Офіційний веб сайт

Наукові засади забезпечення функціонування природних парків

м69

Представлено Національним університетом біоресурсів і природокористування України.

Автор: Гатальська Н. В., к.с.-г.н., Рудь Н. В., к.б.н., Мавко М. С.

Досліджено особливості функціонування парків як осередків культурно-історичної і наукової спадщини та обґрунтовано напрями їх раціонального використання на сучасному етапі. Розроблено новітні методи оцінювання культурно-історичної цінності та засобів вираження ідейного навантаження меморіальних парків; обґрунтовано критерії оцінювання рівня збереженості історичних парків; методичні підходи визначення дендрологічної цінності парків та аналітичні дослідження щодо використання їх дендрологічних колекцій у наукових та культурно-просвітницьких цілях.

Результати комплексного оцінювання дають змогу науково обґрунтувати доцільність та методи проведення реконструкції території садово-паркових об’єктів, а також визначити напрями раціонального використання на сучасному етапі. Науково обґрунтовані методичні підходи апробовано на 8 садово-паркових об’єктах, які відрізняються низкою особливостей, мають різний культурно-історичний та науковий потенціал. Вивчено та проаналізовано вплив природних і антропогенних чинників на формування і стан садово-паркових ландшафтів Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Досліджено територіальну та кількісну диференціацію техногенного забруднення. За інтегральним показником оцінено екологічний ризик для рослин садово-паркових ландшафтів НБС. Результати досліджень спрямовано на розв’язання прикладних питань щодо мінімізації впливу мегаполісу та розробки фітомеліоративних заходів для збереження садово-паркових ландшафтів. Створено 74-комнонентну моніторингову мережу НБС для продовження спостережень. Для зниження рівнів забруднення ґрунтів рекомендовано перспективні види рослин для проведення фіторемеліорації. З метою нівелювання впливу забруднення атмосферного повітря запропоновано схеми захисних смуг ізолювального типу.

Кількість публікацій: 53, в т.ч. за тематикою роботи 2 монографії, 32 статті, 2 свідоцтва про реєстрацію авторського права, 17 тез доповідей.

Надіслати коментар

Коментарі

Таран Наталія Юріївна, д.б.н., проф.

Наукова робота "Наукові основи збереження і функціонування парків як осередків культурно-історичної та наукової спадщини", що представлена на здобуття щорічної премії Президента України заслуговує на винагороду, оскільки піднімає важливе питання збереження існуючого фонду дендропарків, дає комплексну методику оцінки функціонального стану дендропарків та визначає критерії дендропотенціалу садово-паркових об'єктів.

Совакова Марія Олександрівна, канд. біол. наук

Проведена наукова робота, спрямована на аналіз сучасного стану пам'яток садово-паркового мистецтва, є однозначно актуальною на даний час, оскільки масштабні парки загального типу користування наразі не створюються. Історичні парки мають високу естетичну цінність не тільки для знавців та дослідників у галузі садово-паркового господарства, а також для простих відвідувачів, зокрема дітей, яких батькам потрібно привчати до красивого ще змалечку. Наприклад, в Європі люди надзвичайно бережуть свою культурну спадщину. Так, високу цінність мають навіть поодинокі зруйновані вікові дерева, не те що цілі парки. Нам же в нашій країні потрібно навчитись більш шанобливого ставлення до природи, особливо до культурно-історичних об'єктів, які залишили нам наші предки.
Підняті питання щодо фітомеліоративних заходів на урбанізованих територіях також є надзвичано актуальними, оскільки антропогенне навантаження в сучаному світі a priori тільки збільшуватиметься.
На мою думку, дана робота заслуговує на високу оцінку в рамках конкурсу на здобуття щорічної премії Президента України.

Макаренко Наталія Анатоліївна

Одним з шляхів вирішення екологічних проблем міського середовище є збереження та раціональне використання існуючих паркових територій, які є основною частиною зелених просторів міст. Проте, будь-які реконструктивні заходи неможливі від комплексного та всеохоплюючого дослідження сучасного стану ландшафтних об’єктів на сучасному етапі. І, поряд з оцінюванням санітарного стану існуючих насаджень, що, звичайно є важливим аспектом, мають бути використані критерії, які визначаються функціональним значенням та містобудівельною ситуацією об’єкту, як на момент створення, так і на сучасному етапі. Окрім того, природо-охоронний статус та культурно-історична цінність паркового об’єкту або окремих його складових, також мають бути враховані, оскільки дуже часто в складі їх насаджень є багатовікові екземпляри дерев, які мають важливе екологічне значення.
Представлена до участі у конкурсі на здобуття премії Президента України для молодих вчених у 2016 році наукова робота «Наукові основи збереження і функціонування парків як осередків культурно-історичної та наукової спадщини», як раз охоплює актуальні питання дослідження та розвитку існуючих паркових територій з урахуванням їх сучасного стану, функцій, значення в міському середовищі та ряд інших.
Важливим аспектом роботи є апробація результатів дослідження ряду ландшафтних об’єктів та формування заходів, спрямованих на їх збереження, а також напрямів раціонального використання.
Особливого значення в контексті поліпшення екології міського середовища мають представлені результати дослідження впливу природних і антропогенних чинників на формування і стан садово-паркових ландшафтів Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України, а також
встановлення біомаркерів ефекту атмосферного забруднення та оцінка екологічного ризику для рослин, які формують такі ландшафти.
Вважаю, що наукова робота «Наукові основи збереження і функціонування парків як осередків культурно-історичної та наукової спадщини» має важливе наукове та практичне значення, а її автори заслуговують на надання їм премії Президента України для молодих вчених.

Marta Weber-Siwirska, PhD, Wroclaw, PL

Parki stanowią niezwykle ważny element współczesnych miast, zwłaszcza tych dużych gdzie deficyt zieleni jest najbardziej odczuwalny. Autorki skupiły swoje działania na parkach historycznych, dendrologicznych oraz pamiątkowych (memorial parks). Są to obszary niezwykle ważne jako dziedzictwo narodowe oraz dziedzictwo kulturowe. Z tego powodu wręcz konieczne jest opracowanie wytycznych ułatwiających ocenę ich stanu zachowania i obecnej wartości, a także ułatwiających rewaloryzację takich miejsc. W omawianej pracy wszystkie wybrane obiekty poddane zostały kompleksowej analizie uwzględniającej różnorodne kryteria, a następnie ocenione. Pozwoliło to określenie faktycznej, obiektywnej wartości zasobów zieleni miejskiej Kijowa. Wyniki tych badań z pewnością będą pomocne podczas podejmowania decyzji o planowaniu przestrzennym miasta. Ze względu na wysoką wartość merytoryczną i praktyczną pracy, podobne działania powinny zostać przeprowadzone także w innych miastach Ukrainy, a może nawet w szerszym zasięgu.

Матковська С.І. к.с.-г.н., доцент Ж НАЕУ

Надмірна експлуатація парків, зокрема старовинних, актуальна проблема для сучасної України. Запропоновані авторами наукові основи збереження і функціонування парків як осередків культурно-історичної та наукової спадщини - актуальні та вкрай необхідні для сучасних урбокомплексів. Вважаємо, що робота заслуговує не лише на високу оцінку у конкурсі на здобуття премії Президента України для молодих учених, але і практичного впровадження у зеленому господарстві нашої держави.

Остапчук О.С.,канд.с.-г.наук, доцент

Цінність науково-дослідної роботи полягає в закладанні фундаментальних основ та критеріїв визначення дендрологічної цінності старовинних парків України, особливостей їх функціонування як осередків культурно-історичної і наукової спадщини та напрямків їх раціонального використання. Подібні дослідження мають велику перспективу з огляду збереження парків і лісопарків урбанізованих територій України для нас і наших нащадків. Авторами розроблено нові методи оцінювання просторової структури та засобів вираження ідейного навантаження меморіальних парків, які включають систему критеріїв, що характеризують стан компонентів паркового простору на сучасному етапі та є підґрунтям для формування напрямів їх подальшого раціонального використання. Вважаю, що робота “Наукові основи збереження і функціювання парків як осередків культурно-історичної та наукової спадщини” заслуговує на високу оцінку у конкурсі на здобуття премії Президента України.

Кичилюк О.В., к.с.-г.н., доц., СНУ ім. Лесі Українки, Луцьк

Відповідно до "Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України" балансоутримувачі об'єктів благоустрою зеленого господарства зобов'язані розробляти перспективні та пріоритетні напрями розвитку
цих об'єктів благоустрою,проводити їх інвентаризацію та паспортизацію, тощо. Якісне виконання цих завдань неможливе без належного методичного забезпечення оцінювання сучасного стану об'єктів (а при потребі - із врахуванням їх історичної цінності). Саме на вирішення цих завдань у частині оцінювання найбільших комплексів серед усіх об'єктів зеленого господарства - парків, і спрямована дана розробка. Тому вважаю, що представлена на конкурс робота молодих вчених НУБіП України має не лише наукове, а у першу чергу прикладне значення і заслуговує відзначення премією Президента України.

Брайко Володимир Борисович, канд. с.-г. наук, Чернігів

Дуже важлива справа сьогодення - збереження надбання людства, в тому числі парків і лісопарків урбанізованих територій України. При цьому, особливо важливо оцінювати їх як за флористичним, архітектурним, так і за санітарним станом. Саме на це направлені процеси інвентаризації зелених об'єктів населених пунктів, які, нажаль, останнім часом в нашій державі не відбуваються, чим створюються умови несанкціонованого захвату територій під будівництво, що призводить до значного зменшення площі зелених насаджень. Цінність поданої роботи полягає в тому, що запропонована методика може бути використана на практиці при інвентаризації зелених об'єктів населених пунктів для виконання вимог наказу Держбуду України від 24.12.2001 р. № 226. Вважаю, що робота "Наукові основи збереження і функціонування парків як осередків культурно-історичної та наукової спадщини" заслуговує високої оцінки у конкурсі на здобуття премії Президента України для молодих вчених.

Левандовська Світлана Миколаївна, канд. біол.н., доцент

Однією з важливих проблем збереження старовинних парків України є відсутність об’єктивної комплексної оцінки їх сучасного стану та рівня збереженості, яка б дозволяла визначити оптимальні напрями їх реконструкції та адаптації до сучасних умов. Молоді дослідники Національного університету біоресурсів і природокористування представляють результати апробації власних науково обґрунтованих методичних підходів комплексного оцінювання парків різного функціонального призначення. З огляду на це, актуальність і практична значимість представленої роботи не викликає сумнівів.
Вважаю, що наукова робота «Наукові основи збереження і функціонування парків як осередків культурно-історичної та наукової спадщини» заслуговує найвищої оцінки у конкурсі на здобуття премії Президента України для молодих учених.

Грабовий В. М., канд. біол. наук, с.н.с.

Впродовж багатовікової історії України та численних етнічних і суспільних формацій, які змінювали одна одну на її території, створювалось чимало садово-паркових об’єктів різних розмірів, стилів і рівнів досконалості. Сьогодні більшість з них потребують проведення комплексу ремонтно-реставраційних робіт, а деякі і повного відновлення. Тому тема обрана дослідниками є актуальною і своєчасною.
Відновлення історико-культурної спадщини України у вигляді садово-паркових ансамблів потребує індивідуального підходу до кожного з них. Розроблені авторами проекту методичні підходи та положення, можуть бути основою для формування заходів щодо дослідження рівня трансформації територій парків різного функціонального призначення, їх збереження та раціонального використання. Загалом вважаю, що представлена наукова робота "Наукові основи збереження і функціювання парків як осередків культурно-історичної та наукової спадщини" заслуговує на здобуття премії Президента України для молодих учених.

Гайда Юрій Іванович, доктор с.-г. наук,професор, Тернопіль

Парки України є такими ж унікальними витворами мистецтва як і живопис, музичні твори, декоративно-прикладні вироби і віддзеркалюють рівень духовного розвитку народу, а тому, цілком справедливо, вважаються цінними об’єктами його культурно-історичної спадщини. Впродовж тривалого періоду науковці-паркознавці намагалися створити найбільш оптимальний спосіб всебічної оцінки різнопланових характеристик садово-паркових об’єктів, їх культурно-історичного та науково-дендрологічного потенціалу. Молоді автори із НУБіП вдало узагальнивши напрацювання своїх попередників і додавши власні інноваційні ідеї, зрештою запропонували новий системний, комплексний інструмент, що дозволяє максимально об’єктивно оцінювати і прогнозувати стан, збереженість і перспективи еволюції конкретного об’єкту садово-паркового мистецтва. Апробація цього методичного підходу підтвердила його дієвість та інформативність. Загалом, вважаю, що представлений науковий проект «Наукові основи збереження і функціонування парків як осередків культурно-історичної та наукової спадщини» заслуговує самої високої оцінки у конкурсі на здобуття президентської премії.

Мельник Тетяна Іванівна, канд. біол. наук, доцент, Сумський

На сьогодні дуже актуальним є питання розробки загальних підходів до аналізу стану парків та паркових комплексів, що являються об"єктами культурної спадщини. Представлені наукові дослідження мають декілька пріоритетних для садово-паркового господарства питань. Авторами розроблені методичні підходи та положення, які можуть бути основою для формування заходів із дослідження рівня трансформації територій парків різного функціонального призначення, їх збереження та раціонального використання, що буде особливо важливим під час опрацювання стратегічних напрямів розвитку рекреаційної структури регіонів, розробці регіональних пам'ятко- та природоохоронних програм, формуванні напрямів розвитку туристичної діяльності України.
Загалом вважаю, що представлена наукова робота "Наукові основи збереження і функціювання парків як осередків культурно-історичної та наукової спадщини" заслуговує на здобуття премії Президента України для молодих учених.

Мєшкова Валентина Львівна, доктор с.-г. наук, професор

Тема досліджень поданої роботи дуже актуальна, оскільки дає змогу оцінити різноманітні аспекти функціонування парків та їхньої цінності для науки, культури, освіти та оптимізувати заходи щодо їхньої реконструкції, адаптації змін довкілля, збереження видів, форм, композицій та інших компонентів паркового простору.
Автори проаналізували існуючі методи оцінювання компонентів парків і паркового середовища, обґрунтували методичні підходи визначення дендрологічної цінності парків, оцінювання збереженості, сучасного стану тощо та здійснили апробацію запропонованих методичних підходів. Важливою є запропонована послідовність екологічного оцінювання паркових ландшафтів.
Результати досліджень опубліковані, захищені авторськими свідоцтвами та покладені в основу двох захищених дисертацій.
Вважаю, що представлена наукова робота "Наукові основи збереження і функціонування парків як осередків культурно-історичної та наукової спадщини" заслуговує найвищої оцінки у конкурсі на здобуття премії Президента України для молодих учених.

Дебринюк Юрій Михайлович, доктор с.-г. наук, професор

Важливим етапом дослідження парків є аналіз особливостей їх формування та розвитку. Однак підходи до проведення таких досліджень не можуть бути однаковими для всіх садово-паркових об’єктів та залежать від низки чинників. Саме врахування їх специфіки є передумовою формування оптимальних напрямів реконструкції парків та адаптації їх до сучасних умов. Однак на даний час відсутні комплексні науково обґрунтовані методичні положення щодо дослідження паркових просторів, які б дали змогу об’єктивно оцінити сучасний стан і рівень збереженості садово-паркових об’єктів, напрямків їх реконструкції та раціонального використання. Представлена робота виконана саме в такому аспекті, тому її актуальність є беззаперечною.
Варто відзначити високий рівень апробації проведених досліджень: результати наукової роботи висвітлені в численних наукових публікаціях.
Виконана робота має високу практичну цінність в плані розроблення методичних підходів щодо встановлення рівня трансформації територій парків різного функціонального призначення, їх збереження та раціонального використання. Отримані результати є пріоритетними в галузі садово-паркового господарства, ландшафтної архітектури та містобудування.
Беручи до уваги високу актуальність дослідження, високий професійний рівень вирішення поставлених завдань, широку апробацію результатів проведених досліджень, вагоме практичне значення вважаю, що представлена наукова робота "Наукові основи збереження і функціонування парків як осередків культурно-історичної та наукової спадщини" заслуговує найвищої оцінки у конкурсі на здобуття премії Президента України для молодих учених

Дудин Роман Богданович, канд.с.-г.наук, доцент

Досить актуальна та потрібна на сьогодні робота. В Україні створення нових садово-паркових обєктів практично не спостерігається, тому необхідно зберігати те, що вже створене. Автори досить вдало узагальнили як методики, так і наявні дані про старовинні парки та памятки садово-паркового мистецтва. Тому вважаю, що робота заслуговує на рекомендацію на премію і популяризацію загалом.

Марков Федір Федорович, кандидат сільськогосподарських наук

Запропоновані авторами критерії комплексного оцінювання старовинних та меморіальних парків мають значну практичну та наукову цінність. Адже після проведення відповідних досліджень та оцінки окремих садово-паркових об’єктів, можна говорити про те, які із них в першу чергу потребують реконструктивних, реставраційних та консервативних заходів і у якій мірі. Таким чином, завдяки роботі молодих учених, ми маємо можливість визначити скільки ресурсів потрібно для відновлення та збереження того чи іншого садово-паркового об’єкту. Цінність науково-дослідної роботи також полягає у тому, що запропонована авторами методика може бути використана й іншими вченими для проведення відповідних досліджень у інших парках України. Загалом вважаю, що представлена наукова робота "Наукові основи збереження і функціювання парків як осередків культурно-історичної та наукової спадщини" заслуговує на високу оцінку у конкурсі на здобуття премії Президента України для молодих учених.

Гнатів Петро Степанович - доктор біологічних наук, професор

Старовинні парки в Україні - це не лише насадження чи історичні місця. Старовинні парки - увіковічнені "природні лабораторії" експериментальної інтродукції екзотичних рослин. Нововведені рослини або прижилися, або й повністю акліматизувалися. А це означає, що вони дають життездатне насіння й, можливо, природньо поновлються. З врахуванням того, що це види нові для певних зон, явище це унікальне й має величезну накову цінність і практичне значення для збереження й відтворення біорізноманіття. Тому праця молодих учених заслуговує всілякої підтримки й заоохочення. А подібні дослідження мають велику перспективу з огляду на динаміку клімату й зональні трансформації рослинності.

Білоус А.М., канд. с.-г. наук, с.н.с.

Представлена наукова робота "Наукові основи збереження і функціонування парків як осередків культурно-історичної та наукової спадщини" відноситься до прикладних досліджень і має вагоме практичне значення для визначення сучасного стану парків та розроблення пропозицій щодо їх збереження як унікального надбання. На мою думку, робота молодих вчених заслуговує на високу оцінку в рамках конкурсу на здобуття щорічної премії Президента України.

Дудин Роман Богданович

Досить актуальна та потрібна на сьогодні робота. В Україні створення нових садово-паркових обєктів практично не спостерігається, тому необхідно зберігати те, що вже створене. Автори досить вдало узагальнили як методики, так і наявні дані про старовинні парки та памятки садово-паркового мистецтва. Тому вважаю, що робота заслуговує на рекомендацію на премію і популяризацію загалом.

Залишити новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA
Для запобігання від спаму, щоб залишити коментар введіть будь ласка символи,які зображені нижче. Дякуємо за розуміня.