Офіційний веб сайт

Морфофункціональні зміни яєчників ссавців при парентеральному введенні ксеногенної спинномозкової рідини

М81

Автор: Бессалова Є.Ю.

Представлена Кримським державним медичним університетом імені С.І.Георгієвського (МОЗ України).

Кількість публікацій: 58 наукових публікацій, в т .ч. 26 статей, 32 тези доповідей.

Роботу присвячено вивченню біологічних властивостей спинномозкової рідини як гуморального середовища центральної нервової системи, її ролі в регуляції функції жіночої репродуктивної системи, та морфології яєчників і пов`язаних з ними показників фертильності поліестричких ссавців (білих щурів та свиней) в нормі та при парентеральному введенні ксеногенної спинномозкової рідини лактуючих корів (як модель пригнічення функції яєчників, оскільки лактація є причиною фізіологічної ановуляції).

Одержано нові дані, які характеризують морфофункціональні зміни яєчників, а також показники фертильності білих щурів та свиней при парентеральному введенні прижиттєво взятої спинномозкової рідини великої рогатої худоби на різних етапах постнатального розвитку за допомогою фізіологічних, морфологічних, морфометричних і статистичних методів дослідження.

Вивчено вплив спинномозкової рідини на структуру та функцію яєчників за умови її введення в періодах новонародженості, статевого дозрівання та зрілому віці. З`ясовано, що спинномозкова рідина лактуючих корів пригнічує функції репродуктивної системи самок поліестричних ссавців. Виявлені затримка приросту маси і термінів настання статевої зрілості, зміни естральних циклів (збільшення тривалості циклу, скорочення фази проеструсу, подовження еструсу і діеструсу), зниження показників фертильності, зміни органометричних показників гонад, а також співвідношення генеративних елементів і строми, показників фолікулогенезу, зміни гістотопографії ліпідів у гормоносинтезувальних структурах яєчника. При введенні спинномозкової рідини самкам свиней виявлені відсутність (припинення) естральних циклів та безплідність, морфологічною основою якої є ановуляція та активація атретичиого процесу в яєчниках.

Знання вказаних принципів є необхідним для перспективи можливого використання ліквору як біологічного субстрату (при розробці ліків в медицині, ветеринарії та тваринництві).

Надіслати коментар

Коментарі

Гість

Шановний автор, відбираючи ліквор із його природнього середовища ви наражає організм-донор на небезпеку внесення інфекції через гемато-енцефалічний бар`єр, який пошкоджується при заборі спинномозкової рідини. Загроза для організму донора (лактуючих корів) буде набагато більшою ніж користь для реципієнта (білих щурів та свиней). Чи не могли б Ви детальніше обгрунтувати доцільність Ваших досліджень?

Бессалова Е.Ю.

Уважаемый гость, действительно, при заборе спинномозговой жидкости методом субокципитальной пункции нарушается целостность мозговых оболочек донора (коров), что является риском для инфицирования субарахноидального пространства головного мозга извне. Однако, при работе на протяжении более 10-ти лет нами и нашими предшественниками не зафиксировано ни одного подобного случая. При работе со стерильным материалом (иглы, емкости для взятия СМЖ, перевязочный материал),даже в условиях фермы, где животные содержатся, не наблюдали заболеваемости,связанной с менингеальной патологией после пункции. При этом корова, спустя некоторое время, может выступать в качестве донора повторно. Это подтверждает уникальность крупного рогатого скота как источника для получения СМЖ в больших количествах.