідкіснометалевих гранітів до окремих родовищ та їхніх мінералів. В ньому достатньо глибоко розкрито перспективність докембрійських утворень УЩ на рідкісні метали, титан, фосфор, чорні метали, графіт, керамічну сировину та інші корисні копалини. Виділено структурно-геофізичні, геохімічні, петролого-мінералогічні критерії оцінки рудоносності та прогнозування родовищ окремих видів корисних копалин.
В чотирьох монографіях та атласі цього циклу автори роботи вперше в Україні наводять розроблену ними геолого-геофізичну модель міжблокових шовних зон УЩ (Голованівська, Немирово-Кочерівська, Західно-Інгулецька-Криворізько-Кременчуцька та Оріхівсько-Павлоградська) надають детальний огляд геологічної будови окремих мегаблоків, які вони розділяють. Слід зазначити, що пропонована авторами методика прогнозування корисних копалини на основі побудованих геолого-геофизичних моделей шовних зон УЩ для докембрію заслуговує на увагу, тому що вона підкріплена роботами сто-совно конкретних площ і структур.
В монографіях "Азовское редкометальное месторождение..." та "Ендогенні апатит-ільменітові родовища..." розглядаються родовища рідкісних металів, апатиту, ільменіту і на прикладі цих родовищ показано продуктивність розшарованих інтрузій.
Вважаю, що отримані результати мають величезне значення для ви-вчення надр Землі, виявлення закономірностей розміщення та подальшої розробки критеріїв прогнозування родовищ корисних копалин в кристалічних породах УЩ, а автори гідні присудження Державної премії України по науці й техніці за 2014 рік.
Зав. каф. інженерної геології і гідрогеології
Одеського національного університету імені І.І.Мечникова,
доктор геол.-мін. наук, професор Є.А.Черкез

Тяпкін О.К.

Цикл наукових праць «Геохімічні, петрологічні і геофізичні критерії прогнозування родовищ корисних копалин Українського щита», представлений на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки, є результатом багаторічної праці творчого колективу вчених НАН України: ІГМР, УкрНДМІ, ІГФ, ІГН та фахівців виробничих підприємств КП “Південукргеологія” та ДГП «Укргеофізика».
В циклі монографій та атласів наведено результати сучасних наукових розробок щодо прогнозування родовищ корисних копалин у конкретних регіонах Українського щита. В представленій роботі є нові підходи до прогнозної оцінки рудоносності території України, які були використані при виділенні найбільш перспективних рудоконтролюючих структур, що зокрема відображене в серії прогнозно-металогенічних карт (в атласах) і в монографіях. Зазначений цикл наукових робіт дає цілу низку додаткових пошукових критеріїв на додаток до існуючих, що дозволяє конкретизувати та локалізувати місця пошуків корисних копалин на території Українського щита.
Особливо цікаві, на нашу думку, наведені результати геофізичних досліджень, в першу чергу АМТЗ та МТЗ, які є важливим внеском у розвиток і вдосконалювання методів досліджень сучасного стану літосфери.
У цілому цикл монографій та атласів має фундаментальне значення для вивчення надр Землі. Вважаю, що робота в цілому заслуговує присудження Державної премії України в галузі науки і техніки за 2014 рік

Заступник директора з наукової роботи
Інституту проблем природокористування та екології НАН України,
докт. геол. наук О.К. Тяпкін

Гість

Цілком згоден з гостем, хто залишив попередній коментар. В тих умовах, в яких знаходиться зараз Україна не варто обговорювати якісь премії тим більше, що про важливість цих робіт можна говорити лише тоді, коли справді за розробленими критеріями будуть знайдені нові родовища корисних копалин.

Гінтов Олег Борисович

Представлений колективом авторів цикл робіт «Геохімічні, петрологічні і геофізичні критерії прогнозування родовищ корисних копалин Українського щита» на здобуття Державної Премії України в галузі науки і техніки є результатом багаторічної продуктивної співпраці творчих колективів академії наук України: ІГМР НАНУ, УкрНДМІ НАНУ, ІГ НАНУ, ІГН НАНУ та КП “Південукргеологія”, які знайшли конкретне практичне втілення у створенні мінерально-сировинної бази країни.
Авторами, з метою виявлення закономірностей формування і розміщення проявів металевих і неметалевих корисних копалин на території Українського щита і виділення площ, перспективних для подальших пошукових і геологорозвідувальних робіт у протерозойських кристалічних породах, запропоновано новий підхід прогнозування зруденіння на основі розроблених геохімічних, петрологічних, геофізичних, структурних критеріїв пошуків. В представленій роботі автори всебічно розкривають перспективність докембрійських кристалічних комплексів УЩ на рідкісні метали, рідкісні землі, титан, фосфор, чорні метали, графіт, керамічну сировину та ін.
Виділені нестандартні довгоживучі геологічні структури субширотного напрямку, які віднесені до категорії трансрегіональних рудоконцентруючих мегазон активізації: Північно-, Центрально- та Південноукраїнська, які відрізняються найбільшою рудопродуктивністю («An Atlas of Geology and Mineral Resources of Ukraine», 2007). Наскрізні широтні мегаструктури проявляються аномальними, високоградієнтними геодинамічними, геохімічними й енергетичними полями та виражаються згущенням субпаралельних розривних порушень, клавішних горст-грабенових структур і проявом глибинних геологічних формацій: базит-ультрабазитових, лужних і сублужних, лейкогранітових, а також різноманітних метасоматичних утворень. В їх межах розташовані найпродуктивніші рудні і нафтогазоносні райони, великі та унікальні родовища різноманітних корисних копалин, насамперед, руд кольорових, рідкісних і благородних металів, урану. Особливе значення мають ділянки перетину субширотних лінійних зон активізації з субмеридіальними шовними зонами: Оріхово-Павлоградська, Західно-Інгулецько-Криворізька, Голованівсько-Ядлово-Трактемирівська і Немирівсько-Кочерівська (Брусиловська), які є максимально сприятливими тектонічними структурами в яких розташовані рудні вузли і ділянки підвищеної мінералізації. До розглянутих шовних зон приурочені регіональні аномалії електропровідності, що визначають зони глибинних розломів і характеризують області геодинамічно активних колізійних обстановок. Природу цих аномалій автори розглядають як результат транспортування рудних компонентів разом з флюїдами із кори та мантії під час тектоно-магматичної активізації, що дозволяє прогнозувати ділянки, перспективні на ендогенне зруденіння як проекції глибинних аномалій на денну поверхню. Встановлено зв’язок між ендогенним зруденінням, що знаходиться поблизу або у межах шовних зон, і низькоомними аномаліями, що фіксують найбільш проникливі для флюїдів зони. Зони глибинних розломів, до яких приурочені низькоомні аномалії, розглядаються як першочергові для проведення пошукових робіт.
Вважаю, що цикл робіт авторського колективу представляє значний внесок як в теорію, так і практику прогнозування родовищ корисних копалин Українського щита. Така робота виконується вперше, вона сприяє вирішенню важливих фундаментальних та прикладних проблем геології, теоретичному і практичному обґрунтуванню пошукових робіт на корисні копалини, перш за все найбільш продуктивних та конкурентоздатних родовищ.
Вважаю, що робота заслуговує присудження Державної премії України в галузі науки і техніки за 2014 рік.

Головний науковий співробітник Інституту геофізики ім. С.І.Субботіна НАН України,
доктор геол.-мін. наук, професор,
член-кореспондент НАН України О.Б. Гінтов.

Медвідь Людмила

Цикл наукових праць «Геохімічні, петрологічні і геофізичні критерії прогнозування родовищ корисних копалин Українського щита», представлений на здобуття Державної премії України досить ґрунтовний. З огляду на чисельні наукові публікації, автори мають великий досвід роботи в галузі геології, результати їх наукових досліджень знайшли своє відображення у представлених монографій.
В цілому колективом виконана масштабна та корисна робота з використанням сучасних методів обробки різноманітних вихідних даних. Серед представленого циклу робіт, мені як викладачу, хочеться відмітити «An Atlas of Geology and Mineral Resources of Ukraine». Це унікальне геологічне видання, в якому відображені комплексні дані про геологічну будову, мінеральні ресурси, екологічний стан території України, визначені нові підходи до оцінки рудоносності її території. В поєднанні з іншими представленими монографіями, де геологічні структури характеризуються вже більш детально на основі геохімічних, петрологічних, геофізичних критеріїв прогнозування родовищ корисних копалин Українського щита, побудови комплексних геолого-геофізичних моделей, ми маємо цикл наукових праць, які можна використовувати у навчальному процесі на геологічних на географічних факультетах у ВУЗах.
Комплекс наукових досліджень, виконаних авторами, без сумніву, є вагомим внеском у розвиток мінерально-сировинної бази України. Відповідно показані нові можливості прогнозування й пошуків багатих і якісних родовищ, таких як - рідкісні, благородні і кольорові метали, нафта, газ, уран та ін. Надзвичайно важливо, що результати авторських досліджень широко опубліковані та впроваджені в практику геологорозвідувальних робіт. Актуальність даної роботи не викликає сумніву і є достойною відповіддю на сучасні виклики суспільства.
Авторський колектив та представлена робота заслуговують присудження Державної премії України в галузі науки і техніки за 2014р.

Медвідь Людмила Андріївна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та психології Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана

К.И. Свешников

Работа авторов: Шеремет Є. М., Мельников В. С., Кривдик С. Г., Кульчицькая Г.А., Бурахович Т. К., Пигулевский П. Г., Стрекозов С. М., Николаев И. Ю., Анциферов В. А.,Черниенко Н. М. ««Геохимические, петрологическиеи геофизические критерии прогнозирования месторождений полезных ископаемых Украинского щита», выдвинутая на соискание Государственной премии Украины в области науки и техники является пионерским вкладом в развитие научных представлений по поискам и прогнозированию месторождений полезных ископаемых. Авторы применили комплексный подход, основанный на применении как традиционных петрологических, минералогических и геохимических критериев поисков, так и на специально ими разработанных критериев геоэлектрических методов исследований применительно к прогнозированию перспективных площадей и участков в пределах мегаблоков Украинского щита. Ими предложена металлогеническая зональность в пределах мегаблоков УЩ, для объяснения которой использована концепция тектоники плит для протерозоя УЩ, которая не всеми исследователями принимается. Но хочется отметить , что сама металлогеническая зональность представлена верно, так как основана на локализации месторождений и проявлений полезных ископаемых в пределах структурно-тектонических зон. Эта зональность позволяет применять принцип «ищи руду возле руды», особенно, если при этом использовать разработанные авторами комплексные критерии прогнозирования полезных ископаемых.
Авторы представленной работы заслуживают присвоения им лауреатов Государственной премии Украины в области науки и техники 2014 года..
Профессор кафедры полезных ископаемых
Российского Университета Дружбы народов,
доктор г.м.-н. К.И.Свешников

Рудько Георгій Ілліч

Представлений колективом авторів ІГМР НАНУ, УкрНДМІ НАНУ, ІГ НАНУ, ІГН НАНУ, КП “Південукргеологія” цикл наукових робіт «Геохімічні, петрологічні і геофізичні критерії прогнозування родовищ корисних копалин Українського щита» на здобуття Державної Премії України в галузі науки і техніки направлений на виявлення закономірностей формування і розміщення родовищ рудних корисних копалин, виділення площ перспективних для подальших пошукових і геологорозвідувальних робіт, є надзвичайно актуальним у сучасних економічних умовах.
Сучасний етап тектонічних і металогенічних досліджень характеризується різноманіттям науково-методичних підходів та пошуків нових шляхів їх розвитку. Серед тектонічних наукових концепцій на сьогодні виокремлюються: тектоніка плит, геоблокова подільність, геосинклінально-платформна, пульсація та періодичне розширення Землі, горизонтальне розшарування, тектоно-магматична і тектоно-метасоматична активізації та ін. Відповідно металогенічні дослідження виконуються на основі цих напрямів та базуються на таких головних концепціях: доменній, стереометалогенічній, лініаментній, поліциклічного металогенічного розвитку платформ, металогенії тектоно-магматичної активізації, формаційній, нелінійній та ін.
Авторським колективом запропоновано новий підхід до прогнозування зруденіння. Головними рудоносними структурами в Україні виділені шовні зони (Голованівсько-Ядлово-Трактемирівська, Оріхово-Павлоградська, Немирівсько-Кочерівська, Західно-Інгулецько-Криворізька), та мегазони активізації (Північно-, Центрально-, Південноукраїнська). Ці структури мають принципово різне генетичне значення: шовні зони - міжблокові структури спрямованого еволюційного розвитку, мегазони активізації – накладені деструкційні наскрізні трансблокові структури. Актуальність та важливість результатів досліджень базується на тому, що саме їх «ділянки перетину» є максимально сприятливими тектонічними структурами, з якими пов’язані багаті та якісні зруденіння. Такі ділянки створюють умови формування рудних пасток та рудоконтролюючих парагенезисів і відрізняються найбільшою продуктивністю та різноманітним зруденінням. Ці закономірності слід використовувати у практиці прогнозно-металогенічних досліджень та пошукових робіт.
Слід акцентувати увагу, що результати наукових досліджень авторів вже використані на державному рівні при підготовці «Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року», в Мінпромполітики України при підготовці «Концепції Державної програми розвитку добування та переробки рідкісних і дорогоцінних металів», в Проектах рішень РНБО України по таким питанням як: «Про заходи щодо підвищення ефективності державного регулювання у сфері надрокористування та управління підприємствами в галузі геології і розвитку надр» та «Стан природних ресурсів України, ефективність державної політики, спрямованої на збереження та відтворення природного ресурсного потенціалу»; впроваджені «Приазовську КГП», ДП «Центрукргеологія» НАК «Надра України», ДРГП «Північгеологія».
Безсумнівно, представлена робота «Геохімічні, петрологічні і геофізичні критерії прогнозування родовищ корисних копалин Українського щита» має стати теоретичним підґрунтям для подальшого практичного втілення у достовірну прогнозну оцінку рудних об’єктів.
Вважаю, що робота та автори заслуговують присудження Державної премії України в галузі науки і техніки за 2014 рік.

Доктор геолого-мінералогічних наук,
доктор географічних наук, доктор технічних наук, професор, академік Академії гірничих наук, академік Академії наук вищої школи України, голова Державної комісії України по запасах корисних копалин Рудько Георгій Ілліч

Михайло Довбніч

Цикл наукових робіт, представлений на здобуття Державної премії України «Геохімічні, петрологічні і геофізичні критерії прогнозування родовищ корисних копалин Українського щита» по своєму змісту багатогранний.
Насамперед, хочу відмітити отримані результати в процесі виконання різномасштабного геоелектричного і геогустинного моделювання глибинної будови земної кори, які дали змогу на кількісному рівні одержати її літологічний розріз і спрогнозувати місця та час магматичних процесів, як основних постачальників корисних копалин.
Необхідно, також, відзначити і побудовані в даній роботі глибинні сейсмогеологічні (ГСЗ і СГТ), геоелектричні (АМТЗ, МТЗ і МВЗ) розрізи та геогустинні зрізи (5, 10, 20, 30, 50 км) за результатами моделювання гравітаційного поля. Вони будуть гарною основою для подальших наукових досліджень будови земної кори та верхньої мантії не тільки Українського щита, але й всіє Східноєвропейськоє платформи.
Створені авторами комплексні геолого-геофізичні моделі, які в значній мірі опираються на апріорні геологічні й геофізичні дані, дозволили їм оцінити умови походження й значення шовних зон для оцінки перспективності докембрійських комплексів Українського щита на різноманітні корисні копалини (рідкісні метали, титан, фосфор, чорні метали, графітта ін.).
Враховуючи складність і значення вирішених проблем, безсумнівний вплив отриманих результатів на розвиток геологічної науки та практики, робота заслуговує присудження Державної премії України за 2014 рік.

Зав. каф. геофізичних методів розвідки
ДВНЗ «Національний гірничий університет»,
доктор геологічних наук, Довбніч М.М.

Володимир Свистун

Цикл наукових робіт за темою «ГЕОХІМІЧНІ, ПЕТРОЛОГІЧНІ І ГЕОФІЗИЧНІ КРИТЕРІЇ ПРОГНОЗУВАННЯ РОДОВИЩ КОРИСНИХ КОПАЛИН УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА» є результатом багаторічної праці творчих колективів вчених НАН України ІГМР, УкрНДМІ, ІГФ, ІГН та виробничого підприємства КП “Південукргеологія”.
Створенні геолого-геофізичні моделі докембрійських шовних зон УЩ на основі гло-бальної концепції тектоніки плит мені, як фахівцю-геофізику зі стажем більше 45 років, уявляються логічно обґрунтованими та актуальними для геологічних робіт, спрямованих на розвиток мінерально-сировинної бази держави. Комплексний аналіз та узагальнення на базі створених моделей виявлених аномалій підвищеної електропровідності в земній корі та верхній мантії Українського щита, доповнений матеріалами геологів та геофізиків ви-робничих підприємств дозволило авторам теоретично обґрунтувати утворення перспективних зон та ділянок зруденіння та запропонувати напрями пошукових робіт з погляду формування та розміщення родовищ різноманітних корисних копалин.
Я ознайомлений з рядом монографій та публікацій цього геологічного напрямку та знаю як вони використовуються фахівцями Дніпропетровської геофізичної експедиції «Дніпрогеофізика» при виконанні пошукових робіт на різні види корисних копалин. На-приклад, монографія «Геолого-геофизическая модель Криворожско-Кременчугской шов-ной зоны Украинского щита» була використана при оцінці розвитку кімберліт-лампроїтового магматизму в північної частині Середньопридніпровського мегаблоку УЩ та при вивчені геодинамічної ситуації Криворізького залізорудного басейну, а «Геолого-геоэлектрическая модель Орехово-Павлоградской шовной зоны Украинского щита» – для оцінки рудоносності та алмазоносності Західного Приазов’я.
В цілому, циклом поданих робіт охоплено широке коло об’єктів – від великих геологічних структур, масивів лужних комплексів та рідкіснометалевих гранітів до окремих родовищ. Вважаю, що цією роботою зроблено значний внесок в теорію і практику геологічних, геофізичних, петрофізичних, петрологічних, геохімічних та мінералогічних досліджень. Вона сприяє вирішенню важливих фундаментальних та прикладних проблем геології та геофізики.
Представлена робота заслуговує розгляду на здобуття Державної Премії України в галузі науки і техніки.

Начальник ДГЕ «Дніпрогеофізика»,
Заслужений працівник промисловості України, В.К. Свистун
Член-кор. Нафтогазової Академії України

В.О. Сьомка

Відгук
на цикл наукових робіт за темою
«ГЕОХІМІЧНІ, ПЕТРОЛОГІЧНІ І ГЕОФІЗИЧНІ КРИТЕРІЇ ПРОГНОЗУВАННЯ РОДОВИЩ КОРИСНИХ КОПАЛИН УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА»
в галузі наук про Землю
Автори: Шеремет Є.М. (УкрНДМІ НАНУ), Кривдік С.Г. (ІГМР НАНУ), Кульчицька Г.О. (ІГМР НАНУ), Мельников В. С. (посмертно), Бурахович Т.К. (ІГ НАНУ), Пігулевський П.Г. (ІГ НАНУ), Стрекозов С.М. (Приазовська комплексна геологічна партія КП “Південукргеологія”), Николаєв І.Ю. (УкрНДМІ НАНУ), Анциферов В.А. (УкрНДМІ НАНУ), Чернієнко Н.М. (ІГН НАНУ)

На здобуття Державної Премії України в галузі науки і техніки за 2014 рік подається робота, що є результатом багаторічної праці творчого колективу вчених ІГМР НАНУ, УкрНДМІ НАНУ, ІГ НАНУ, ІГН НАНУ та КП “Південукргеологія”..
В поданому циклі із 10 робіт всебічно розкрито перспективність докембрійських кристалічних комплексів УЩ на різноманітні корисні копалини ( рідкісні метали, титан, фосфор, чорні метали, графіт, керамічну сировину). Виділено геолого-геофізичні, геохімічні, петрологічні та мінералогічні критерії оцінки рудоносності та прогнозування родовищ названих корисних копалин.
В чотирьох монографіях та атласі цього циклу робіт дається детальний огляд геологічної будови УЩ в цілому і його головних структур - мегаблоків та міжблокових шовних зон. Розроблено геолого-геофізичну модель останніх. Особливо наочно це демонструється на прикладі Оріхово- Павлоградської шовної зони та Приазовського мегаблоку УЩ.
В монографії "Прогнозирование рудопроявлений редких элементов... (2007)" розглядаються гелогічні та мінелого-геохімічні критерії прогнозування родовищ рідкісних металів на прикладі масивів рідкіснометалевих гранітів, лужних порід і карбонатитів.
В окремих монографіях вперше докладно розглядаються родовища рідкісних металів ("Азовское редкометальное месторождение...", 2012), апатиту та ільменіту ("Ендогенні апатит-ільменітові родовища...",.2012). На прикладі цих родовищ показано продуктивність диференційованих (розшарованих) інтрузій . Детально вивчено хімізм апатиту та ільменіту (з визначенням головних елементів-домішок). Особливо увагу приділено рідкісним землям в апатитах, спектри яких відмінні в різних типах порід (карбонатитах, лужних породах, рудоносних і безрудних габроїдах).
Вперше виявлено глибокі європієві аномалії (0,06) в апатитах з багатих ільменітових руд (Носачівське родовище і Пенизевицький рудопрояв). В той же час в родовищах типу Стремигородського, Федорівського, Володарського та подібних до них інших родовищ, пов’язаних з сублужними габроїдами , апатити характеризуються помірними європієвими аномаліями, а в апатитах з порід лужно-ультраосновних (карбонатитових) комплексів УЩ такі аномалії відсутні або незначні. Показано відмінності у концентраціях Sr, Y та відношеннях Ce/Y в апатитах з різних генетичних типів родовищ.
На прикладі Азовського рідкіснометалевого (TR, Y, Zr) родовища показано його генетичний зв'язок з гіперсульвусним типом сієнітів, які є кінцевими продуктами кристалізаційної диференціації базитових магм.. Для таких рудоносних сієнітів характерними є вкрай висока залізистість фемічних мінералів (аніт, геденбергіт, ферогастингсит, фаяліт), підвищений вміст Zr, TR, Y і низький - Sr Ba, а також глибокі європієві аномалії в хондритнормованих спектрах TR. Детально розглянуто породоутворювальні та рудні мінерали (бритоліт, аланіт, циркон).
Азовське родовище є новим (нетрадиційним) геолого-генетичним типом з багатими рудами TR, Y, Zr. Зроблено оцінку перспектив виявлення подібних родовищ в інших районах УЩ, які можуть мати провідну роль для ресурсів TR, Y, Zr в Україні. На підставі розроблених критеріїв автори прийшли до висновку, що перспективна територія пошуків родовищ багатих руд TR, Y, Zr, подібних до Азовського та Яструбецького, оцінюється в більше 20 км2 (площі Коростенського і Корсунь-Новомиргородського плутонів , Південно-Кальчицького масиву та їхніх околиць).
В основу створення геолого-геофізичних моделей докембрійських шовних зон УЩ автори взяли глобальну концепцію тектоніки плит. Виявлені аномалії підвищеної електропровідності в земній корі та верхній мантії України найшли в результаті створення геолого-геофізичних моделей докембрійських шовних зон теоретичне обґрунтування їх виникнення і дозволили запропонувати напрямок пошукових робіт з погляду формування та розміщення родовищ різноманітних корисних копалин.
. Отже, в циклі поданих робіт охоплено широкий спектр об’єктів – від крупних геологічних структур (шовних зон і мегаблоків УЩ), масивів лужних комплексів та рідкіснометалевих гранітів до окремих родовищ та їхніх мінералів. Головна мета – виявлення закономірностей розміщення та розробка критеріїв прогнозування родовищ корисних копалин в кристалічних породах УЩ.
Вважаю, що робіта являє собою значний внесок в теорію і практику геологічних, геофізичних, петрологічних, геохімічних та мінералогічних досліджень. Вони сприяють вирішенню важливих фундаментальних та прикладних проблем геології.
Представлена робіт безумовно заслуговує подання на здобуття Державної Премії України в галузі науки і техніки.

Доктор геол.. наук.
Зав.відділу геології та геохімії рудних родовищ В.О.Сьомка

Гість

Панові Президенту Національної академії наук України Борису Євгеновичу Патону.
Вельмишановний Борисе Євгеновичу!
Чи не вважаєте ви доцільним створення при Комітеті з Державних премій України окремої люстраційної комісії , щоб виявити та негайно відітнути від шановного наукового середовища авторів і авторські колективи, які прагнуть отримати державну нагороду за напрацьованими в недавньому минулому корупційним схемами.
Можливо, така люстраційна комісія допомогла би уникнути ситуації на кшталт тієї, що склалася цього року, коли інститут УкрНДМІ, який відкрито та нахабно патронував колишній прем’єр М.Я Азаров, продовжує проштовхувати роботи своїх співробітників.
Як міг, наприклад, В.А. Анциферов (до речі, син директора УкрНДМІ А.В. Анциферова) опинитися серед авторів роботи «Геохімічні, петрологічні і геофізичні критерії прогнозування родовищ корисних копалин Українського щита»? Якщо добре відомо, що свою кандидатську роботу В.А. Анциферов захистив зовсім з іншої тематики, а сам інститут УкрНДМІ займається тематикою прогнозування родовищ корисних копалин дуже опосередковано, зазвичай, в аспекті компіляції та перевидання праць інших, збіднілих організацій, які, на відміну від « інституту ім. Азарова», не мали подібної сановної підтримки.
Що поробиш – їх директорам не пощастило так, як А.В. Анциферову, який за вказівкою М. Азарова був, свого часу, просунутий у члени-кореспонденти НАН України. А тепер і Анциферов-молодший, всупереч здоровому глузду і усіляким нормам пристойності, хоче стати лауреатом Державної премії!
Вважаю, що діяльність пропонованої люстраційної комісії змогла б захистити вітчизняну науку від навали чиновників, корумпованих керівників та високопосадовців, які звикли отримувати державні науки нагороди не за реальний внесок, а завдяки своєму статусу і зв'язкам.
Адже, торік М. Азаров зумів-таки проштовхнути роботу свого інституту « Забезпечення техногенної та екологічної безпеки при розробці вуглегазових родовищ » на отримання Державної премії. Невже і зараз йому під силу керувати з Росії чи Австрії не тільки ситуацією в Слов'янську, але й таємно верховодити у вітчизняному Комітеті з Державних премій в галузі науки і техніки?!

Гулій Василь Миколайович

Відгук
на цикл наукових робіт за темою
«ГЕОХІМІЧНІ, ПЕТРОЛОГІЧНІ І ГЕОФІЗИЧНІ КРИТЕРІЇ ПРОГНОЗУВАННЯ РОДОВИЩ КОРИСНИХ КОПАЛИН УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА»
в галузі наук про Землю
Автори: Шеремет Є.М. (УкрНДМІ НАНУ), Кривдік С.Г. (ІГМР НАНУ), Кульчицька Г.О. (ІГМР НАНУ), Мельников В. С. (посмертно), Бурахович Т.К. (ІГ НАНУ), Пігулевський П.Г. (ІГ НАНУ), Стрекозов С.М. (Приазовська комплексна геологічна партія КП “Південукргеологія”), Николаєв І.Ю. (УкрНДМІ НАНУ), Анциферов В.А. (УкрНДМІ НАНУ), Чернієнко Н.М. (ІГН НАНУ)

В поданому циклі із 10 робіт всебічно розкрито перспективність докембрійських кристалічних комплексів Українського щита (УЩ) на такі корисні копалини, як рідкісні метали, титан, фосфор, чорні метали, графіт, керамічну сировину. Виділено геолого-геофізичні, геохімічні, петрологічні та мінералогічні критерії оцінки рудоносності та прогнозування родовищ названих корисних копалин.
В чотирьох монографіях та атласі цього циклу робіт дається детальний огляд геологічної будови УЩ в цілому і його головних структур - мегаблоків та міжблокових шовних зон.
З формуванням шовних зон та прилеглих частин мегаблоків УЩ просторово і генетично пов'язані різні типи магматичних порід з різною геохімічною спеціалізацією та металогенічна зональність. Особливо наочно це демонструється на прикладі Оріхово- Павлоградської шовної зони та Приазовського мегаблоку УЩ, де латерально з заходу на схід змінюються типи порід та пов'язаних з ними родовищ різних корисних копалин.
В двох монографіях вперше докладно розглядаються родовища рідкісних металів ("Азовское редкометальное месторождение...", 2012), апатиту та ільменіту ("Ендогенні апатит-ільменітові родовища...",.2012). З базитовими інтрузіями, в яких проявлено ритмічну та приховану розшарованість, пов'язані родовища апатиту , ільменіту і титаномагнетиту. Показано залежність типу зруденіння від лужності базитових магм, глибини ерозії масивів, температури та фугітивності кисню. Детально вивчено хімізм апатиту та ільменіту.
Особливо увагу приділено рідкісним землям та їхнім хондрит-нормованим спектрам в породах та апатитах, які мають свої особливості в різних типах порід (карбонатитах, лужних породах, рудоносних і безрудних габроїдах).
Показано відмінність за глибокими європієвими аномаліями (0,06) в апатитах з багатих ільменітових руд (Носачівське родовище і Пенизевицький рудопрояв) від найбільш поширених родовищ типу Стремигородського, Федорівського, Володарського. Виявлено відмінності також у концентраціях Sr, Y та відношеннях Ce/Y в апатитах з різних генетичних типів родовищ, що може бути використаним як для пошукових цілей, так і технологічних процесах переробки апатитових концентратів. З’ясовано причини відмінності апатит-ільменітових родовищ УЩ від подібних зарубіжних об’єктів.
Дуже докладно розглянуто Азовське рідкіснометалеве (TR, Y, Zr) родовище і показано його генетичний зв'язок з гіперсульвусним типом сієнітів. Азовське родовище є новим геолого-генетичним типом з багатими рудами TR, Y, Zr.
Детально розглянуто породоутворювальні та рудні мінерали (бритоліт, аланіт, циркон). Розроблено петрологічні, мінералогічні та геохімічні критерії прогнозування подібних родовищ в межах УЩ.
На підставі цих критеріїв автори прийшли до висновку, що перспективна територія пошуків родовищ багатих руд TR, Y, Zr, подібних до Азовського та Яструбецького, оцінюється в більше 20 км2 (площі Коростенського і Корсунь-Новомиргородського плутонів , Південно-Кальчицького масиву та їхніх околиць).
Отже, в циклі поданих робіт дається детальний опис, починаючи від крупних геологічних структур (шовних зон і мегаблоків УЩ), масивів лужних комплексів та рідкіснометалевих гранітів до окремих родовищ та їхніх мінералів. Головна мета цих робіт - виявлення закономірностей розміщення та розробка критеріїв прогнозування родовищ корисних копалин. Така робота в Україні виконується вперше і вона, безумовно, заслуговує на здобуття Державної премії в галузі науки і техніки (в галузі наук про Землю).

Доктор геолого-мінералогічних наук,
завідувач кафедри петрографії
Львівського національного університету
імені Івана Франка В.М. Гулій

Залишити новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA
Для запобігання від спаму, щоб залишити коментар введіть будь ласка символи,які зображені нижче. Дякуємо за розуміня.