Офіційний веб сайт

Математичні моделі ударно-контактної взаємодії елементів механічних систем: теоретичні основи та промислове впровадження

м72

Представлено Національним технічним університетом "Харківський політехнічний інститут".

Автор: Ткачук М.М., к.т.н., Грабовський А.В., к.т.н.,Скріпченко Н.Б.

Робота присвячена розробці, вдосконаленню та реалізації методів розв’язання зв’язаної задачі аналізу напружено-деформованого стану з урахуванням контактної взаємодії та геометричного синтезу складнопрофільних елементів машинобудівних конструкцій з кінематично генерованими поверхнями та динаміки віброударних систем на основі їхнього параметричного опису та інтеграції розрахункових моделей різного рівня.

Розроблено принципово нові підходи до розв'язання зв'язаних задач геометричного синтезу та аналізу напружено-деформованого стану складнопрофільних тіл, а також параметричного синтезу та аналізу динаміки віброударних систем. Запропоновано метод визначення кінематично генерованих поверхонь та створення скінченноелементних моделей. Розроблено новий напіваналітичний варіант методу граничних елементів, що відрізняється точним, а не приблизним, обчисленням коефіцієнтів визначальних рівнянь.

Створено новий метод розв'язання оберненої задачі динаміки віброударних систем, що полягає в ідентифікації часового розподілу сил ударно-контактної взаємодії у віброударних системах. В роботі досягнуто ряд важливих практичних результатів: отримані рекомендації щодо проектування дослідних зразків гідрооб’ємних та двохпараметричних передач, силових ланцюгів, які привели до створення працездатних конструкцій з високими ТХ і ТТХ; науково обґрунтовано параметри вдосконаленої віброударної машини для вибивки великого вагонного литва.

Розроблені в роботі підходи поширюються на проектування загального класу елементів машин, які перебувають в контакті та здійснюють погоджений рух по поверхнях спряження.

Кількість публікацій: 105, за тематикою 94 статті (9 - у зарубіжних виданнях). Загальна кількість посилань на публікації авторів складає 25 (згідно з базою даних Scopus), h- індекс = 2.