Офіційний веб сайт

Наукові засади збереження і відновлення флористичного різноманіття

м62

Представлено Тернопільським національним педагогічним університетом імені Володимира Гнатюка.

Автор: Майорова О.Ю. , к.б.н., Мосула М.З., к.б.н., Конвалюк І.І., к.б.н., Твардовська М.О., к.б.н.

 Авторами здійснено аналіз стану популяцій з урахуванням їх екологічних і генетичних параметрів, що дозволило прогнозувати перспективи існування і розвитку популяцій за умови дії певного поєднання факторів. На основі вивчених еколого-ценотичних, молекулярно-генетичних, онтогенетичних особливостей та трофічних потреб тирличів, авторами створено та апробовано методику адаптації вирощених in vitro рослин до умов ех vitro та проведено репатріацію цих рослин у природні умови Українських Карпат. Розроблено еколого-генетичні основи збереження видів роду Gentiana з використанням біотехнологічних методів.

Запропонований підхід може бути використаний для оцінки стану та відновлення популяцій інших видів роду Gentiana та близьких до тирличів гірських видів. Одержані експериментальні результати мають важливе фундаментальне та практичне значення, а використані підходи співвідносяться із світовими. Подібний цикл наукових робіт виконаний вперше та є пріоритетним не тільки для нашої країни, а й для світової науки в цілому.

Кількість публікацій: 76, в т.ч. 4 розділи в монографіях, 32 статті (9 - у зарубіжних виданнях), 41 теза доповідей. Новизну та конкурентоспроможність технічних рішень захищено 3 патентами та 2 актами впровадження. 

Надіслати коментар

Коментарі

Чеботар Сабіна Віталіївна

Варто відзначити масштаб, актуальність та багатоплановість роботи, представленій у циклі наукових праць «Збереження біорізноманіття рідкісних видів рослин у природі і в культурі in vitro: еколого-фізіологічний та молекулярно-генетичний підходи (на прикладі роду Gentiana L.)», виконаної авторським колективом у складі к.б.н. Майорової О.Ю., к.б.н. Мосули М.З., к.б.н. Конвалюк І.І., к.б.н. Твардовської М.О. Ними у результаті багаторічної системної та цілеспрямованої роботи розроблено комплексний підхід до збереження та відновлення рідкісних видів роду Тирлич (Gentiana L.) в Українських Карпатах на основі вивчення їх фізіолого-екологічних та молекулярно-генетичних особливостей як у природі, так і в умовах in vitro.
Результати досліджень, що складають даний цикл праць, викладені у численних публікаціях, неодноразово доповідалися на міжнародних і вітчизняних наукових конференціях, запатентовані та узагальнені у розділах монографії.
Вважаю, що представлений на конкурс цикл наукових робіт за актуальністю, фундаментальною і практичною значимістю досліджень та комплексним підходом заслуговує високої оцінки, всебічної підтримки та розвитку даного наукового напрямку, а колектив авторів заслуговує на присудження Премії Президента України для молодих вчених.

Prof. Dr.habil. DDr. hc. Makai Sandor

The cycle of works has been done by the composite authors including Mayorova O.Yu. and Mosula M.Z. (Volodymyr Hnatiuk Ternopil National Pedagogical University), Konvalyuk I.I. and Twardovska M.O. (Institute of Molecular Biology and Genetics National Academy of Sciences of Ukraine) and represented by Volodymyr Hnatiuk Ternopil National Pedagogical University

The cycle of scientific works is dedicated to the development of complex approach to conservation and revival of rare Gentiana L. species based on the assessment of their ecological-physiologic, molecular-genetic characteristics and application of biotechnological methods. For the first time there was done the analysis of the populations’ state with taken into account their ecological and genetic parameters, forecasting the perspectives of existence and development of populations under the influence of a certain combination of factors. On the basis of studied ecological and coenotic, molecular and genetic, ontogenetic peculiarities and trophic needs of gentians, the authors made and tested the adaptation technique of grown in vitro plants to conditions ех vitro and held repatriation of these plants in natural conditions of the Ukrainian Carpathians.
There were developed ecological and genetic grounds for preservation of gentians with the use of biotechnological methods; suggested the approach to classification of gentians populations by the degree of their stability; optimization principles of assessment of populations state. The DNA bank of G. lutea L. from the Ukrainian Carpathians was created.
The suggested approach may be used to assess the state of revival of other gentians and close to them mountainous species. The results of complex evaluation of populations’ state enable to forecast their abnormalities on initial stages and facilitate preservation of biodiversity that is relevant within the most important trends of scientific research determined by International program document “The Convention on Biological Diversity” (1992) and the Presidium of National Academy of Sciences (NAS) of Ukraine.
The obtained experimental data are of considerable fundamental and practical importance, and the approaches used are comparable with the world tendencies. Such a cycle of scientific works is pioneering and foreground not only for this country but world science as a whole. The results of the research were published in 4 Chapters of Springer Publishing House monographs and 76 scientific published works, comprising 32 articles with 9 in international journals having total impact-factor 3,609, and according to Scopus data base 4 of them are abstracted; 41 abstracts of reports at scientific conferences and symposia including 27 international ones. The authors were granted three patents on a useful model. General number of referring to the works is 48; summary reference index is 8, h-index (SciVerse Scopus) – 4.

Моргун Б.В.

Пошук ефективних шляхів збереження і відтворення лікарських рослин є однією з актуальних проблем сучасної науки, особливо, зважаючи на зростання глобальних змін навколишнього природного середовища. У першу чергу, це стосується популяцій тих видів, які у міру певних біологічних та екологічних властивостей (складність запилення, недорозвиненість насіння, тривалий життєвий цикл, низька екологічна пластичність тощо) знаходяться на стадії зникнення або є рідкісними. Тому, актуальність роботи не викликає сумнівів. Адже, представлені в циклі наукових праць підходи спрямовані на розробку науково обґрунтованих, ефективних заходів збереження та відновлення біорізноманіття рідкісних лікарських видів рослин.
Авторами проведено низку еколого-фізіологічних (здійснено комплексний аналіз популяцій; визначено залежність популяційних параметрів від впливу природних та антропогенних чинників; встановлено тип стратегій популяцій; досліджено елементний склад рослин тирличів та ґрунтів з їхніх місцезростань), біотехнологічних (підібрано умови вирощування тирличів in vitro; розроблено методи мікроклонального розмноження, прямої регенерації та вкорінення мікроклонів in vitro; підібрано схему адаптації вкорінених рослин до умов ex vitro та in situ) та генетичних (оцінено популяційно-генетичне різноманіття зникаючого офіцинального виду тирличу жовтого; створено банк ДНК G. lutea) досліджень.
Зважаючи на високий рівень виконання та представлення циклу робіт «Еколого-фізіологічні, молекулярно-генетичні та біотехнологічні основи збереження і відновлення флористичного різноманіття (на прикладі роду Gentiana L.)», вважаю, що його автори – Майорова О.Ю., Мосула М.З. Конвалюк І.І. та Твардовська М.О., заслуговують на присудження премії Президента України для молодих вчених.

Заступник директора з наукової роботи
Інституту клітинної біології та
генетичної інженерії НАН України,
в.о. завідувача відділу молекулярної генетики,
кандидат біологічних наук Б.В. Моргун

Anna Iatsyshyna, PhD

The given cycle of scientific works is dedicated to a very actual problem of biodiversity reservation, the loss of which is caused by anthropological factors, as well as by changes of environmental conditions. The data published in the cycle have not only an important fundamental significance, they have also a practical one. The authors have used a combination of different modern eco-physiological, genetic, and molecular-biotechnological methods to optimize natural resources and protect the diversity of natural populations of the plants of genus Gentiana L. in the Ukrainian Carpathians. Therefore, I strongly support and recommend the presented cycle of works and the authors for the Award of President of Ukraine for young scientists.
Anna Iatsyshyna, PhD, Fulbright Visiting Scholar at Yale School of Medicine, New Haven, CT, the U.S.; Senior Researcher at Dept. Human Genetics of Institute of Molecular Biology and Genetics of NASU, Kyiv, Ukraine

Григорій Загричук

Тенденція до збіднення рослинного світу, знищення природних екотопів та звуження ареалів рідкісних і зникаючих видів рослин вказує на необхідність збереження біорізноманіття, охорону рослинного світу і його генофонду. З метою збереження запасів зникаючих видів актуальною є комплексна оцінка стану популяцій з урахуванням змін екологічних характеристик і параметрів генетичного різноманіття, що дозволяє прогнозувати перспективи існування і розвитку популяцій за умови дії на них певного поєднання факторів; а також розробка нових, перспективних, економічно вигідних та ефективних методів відновлення популяцій цих видів.
Цикл наукових праць «Еколого-фізіологічні, молекулярно-генетичні та біотехнологічні основи збереження і відновлення флористичного різноманіття (на прикладі роду Gentiana L.)», виконаний авторським колективом у складі к.б.н. Майорової О.Ю., к.б.н. Мосули М.З., к.б.н. Конвалюк І.І., к.б.н. Твардовської М.О. та представлений Тернопільським національним педагогічним університетом імені Володимира Гнатюка, присвячений розробці комплексних підходів до збереження рідкісних видів роду Gentiana L. із застосуванням екологічних, молекулярно-генетичних та біотехнологічних методів досліджень.
Авторами циклу здійснено комплексний аналіз популяцій (дослідження екотопів, площі, щільності, вікової, просторової, віталітетної структур, здатності до відновлення і самопідтримання, внутрішньо- та міжпопуляційного генетичного поліморфізму) та визначено залежність цих популяційних параметрів від впливу природних та антропогенних чинників. На основі аналізу та співставлення вище наведених характеристик визначено типи стратегії досліджених популяцій, що дало змогу визначити доцільність і перспективність їх відновлення. Також, досліджено елементний склад рослин тирличів та ґрунтів з їх місцезростань, що дало змогу підібрати та оптимізувати умови вирощування тирличів in vitro. Використання розроблених методів мікроклонального розмноження, прямої регенерації та вкорінення мікроклонів in vitro, адаптації вкорінених рослин ex vitro дають змогу отримати велику кількість матеріалу для репатріації рослин у порушені природні популяції. Розроблений і представлений у роботі спосіб відновлення біорізноманіття рослинного світу є науково обґрунтованим, ефективним та може широко використовуватися для відновлення інших зникаючих і рідкісних видів рослин.
Враховуючи усе вищенаведене, вважаємо, що представлений цикл наукових праць «Еколого-фізіологічні, молекулярно-генетичні та біотехнологічні основи збереження і відновлення флористичного різноманіття (на прикладі роду Gentiana L.)» та його автори к.б.н. Майорова О.Ю., к.б.н. Мосула М.З., к.б.н. Конвалюк І.І., к.б.н. Твардовська М.О. заслуговують на присудження Премії президента України для молодих вчених.
Кандидат хімічних наук, доцент кафедри загальної хімії Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського

Оксана Мороз

Напрям наукового дослідження “Еколого-фізіологічні, молекулярно-генетичні та біотехнологічні основи збереження і відновлення флористичного різноманіття (на прикладі роду Gentiana L.)”, який представлений колективом дослідників у складі О.Ю. Майорової, М.З. Мосули (Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка), І.І. Конвалюк і М.О. Твардовської (Інститут молекулярної біології і генетики НАН України), є на сьогодні надзвичайно перспективним в Україні і відповідає науковій новизні, аналоги якому є лише у найбільших наукових школах розвинених країн Європи. Стан популяцій рідкісних видів роду Gentiana L. у високогір’ї Українських Карпат потребує розроблення довготривалої стратегії їх збереження. Набір розроблених і представлених досліджень, проведених колективом дослідників, необхідний для збереження генофонду рідкісних рослин, що перебувають в Українських Карпатах під загрозою зникнення. Дослідникам Карпат відомо, що два з цих видів, а саме Gentiana lutea L. i G. punctata L., в даний час є одними з видів, які інтенсивно знищуються у природних популяціях для застосування у народній фітотерапії. В Альпах уже протягом тривалого часу розроблені державні програми для штучного культивування видів роду Gentiana, щоб задовольнити потреби фармацевтичної промисловості. Подібне вирішення проблеми можливе і в Україні, але для цього необхідне наукове обґрунтування. І саме цей напрям досліджень, які проводять біотехнологи в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка та Інституті молекулярної біології і генетики НАН України з видами тирличів, повинен стати науковим обґрунтування для цього.
Тому підтримую цей проект, який в Україні є надзвичайно потрібним, з огляду не лише на його наукову значимість, але й майбутній економічний ефект представлених розробок.

Мороз О.М., с.н.с., кандидат біологічних наук, кафедра мікробіології, Львівський національний університет імені Івана Франка, e-mail moroz_oksana@yahoo.com

Ruslan Kalendar

The work is devoted to the substantiation of the approaches to conservation of Gentiana species from the Ukrainian Carpathians based on their complex genetic, ecological, physiological and biotechnological researches.
Based on the analysis of the populations’ genetic structure and comparison of these results with ecological characteristics (area, density, age, spatial and vitality structure, ability of renewal and self-maintenance) the status of species populations has been assessed.
Thus, the necessity of their renewal has been established.
The results of this work also suggest the possibility to employ biotechnology methods for gentiana gene pool conservation.
The data of series of works have been presented on different conferences and published in the international and Ukrainian journals. Therefore, I would recommend to award these young scientists by the Prize of the President of Ukraine for Young Scientists.

Docent Ruslan Kalendar
University of Helsinki
00014 Helsinki
FINLAND

Олександр Скороход

Збереження біологічного різноманіття екосистем - стало однією із головних викликів, які постали перед людством внаслідок антропогенної діяльності. Не стали виключенням і цінні лікарські рослини роду Тирлич (Gentiana L.). Авторами було пророблено цілу низку еколого-фізіологічних, молекулярно-генетичних та біотехнологічних досліджень, результати яких узагальнено у циклі наукових праць. Результати досліджень мають не лише важливе фундаментальне, а й практичне значення та можуть бути застосовані для збереження та відновлення рідкісних видів роду Тирлич. На мою думку, цикл наукових робіт «Еколого-фізіологічні, молекулярно-генетичні та біотехнологічні основи збереження і відновлення флористичного різноманіття (на прикладі роду Gentiana L.)”, представлений Майоровою О.Ю., Мосулою М.З., Конвалюк І.І., Твардовською М.О., заслуговує на присудження її авторам Премії Президента України для молодих вчених.

Підпала Ольга

До рослин, які знаходяться під загрозою зникнення і потребують збереження з використанням не лише традиційних, а й біотехнологічних методів, належать цінні лікарські рідкісні види роду тирлич (Gentiana L.). У циклі наукових праць «Еколого-фізіологічні, молекулярно-генетичні та біотехнологічні основи збереження і відновлення флористичного різноманіття (на прикладі роду Gentiana L.)» застосовано комплексний підхід для збереження та відновлення рідкісних видів цього роду. Робота має не лише фундаментальне але і практичне значення. Особливо важливо те, що запропонований підхід вже рекомендовано для використання природоохоронним установам. Є надія, що відпрацьовані авторами технології дозволять поновити знищені та порушені популяції тирличів в Українських Карпатах. Підтримую і вважаю, що колектив авторів к.б.н. Майорова О.Ю., к.б.н. Мосула М.З., к.б.н. Конвалюк І.І. і к.б.н. Твардовська М.О. заслуговує на присудження Премії Президента України для молодих вчених.

к.б.н. Ольга Підпала, с.н.с. відділу генетики людини Інституту молекулярної біології та генетики НАН України

Пірко Ярослав

Збереження біорізноманіття є актуальною проблемою з наукової та практичної точки зору, оскільки з року в рік спостерігається збіднення природніх екосистем, а також зменшення площі земельних ділянок, що не порушені господарською діяльністю людини. Ця проблема особливо гостро відчувається в густонаселених країнах, в тому числі й Україні. Перевагою роботи колективу молодих вчених є застосування ними комплексного підходу, з використанням великої кількості сучасних методів досліджень, для оцінки стану рідкісних та зникаючих видів тирличів флори України. Цінною є також апробація методики адаптації рослин, вирощених in vitro, до умов ex vitro з наступною їх реінтродукцією в природні умови Українських Карпат. Вважаю, що цикл наукових робіт «Еколого-фізіологічні, молекулярно-генетичні та біотехнологічні основи збереження і відновлення флористичного різноманіття (на прикладі роду Gentiana L.)”, представлений дослідниками Майоровою О.Ю., Мосулою М.З., Конвалюк І.І., Твардовською М.О., заслуговує присудження її авторам Премії Президента України для молодих вчених.

Учений секретар ДУ «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України», в.о. зав. відділу популяційної генетики, к.б.н., с.н.с. Я.В. Пірко

Козерецька Ірина

Цикл наукових праць «Еколого-фізіологічні, молекулярно-генетичні та біотехнологічні основи збереження і відновлення флористичного різноманіття (на прикладі роду Gentiana L.)” присвячений надзвичайно актуальній на сьогоднішній день проблемі. Авторами проведено великий об’єм роботи, оскільки на основі поєднання еколого-ценотичних, молекулярно-генетичних, онтогенетичних особливостей та трофічних потреб тирличів, запропоновано цілий комплекс заходів, пов’язаних з отриманням in vitro рослин, їхнім перенесенням до умов ех vitro та наступним поновленням популяцій рослин в природніх умовах Карпат.
Актуальність даної тематики та отримані авторами експериментальні результати викладені в численних публікацях, а також доповідалися на багатьох вітчизняних та міжнародних конференціях. Узагальнені дані досліджень опубліковані в окремих розділах монографії. Зважаючи на велий масив отриманих результатів та актуальність теми дослідження, вважаю, що представлений на конкурс цикл наукових праць «Еколого-фізіологічні, молекулярно-генетичні та біотехнологічні основи збереження і відновлення флористичного різноманіття (на прикладі роду Gentiana L.)» заслуговує високої оцінки, всебічної підтримки та розвитку даного наукового напрямку, а колектив авторів заслуговує на присудження Премії Президента України для молодих вчених.

Горбунова Н.О.

Ми, люди, є невід'ємною частиною живої природи і всіляко від неї залежимо. Але, як не прикро, діяльність людини веде за собою катастрофічно швидке скорочення видів на Землі. Приблизно кожен п'ятий вид рослин у світі у даний момент знаходиться на межі зникнення. Земля вступила у новий період вимирання, одними з першими жертв якого можуть стати люди. Кожен зниклий вид – це втрачені можливості. Збереження і відновлення зникаючих видів має стати пріоритетним завданням усіх країн світу.
Серед багатьох видів, яким загрожує вимирання, опинилися рослини різних видів роду Тирлич (Gentiana L.). Тирличі є цінними лікарськими, декоративними, медоносними і пряно-ароматичними рослинами. Цілющі властивості тирличів відомі здавна. Ці рослини використовується в офіційній медицині Німеччини, Угорщини, України, Росії, а також у народній медицині багатьох країн. Кореневища тирлича використовують у пивоварінні і при виготовленні горілчаних настоянок.
Водночас запаси сировини у природі практично вичерпані. Для їх успішного поновлення необхідно володіти повною інформацією про екологічні, генетичні, фізіологічні особливості рослин. Авторами здійснено масштабні дослідження в цих напрямках, і на основі отриманих даних розроблено комплексний підхід із застосуванням сучасних біотехнологічних технологій для відновлення природних популяцій рідкісних видів тирличів.
Надзвичайно важливим є те, що отримані результати можуть бути використані для збереження і відновлення природних запасів інших цінних рідкісних видів, і, таким чином, відкриває можливості збереження біорізноманіття рослинного світу, що є необхідною умовою збереження стійкості біосфери і збереження життя на Землі. Тому вважаю, що представлена робота має велике практичне значення, а автори к.б.н. Майорова О.Ю., к.б.н. Мосула М.З., к.б.н. Конвалюк І.І. і к.б.н. Твардовська М.О. заслуговують на присудження Премії Президента України для молодих вчених.
Завідувач хіміко-аналітичної лабораторії кафедри хімії,
старший викладач кафедри хімії Житомирського національного агроекологічного університету,
к.х.н. Н.О. Горбунова.

Василь Коніщук

У період зростання антропогенного пресингу на природні екосистеми спостерігається зменшення видового різноманіття флори. Це зумовлює необхідність розробки науково обґрунтованих заходів збереження і відтворення природного біорізноманіття.
Цикл наукових праць «Еколого-фізіологічні, молекулярно-генетичні та біотехнологічні основи збереження і відновлення флористичного різноманіття (на прикладі роду Gentiana L.)» присвячено розробці комплексних еколого-фізіологічних, молекулярно-генетичних та біотехнологічних досліджень рідкісних лікарських видів флори зі складною біологією розмноження. Запропонований та розроблений спосіб відновлення природних популяцій із застосуванням вирощених в умовах in vitro рослин є новим і перспективним напрямком раціонального використання лікарських трав, збереження фіторізноманіття, проведення репатріації особливо раритетних видів, у тому числі в об’єктах природно-заповідного фонду.
Застосовано сучасні біологічні методи досліджень, номенклатура, терміни і поняття вживаються коректно. Робота містить елементи наукової новизни і практичне значення екосозономічних завдань в Україні.
Цикл наукових праць «Еколого-фізіологічні, молекулярно-генетичні та біотехнологічні основи збереження і відновлення флористичного різноманіття (на прикладі роду Gentiana L.)», виконаний авторським колективом у складі к.б.н. Майорової О.Ю., к.б.н. Мосули М.З., к.б.н. Конвалюк І.І., к.б.н. Твардовської М.О., безумовно, має важливе як теоретичне, так і практичне значення. Вважаю, що колектив авторів заслуговує на присудження їм Премії Президента України для молодих вчених.

Завідувач відділу охорони ландшафтів,
збереження біорізноманіття і природозаповідання
Інституту агроекології і природокористування НААН,
доктор біологічних наук, старший науковий співробітник
В.В. Коніщук
2016 р.

Гість

Представлений цикл наукових робіт «Збереження біорізноманіття рідкісних видів рослин у природі і в культурі in vitro: еколого-фізіологічний та молекулярно-генетичний підходи (на прикладі роду Gentiana L.)» відзначається своєю актуальністю, новизною, високим науковим та методичним рівнем, має важливе фундаментальне і практичне значення. Ідеї та підходи, висвітлені авторами, об’єднані загальною метою розробки науково обґрунтованих ефективних заходів збереження біорізноманіття рідкісних лікарських видів рослин на основі комплексного вивчення їх фізіолого-екологічних та молекулярно-генетичних особливостей як у природі, так і в умовах in vitro.
Тому, вважаю, що весь комплекс досліджень, проведений Майоровою О.Ю., Мосулою М.З., Конвалюк І.І., Твардовською М.О., а також запропоновані ними підходи для оцінки стану та відновлення популяцій інших видів роду Gentiana та близьких до тирличів гірських видів заслуговують на те, що цикл праць та його автори гідні премії Президента для молодих учених.

Тищенко О.М.

З метою збереження біорізноманіття актуальною є комплексна оцінка стану популяцій з урахуванням змін екологічних характеристик і параметрів генетичного різноманіття, що дозволяє прогнозувати перспективи існування і розвитку популяцій за умови дії на них певного поєднання факторів. Особливо це стосується популяцій тих видів, які надмірно експлуатуються або внаслідок різних причин, у тому числі історичних, знаходяться на межі зникнення Проте, при дослідженні генетичного поліморфізму популяцій рослин недостатньо уваги приділяється супутній інформації про характеристики середовища їх зростання. Поряд із цим, наявні літературні відомості з генетичного поліморфізму природних популяцій свідчать про суттєвий вплив екологічних умов на їхню генетичну структуру. Авторами вперше отримано низку важливих і в багатьох аспектах пріоритетних результатів, опублікованих у високорейтингових міжнародних і вітчизняних журналах, які доповідалися на міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях.Здійснено інтегровані дослідження стану популяцій G. lutea, G. punctata та G. acaulis в Українських Карпатах: визначено площу, щільність, вікову, просторову та віталітетну структури, здатність популяцій до відтворення та самопідтримання; оцінено міжпопуляційну варіабельність морфометричних параметрів; проведено розподіл вивчених популяцій у координатах «дельта-омега» та на основі цих показників встановлено їх стратегію.За допомогою ДНК-маркерів досліджено генетичний поліморфізм та охарактеризовано генетичну структуру п’яти природних та однієї інтродукованої популяцій рідкісного виду G. lutea, що знаходяться на двох хребтах (Чорногора, Свидовець) в Українських Карпатах. Сукупне використання п’яти типів молекулярно-генетичних маркерів (RAPD, ISSR, RGAP, CDDP, IRAP) дозволило охарактеризувати поліморфізм різних ділянок геному рослин
Тому підтримую цей проект, який для України є надзвичайно потрібним, з огляду не лише на його наукову значимість, але й практичну значимість представлених розробок.

Тищенко Олена Миколаївна, доктор біологічних наук, в.о. завідувача відділу генетичної інженерії, Інститут фізіології рослин і генетики НАН України

Анатолий Корниенко

На основе изученных эколого-физиологических, молекулярно-генетических, онтогенетических особенностей и трофических потребностей горечавки, авторами создана и апробирована методика адаптации выращенных in vitro растений к условиям eх vitro и проведения репатриации этих растений в природных условиях Украинских Карпат. Разработан эколого-генетические основы сохранения видов рода Gentiana с использованием биотехнологических методов.
Считаю, что представленный цикл научных работ «Эколого-физиологические, молекулярно-генетические и биотехнологические основы сохранения и восстановления флористического разнообразия (на примере рода Gentiana L.)» и его авторы к.б.н. Майорова А.Ю., к.б.н. Мосула М.З., к.б.н. Конвалюк И.И., к.б.н. Твардовская Н.А. заслуживают присуждения Премии Президента Украины для молодых ученых.

Главный научный сотрудник, зав. лаб. селекции сахарной свёклы на фертильной основе ФГБНУ "Всероссийский НИИ сахарной свёклы и сахара им. А.Л. Мазлумова", доктор с.-х. наук, член-корр. РАН, профессор, академик ЭА, академик МАИ, член Международного института свёклы IIRB, иностранный член НААН Украины, Заслуженный деятель науки РФ, Почетный работник АПК
kav250240@mail.ru

Банникова М.О.

Цикл наукових робіт «Еколого-фізіологічні, молекулярно-генетичні та біотехнологічні основи збереження і відновлення флористичного різноманіття (на прикладі роду Gentiana L.)” присвячений вирішенню проблеми збереження та відновлення популяцій рідкісних видів флори України. В останні роки у зв’язку зі зміною кліматичних умов та великим антропогенним навантаженням, особливо в Українських Карпатах, спостерігається зменшення біорізноманіття. Все частіше знищуються природні місця зростання рослин і нераціонально використовуються природні ресурси Українських Карпат. Результатом цього є зменшення ареалів, зміни у структурі популяцій, що, в свою чергу, провокує зникнення видів із складу флори цього регіону. Для покращення становища потрібно негайне втручання в ці процеси. Дослідження, які виконуються з метою оптимізації природокористування і охорони біорізноманіття на популяційному рівні, є одними із найбільш пріоритетних напрямків розвитку науки сьогодення. Авторами вперше розроблено комплексний підхід до оцінки стану популяцій рідкісних, зникаючих видів рослин, який включає проведення молекулярно-генетичних досліджень, а також вивчення еколого-географічних та групових параметрів популяцій. Вище зазначений підхід був розроблений для представників роду Gentiana L., багато з яких є лікарськими рідкісними видами, занесеними до Червоної книги України. Комплексна оцінка стану популяцій дозволила авторам класифікувати досліджені ними популяції на три групи: стабільні, відносно стабільні та нестабільні.
Окрім оцінки стану популяцій, дослідниками з використанням біотехнологічних методів було розроблено нові, економічно вигідні та ефективні методи відновлення популяцій видів роду Gentiana. Також було досліджено елементний склад рослин тирличів та ґрунтів з їх місцезростань, що дало змогу підібрати та оптимізувати умови (зокрема, живильні середовища) їх вирощування в культурі in vitro. Отримані авторами у ході виконання досліджень результати можна розглядати як вдалу спробу поєднання екологічного підходу з новітніми методами оцінки генетичної компоненти біорізноманіття. Дане дослідження дозволило поглибити рівень знань про особливості генетичного поліморфізму рідкісних видів рослин, оцінити і, певною мірою, спрогнозувати стан популяцій тирличів, намітити і розробити сучасні підходи для моніторингу стану і прогнозу розвитку гірських екосистем, оскільки тирличі є невід’ємним компонентом специфічних біогеоценозів Українських Карпат.
Подібний цикл наукових робіт виконаний вперше та є пріоритетним. Результати, представлені у даному циклі робіт, опубліковані у високорейтингових міжнародних і вітчизняних журналах, а також доповідалися на наукових конференціях, у тому числі міжнародних.
Тому, прошу Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки підтримати цикл наукових праць «Еколого-фізіологічні, молекулярно-генетичні та біотехнологічні основи збереження і відновлення флористичного різноманіття (на прикладі роду Gentiana L.)», а його авторів Майорову О.Ю., Мосулу М.З., Конвалюк І.І., Твардовську М.О. відзначити Премією президента України для молодих вчених.
Банникова М.О., к.б.н., старший науковий співробітник Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України

Гість

Результати представлених досліджень колективу молодих вчених Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, всебічно висвітлюють можливість комплексного застосування екологічних, фізіологічних, молекулярно-генетичних методів для максимально ефективного вивчення стану природних популяцій, виявлення причин збіднення запасів та скорочення ареалів рідкісних видів рослин роду Gentiana L., розробки способів збереження і відтворення їх в умовах культури in vitro, адаптації до септичних умов і репатріації. Автори на прикладі представників роду Gentiana L. розробили комплексні методи оцінки стану природних популяцій, які на високому сучасному науковому рівні забезпечують можливість прогнозування розвитку чи деградації популяцій та, відповідно, вчасне застосування превентивних заходів для їх збереження. Розроблені методи можна використовувати для дослідження стану популяцій інших рідкісних та зникаючих рослин.
Представлені в циклі наукових праць«Еколого-фізіологічні, молекулярно-генетичні та біотехнологічні основи збереження і відновлення флористичного різноманіття (на прикладі роду Gentiana L.)» результати мають велике практичне значення, важливе для збереження біологічного різноманіття України, та заслуговують на високу оцінку та підтримку з боку Комітету з присудження державних премій.
Канд. біол. наук, А.В. Голубенко
Київський національний університет імені Тараса Шевченка

І.С. Косенко, А.І. Опалко

Актуальність досліджень, представлених у циклі наукових праць «Еколого-фізіологічні, молекулярно-генетичні та біотехнологічні основи збереження і відновлення флористичного різноманіття (на прикладі роду Gentiana L.)», присвячених вирішенню проблеми збереження та відновлення популяцій рідкісних видів флори України, зумовлена ботанічною цінністю представників роду Gentiana L., а також лікарськими і декоративними якостями та прогресуючим скороченням природних ареалів окремих видів цього роду, зокрема Gentiana lutea L. Авторами проведено комплексний аналіз стану популяцій цього виду з урахуванням екологічних характеристик, а також параметрів генетичного різноманіття, що сприяє прогнозуванню перспектив існування і розвитку популяцій в умовах дії на них певного поєднання факторів. Пропоновані вдосконалення способу мікроклонального розмноження видів роду Gentiana на одному з найбільш відповідальних етапів: адаптації вирощених in vitro рослин до умов ех vitro, в перспективі можуть бути використані для відновлення чисельності природних популяцій цієї рослини в Українських Карпатах та інших територіях її поширення.
На підставі зазначеного, вважаємо, що представлений цикл наукових праць вносить вагомий внесок у біологічну науку, а його автори к.б.н. Майорова О.Ю., к.б.н. Мосула М.З., к.б.н. Конвалюк І.І. і к.б.н. Твардовська М.О. заслуговують на присудження Премії Президента України для молодих вчених.

І.С. Косенко, д.б.н., професор, член-кор. НАН України, директор Національного дендропарку „Софіївка” НАНУ

А.І. Опалко к.с.-г.н., професор, провідний науковий співробітник відділу генетики, селекції і репродуктивної біології рослин НДП „Софіївка” НАНУ

Ибрагим Азизов

В связи с обострением экологической обстановки во всем мире, биологическое разнообразие, имеющее огромное значение для человечества, исчезает катастрофическими темпами. Сохранение разнообразия живых организмов в природе является необходимым условием выживания человека и устойчивого развития цивилизации. В этом плане весьма актуальным является цикл научных работ, посвященный разработке комплексного подхода к сохранению и восстановлению редких видов рода Горечавка (Gentiana L.) на основе оценки их эколого-физиологических, молекулярно-генетических характеристик и применения биотехнологических методов.
Как известно, сегодня в народной медицине горечавка по-прежнему пользуется популярностью. Средства на её основе рекомендованы для повышения аппетита, нормализации работы пищеварительной системы, используются в качестве отличного желчегонного, кровоостанавливающего и противовоспалительного средств, для лечения глазных болезней и сложно заживающих ран, для стимуляции работы печени, также препараты из горечавки усиливают сердечные сокращения.
На основе изученных эколого-физиологических, молекулярно-генетических, онтогенетических особенностей и трофических потребностей горечавки, авторами создана и апробирована методика адаптации выращенных in vitro растений к условиям эх vitro и проведения репатриации этих растений в природных условиях Украинских Карпат. Разработан эколого-генетические основы сохранения видов рода Gentiana с использованием биотехнологических методов.
Считаю, что представленный цикл научных работ «Эколого-физиологические, молекулярно-генетические и биотехнологические основы сохранения и восстановления флористического разнообразия (на примере рода Gentiana L.)» и его авторы к.б.н. Майорова А.Ю., к.б.н. Мосула М.З., к.б.н. Конвалюк И.И., к.б.н. Твардовская Н.А. заслуживают присуждения Премии Президента Украины для молодых ученых.

Заведующий лабораторией Института молекулярной биологии и биотехнологии Национальной Академии Наук Азербайджана (НАНА), доктор биологических наук, член корр. НАНА,профессор И.В. Азизов

Анна Скрипка

Підтримую цикл наукових праць, присвячений розробці комплексного підходу до збереження та відновлення рідкісних видів роду Тирлич (Gentiana L.) на основі оцінки їх еколого-фізіологічних, молекулярно-генетичних характеристик та застосування біотехнологічних методів. Вважаю, що результати досліджень мають важливе наукове та практичне значення і є пріоритетними як для нашої країни, так і для науки у світі. Надзвичайно важливою є розроблена методика адаптації вирощених in vitro рослин до умов ех vitro та проведення репатріації їх у природні умови Українських Карпат.
Враховуючи усе вищезазначене, вважаю, що представлений цикл наукових праць «Еколого-фізіологічні, молекулярно-генетичні та біотехнологічні основи збереження і відновлення флористичного різноманіття (на прикладі роду Gentiana L.)» та його автори к.б.н. Майорова О.Ю., к.б.н. Мосула М.З., к.б.н. Конвалюк І.І., к.б.н. Твардовська М.О. заслуговують на присудження Премії Президента України для молодих вчених.

к.б.н. Анна Скрипка, м.н.с.Національного ботанічного саду ім. М.М.Гришка НАН України

Залишити новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA
Для запобігання від спаму, щоб залишити коментар введіть будь ласка символи,які зображені нижче. Дякуємо за розуміня.