Офіційний веб сайт

Комплексне освоєння газовугільних родовищ на основі потокових технологій буріння свердловин

Р15

Представлено Інститутом геології і геохімії горючих копалин НАН України.

АвториНаумко І.М., Мойсишин В.М., Пилипець В.І., Радченко В.В., Халімендіков Є.М., Кожушок О.Д., Зінченко С.А., Шевєлєв В.Л., Юшков Є.О., Турчин В.А.

В роботі вирішено актуальну проблему комерційно вигідного комплексного освоєння газовугільних родовищ, що дозволило збільшити повноту використання енергоресурсів, рентабельність і безпеку інтенсивного вуглевидобутку, зменшити викиди парникового газу метану в атмосферу, підвищити енергонезалежність держави завдяки додатковому видобутку нетрадиційного газу та зменшенню залежності України від імпорту природного газу. 

Розроблено теорію синтезу і генезису природних вуглеводнів у літосфері Землі та створено нові теоретичні основи швидкісного буріння, обґрунтовано раціональні параметри потокових технологій буріння свердловин а також встановлено причини руйнування дегазаційних свердловин піл час їх підборки очисними вибоями.

Створено гірничопромисловий вугледобувний парк і буровий модуль, взаємопов’язана робота яких забезпечила потокову організацію виконання проекту зі швидкісного спорудження свердловин, високу інтенсивність і безпечність ведення очисних робіт, ефективність дегазації, радикальне зменшення інвестиційних витрат на створення бурової організації. Впроваджено у практику нові способи швидкісного буріння і конструкції елементів бурильних колон.

Про світовий рівень свідчать диплом на відкриття нової закономірності, апробації на міжнародних конференціях та запатентовані конструкції і способи.

Кількість публікацій: 216, в т.ч. 9 монографій, 179 статей. Новизну та конкурентоспроможність технічних рішень захищено 16 авторськими свідоцтвами та 9 патентами.

 

Громадське обговорення роботи відбулося на засіданні Вченої ради  Інституту геотехнічної механіки імені М.С.Полякова НАН України 19 вересня 2014 року об 11 годині за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 2а, кім. 216 (зал засідань Вченої ради).

Матеріали обговорення знаходяться в Секретаріаті Коиітету.

Надіслати коментар

Коментарі

Гість

Выдвижение такой работы на соискание государственной премии равносильно премированию слесаря, который вместо ручной дрели стал использовать электродрель. Позор!

Яремійчук Р. С.

Швидкісне буріння свердловин є основою для нових технологій комплексного освоєння газовугільних родовищ, які дозволяють суттєво підвищити безпеку праці, впровадити промисловий видобуток і використання метану.
Авторами доведено, що вилучення в процесі дегазації метану є альтернативним до природного газу джерелом енергії, яке компенсує витрати на виконання комплексу робіт з дегазації вуглепородного масиву.
Для вибору і обґрунтування оптимальних параметрів комплексного освоєння родовищ авторами одержано і використано нові наукові розробки про закономірність розподілу корисних копалин у земній корі та технології їх вилучення.
Тиражування отриманих організаційних і технологічних результатів у національному масштабі сприятиме підвищенню ефективності використання надр за рахунок комплексного вилучення вердих, рідких і газоподібних копалин, економічного і соціального розвитку як самих угледобувних підприємств, так і регіонів їх базування, національної економіки в цілому.
Зважаючи на викладене вважаю, що рецензована колективна праця “Комплексне освоєння газовугільних родовищ на основі потокових технологій буріння свердловин”, відомих учених та виробників у геологічній та вугледобувній галузях є узагальненням успішного досвіду впровадження новітніх методів оцінки та освоєння газовугільних родовищ і заслуговує присудження Державної премії України в галузі науки і техніки.

Віце–президент Української нафтогазової
академїї, доктор технічних наук, професор,
заслужений діяч науки УРСР, лауреат Державної
премії України в галузі науки і техніки Р. С. Яремійчук

Дудля М.А., професор

Метан вугільних родовищ – це потужне додаткове джерело енергії в нашій країні. Відведення метану з вуглепородного масиву дегазаційними свердловинами розширює перспективи зростання промислового видобутку нетрадиційного газу, забезпечує його високу концентрацію і необхідний рівень безпеки гірничих робіт. Спільна робота фахівців різних професій дала можливість розв’язати науково – технічну проблему комплексного освоєння газовугільних родовищ: фундаментальні знання закономірностей розподілу корисних копалин у земній корі та технології їхнього вилучення , науково-методичні розробки взаємодії бурильної колони зі стінками свердловини довільного профілю, математичні моделі коливань бурильного інструменту, стійкість КНБК, застосування гвинтових вибійних двигунів та полікристалічних доліт, багатоступінчата система очистки бурового розчину. Модель отримання максимальної швидкості буріння адаптована в умовах роботи ШУ «Покровське» сприяла значному підвищенню показників буріння свердловин.
Наведене переконливо засвідчує, що колектив авторів за роботу «Комплексне освоєння газовугільних родовищ на основі потокових технологій буріння свердловин» заслуговує присудження Державної премії України в галузі науки і техніки 2014 року.

Професор Національного гірничого університету,
заслужений працівник гірничої та нафтогазової
промисловості Польщі, академік Польської академії
інженерних наук, М.Дудля

Гість Пилюгин Виталий Иванович, докт. техн. наук

Научно-прикладное значение работы трудно переоценить. Это первый на Украине реальный инновационный проект добычи метана из угольных месторождений с серьезным финансированием. В процессе его реализации побиты многие рекорды по скорости и качеству бурения дегазационных скважин с поверхности, установлены новые закономерности синтеза и генезиса природных углеводородов в литосфере, разработаны теоретические основы скоростного бурения, обоснованы рациональные параметры потоковых технологий бурения скважин и многое другое.
По моему мнению, практическая составляющая работы надолго поднимет "планку" отечественных достижений в динамично развивающихся технологиях бурения и подземной дегазации угольных пластов.
Считаю, что авторский коллектив в составе Наумко И.М., Мойсишин В.М., Пилипец В.И., Радченко В.В., Халимендиков Е.М., Кожушок О.Д., Зинченко С.А., Юшков Е.А. и Турчин В.А., безусловно, заслуживают присуждения Государственной премии Украины в области науки и техники.

Член-кор НАН України Кушнір Р.М.

Метан вугільних родовищ набуває важливого значення у світі не лише як потужне додаткове джерело розширення мінерально-сировинної бази вуглеводнів, але і як чинник зменшення ризиків газових викидів у шахтах і пов’язаних з ними аварійних ситуацій. Це повною мірою стосується України, газовугільні басейни якої містять значну кількість горючих газів, головно, метану, за загальними ресурсами якого вона безперечно входить до першої десятки країн світу. Назріла потреба використання у паливно-енергетичному комплексі спонукає нині розглядати метан вугільних покладів як потужне додаткове джерело енергії в Україні, а вугільні родовища – як комплексні газовугільні. Цим і визначається актуальність анонсованої роботи.
Додаткове відведення метану за допомогою свердловин, що буряться з земної поверхні, є тим резервом, який розширює перспективи зростання промислового видобутку супутнього нетрадиційного газу, забезпечує його високу концентрацію і необхідний рівень безпеки підземних робіт.
Для вибору і обґрунтування оптимальних параметрів комплексного освоєння родовищ авторами одержано і використано нові фундаментальні знання про закономірності розподілу корисних копалин у земній корі та технології їхнього вилучення. Так, зокрема:
– розроблено нову теорію синтезу і генезису природних вуглеводнів у літосфері Землі: абіогенно-біогенний дуалізм;
– відкрито нову закономірність зміни напруженого стану гірських порід, суть якої у з’ясуванні ступеня впливу глибини виробки і густини бурового розчину на зміну складових потенціальної енергії присвердловинних породних товщ.
У роботі сформульовано і розв’язано загальну задачу стійкості бурильної колони при натуральних граничних умовах на долоті, розроблено науково-методичні засади вивчення взаємодії колони бурильних труб зі стінкою свердловини довільного профілю. Узагальнено математичні моделі поздовжніх, крутильних та поперечних коливань бурильного інструменту, розв’язано задачу про динамічну стійкість обважненого низу компонування з амортизатором і без нього.
Вперше за результатами експериментальних стендових досліджень встановлено емпіричні кореляційні залежності між характеристиками бурильного інструменту та інтеґральними показниками поглиблення свердловин. На основі результатів планованого експерименту одержано багатофакторні емпіричні моделі механічної швидкості й енергоємності буріння свердловин, які адаптовано до промислових умов.
Авторами обґрунтовано і реалізовано систему комплексного освоєння газовугільного родовища у вигляді вертикально інтегрованої структури, яка функціонує за правилами поведінки моделі самозабезпечення. Модель удосконалено з урахуванням специфіки підземного вуглевидобутку, несприятливої динаміки цін на вугілля і обладнання, високої капіталоємності підприємств.
Впровадження нових технологій комплексного освоєння газовугільних родовищ ШУ “Покровське” дало змогу покращити безпеку праці шахтарів, збільшити видобуток вугілля, впровадити промисловий видобуток і використання метану та загалом поліпшити економічні показники господарської діяльності вуглегазового комплексу. Цей досвід може стати добрим прикладом для його впровадження на інших газонебезпечних шахтах Донецького та Львівсько-Волинського басейнів.
Зважаючи на викладене, вважаю, що робота колективу претендентів у складі І.М. Наумка, В.М. Мойсишина, В.І. Пилипця, В.В. Радченка, Є.М. Халімендикова, О.Д. Кожушка, С.А. Зінченка, В.Л. Шевелєва, Є.О. Юшкова, В.А. Турчина «Комплексне освоєння газовугільних родовищ на основі потокових технологій буріння свердловин» заслуговує присудження Державної премії України в галузі науки і техніки за 2014 рік.
Директор Інституту проблем механіки
і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України,член-кореспондент НАН України,
лауреат Державної премії в галузі науки і техніки Р.М. Кушнір

Мрозек Є.Р.

Представлена робота направлена на вирішення важливої державної задачі по забезпеченню безпечної роботи гірників та видобутку нетрадиційних джерел енергії таких як метан.
Вирішити цю проблему колективу авторів, різних за фахом і представлених різними регіонами країни, вдалося за рахунок впровадження науково обґрунтованих інноваційних технологій при швидкісному потоковому бурінні дегазаційних свердловин , як важливою складовою при освоєнні газовугільних родовищ . Досягнуті результати при бурінні, експлуатації свердловин, економічні і екологічні показники відповідають світовим стандартам в цій галузі, а деякі розробки мають право на використання при спорудженні свердловин нафтогазопрмислового комплексу та свердловин іншого призначення.
Безперечно, що колектив авторів за роботу “Комплексне освоєння газовугільних родовищ на основі технологій буріння свердловин” заслуговує на присудження Державної премії в області науки і техніки.

Технічний директор ООО “ Укрбурсервіс”
к.т.н., академiк УНГА Мрозек Є.Р.

Красник В.Г.

Роботу “Комплексне освоєння газовугільніх родовищ на основі потокових технологій буріння свердловин”, що висунута на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки в 2014 році, присвячено розв’язанню однієї з найважливіших проблем енергетичної безпеки України.
Видобуток метану як супутньої корисної копалини при комплексній розробці газовугільних родовищ останнім часом набуває значного поширення в найбільш розвинених вуглевидобувних країнах світу. Україна за ресурсами метану посідає чільне місце в світі і спроможна видобувати до 3 млрд. м3 на рік. Газовугільні родовища Донецького і Львівсько-Волинського вугільних басейнів є головним джерелом таких енергоносіїв, як вугілля та метан, що є найдешевшою альтернативою природному, а тим більше “сланцевому”, газу. Впровадження комплексної технології розробки газовугільних родовищ дає всі підстави для утвердження ролі їх освоєння як перспективного нетрадиційного джерела енергії, що надалі зміцнюватиме енергонезалежність країни. Спільна розробка Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України (Львів), Національного технічного університету нафти та газу (Івано-Франківськ), УкрНДІпроекту (Київ), Донецького Національного технічного університету, спеціалістів шахтоуправління «Покровського» є інноваційнім проривом при розробці газовугільних родовищ. Вона базується на розробленій теорії синтезу і генезису природних вуглеводів у літосфері землі та створенні теоретичних основ швидкісного буріння, обґрунтування раціональних параметрів потокових технологій буріння свердловин, розробки та впровадження у практику нових способів швидкісного буріння. Вперше розв’язано науково-технічну проблему комерційно вигідного комплексного освоєння газовугільних родовищ, що дозволило збільшити повноту використання енергоресурсів, рентабельність і безпеку інтенсивного вуглевидобутку, зменшити викиди парникового газу метану в атмосферу. Викладені у роботі науково обґрунтовані і впроваджені нові технології і інновації спорудження свердловин дають змогу значно підвищити видобуток вугілля та шахтного метану за рахунок збільшення навантаження на очисні вибої шахти, а видобутий метан утилізувати в теплову енергетичну енергію для потреб підприємства. Завдяки впровадженню результатів роботи, також вдалося забезпечити підвищення рівня екологічної безпеки довкілля та сприяння виконанню соціальної програми зі створення робочих місць. При впровадженні комплексної розробки газовугільних родовищ вперше в галузі створено гірничопромисловий вуглевидобувний парк, до складу якого входить потужний буровий модуль. Це забезпечило можливість потокової організації швидкісного виконання очисних робіт, їхню підвищену інтенсивність і безпечність, ефективність дегазації, значне зменшення інвестиційних витрат.
Зважаючи на актуальність, наукову новизну, практичну цінність і широке міжнародне визнання, вважаю, що за своїм рівнем представлена робота авторів І.М. Наумко, В.М. Мойсишина, В.І. Пилипця, В.В. Радченка, Є.М. Халімендікова, О.Д. Кожушка, С.А. Зінченка, Л.В. Шевелєва, Є.О. Юшкова, В.А. Турчина заслуговує присудження Державної премії України в галузі науки і техніки.

Заступник генерального директора ДП ,,НТЦ ,.Вуглеіновація ,, д.т.н., проф.,академик Академії гірничих наук України В.Г.Красник

Лизун С.О.

Робота "Комплексне освоєння газовугільних родовищ на основі потокових технологій буріння свердловин" сприяє забезпеченню реалізації державної політики у сфері раціонального використання надр.
Промислова розробка родовищ з використанням поточного швидкісного буріння дає змогу одночасно видобувати вугілля і метан.
В своїй роботі авторам вдалося обґрунтувати застосування методик і технологій якістю, комплексністю, ефективністю робіт на всіх стадіях від геологічного вивчення до видобутку. В значній мірі вирішена проблема екології та землевикористання пов’язана з експлуатацією родовищ.
Вдалося також організувати на належному високому рівні наукову, науково-технічну інформаційну діяльність по сприянню впровадження сучасних технологій по розвитку мінерально-сировинної бази вуглеводнів та раціональному їх освоєнню.
Таким чином створена нова тенденція у розвитку топливно-енергетичного комплекса. Запроваджена робота це є розробка економічного і соціально оптимального напрямку розвитку мінеральної ресурсної бази, з урахуванням світових господарських тенденцій і потреб.
Вважаю, що отримані результати мають велике наукове і практичне значення, а колектив авторів заслуговує присудження Державної премії України в галузі науки і техніки у 2014 році.

Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України, проф.,доктор геолого-мінералогічних наук, заступник директора з наукової роботи. Лизун С.О.

Вітрик В.Г., к.т.н., академік

В представленій на здобуття державної премії роботі вирішена важлива практична проблема комплексного освоєння газовугільного родовища з вилученням метану через свердловини, які пробурені з поверхні, що є актуальним для вугільної промисловості України.
Робота може бути охарактеризована як системне дослідження, завдяки якому в Україні створено фундамент для розробки швидкісних технологій потокового буріння з земної поверхні дегазаційних свердловин. Потоковість буріння забезпечена комплексом технічних, технологічних та організаційних заходів, які дозволили обґрунтувати оптимальні параметри розташування дегазаційних свердловин відносно очисних вибоїв, що підробляють ці свердловини, організувати процес освоєння газовугільних родовищ у вигляді технопарку, що скомпонований з газовидобувного і вуглевидобувного модулів, збільшити механічну швидкість буріння до рекордних 50 м/год і таким чином при зменшенні кількості бурових верстатів споруджувати дегазаційні свердловини у відповідності з темпами проведення підземних гірських виробок.
В процесі реалізації роботи науковцями і інженерами авторського колективу отримані нові теоретичні результати, які оформлені в винаході та багатьох патентах. На їх основі запропоновані високоефективні технології.
Серед найбільш вагомих слід зазначити наукові положення про узгодження швидкісного буріння свердловин з поверхні з темпами проведення гірських виробок із одночасним збереженням належного рівня безпеки підземних робіт, та екологією навколишнього середовища. Уперше отримано коректний розв’язок задачі стійкості багаторозмірної бурової колони та її обважненого низу з урахуванням відносного і переносного крутних моментів на долоті і інерційних складових від руху та тиску бурового розчину та швидкості обертання колони бурильних труб.
Вперше досліджені і обґрунтовані умови впливу глибини свердловини і густини бурового розчину на зміну напруженого стану гірських порід, що дозволило збільшити механічну швидкість буріння та забезпечити стійкість стінок свердловин при бурінні одним рейсом свердловини під кондуктор.

Виходячи з вищевказаного, вважаю, що робота ««Комплексне освоєння газовугільних родовищ на основі потокових технологій буріння свердловин» має велике теоретичне та практичне значення, реалізована на практиці у промисловому масштабі, дала значний економічний та соціальний ефект. Тому вона заслуговує висунення на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки.

Генеральний директор " НТП “Бурова техніка",
к.т.н., академік Української Нафтогазової академії Вітрик В. Г.

Анджей Гонет професор, доктор

Работа известных украинских ученых и производственников представляет успешный опыт в освоении запасов энергоносителей углеводородов. Исследование, анализ проведенный авторами дал возможность предложить новые подходы в геологическом и техническом аспекте по извлечению шахтного метана при разработке газоугольных месторождений в Донбассе, которые с успехом могут использоваться в других регионах. Ученые обосновали теоретическую базу, провели ряд исследований при бурении дегазационных скважин. Найдены аналитические и практическая зависимость влияния основных технологических параметров режимов бурения, предельных рабочих нагрузок на демпферы, которые рационально расположены в компоновке буровой колонны и обеспечивают ее устойчивость в процессе бурения.
Впервые обосновано, как результат экспериментальных исследований, влияние изменения напряженного состояния горного массива на механическую скорость бурения при значениях максимальных осевых нагрузок , которые определяются компоновкой и жесткостью бурильной колонны построенной на базе математических расчетов и с использованием критериев подобия.
Модель получения максимальной скорости бурения скважин адаптирована в промышленных условиях шахтоуправления «Покровское», и позволила получить значительное увеличение механической скорости бурения. Целый комплекс инновационных решений и прогрессивных технологий позволяет увеличить как темпы сооружения скважины, так и их эффективность. Предложенные научно-технические решения относятся к новейшим буровым технологиям, которые важны при повышении темпов бурения, а также способствуют предотвращению аварий и осложнений, оптимизируют конструкцию скважин, что выразилось в уменьшении ее диаметра с сохранением гидродинамических характеристик, переход на крепления скважины одной обсадной колонной, позволило существенно уменьшить время на бурения, а также сократить материальные затраты. При бурении предложенной компоновкой буровой колонны удалось стабилизировать траекторию скважины. Принципиально важным, при вскрытии месторождения скважинами, является расположение забоя относительно горного массива, где концентрация метана имеет предельные значения. В шахтоуправлении используется дегазация горных выработок с помощью скважин пробуренных с выработок так и пробуренных с поверхности. Благодаря этому симбиозу дегазации обоими способами, удалось достичь значительный эффект и высоких показателей по добыче угля.
Как результат, я хочу отметить, что авторами решена научно-техническая проблема разработки сложного газоугольного месторождения на основе поточных технологий бурения, которая имеет преимущество над другими инновационными проектами и решает важную задачу в энергообеспечении собственными ресурсами.

Горно-металлургическая академия имени Станислава Сташица , Краков.
Декан факультета нефти и газа
Проф., доктор габилит., Анджей Гонет.

Козицький Степан Зіновійович, генеральний директор

ТОВ “Бурова компанія” Горизонти” спеціалізується на спорудженні свердловин глибиною до 1500 м переважно в нафтогазоносних регіонах Західної України. Прийнята технологія спорудження свердловин нашої компанії в деякій мірі має спільні особливості з дегазаційними свердловинами, котрі використовуються при розробці газовугільних родовищ в Донбасі. На протязі останніх років, під час проведення регулярних научно-практичних конференцій, організованих Спілкою буровиків Украіни, особливий інтерес багатьох бурових компаній визивають результати темпів швидкісного спорудження дегазаційних свердловин, при цьому швидкість буріння досягає до 50 м/годину, що відповідає показникам світового рівня. Таких високих результатів при бурінні дегазаційних свердловин досягнуто за рахунок втілення творчим колективом науковців, інженерно-технічних робітників і промисловців нових розробок технічних засобів, використання прогресивної технології , а також економічно обґрунтованих методів управління підрозділами задіяними на всіх етапах промислового видобутку шахтного метану, від буріння до його споживання. Особливо слід відмітити головні складові швидкісного спорудження свердловин: монтаж-демонтаж модульного обладнання бурового комплексу за 2-3 доби, використання при бурінні гвинтових забійних двигунів та полікристалічних доліт, прогресивних бурових та тампонажних розчинів, оптимальної одноступінчатої конструкції свердловин, багатоступінчатої системи очистки бурового розчину, а також використання безамбарної системи очищення бурового розчину, яка дозволяє зменшити негативний вплив на довкілля та інше. Наукові положення, що становлять основу потокового швидкісного буріння свердловин, при освоєнні газовугільних родовищ, мають практичне значення і з успіхом можуть бути використані також при проведенні бурових робіт в Західному нафтогазоносному регіоні України. Вважаю що робота “Комплексне освоєння газовугільних родовищ на основі потокових технологій буріння свердловин”, та автори безумовно заслуговують на присудження Державноі преміі України в галузі науки і техніки.

Козицький Степан Зіновійович, генеральний директор ТОВ “Бурова компанія” Горизонти”

д.г.н., академик УНГА Галкo Т.Н.

Поиск путей решения проблем топливно-энергетического обеспечения Украины становится все более актуальным. Структура энергопотребления, основанная лишь на традиционных источниках энергии, не позволяет решить эти проблемы. В связи с высоким темпом роста спроса и цены на природный газ все больше внимания во всем мире уделяется поискам нетрадиционных источников газа. Одним из таких источников является метан угольных пластов. Значительные прогнозные ресурсы в угольных бассейнах Украины оцениваются в объемах до 25 трлн. куб. метров метана, что обуславливает актуальность и практическую направленность научно-исследовательских работ в этой области. Различия в условиях нахождения и перемещения природных газов в трещиноватых породах-коллекторах и метана в угольных пластах предопределяют различия технологий разведки и разработки традиционных газовых и газоугольных месторождений. Метан, как опасный спутник угля, извлекается методом шахтной дегазации для обеспечения газобезопасности работ и в тоже время, используется как попутное полезное ископаемое. На основе научных разработок и последующей их реализации на практике, творческому коллективу и производственникам удалость решить ряд очень важных задач: в первую очередь создать и внедрить коммерчески выгодную потоковую технологию бурения скважин при комплексном освоении газоугольных месторождений, обеспечить безопасность и интенсивность при угледобыче, уменьшить выбросы в атмосферу парникового газа метана. Полученный опыт разработки газоугольных месторождений позволяет решить ряд крупных межотраслевых научно-технических проблем. Такой комплексной подход, с учетом геологических, технических, экономических и социальных аспектов при разработке газоугольных месторождений должен быть реализован в угледобыващей промышленности на других предприятиях.
В целом, цикл работ «Комплексное освоение газоугольных месторождений на основе поточных технологий бурения скважин», представленный авторами: И.М. Наумко, В.М. Мойсишин, В.И. Пилипец, В.В. Радченко, Е.Н. Халимендиков, О.Д. Кожушок, С.А. Зинченко, В.Л. Шевелев, Е.А. Юшков и В.А. Турчин заслуживает присуждения Государственной премии в области науки и техники 2014 года.

Начальник Центра проектирования разработки газовых и газоконденсатных месторождений, УкрНИИгаз, филиал ПАТ “Укргаздобыча”, д.г.н., академик УНГА Галкo Т.Н.

Цьомко В.В., к.т.н., ПАТ Укрнафта

За різними підрахунками запаси метану вугільних родовищ України є вищими від залишкових запасів природного газу, однак на території нашої держави вони ще не розробляються в повній мірі, а точніше їх освоєння знаходяться на початковій стадії. Тому збільшення видобування метану вугільних родовищ, як альтернативного виду палива, дало б змогу зміцнити енергетичну незалежність нашої держави, зменшити забруднення навколишнього середовища та забезпечити більш безпечні умови праці з видобування вугілля.
Буріння, освоєння та подальша розробка метановмісних порід потребують окремих комплексних підходів з детальним вивченням особливостей перебігу процесів. Саме тому представлена робота «Комплексне освоєння газовугільних родовищ на основі потокових технологій буріння свердловин» є актуальною і вирішує проблему комплексного освоєння газовугільних родовищ в одному із можливих напрямків.
Авторами роботи, проведені широкі теоретичні та практичні дослідження на основі чого запропоновано науково обґрунтовані рішення в напрямку швидкісного і якісного буріння свердловин на розвантажений масив, їх кріплення та освоєння, що дало можливість значно покращити, існуючі до цього часу, технологічні та економічні показники в цілому. Запропоновано рішення з транспортування та утилізації метану, що завершує цикл комплексного підходу з освоєння метановмісних порід від буріння свердловин і до утилізації метану.
Запропоновані авторами рішення є не тільки теоретично обґрунтовані, але фактично, широко та ефективно використовуються на практиці, що підтверджує їх практичну цінність та очікувані високі показники.
Технологїї будівництва свердловин та інші рішення, які запропоновані авторами, можуть ефективно використовуватись в напрямку попередньої дегазації газовугільних родовищ через пробурені з поверхні свердловини та з подальшим проведенням методів інтенсифікації, який необхідно та доцільно розвивати на відповідних родовищах України.
Таким чином вважаю, що авторський колектив у складі Наумко І.М., Мойсишина В.М., Пилипця В.І., Радченко В.В., Халімендікова Є. М., Кожушка О.Д., Зінченко С.А., Юшкова Є.А. і Турчина В.А. заслуговують присудження Державної премії України в галузі науки і техніки за виконану роботу «Комплексне освоєння газовугільної родовищ на основі поточних технологій буріння свердловин».

Начальник відділу проектування
та впровадження гідророзриву пласта
НДПІ ПАТ «Укрнафта», к.т.н. В. Цьомко

ГістьЗоценко Микола Леонідович, д.т.н., професор

Актуальність цієї роботи, яку представлено на здобуття Державної премії України у 2014 році не викликає сунівів, її спрямовано на вирішення важливої державної програми - енергетичної незалежності України. Колективом авторів розроблено теоретично обгрунтовану, експерементлно первірену і,нарешті, впроваджену у виробництво технологію комплексного освоєння газовугільних родовищ. За технічними і екологічними показниками преставлена технологія відповідає світовим стандартам,а за деякими навіть їх перевершує.
Маємо всі підстави підтримати представлену роботу, на наш пгляд авторський колектив у складі: Наумко І.М., Мойсишин В.М., Пилипець В.І., Радченко В.В., Халімендіков Є.М., Кожушок О.Д., Зінченко С.А., Шевелев В.Л., Юшков Є.О., Турчин В.А. безумовно заслуговують присвоєння Державної премії України в галузі науки і техніки.

Стасенко В. М., НАК Нафтогаз України

Сьогодні Україна є енергодефіцитною країною, запаси нафти та газу недостатні для задоволення потреб економіки і вона в значній мірі залежить від імпорту енергоносіїв.
Позбавитись від енергетичної залежності можливо тільки за умов жорстокої економії та ресурсозбереження, а також нарощування своїх видобутків і використання нетрадиційних джерел сланцевого газу та шахтного метану.
На відміну від сланцевого газу, видобуток якого в нашій країні можливий тільки через 7-10 років, шахтний метан вже успішно видобувається в розвинених країнах світу.
На підставі цього розробка газовугільних родовищ по використанню вугілля і шахтного метану є надзвичайно актуальною.
В цей же час розробка таких родовищ потребує і використання нових способів і технологій, котрі в значній мірі відрізняються від технологій використовуваних в нафтогазовій галузі.
Запроваджена творчим колективом робота, а також успішна її апробація на одному із вугільних підприємств Донбасу повинна стати початком її впровадження на інших підприємствах вугільної галузі країни.
Науковцям разом з підприємцями вдалося втілити інноваційні розробки і ефективні технології які базуються на ряді патентів, авторських свідоцтвах, наукових винаходів та інше.
Слід відмітити системний підхід при реалізації цієї роботи, а насамперед:
• наукове обґрунтування походження і розподілу метану в літосфері Землі;
• ефективність розробки газовугільних родовищ підтверджується схемою розміщення свердловин на шахтному полі, яка базується на основі газогідродинамічних і техніко-економічних розрахунках;
• поточно-швидкісного спорудження свердловин, інтенсифікації свердловини по видобутку метану;
• прокладки і введення в експлуатацію газопроводів;
• забезпечення економічної безпеки при проведенні робіт, дотримання вимог охорони надр і навколишнього середовища, облаштування свердловин.
Висока механічна швидкість буріння при спорудженні свердловин дозволила зробити технічну революцію в галузі спорудження свердловин, при цьому цикл будівництва скоротився в декілька разів.
Таким чином вважаю, що робота «Комплексне освоєння газовугільної родовищ на основі поточних технологій буріння свердловин» та авторський колектив у складі Наумко І.М., Мойсишина В.М., Пилипця В.І., Радченко В.В., Халімендікова Є. М., Кожушка О.Д., Зінченко С.А., Юшкова Є.А. і Турчина В.А. заслуговують присудження Державної премії України в галузі науки і техніки.

Стасенко В. М.
Головний фахівець департаменту видобутку нафти та газу
НАК Нафтогаз України, к.т.н., член-кор Української нафтогазової
академії України

Директор Інституту економіки промисловості О. І. Амоша

Органічне поєднання науковців і практиків – властивість коллективу творців передової технології спорудження свердловин, яку подано на здобуття державної премії України. За неможливо короткий проміжок часу задля забезпечення безпеки видобування вугілля і комерційних обсягів нетрадиційного газу було розроблено і впроваджено у промисловість технологію масового спорудження свердловин з денної поверхні. І це при тому, що весь ринок бурових сервісних послуг є традиційно поділеним поміж потужними транснаціональними компаніями. Сам факт розробки інноваційної технології українськими фахівцями є унікальним – сьогодні послуги із потокового спорудження свердловин не тільки дегазаційних, а й іншого призначення пропонуються широкому колу клієнтів, зокрема іноземних.
Неординарний науковий підхід щодо створення інноваційної технології проявився у прагненні перетворити категорію "час" на фактор виробництва, а не намагатися екстенсивно множити кількість свердловин традиційними способами. Саме прориви в скороченні термінів спорудження свердловин дали можливість будівництва всього дегазаційного комплексу однією буровою установкою, що й забезпечило комерційний успіх проекту.
Потокова технологія спорудження свердловин на газовугільних родовищах являє собою систему оригінальних способів, прийомів і організаційних рішень, зокрема організації Покровського комплексу гірничопромислових парків, який є не типовою для вугільної промисловості ієрархічною побудовою, а економічною мережею.
Розробка технології зі спорудження дегазаційних свердловин не є вузьконаправленим рішенням із забезпечення розвитку ш/у "Покровське", це новація для галузі, інструмент для збільшення видобутку по шахтах-флагманах України і економічного зростання регіонів їх розташування. Тому важливість виконаного проекту для науково-технічної сфери і вітчизняної економіки важко переоцінити.
Вважаю, що І.М. Наумко, В.М. Мойсишин, В.І. Пилипець, В.В. Радченко, Є.М. Халімендіков, О.Д. Кожушок, С.А. Зінченко, В.Л. Шевєлєв, Є.О. Юшков і В.А. Турчин заслуговують на присудження Державної премії України в галузі науки і техніки.

Директор Інституту економіки промисловості НАН України
академік НАН України лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки О.І. Амоша

Агафонов Олександр Васильович

У останні декілька десятиліть у світовій енергетиці чітко просліджується тенденція нарощування видобутку енергоносіїв з нетрадиційних джерел. Вражаючі результати в цьому напрямі досягнуті у США, де здійснюється широкомасштабний видобуток метану з вугільних родовищ і покладів сланцю. Основою такого успіху з'явилося створення і освоєння технологій масового спорудження свердловин з поверхні в короткі терміни, у тому числі багатостовбурних і підвищення проникності вуглепородного масиву для ефективного вилучення метану.
У Україні, де запаси вуглеводневої сировини в традиційних родовищах обмежені, існуючий світовий досвід дозволяє вважати найбільш перспективним напрямом зниження залежності від імпортних постачань, вилучення метану, в першу чергу, з вугільних родовищ.
Тому, запропоноване авторами роботи "Комплексне освоєння газовугільних родовищ на основі потокових технологій буріння свердловин" вирішення проблеми, є актуальним для економіки нашої країни. Аналіз реферату роботи дозволяє, на мою думку, високо оцінити наукові і практичні результати що полягають в наступному:
- створена нова теорія синтезу і генезису природних вуглеводнів у літосфері Землі;
- обґрунтовані і розроблені нові теоретичні основи потокових технологій швидкісного буріння свердловин різного призначення;
- встановлені нові закономірності формування напруженого стану вуглепородного масиву біля свердловин дегазації в умовах його підробки;
- уперше в галузі створений гірничопромисловий вуглевидобувний парк і буровий модуль взаємодія яких забезпечила потокову організацію швидкісного спорудження свердловин, підвищення темпів ведення гірничіх робіт і ефективності дегазації, радикальне скорочення витрат.
Вражають результати впровадження технологій потокового спорудження свердловин на вуглевидобувних підприємствах. Так, у шахтоуправлінні "Покровське" щомісячно споруджувалося по чотири свердловини глибиною 750 – 820 м, що в 5 -7 раз швидше, ніж в спеціалізованих підрядних організацій. Досягнута рекордна швидкість буріння – 518 м за добу. В результаті збільшення прибутку з розрахунку на рядове вугілля склало 328,1 млн. грн. в порівнянних цінах.
Таким чином, викладене вище дозволяє мені стверджувати, що робота "Комплексне освоєння газугольних родовищ на основі потокових технологій буріння свердловин" заслуговує на присудження Державній премії України в галузі науки і техніки.
О. В. Агафонов - директор проектного і науково-дослідного центру ПрАТ "Донецьксталь" – металургійний завод", доктор технічних наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки

Голова Правління ALGEO Sр. z о.о. (Польща)

Відгук на цикл робіт «Комплексне освоєння газовугільних родовищ на основі потокових технологій буріння свердловин» (Р-15), яка подається на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки.

У країнах Євросоюзу, зокрема у Польщі, вартість енергоносіїв (газу, нафти, електричної енергії) є набагато вищою ніж в Україні і питання знаходження альтернативних, більш дешевих, джерел енергозабезпечення є дуже актуальними. За оцінками європейських та зокрема польських фахівців одним з перспективних джерел енергозабезпечення є метан вугільних родовищ, який є найбільш дешевою альтернативою природному а тим більше «сланцевому» газу. Польща має потужну вугільну галузь, копальні якої, крім вугілля, також дають велику кількість метану, який з проблеми, пов'язаної з безпекою проведення гірничих робіт може перетворитися у перспективний і цінний вид палива.

Викладені у роботі «Комплексне освоєння газовугільних родовищ на основі потокових технологій буріння свердловин» науково обґрунтовані і впроваджені технології потокового швидкісного буріння дегазаційних свердловин дозволяють значно підвищити видобуток вугілля і шахтного метану за рахунок високого навантаження на очисні забої шахти.
Вперше для забезпечення швидкісного буріння поверхневих дегазаційних свердловин на вугільних копальнях застосовані технології традиційного нафтогазового буріння такі як: оптимальний вибір компоновки низу бурильної колони (КНБК) до складу якої входять: віброзахисні пристрої (ВЗП), гвинтові забійні двигуни, полікристалічні долота типу PDC та інше; оптимізована одноступінчата конструкція свердловини та експериментально була доведена залежність розміщення свердловини на поверхні і її забою відносно вентиляційної виробки.

Робота «Комплексне освоєння газовугільних родовищ на основі потокових технологій буріння свердловин», є актуальна також для Польщі і заслуговує присудження Державної премії України в галузі науки і техніки.

Вдовиченко Анатолий Иванович,

В Украине на сегодня используют всего 0,2 млрд.куб м газа метана в год, и это при том, что около 2 млрд.куб. м его ежегодно выбрасывается в атмосферу при добыче угля, усугубляя тем самым экологические проблемы.
Особая заслуга творческого коллектива состоит в том, что в сложной экономической обстановке, в короткий срок, объединив усилия ведущих специалистов науки и практики и используя новейшие достижения, разработана система оптимальных подходов в решении широкого спектра задач совершенствования техники, технологии и организации рационального, безопасного и экологически чистого освоения метано-угольных месторожденийв условиях действующего шахтного комплекса.
В первые успешно использованы высокомеханизированный и автоматизированный буровой комплекс
компановки бурового снаряда, специальные буровые растворы с многоступенчатой системой их очистки,винтовые забойные двигатели, долота, при разработке реализации проекта применен системный подход на основе автоматизации и мониторинга всего комплекса технологических процнссов и организационных мероприятий бурения скважин и проходки выработок при добыче угля.
В результате проведенного научно-производственного эксперимента при сооружении дегазационных скважин жостигнутые рекордные, на уровне мировых, показатели скорости бурения проходки до 620 м в сутки. Такая высокая производительность позволяет на порядок снизить себестоимость дегазационных работ и существенно повлиять на снижение себестоимости попутно извлекаемого газа, используя в дальнейшем как энергоноситель. Это дает надежные основания для пересмотра оценки роли освоения газоугольных местородений в обеспечении энергетической независимости Украины, придав развитию этого направления газодобычи первостепенное значение. Учитывая высокий научный уровень и практическое значение представленной работы "Комплексное освоение газоугольных месторождений на основе поточных технологий бурения скважин" считаю, что авторский коллектив в составе Наумко И.М., Мойсишин В.М.,Пилипец В.И., Радченко В.В., Халимендиков Е.М., Кожушок О.Д., Зинченко С.А.,Юшков Е.А. и Турчин В.А. заслуживают присуждения Государственной премии Украины в области науки и техники.

Вдовиченко Анатолий Иванович,

Вдовиченко Анатолий Иванович,
Председатель правления
Союза буровиков Украины,
акад. АТН Украины

Гурин Егор,

В останній час кількість проектів по видобутку метану вугільних пластів (МВП) в світі швидко зростає.
Признанням цього нетрадиційного ресурсу альтернативного джерела природного газу підтверджується рівнем капіталовкладень в проекти такого роду цілому світі.
Близько 70 країн мають газовугільні басейни і більш ніж 40 із них в тому чи іншому стані почали роботи по освоєнню МВП.
Біля 20 країн ведуть активні роботи по одночасному видобутку вугілля і метану з використанням дегазаційних свердловин пробурених з поверхні . Для успішного освоєння газовугільних родовищ необхідні нетрадиційні технології які є відмінними від технологій що використовують у розробці нафтогазових родовищ.
Розроблена і впроваджена авторським колективом технологія комплексного освоєння МВП методом потокових спорудження дегазаційних свердловин ставлять Україну в один ряд з провідними країнами світу у даній галузі. Розробка газовугільних родовищ у нашій країні призвана вирішити економічні та екологічні аспекти.
Ряд наукових розробок що підтверджена патентами та авторськими свідотствами, викликають певний інтерес у наших спеціалістів.
Враховуючи актуальність, високий науковий рівень, державну та суспільну значимість представлених праць, важливо що авторський колектив у складі: Піліпец В.І., Радченко В.В., Наумко І.М., Мойсишин В.М., Халімендіков Є.М., Кожушок О.Д., Зінченко С.А., Юшков Є.О. та Турчин В.А. безусловно заслуговують на отримання Державної премії України в галузі науки і техніки.

Гурин Егор

Atlas Copco, Украина
Менеджер по проектам

Бондаренко Володимир Ілліч, д-р техн. наук, професор

Проблематика представленого на здобуття Державної премії України цикла робіт «Комплексне освоєння газовугільних родовищ на основі потокових технологій буріння свердловин» є надзвичайно актуальною з погляду на те що дозволяє забезпечити енергетичну незалежність України збільшенням власного видобутку метана з газовугільних родовищ як додаткового джерела розширення мінерально-сировинної бази вуглеводів та як фактор створення безпечних умов для підземного вуглевидобутку. Крім того комплексне освоєння власних газовугільних родовищ є саме тим напрямком, який дає потужний поштовх розвиткові національної економіки й оперативно розв’язує низку екологічних і соціальних проблем на державному рівні.
Для впровадження поставленої авторами роботи мети уперше в галузі створено гірничопромисловий вуглевидобувний парк і буровий модуль, взаємопов’язана робота яких забезпечила потокову організацію виконання швидкісного спорудження свердловин, підвищену інтенсивність і безпечність проведення очисних робіт, ефективність дегазації, радикальне зменшення інвестиційних витрат на створення бурової організації.
Створена авторами нова теорія синтезу і генезису природних вуглеводнів у літосфері Землі, дозволила обґрунтувати роль геологічних чинників у формуванні високого газоґенераційного потенціалу вуглепородних масивів кам’яновугільних басейнів України, встановити істотно нові закономірності міґрації та умов формування покладів газу у вугленосній товщі вітчизняних кам’яновугільних родовищ і вибрати оптимальні параметри розташування дегазаційних свердловин на поверхні відносно підземних очисних виробок, конструкцію газоприймальної частини свердловин, забезпечити цілісність і стійкість газовидобувних свердловин у зоні активних зрушень масиву при їх підробці гірськими виробками, що дало можливість істотно підвищити життєвий цикл свердловин і дебіт метану.
Автори стверджують, що видобуток шахтного метану слід здійснювати з свердловин, пробурених з земної поверхні синхронно з інтенсивним відпрацюванням очисних вибоїв. Така синергія найбільше відповідає ідеї комплексного освоєння газовугільних родовищ самостійними комерційно вигідними бізнес проектами – газовидобуток на полі шахти, який відбувається незалежно від проведення гірничих робіт при зниженні ризику масштабних аварій, пов’язаних з вибухами метану, та істотно сприяє зростанню ефективності очисних робіт.
Отримані авторами роботи технічні результати і наукові положення лягли в основу розроблених інноваційних способів і прогресивних технологій підвищення швидкості поточного спорудження свердловин в 5 разів нагляду з існуючими показниками, зниження вартості свердловин за рахунок оптимізації її конструкції, використання прогресивних бурових і тампонажних розчинів, оптимального розташування свердловин та ін., що дало змогу значно збільшити видобуток вугілля з гірничих забоїв і інтенсифікаціювати видобуток метану, який утилізується в теплову і енергетичну енергію і іде на потреби підприємства.
Зазначене на нашу думку створює всі підстави, щоб підтримати представлену роботу, а авторський колектив у складі: Наумко І.М., Мойсишин В.М., Пилипець В.І., Радченко В.В., Халімендіков Є.М., Кожушок О.Д., Зінченко С.А., Шевелев В.Л., Юшков Є.О., Турчин В.А. безумовно заслуговують на отримання Державної премії України в галузі науки і техніки.

Завідувач кафедри підземної розробки родовищ
Державного ВНЗ «Національний гірничий університет»,
д-р техн. наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України,
лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки
В.І. Бондаренко

Каракозов А.А., декан гірничо-геологічного факультету ДонНТУ

Робота «Комплексне освоєння газовугільних родовищ на основі потокових технологій буріння свердловин» дуже актуальна з точки зору вирішення проблем промислового видобутку метану вугільних родовищ та підвищення безпеки робіт у вугільних шахтах.
Застосування нових підходів до проведення бурових робіт дозволило значно підвищити комерційну швидкість і досягти незвичайно високих техніко-економічних показників буріння дегазаційних свердловин в умовах Донбасу.
Цей досвід дає нам можливість для масштабного видобутку метану вугільних родовищ, що є дуже важливим для вирішення проблеми безперебійного забезпечення потреб населення і промисловості українським газом.
Автори роботи заслуговують присудження Державної премії України в галузі науки і техніки 2014 року.

Калинович В.М.

Шахтоуправління «Покровське» ПрАТ «Донецьксталь» - Металургійний завод» реалізує проект з комплексного освоєння вуглегазоносного родовища. Цілями даного проекту є: видобуток і використання метану, створення безпечних умов праці шахтарів, зниження енергозалежності та зниження викидів в атмосферу парникових газів. Основним способом досягнення позитивного та ефективного результату є буріння великого обсягу дегазаційних свердловин з поверхні в стислі терміни. Враховуючи історичний досвід буріння свердловин в умовах Донбасу ПрАТ «Донецьксталь» - Металургійний завод» прийняло рішення примінити сучасну високопродуктивну техніку з високим ступенем механізації та автоматизації виробничих процесів у поєднанні з світовими технологіями буріння свердловин. З цією метою були налагоджені ділові контакти з цілою низкою підприємств, що є лідерами у нафто- газовому секторі та підприємствами, що представляють сервісні послуги. Так з метою додаткового посилення потенціалу блоку приготування і очищення бурового розчину бурового комплексу «150Т Ultra Singe 300К» було прийнято єдино правильне з інженерної точки зору рішення - застосувати в системі додаткове обладнання. Досвід співпраці з сервісним підприємством ТОВ НВП «Карат- БурСервіс» показав, що вперше в Донбасі комплексне поєднання сучасної високоефективної техніки і передових інноваційних технологій укупі з ретельною інженерної та технологічною підготовкою дозволило ПрАТ «Донецьксталь» - Металургійний завод» досягти рекордних показників у швидкості буріння свердловин. Отриманий авторами роботи досвід надзвичайно корисний для поширення в області буріння свердловин різного призначення на території Донбаського і прилеглих регіонів.
Наведене вище дозволяє вважати, що колектив авторів: Наумко І.М., Мойсишин В.М., Пилипець В.І., Халімендіков Є.М., Кожушок О.Д., Зінченко С.А., Юшков Є.О., Турчин В.А. заслуговує присудження Державної премії України в галузі науки і техніки за 2014 р.

Директор ТОВ НПП «Карат-БурСервіс» В.М.Калинович

Лазебна О.О., к.геол.н., 04.00.16., нач.від.альт.вид.пал.

Робота на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки 2014 року «Комплексне освоєння газовугільних родовищ на основі потокових технологій буріння свердловин» має важливе актуальне значення для видобутку нетрадиційного газу метану та безпеки робіт у вугільних шахтах. Потенціал метану вугільних родовищ оцінюється експертами від 12 до 25 трлн.м.куб. та є більш реалістичним і вивченим ніж популярний зараз «сланцевий газ» та «газ щільних колекторів». В Україні видобуток газу-метану з вугільних родовищ стримується, в основному, відсутністю ефективних технологій. Представлена робота «Комплексне освоєння газовугільних родовищ на основі потокових технологій буріння свердловин» є добрим доробком у вирішенні цієї надзвичайної проблеми, а колектив її авторів заслуговує на присудження їм Державної премії України в галузі науки і техніки 2014 року.

Лелик Богдан Іванович, к.г.-м.н., 1-й заст.ген.дир.ТОВ "НІР"

Висунута колективом авторів робота на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки 2014 року з «Комплексного освоєння газовугільних родовищ на основі потокових технологій буріння свердловин» є надзвичайно актуальною та вчасною, особливо в часи, коли від енергетичної безпеки залежить доля Держави. Газовугільні родовища України сьогодні та на перспективу, з огляду на їх потенціал, є реальними головними енергетичними джерелами вугілля та газу-метану. Від застосування ефективних технологій комерційно вигідного видобутку залежить безпека робіт у шахтах, екологія вуглевидобувних регіонів та видобуток, окрім вугілля, нетрадиційного газу-метану, що, поза сумнівом, сприятиме зменшенню залежності України від імпорту природного газу. Високий професіоналізм здобувачів дозволив на основі глибокого наукового аналізу генезису газовугільних родовищ вперше розробити та впровадити алгоритми їх комплексного освоєння на основі поєднання раціональних схем розташування свердловин на шахтному полі із застосуванням сучасного бурового комплексу та, завдяки оптимізації всього ланцюжка бурового процесу (від організації робіт до закінчення свердловини) досягти рекордних швидкостей проходки дегазаційних свердловин в Україні та поставити їх на потік. Поза сумнівом, представлена робота «Комплексне освоєння газовугільних родовищ на основі потокових технологій буріння свердловин» та колектив її авторів заслуговують на присудження їм Державної премії України в галузі науки і техніки 2014 року.

Залишити новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA
Для запобігання від спаму, щоб залишити коментар введіть будь ласка символи,які зображені нижче. Дякуємо за розуміня.