Офіційний веб сайт

Німецькомовна католицька думка другої половини XX століття

м1

Представлено Київським університетом імені Бориса Грінченка

Автор: Шепетяк О.М., д.філос.н.

Автором вивчено та розкрито зарубіжний досвід досягнення міжконфесійної та міжрелігійної суспільної злагоди, представлено кроки для міжконфесійного примирення, які могли би бути використаними для українських реалій, та виявлено філософсько-богословську базу для розвитку міжконфесійної толерантності. В умовах поліконфесійності українського суспільства та проблемності відносин між релігійними організаціями вивчення досвіду країн, які вже пройшли схожий шлях, є надзвичайно актуальним та потрібним у релігієзнавчих та суспільствознавчих дослідженнях вітчизняної науки. За предмет досліджень обрано німецькомовний релігійний простір, оскільки саме Німеччина, Австрія та Швейцарія пережили кілька століть жорсткої міжконфесійної боротьби.

Досліджено новаторські ідеї в фундаментальному, тринітарному, христологічному, еклезіологічному та антропологічному богослов'ї, а також в соціальному вченні Церкви в період від Другого Ватиканського Собору до сьогодення у німецькомовних країнах Центральної Європи. Досліджено загальний стан філософсько-богословської дискусії другої половини ХХ століття в німецькомовному просторі, передумови формування сучасної релігійної думки, видозміни у сприйнятті ролі та сутності богослов'я, проаналізовано парадигмальне ядро, породжене культурними та світоглядними змінами, яке виявляється в сучасній релігійній думці.

Про світовий рівень дослідження свідчать публікації, які були оприлюднені у зарубіжних наукових журналах, вітчизняних фахових виданнях та збірниках матеріалів міжнародних конференцій.

Кількість публікацій: 61, в т.ч. за темою роботи монографія, 23 статті, 7 тез доповідей.

Надіслати коментар

Коментарі

Гість

Приємно бачити, що українська наука омолоджується. Наукове дослідження О.М. Шепетяка - це спроба серйозного і ґрунтовного переосмислення тих процесів, які відбувалися в європейській науці в другій половині ХХ ст. Більше того, це вітчизняна інтерпретація європейської наукової парадигми, яка розпочала розвиватися після Другої Світової війни.
Актуальність роботи О.М. Шепетяка - це нове віяння в сучасній вітчизняній науці. Перш за все, вона пов'язана з критикою усталеної позиції в українській історіографії щодо розуміння вчення Католицької Церкви. В радянській науці його піддавали нищівній критиці, йому протиставляли радянську філософську парадигму тощо.
Тому, на моє переконання, робота пана О. Шепетяка, яка відповідає усім вимогам наукового характеру, заслуговує відзнаки.

Тарас Юрійович Пшеничний, кандидат історичних наук, молодший науковий співробітник історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Смола Л.Є., д. політ. н., проф.

В наш складний конфліктогенний час якісне наукове дослідження, яке розглядає можливий алгоритм вирішення соціального конфлікту, набуває неабиякої актуальності. Цінність дослідження зумовлена фокусуванням уваги автора на аксіологічному вимірі зазначеної проблематики. Слід відзначити доцільність обраної автором методології, оскільки вона забезпечила єдність світоглядного та гносеологічного рівнів аналізу. Книга О.М. Шепетяка може слугувати зразком для молодих українських науковців в контексті звернення до європейської наукової думки, якісного аналізу першоджерел та міждисциплінарного підходу до проблематики дослідження.
Вважаю, що зазначена наукова праця О.М. Шепетяка за своєю проблематикою, практичною значущістю, науковими підходами та здобутками заслуговує на присудження Премії Президента України для молодих учених.

Лідія Євстахіївна Смола, доктор політичних наук, професор, професор кафедри видавничої справи та редагування Національного університету "Київський політехнічний інститут"

Саган О.Н., д.філос.н., професор

Підтримую колег щодо надання О.М.Шепетяку Премії Президента України для молодих вчених. Це нова кагорта науковців із блискучою "західною" освітою, вільною іноземною (у даному разі - німецькою). Відтак Олег Михайлович надав нам хороший екстракт базових творів з проблематики книги (майже не доступно для українського читача), а також власну вагому оцінку в їх осмисленні. Це своєрідний "прорив" у "німецькомовному напрямі", що заслуговує найвищої оцінки. У даному разі - зазначеної Премії.

Олександр Назарович Саган, д.філос.н., професор, провідний науковий співробітник Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України.

Гість

Цікаво, що всі ці хвалебні коментарі зроблені без читання реферату роботи, аджена цій сторінці немає опції "завантажити реферат".

Гість

Нічого дивного, адже ті хто пишуть відгкуки можуть бути попередньо знайомі з роботами, до їх подання на премію. Роботи могли обговорюватись на кафедрі, бути рецензовані у журналах тощо.

Горбань О.В., д.філос.н., проф.

Монографія О.М. Шепетяка має надзвичайно актуальний характер. В умовах поліконфесійності українського суспільства, що виступає одним з конфліктогенних факторів сучасних суспільних відносин, дане дослідження, на прикладі європейського німецькомовного міжконфесійного діалогу, вказує на алгоритм вирішення назрілого соціального конфлікту на теренах України. Автору вдалося науково аргументовано та стилістично вдало донести до читача як основні ідеї сучасної німецькомовної католицької думки, так і власну, авторську, позицію стосовно досвіду досягнення міжконфесійної та міжрелігійної суспільної злагоди, важливим чинником якої буде вивчення та залучення успішного європейського досвіду з цього питання. Вважаю, що дана наукова праця О.М. Шепетяка за своїми науковими критеріями та здобутками заслуговує на присудження Премії Президента України для молодих учених.

Горбань Олександр Володимирович, доктор філософських наук, професор кафедри філософії Київського університету імені Бориса Грінченка

Димид Мішель Дмитрович

Книга вказує який метод потрібен українським церквам, якщо їхні першоієрархи вирішать, що вже саме буття християнином від них вимагає прямувати до єдності. Сам факт, того що це можливо, вже є корисним знанням для українського релігійного, наукового чи політичного світу та зокрема для їхніх еліт. Якщо в Україні мало говориться про людський фактор, як невід’ємний чинник розколів між церквами, то в монографії між-людський і соціальний аспекти вводяться як важливі моменти над якими треба працювати як самим християнським спільнотам, як і державним установами для позитивного вирішення затяжного протистояння між українськими церквами. Культурні зміни в народі теж є фактором, який може пробити застарілий скептицизм щодо здібності церковних громад вийти із своєї конфесійної обмеженості і серйозно сприймати нові богословські дослідження про античні догмати, які ніхто не збирається відміняти, але якщо вони змогли б впроваджувати в життя за новим методом – це спрацьовувало вже не для роздвоєння суспільства, а для відновлення історичної єдності церков, які ставали сильним фактором відновлення моральності, законності, працелюбності, єдності в сучасній Державі Україна.

Димид Мішель Дмитрович, доктор східного церковного права (Ватикан), кандидат філософських наук (Україна), засновник і перший ректор Львівської Богословської Академії (нині Український Католицький Університет), доцент кафедри пасторального богослов'я Філософсько-богословського факультету Українського Католицького Університету, автор 10 книг і понад 70 наукових статей, засновник і головний редактор канонічного журналу «Mетрон» 1-12 (2003-2015), засновник і головний редактор журналу «Канонічні джерела» 1-8 (2005-2009).

Гридковець Л.М., к.психол.н.

На прикладі доробку німецько-мовних католицьких мислителів п.Олег Шепетяк здійнив аналіз спільних характерних рис християнської думки після ІІ Ватиканського Собору. Представлена робота відзначається високим науковим рівнем. Вона презентує зарубіжний досвід соціального примирення, що базується на новітніх богословських аспектах, зокрема: антропологічності, соборності, неконфесійності, відкритості тощо. Автором проведений детальний аналіз соціальної доктрини католицької церкви другої половини ХХ століття, що розкриває потужній механізм інтеграції релігійного фактору в соціальне служіння і примирення. Представлені розробки мають наукову цінність не лише для філофії та богословія, а також для психологічної науки, окільки виявляють базові духовні парадигкми соціального примирення, що особливо актуально в умовах неоглошеної війни. Робота О.М.Шепетяка відзначається науковістю і практичною цінністю і заслуговує на Премію Президента України для молодих учених.

Гридковець Людмила Михайлівна, к.психол.н., завідувач кафедри психології та педагогіки Київського інституту бізнесу та технологій, докторант Інституту соціальної та політичної психології НАПН України

Стадник М.М., д.філос.н., проф.

Цикл робіт Шепетяка О.М. присвячений досвіду міжконфесійного діалогу та соціальної співпраці в Німеччині, Австрії та Швейцарії. Дослідник зумів заглибитись у богословські та філософські підоснови цих процесів, а тому здійснив вагомий аналіз передумов міжконфесійного примирення та співдії у країнах Центральної Європи. Таке дослідження є здобутком української науки, першочерговим завданням якої є згуртування усіх сил суспільства, передовсім конфесійних, для вирішення проблем українського соціуму. Дослідження є вартісним для українських реалій та заслуговує відзначення Премією Президента України.

Микола Миколайович Стадник, доктор філософських наук, професор кафедри філософії, теорії та історії державного управління Національної академії державного управління при Президентові України

Бліхар В.С., д. філос. н., проф.

У сенсі релігійної толерантності Україна є унікальною країною попри конфлікти, спричинені майновими суперечками (головно йдеться про конфлікти за церковне майно, яке було конфісковано радянською владою у греко-католицької церкви), на території України утвердилися відносно толерантні настрої у суспільно-релігійному вимірі. Нині, на території України, ми можемо спостерігати декілька центрів сили в релігійному вимірі суспільного буття, які комунікують та конкурують між собою. А оскільки історична ситуація складається так, що жодна із цих релігійних структур не домінує настільки, щоб вважати всі інші другорядними, то факт, що всі вони можуть повноцінно існувати в культурно-релігійному та політико-інформаційному просторі, є важливою передумовою їхнього відносно мирного співіснування і навіть спільної активності в реалізації багатьох суспільно корисних вчинків. Наукова проблема, успішно розв`язана О.М. Шепетяком у своїй теоретико-практичній роботі, уможливить імплементацію міжнародного досвіду державно-церковних відносин, зокрема міжконфесійних, у громадянське суспільство України та становлення її як держави соціально-демократичної орієнтації... Відтак, хочу констатувати, що наукова робота О.М. Шепетяка, беручи до уваги її актуальність і праксеологічну значущість, заслуговує на Премію Президента України для молодих вчених.

В`ячеслав Степанович Бліхар, доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії та політології Львівського державного університету внутрішніх справ.

Алескандрова О.С., д.філос.н., проф.

Дослідження Шепетяка О.М. відзначається високою науковою та практичною цінністю. Воно розкриває приклад країн Центральної Європи у вирішенні релігійно-соціальних проблем, які сьогодні переживає Україна, зокрема поліконфесійність та непрості міжконфесійні відносини. Особливо в умовах важкої політичної кризи, яку переживає Україна, консолідація сил релігійних організацій особливо важлива. Схожі процеси пережили німецькомовні країни Центральної Європи, а їхній досвіт може бути корисний для українських реалій. Тому роботи, які розкривають зарубіжний досвід у сфері соціального примирення, надзвичайно потрібні сучасній вітчизняній науці. Робота Шепетяка О.М., зважаючи на її високу наукову та практичну цінність для українського соціуму, заслуговує на Премію Президента України для молодих учених.

Олена Станіславівна Александрова, доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії Київського університету імені Бориса Грінченка

Залишити новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA
Для запобігання від спаму, щоб залишити коментар введіть будь ласка символи,які зображені нижче. Дякуємо за розуміня.