Офіційний веб сайт

Населення Гетьманщини XVIII ст.: соціально-демографічна історія

м68

Представлено Полтавським національним педагогічним університетом імені. В.Г.Короленка.

Автор: Сердюк І.О., к.і.н.

В роботі представлено  комплексну соціальну характеристику населення Гетьманщини. У ХVІІІ ст. це була окрема територія в складі Російської імперії, котра характеризувалася автономією у сфері економіки, судочинства, адміністрування й самоусвідомленням окремішності її мешканців. Населення розглядається з точки зору теорії традиційного аграрного домодерного регульованого механізмами смертності суспільства.

Запропоновано нове бачення демографічних характеристик такого суспільства як індикаторів перебігу модернізаційних процесів, його відкритості до міграцій, ступеню урбанізації, тощо. Спираючись на малоосвоєні вітчизняною історіографією джерела – матеріали обліків населення, законодавчі й розпорядчі акти, матеріали судових справ визначено особливості функціонування окремих груп населення (козаків, купців, міщан, жебраків, школярів, тощо), родинні відносини, життя людей різного віку. Досліджено соціальну історію дитинства, активного віку і старості, а також бачення цих явищ суспільством Гетьманщини. З’ясовано особливості соціальної та демографічної поведінки окремих осіб. Визначено відмінності індивідуальних життєвих стратегій представників різних груп тогочасного соціуму. Виокремлено ті складові соціального життя та демографічної поведінки населення Гетьманщини, котрі зазнали найбільших змін унаслідок трансформаційних процесів XVIII ст., і ті, що залишалися під впливом «давніх» річпосполитських традицій.

Кількість публікацій: 66, в т.ч. за тематикою роботи 3 монографії, 25 статей (5 - у зарубіжних виданнях), 19 тез доповідей. Загальна кількість посилань на публікації авторів складає 41 (згідно з базою даних Google Scholar).

Надіслати коментар

Коментарі

Максим Яременко, доктор історичних наук

Дослідження Ігоря Сердюка є одним із найпомітніших сучасних внесків у демографічне вивчення Гетьманщини 18 ст. Його праця характеризується не лише застосуванням методик новітньої історичної демографії (а такими послуговуються нині всього кілька українських істориків), залученням та детальним аналізом архівних джерел, вправним аналізом та широкою контекстуалізацією, а й суттєво доповнює наукові знання про соціальну історію тогочасної України, зокрема розкриває ті сфери життя ранньомодерного люду, що або були невідомі взагалі, або ж представлялися на наївному аматорському рівні. Не маю жодних сумнівів, що його робота заслуговує на Премію Президента України.

Вадим Назаренко, кандидат історичних наук

Дослідження Ігоря Сердюка дозволяє розширити уявлення про соціальну історію Гетьманщини і є ще одним кроком до подолання того розриву, який склався між українською та зарубіжною історіографією. У своїх роботах дослідник використовує здобутки українського джерелознавства та історичної науки загалом, і вдало застосовує методики відомих «західних» історичних шкіл. Попередні напрацювання Автора з тематики історико-демографічних студій вже стали взірцевими дослідженнями в українській гуманітаристиці(напр.: Сердюк І. «Полкових городов обивателі»: історико-демографічна характеристика міського населення Гетьманщини другої половини XVIII ст.: монографія / Ігор Сердюк. – Полтава: ТОВ «АСМІ», 2011. – 304 с.). Тому науковий доробок Ігоря Сердюка давно заслуговує на Премію Президента України для молодих вчених.

Назаренко Вадим Миколайович, кандидат історичних наук.

Сергій Білівненко, кандидат історичних наук, доцент

Наукові розвідки Ігоря Сердюка вже декілька років перебувають у колі наукових обговорень українських дослідників. Насамперед це пов'язано із їх високих фаховим рівнем та методологічним новаторством. Але це новаторство не є сліпим запозиченням світового досвіду в історичних дослідженнях. Навпаки, Ігор Сердюк використовуючи здобутки українського джерелознавства та історичної науки загалом, вдало та осмислено застосовує і напрацювання "західних" історичних шкіл. Причому в деяких моментах автор впевнено доповнює та уточнює розвідки європейських істориків. Наприклад, теорію англійського історика Джона Хайнала, котрий відносив терени України до територій неєвропейського типу шлюбності було спростовано. І таких прикладів можна навести цілу низку. Головною ознакою робіт Ігоря Сердюка є центральне місце "звичайної людини" в історичних процесах, через вивчення біопсихологічних особливостей жителів Гетьманщини автор наближається до такого важливого сучасного напрямку гуманітарних досліджень як історична етологія людини. У практичній площині роботи Ігоря Сердюка вже давно застосовуються студентами історичних спеціальностей у процесі вивчення спеціальних історичних дисциплін, насамперед історичної демографії та урбаністики.
Проте наукові дослідження молодого історика вимагають постійного розширення та зростання. Тому, Ігор Сердюк цілком заслуговує на здобуття щорічної премії Президента України для молодих вчених у 2016 р.
Сергій Білівненко, кандидат історичних наук, Голова Правління Запорізького наукового товариства ім.Я.Новицького

Володимир Пришляк, кандидат історичних наук, доцент

Незважаючи на те, що у теперішній історичній науці за останні роки дещо пожвавились урбаністичні студії, демографічні питання, на жаль, донині залишаються своєрідною tabula rasa. Не дивно, адже саме історико-демографічні параметри ранньомодерного соціуму вимагають скрупульозного пошуку, талановитого виявлення та філігранної інтерпретації потрібної інформації із великого масиву архівних джерел. Цей матеріал є вдячним підґрунтям для антропологічного підходу в історієписанні сучасної України. Оригінальні історико-демографічні студії Ігоря Сердюка досить вдало подають авторську реконструкцію тогочасного ранньомодерного соціуму й допомагають вимальовувати об'єктивний соціaльний портрет Гетьманщини. Застосовуючи нову методику, молодий дослідник розлого і кваліфіковано подає соціально-демографічні характеристикм міського населення, здійснює вдалу спробу реконструкції статево-вікової структури, розглядає дитинство, шлюбність, вдівство, старість, смертність, чітко окреслює мікрогрупи, простежує міграційні процеси в Гетьманщині. Високу оцінку серед спеціалістів отримала книжка "Полкових городов обивателі": історико-демографічна характеристика міського населення Гетьманщини другої половини XVIII ст.: монографія / Ігор Сердюк. - Полтава, 2011. - 304 с. та інші вартісні публікації, цікаві виступи на наукових конференціях молодого автора. Ігор Сердюк давно і вповні заслуговує на Премію Президента України для молодих вчених.
Володимир Васильович Пришляк, кандидат історичних наук, доцент кафедри нової та новітньої історії України Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (Луцьк)

Наталія Старченко, доктор історичних наук

Дослідження Ігоря Сердюка впевнено долає дистанцію між українською і світовою гуманітаристикою, яка ще донедавна видавалася мало не прірвою. Нові питання, що ставить дослідник, наближають нас до розуміння існування людини в історії, як направду, головної мети і найбільш інтригуючої проблеми для історика. Причому не абстрактної людини в часі, а людини в різних групах - соціальних, майнових, вікових, родинних, квазіродинних тощо. Ці питання, й самі по собі дуже важливі, провокують дослідника на пошуки ширших пояснювальних схем та вибудовування широкого контексту. При цьому, як засвідчують роботи Ігоря Сердюка, з якими я добре знайома, йому вдається не згубити й малої людини. Там, де це можливо, історик вдається до мікроісторичних досліджень, насправді дуже складних методологічно. Ігор Сердюк добре знає джерела; він дуже уважний до їх особливостей,застосовуючи до джерельного аналізу як апробовані в світовій історіографії методи, так і самостійно шукаючи найбільш адекватні підходи. Роботи дослідника безперечно новаторські за колом поставлених проблем та методологічним інструментарієм, водночас вони вирізняються своєю фаховістю.
Наталія Старченко, д.і.н., старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України

Юрій Волошин, доктор історичних наук, професор

Дослідження Ігоря Сердюка,дозволить розширити уявлення про соціальну історію Гетьманщни, дасть можливість її олюднити, показати як модернізаційні процеси змінювали соціальну й демографічну поведінку окремих осіб. Крім того попри суттєве збільшення в останні роки досліджень присвячених соціальним проблемам ранньомодерної України, проблема дитинства залишається, зазвичай, поза межами інтересів науковців. Тому його робота заслуговує на те, щоб бути підтриманою Премією Президента України.

Григорій Стариков, к.і.н.

Робота Ігоря Сердюка має кілька підстав бути удостоєною Премії Президента України. Вона є оригінальним, не шаблонним дослідженням, і гармонійним поєднанням безпосередньо джерелознавчих студій, методичних підходів та аналітичних інтерпретацій. Тобто містить концепцію, її наповнення, обгрунтування та перспективу. Окрім загальної мозаїки демографічних процесів, фокус уваги дослідника зосереджується на мікроісторичних феноменах, зокрема девіантна поведінка, історія жіноцтва та дитинства, проблема активного віку та старості і їхні оцінки в тодішньому суспільстві. Напрацювання Автора мають значний потенціал стати взірцевим дослідженням в українській гуманітаристиці, особливо щодо аналізу матеріалів обліку чисельності населення. На фоні нещодавніх фантазій Володимира Сергійчука щодо вирахування кількості жертв, загиблих на початку 1930-х рр., доробок Ігоря Сердюка має додаткові підстави бути відзначеним Премією.

Робота по справжньому, а не декларативно відповідає критеріям науковості, міждисциплінарності та комплексного підходу.

кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України

Маслійчук В.Л. кандидат історичних наук

Дослідження Ігоря Сердюка є часто новаторськими і надзвичайно потрібними для української історіографії. Проблематика шлюбу, ставлення до дитинства, догляду за немічними та старими на сьогодні стають все нагальнішими і актуальнішими. Такі студії зважають на історичний досвід, надають приклади і ставлять нові питання. Його праця заслуговує найкращих відзнак і заслуговує на Премію Президента України для молодих вчених.
Маслійчук Володимир Леонтійович, кандидат історичних наук, докторант Харківської державної академії культури.

Залишити новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA
Для запобігання від спаму, щоб залишити коментар введіть будь ласка символи,які зображені нижче. Дякуємо за розуміня.