Офіційний веб сайт

Оцінка емісії діоксиду вуглецю із чорноземів у контексті раціонального використання ґрунтових ресурсів

м82

Представлено національним науковим центром "Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського".

Автор: Кучер А.В., к.пед.н.,  Сябрук О.П.

В роботі вирішено проблему встановлення впливу природних та антропогенних чинників на емісію СО2 у чорноземах типових та опідзолених Лівобережного Лісостепу України в сезонній і річній динаміці з метою удосконалення кількісного моніторингу та обліку емісії СО2 від агровиробничої діяльності на землях сільськогосподарського призначення.

Обґрунтовано еколого-економічні засади розвитку низьковуглецевого аграрного землекористування. Встановлено закономірності динаміки емісійного потоку СО2 із чорноземів під впливом їх сільськогосподарського використання  на фоні сезонних коливань гідротермічних умов, обсяги емісійних втрат вуглецю чорноземами типовими й опідзоленими за вегетаційний період. Розроблено прогнозні моделі втрат вуглецю за рахунок дихання. Запропоновано й апробовано науково-методичний підхід до економічної оцінки екологічного ефекту від запобігання емісії вуглекислого газу з ґрунтів за різних рівнів антропогенного навантаження.

Здійснено макроекономічну оцінку потенціалу розвитку низьковуглецевого аграрного землекористування, визначено прогнозні витрати для реалізації цього потенціалу, розроблено пропозиції щодо потенційних джерел фінансування ґрунтоохоронних заходів. Визначено еколого-економічну ефективність агроприйомів регулювання вуглецевого режиму ґрунтів, застосування яких сприятиме раціональному використанню ґрунтових ресурсів.

Реалізація результатів може сприяти удосконаленню методик моніторингу емісії СО2 з ґрунтів і підвищенню ефективності землекористування.

Кількість публікацій: 4 монографії, 26 статей (8 - у зарубіжних виданнях).

Надіслати коментар

Коментарі

Гунько С.П.

Доброго дня.
Я - Гунько Світлана Павлівна, донька Хроленка Павла Володимировича.
Я не маю жодного відношення до науки, тому перепрошую заздалегідь за цей коментар. Його просив написати мій батько.
Коротко про нього. Хроленко Павло Володимирович, 1950 р.н. Доктор біологічних наук (1986 р.), професор (1989 р.). Захищався свого часу в Росії, документи виписані ВАК СРСР. Автор понад 60 наукових праць, підготував 3 кандидатів наук. З 1993 р. і до початку початку проведення АТО проживав у Алчевську, але був вимушений переїхати і наразі мешкає у місті Курськ РФ.

Будучи не байдужим до майбутнього української науки, висловив тут свій коментар. Нехай і негативного змісту, але це його власна наукова думка, на яку він має право як і кожний вчений. За словами батька, йому було щиро цікаво, які нові проблеми вирішують молоді вчені, адже, за його словами "науку роблять аспіранти і докторанти". Також його коментар був на 100 % його особистий, жодних прохань ні від кого він не одержував, бо навіть не має власної електронної скриньки.

Після того, як авторами роботи були опубліковані коментарі, де його називають "фейковою особою", що його особистість автори не взмозі ідентифікувати через те, що гугл напевно не може знайти його праць чи з інших причин, мій батько вже не перший день дуже переживає, має прояви гіпертонічного кризу...

Тож я хочу закликати перше авторів роботи до виваженого і етичного ставлення до інших людей, до здорового сприйняття критики на свою адресу. Бо думки і погляди є у всіх різні, як і їхня наукова чи особиста позиція до певної праці. Також дуже прошу членів Комітету модерувати коментарі задля недопущення образливої полеміки ні в чий бік.

Що ж стосується самої роботи, то нехай рішення приймають фахівці, члени Комітету. Я не знаюся на суті роботи, на здобутих результатах, але вважаю поведінку авторів недостойною поведінки справжніх вчених, тим паче які претендують на Державну Премію.

У разі виникнення питань до мого батька чи особисто до мене прошу звертатися за адресою: sveta.gunko@ukr.net
На все добре. Ще раз перепрошую за полеміку, що не має відношення до суті роботи.

Шульга М.В., д.ю.н., проф., чл.-кор. НАПрН

Переглядаючи роботи молодих учених, висунуті на цьогорічний конкурс, дана позиція привернула увагу значною кількістю коментарів.
Передивившись їх, хотілося б закликати Оргкомітет до модерації і недопущення нефахової полеміки на адреси вчених.
Зокрема, чомусь на всі негативні відгуки надані коментарі в захист авторів, при чому інколи робиться "тиск авторитетом та регаліями"; професора Хроленка П.В. взагалі автори звинувачують у неможливості ідентифікації його особистості та ніби-то нефаховій оцінці роботи тощо, що некоретно і неетично з погляду суті дискусії і принципів цього конкурсу.
Також хотілося б закликати пані Ольгу, яка, як стверджує, має докази випрошування авторами надання коментарів - надіслати таки їх (якщо це ще не зроблено) на адресу Секретаріату Комітету, що має бути відповідним чином враховано при розгляді роботи.

Що ж стосується самої роботи. На сторінці 2 реферату зазначено, що "Результати дослідження щодо економічного обґрунтування ґрунтоохоронних низьковуглецевих технологій виробництва конкурентоспроможної сільгосппродукції, побудови економічного механізму відтворення родючості ґрунтів, організаційно-економічного й фінансового забезпечення раціонального використання ґрунтових ресурсів, прогнозної потреби в інвестиціях, прогнозного обсягу й ефективності виробництва продукції впроваджено Департаментом агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації під час розроблення й реалізації Комплексної програми інвестиційно-інноваційного розвитку АПВ та земельної реформи Харківської області у 2011–2015 роках та на період до 2020 року (довідка від 6.11.2014 № 11-20/02/2458)".
Не відкидаючи факту наявності самої довідки, слід зазначити що вона видана нефахово на неіснуючий взагалі документ. У 2010 р. під егідою ЦНЗ АПВ Харківської області було розроблено проект "Комплексна програма інвестиційно-інноваційного розвитку сільського господарства та земельної реформи Харківської області у 2011-2015 роках та на період до 2020 року" (а не "...розвитку АПВ...", як сказано в рефераті роботи). Як один з членів авторського колективу хочу сказати, що у розробці цього документу (як зазначено на 2-3 сторінках Комплексної програми...) взяли участь М.М. Добкін, В.М. Бабаєв, В.В. Алексійчук, В.В. Грицаєнко, М.Ф. Даниленко, І.О. Зубрич, В.С. Ярошенко, О.Г. Кулик, В.Ф. Ярмак, І.Ю. Тесленко, В.Д. Звєков, М.П. Клепач, А.М. Шаповалов, С.І. Мусієнко, Б.В. Роман, А.Т. Криворучко, В.В. Кириченко, В.П. Петренкова, В.М. Тимчук, М.Г. Цехмейструк, І.П. Пазій, В.А. Лісничий, С.А. Балюк, В.К. Пузік, О.В. Олійник, М.А. Бобро, С.І. Попов, Д.І. Мазоренко, В.Я. Амбросов, Г.Є. Мазнєв, В.А. Войтов, Є.В. Руденко, В.А. Марченко, О.В. Терещенко, Б.Т. Стегній, О.Т. Куцан, Г.О. Головко, Ю.П. Балим, М.В. Шульга та науковці і спеціалісти регіону Єгоров Д.К., Макляк К.М., Рябуха С.С., Чернобай Л.М., Васько Н.І., Щипак Г.В., Звягін А.Ф., Безуглий І.М., Голік О.В., Горбачова С.М., Леонов О.Ю., Десенко В.Г., Гладун Г.Б., Саранча В.І., Гребенюк І.В., Сало С.С.
Як видно з повного переліку авторів, ні Кучера А.В., ні Сябрук О.П. серед розробників і залучених фахівців немає. Крім того, розділ по охороні та підвищенні родючості грунтів (стор. 10-12 Програми) не містить жодного слова про емісію вуглецю, чи "обґрунтування ґрунтоохоронних низьковуглецевих технологій виробництва конкурентоспроможної сільгосппродукції" або "побудови економічного механізму відтворення родючості ґрунтів" тощо, про що йдеться у довідці впровадження авторів.
Крім цього, власне сама Комплексна програма... не була прийнята Обласною Радою. Офіційні документи свідчать, що 14.10.2011 р. робочою підгрупою розвитку сільського господарства та земельної реформи було прийнято рішення про доопрацювання програми, але на сесію Обласної Ради вона винесена так і не була, а тому не є чинним документом обласного значення, а отже і впровадження як такого бути не може.
Також доцільно перевірити і наявність оприлюднених праць авторів 2010-2011 рр., коли відбувалася розробка Комплексної програми... на предмет наявності в них відповідних досліджень, які могли б бути теоретично проваджені чи використані у процесі підготовки документу фахівцями.

З юридичного погляду, викликає сумнів і впровадження результатів у ФГ «Ваткін» Харківського району (довідка від 4.02.2015 № 14) і ПСП «Барвінок» Краснокутського району (довідка від 19.02.2015 № 17) Харківської області, оскільки впровадження "пропозицій щодо еколого-економічного обґрунтування агротехнологій за критерієм зменшення сукупних викидів парникових газів під час обробітку ґрунту" є конкретним заходом, який має економічний ефект, а тому підтверджується відповідним Актом, а не довідкою. Хоча, це може бути і просте недбальство.

Відносно висновку про надання чи не надання премії авторам цієї роботи, то я схиляюся до не надання з погляду на викладені у рефераті та коментарях факти. Але остаточне рішення мають приймати фахівці Державного комітету після ретельного вивчення і верифікації усіх документів та фактів, які містяться у відгуках на роботу.

Автори роботи

Шановний авторе відгуку, на жаль, ми не можемо звернутись до Вас за ім’ям та по батькові, оскільки наразі ДОСТОВІРНО ВСТАНОВЛЕНО, ЩО ВИ НЕ Є д. ю. н., проф., чл.-кор. НАПрН Шульгою М. В. (офіційне спростування Михайла Васильовича із цього приводу вже направлено на адресу Секретаріату Комітету). Тож поміркуйте над своїм «етичним» вчинком, особливо в контексті концепції педагогіки добра, перш, ніж повчати етиці інших. Не дивлячись на це, ми щиро вдячні за таку увагу до нашої роботи! Прикро, що майже всі питання та коментарі, які Ви наводите у відгуці, носять не наукомісткий, а скоріш особистісний, формально-бюрократичний характер. Не маючи бажання переходити до «нефахової полеміки», все-таки зазначимо, що коментар щодо «тиску авторитетами» вважаємо не припустимим і казуїстичним; щодо «фейкових» осіб типу «Хроленко П. В.», «Ольга» і т.п., яких Ви згадуєте, то вже стає абсолютно очевидним, що йдеться про одну й ту саму особу, яка під різними вигаданими іменами залишає однотипні негативні коментарі, тож складається враження, що Ви захищаєте й закликаєте до певних дій самі себе; а сумнівні, з Вашого погляду, довідки про впровадження результатів досліджень є дійсними та документально підтвердженими (зокрема, щодо «Комплексної програми…», то в рамках її підготовки було передано до застосування лише фрагмент авторських напрацювань, а саме щодо прогнозної потреби в інвестиціях, прогнозного обсягу й ефективності виробництва. Результати дослідження щодо економічного обґрунтування ґрунтоохоронних низьковуглецевих технологій виробництва конкурентоспроможної сільгосппродукції, побудови економічного механізму відтворення родючості ґрунтів, організаційно-економічного й фінансового забезпечення раціонального використання ґрунтових ресурсів передано до впровадження Департаменту агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації як самостійну завершену наукову розробку у формі науково-практичних рекомендацій. Щодо співавторства й чинності зазначеної програми, то, по-перше, застосування результатів дослідження під час розробки програмних документів не вимагає обов’язкового співавторства, оскільки воно як варіант і може бути засвідчене довідкою; по-друге, Центр наукового забезпечення АПВ Харківської області вважає вказану програму чинною, оскільки її погоджено й схвалено Департаментом АПР Харківської облдержадміністрації, зональним Лівобережно-Лісостеповим науково-інноваційним центром НААН, усіма НДІ та ВНЗ аграрного профілю регіону й протягом останніх п’яти років забезпечується її науковий супровід. Офіційні документи свідчать, що під час проведення 23 квітня 2014 р. першим заступником голови Харківської облдержадміністрації Ігорем Райніним наради з питань поновлення «Комплексної програми …» зазначено, що «З часу прийняття Програми відбулися значні зміни в економічних, ринкових і цінових взаєминах між виробниками та переробниками сільгосппродукції…». Стосовно довідки чи акта, то з юридичного погляду тут ніяких сумнівів не може бути з огляду хоча б на те, що в чинному нормативно-правовому полі чітких вимог щодо їх застосування та змістового наповнення, як і стандартизованих форм, не встановлено, тому незалежно від заходу може використовуватися як довідка, так й акт, при цьому не виключається можливість зазначення про ефективність у довідці. Більше того, в цьому випадку чинною «Інструкцією про порядок висунення, оформлення та представлення робіт на здобуття щорічних премій Президента України для молодих вчених» як один із документів якраз рекомендовано «довідку про економічну ефективність, одержану від впровадження роботи у виробництво», а не акт). При всій повазі до автора відгуку, якщо ці питання є для Вас принциповими, то ми із задоволенням надамо відповіді за всіма подібними моментами Вам особисто.
Наостанок зазначимо про некоректність поведінки автора (або авторів) відгуку, який без докорів сумління користуються ім’ям поважної відомої людини, тим самим представляючи її в негативному світлі та плямуючи репутацію вченого. Бажаємо Вам успіхів, сміливості у виявленні власної думки та спрямування натхнення до більш прийнятного й творчого русла.

Сергій Козар, Анатолій Москаленко

Безперечно, представлена робота «Оцінка емісії діоксиду вуглецю із чорноземів у контексті раціонального використання ґрунтових ресурсів» є цікавою, її актуальність не викликає сумніву, оскільки емісія СО2, з одного боку, є чинником підсилення парникового ефекту, а з іншого – одним із показників інтенсивності мінералізації гумусу в ґрунтах агроценозів.
Можна сперечатися щодо коректності окремих термінів, якими користуються автори (наприклад, «низьковуглецеве сільськогосподарське землекористування» тощо), проте слід відмітити і їхні беззаперечні здобутки. Так, у ході досліджень визначено еколого-економічну ефективність агроприйомів регулювання вуглецевого режиму ґрунтів, застосування яких сприятиме раціональному використанню ґрунтових ресурсів. Запропоновано стратегічні пріоритети розвитку землекористування: призупинення зменшення вмісту гумусу й досягнення його бездефіцитного балансу шляхом застосування традиційних і нетрадиційних органічних добрив (агрохімічний напрям); зниження антропогенного навантаження на ґрунтовий покрив шляхом застосування ґрунтоохоронних технологій, зокрема, no-till (технологічний напрям); оптимізація структури використання земельних угідь шляхом вилучення з обробітку малопродуктивних і деградованих ґрунтів (організаційний напрям).
Цікавими є економічні розрахунки, які дозволяють не тільки оцінити запропоновані агроприйоми, а і показати їх значущість на загальнодержавному рівні.
Вважаємо, що робота Кучер А.В., Сябрук О.П. заслуговує високої оцінки – присудження премії Президента України для молодих вчених, а запропонований еколого-економічний підхід повинен бути обов’язковим при вирішенні стратегічних питань розвитку сільськогосподарського виробництва.
Козар С.Ф., кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, заступник директора з наукової роботи Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН; Москаленко А.М., кандидат економічних наук, доцент, заступник директора з наукової та інноваційної діяльності Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН.

Лопушняк В. І., д.с.-г.н, професор, м. Львів

Баланс вуглецю в агроекосистемах є ключовою ланкою в оцінці екологічного стану ґрунтового покриву та напрямів біологічних процесів, які відбуваються в ґрунті. Проте в сучасній науковій літературі питання емісії СО2 в ґрунтових системах відображено недостатньо, а існуючі наукові дані несуть суперечливий характер.
З огляду на це, робота, представлена до присудження Державної премії, відзначається комплексним підходом до вирішення наукової проблеми, носить новаторський характер. Розроблена математична модель прогнозування обсягів емісії СО2 з чорноземних ґрунтів за різних флуктуацій погодно-кліматичних умов теплого періоду може з успіхом використовуватися в системі моніторингу екологічного стану ґрунтового покриву.
Вважаю, що виконані дослідження відзначаються новизною, актуальністю і заслуговують на схвальну оцінку.

Хроленко П.В., д.б.н., професор

Емісія вуглецю з грунту протягом останніх років значно пупуляризувалася у наукових колах, особливо на тлі спроб дослідити парникові ефекти і перекласти частину відповідальності за викиди газів на сільське господарство. У той же час, грунтові комплекси являють собою доволі складні біологічні системи, до функцій життєдіяльності яких належить дихання (аерація). Відомо, що практично всі обмінні біологічні процеси супроводжуються окисно-відновними реакціями, де в результаті розпаду огранічних сполук вивільняється енергія, вода та вуглекислий газ (а також інші продукти розпаду залежно від його виду). Зважаючи на це, емісія вуглецю в грунтах носить суто біологічний природний характер, а її інтенсивність обумовлюється інтенсивністю протікання грунтових реакцій. На них мають вплив як природні, так і антропогенні чинники. Очевидно, що в умовах господарської діяльності грунтові процеси інтенсифікуються, збільшення маси органічних решток та добрив у рази збільшує обмінні процеси, а тому і викиди діоксиду вуглецю як продукту розпаду. Чи можна регулювати процеси емісії вуглецю? І так і ні. Так - шляхом консервації земель, переведення їх у перелоги і згодом у цілину, але пам"ятаючи про природні процеси і зміни клімату. Ні - оскільки консервація земельних масивів у таких масштабах неможлива і економічно недоцільна; зменшення кількості внесення добрив (особливо органічних) спричинить деградацію і дегуміфікацію грунтів; зміна систем землеробства на мінімальний обробіток грунту чи нульовий - підвищить кількість пожнивних решток і як наслідок - зростання обмінних реакцій в процесі їх гниття і викидів вуглецю...
Виходячи з цього, ця робота напевно є дочасною через популізм теми дослідження, проте не дуже актуальною через відсутність наукового значення результатів.
Реферат роботи вкрай протирічливий. Так, гаслом роботи є оцінка рівня емесії СО2, натомість мова йде про більше баланс гумусу, оцінку балансу діоксиду вуглецю в грунті. На сторінці 6 реферату йдеться про дефіцитний баланс вуглецю як негативне явище. Але далі робиться вірний висновок про те, що негативний баланс, хоч і зменшує викиди газу в повітря, проте спричинений зменшенням органічних решток і призводить до дегуміфікації грунту. Розділ щодо впливу погодно-кліматичних флуктуацій не містить даних про період дослідження як найбільш важливе мірило достовірності таких даних. Економічна оцінка проведених заходів здійснена без урахування інфляційних чинників, спрямована на зростання рівня гумусу в грунті без означення строків і умов його утворення (на 1% гумусу треба 15-20 років, а не 5-10) тощо.
Зважаючи на викладене вище вважаю, що робота є певним началом наукових пошуків, проте наразі не заслуговує разом із авторами на присудження Державної премії.

P.S. Прочитавши коментарі на сторінці й правда спадає на думку їх написання на замовлення в переважній більшості. Відверто не знючи приміром хто такий пан Ульянченко О.В. з регаліями члена-кореспондента НААН, використав пошук у гуглі й натрапив на сайт ХНАУ імені В.В. Докучаєва, де сказано чітко, що він є завідувачем кафедри "маркетингу, підприємництва і організації виробництва", а не "виробничого менеджменту та агробізнесу" як написано в коментарі. Як воно так, що завідувач кафедри не знає назви своєї кафедри, чи ім"ям поважної людини хтось прикрився тут - залишається лише здогадуватися, проте Бог усім є суддею.
А тут є робота, є вельмишановний Комітет і відповідні фахівці, які мають оцінити якість роботи та її значення і відповідність конкурсним вимогам. Така є моя думка. Хай усім щастить.

Автори роботи

Передусім висловлюємо подяку Хроленку П.В. за детальний відгук, водночас вважаємо доречним відповісти на деякі питання та дискусійні моменти, на яких наголошено у відгуці.
1. Погоджуємось із тим, що регулювання процесів протікання емісійних потоків вуглекислого газу з ґрунту є досить складним питанням, але не таким, що не має шляхів його вирішення, тому одне з ключових завдань нашої роботи полягало саме в дослідженні антропогенних (якими можна управляти) та природних чинників (до яких варто адаптуватися), оцінці ступеня їх впливу на динаміку емісії СО2 із чорноземів як фактора регулювання вуглецевого балансу в агроекосистемах для збалансованого використання ґрунтових ресурсів. Дослідження каузальності вуглецевого циклу є однією з передумов створення науково обґрунтованого сталого управління ґрунтами (Sustainable Soil Management), що є одним із пріоритетних напрямів діяльності Глобального ґрунтового партнерства. Крім усього іншого, про виняткову актуальність, значущість і важливість порушеної проблеми свідчить оголошення Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 2015 року Міжнародним роком ґрунтів, у рамках якого перші особи світу неодноразово підкреслювали важливість ролі здорових ґрунтів для досягнення цілей у сфері продовольчої безпеки та харчування, боротьби зі зміною клімату та забезпечення сталого розвитку в цілому. У доповіді Продовольчої і сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй (FAO) наголошено, що стан ґрунтів у світі різко погіршується, в т.ч. унаслідок їх ерозії та втрати органічного вуглецю. З іншого боку, головною метою світового кліматичного саміту, що відбувся наприкінці минулого року у Франції, було підписання міжнародної угоди щодо утримання збільшення середньої температури на планеті на рівні нижче 2°C (угода стосується всіх країн і замінить Кіотський протокол після 2020 р.). Одним з ключових положень цієї угоди є зобов’язання щодо скорочення викидів CO2 (перед початком Конференції понад 180 країн зобов’язалися скоротити або обмежити ці викиди). Тому, якщо для всього світу досліджувана проблема архіважлива, надактуальна й має виключно важливе науково-практичне значення, то говорити про те, що «робота є дочасною через популізм теми дослідження, проте не дуже актуальною через відсутність наукового значення результатів», м’яко кажучи, не коректно. Більше того, здобуті нами результати дослідження мають не тільки наукове (теоретичне) значення, оскільки фактично започатковано нові для України напрями наукових досліджень (що, по-суті, констатували й Ви), які є певним внеском у розвиток аграрної науки, а й практичну цінність, про що, зокрема, свідчить упровадження їх на різних рівнях управління: макрорівень – Мінагрополітики; мезорівень – Департамент агропромислового розвитку; мікрорівень – аграрні підприємства; заклади вищої освіти – університети.
2. Одним із найбільш значущих для науки та практики результатів нашого дослідження є удосконалення методик моніторингу емісії СО2 з ґрунтів на землях с.-г. призначення, поступового переходу кадастрової оцінки викидів парникових газів на кількісно-моніторингову основу та прогнозування впливу нових агротехнологій на вуглецевий баланс у ґрунті. Результати дослідження щодо раціонального використання ґрунтових ресурсів, економічного забезпечення збереження й відтворення родючості ґрунтів було враховано й використано під час розроблення низки національних (державних) стратегій, концепцій, програм, про що детально зазначено в рефераті. Усе це, на наше глибоке переконання, спростовує твердження про «дочасність», «неактуальність», «популізм», «відсутність значення результатів». У цьому контексті наведемо ще лише два такі квітневі факти: в Україні Мінприроди спільно з Глобальним екологічним фондом (GEF) та Екологічною програмою ООН (UNEP) розпочато реалізацію міжнародного проекту, пов’язаного зі збереженням, посиленням та управлінням запасами вуглецю й біорізноманіттям з метою сприяння сталому розвитку у Чорнобильській зоні відчуження; Україна приєдналася до програми фінансування технологій для боротьби з кліматичними змінами FINTECC, основною метою якої є впровадження технологій у сфері пом’якшення кліматичних змін й адаптації до них. Це може бути в т. ч. запровадження «стійкого» сільського господарства, зокрема - технологій, спрямованих на зниження емісії СО2 та депонування вуглецю ґрунтом.
3. Відповідаючи на положення про те, що «... консервація земельних масивів у таких масштабах (яких? – авт.) неможлива і економічно недоцільна; зменшення кількості внесення добрив (особливо органічних) спричинить деградацію і дегуміфікацію ґрунтів; зміна систем землеробства на мінімальний обробіток ґрунту чи нульовий ... - підвищить викиди вуглецю...», зазначимо, що ми не пропонуємо консервувати землі чи критично зменшувати використання органічних добрив (навпаки наголошуємо на необхідності «призупинення зменшення вмісту гумусу й досягнення його бездефіцитного балансу шляхом застосування традиційних і нетрадиційних органічних добрив»!!!), а тільки рекомендуємо, спираючись на власні дослідження та роботи сучасних зарубіжних науковців, регулювати землекористування в напрямі посилення секвеструвальної здатності ґрунтів. Так, оптимізувати структуру використання земельних угідь запропоновано шляхом вилучення з обробітку малопродуктивних і деградованих ґрунтів для дальшого використання їх під пасовища та заліснення, що, згідно з нашими дослідженнями, дозволить не лише забезпечити екологічну рівновагу в агроландшафтах, а й одержати значний еколого-економічний ефект у масштабах країни (до речі, цей фрагмент дослідження було презентовано на конференції в Польщі, що викликало інтерес). Можна дискутувати щодо застосування мінімального та нульового обробітку ґрунту, проте, як переконливо свідчать дослідження видатного вченого академіка НААН В. В. Медведєва, застосування вказаних видів обробітку має значні перспективи в Україні завдяки їхнім економічним, екологічним (у т. ч. щодо зменшення викидів СО2 та секвестрації вуглецю в ґрунті) і соціальним перевагам (В. В. Медведєв, 2010, 2012, 2015). Напевно, із такої позицією варто погодитися.
4. Реферат роботи зовсім не «протирічливий», оскільки, наприклад, поняття «оцінка емісії СО2 з ґрунту» й «оцінка емісії діоксиду вуглецю з ґрунту» є тотожними!!! Фразу «оцінка балансу діоксиду вуглецю» ми взагалі не використовували, а «баланс гумусу» тісно пов’язаний із зазначеними вище поняттями, оскільки секвестрований у ґрунті вуглець поступово перетворюється на гумус, тому тут немає ніякого протиріччя. Щодо балансових розрахунків, то на ст. 6 реферату чітко зазначено авторську позицію, що: «Оскільки балансовий метод не враховує багато факторів, що впливають на процеси мінералізації й гуміфікації, його застосування без прямих вимірювань може привести до хибних висновків. Для уникнення цього оцінку емісійних втрат вуглецю за впровадження агротехнологій чи їх окремих складників слід проводити шляхом періодичних спостережень за виділенням СО2 з поверхні ґрунту й узагальнення їх результатів у річному циклі». Тобто, знову-таки, ніякої суперечності немає, більше того, застосування одного методу не тільки не виключає можливості використання іншого, а й навіть може доповнювати один одного (залежно від поставлених цілей й етапу оцінювання), а якщо до цього додати ще й вимірювання вмісту гумусу лабораторними та дистанційними методами, то це лише розширює можливості для дослідження й аналізу. Якщо ж ідеться про істотне зменшення вмісту органічної речовини в ґрунті, то, звісна річ, це негативне явище, оскільки, наприклад, за словами М. Д. Руденка, «гумусний шар планети – це найвартісніше, чим володіє людство».
5. Дані про період експериментального дослідження та погодно-кліматичні умови у повному обсязі містяться в роботі, вони не потрапили до реферату через обмеження його обсягу. Результати експериментальної роботи базуються на спостереженнях в умовах довгострокових стаціонарних польових дослідів протягом 2010–2012 рр. Розділ «Моделювання емісії СО2 із чорнозему за різних можливих погодно-кліматичних флуктуацій» містить результати математичного моделювання, що ґрунтується на експериментальних даних, здобутих протягом 2010–2012 рр. До речі, здобуті в результаті дальших досліджень порушеної проблеми протягом 2013–2016 рр. експериментальні дані підтверджують виявлені раніше тенденції, що додатково ще раз доводить достовірність одержаних даних.
6. Для нівелювання та/або врахування впливу макрочинників (передусім інфляції та девальвації) на вартісні показники розрахунки виконано у «твердій валюті» – доларах США, як це здійснюють у сучасній світовій науці та практиці. До речі, подібний методичний підхід у своїх дослідженнях також застосовують провідні вітчизняні вчені під час грошової оцінки с.-г. земель (Д. С. Добряк, А. Г. Мартин, В. М. Вітвіцька, 2009; А. М. Дворецький, 2011; М. М. Медведєв, 2006, 2015 та ін.), що додатково підтверджує правильність наших вихідних методологічних позицій, особливо в контексті того, що запропонований нами науково-методичний підхід до кількісної економічної (грошової) оцінки екологічного ефекту від запобігання емісії вуглекислого газу з ґрунтів земель сільськогосподарського призначення за різних рівнів антропогенного навантаження ґрунтується на засадах теорії природного капіталу й методології базової (фундаментальної) грошової оцінки орних ґрунтів. Варто також зазначити, що останнім часом учені висловлюють думку про нелогічність і недоцільність індексації грошової оцінки земель на індекс інфляції (індекс споживчих цін на товари й послуги). Для прикладу, академік НААН Л. Я. Новаковський зазначає: «А який же стосунок індекс інфляції має до рівня оцінки земель? … Запроваджений принцип: що вищий рівень інфляції в країні, то вища оцінка землі – позбавлений будь-якої логіки і потребує негайного перегляду» (Л. Я. Новаковський, 2015).
7. Щодо фрази «… спрямована на зростання рівня гумусу в ґрунті без означення строків і умов його утворення (на 1% гумусу треба 15-20 років, а не 5-10)», то зазначимо, що вона є не зовсім коректною, оскільки в роботі ми одним зі стратегічних пріоритетів розвитку низьковуглецевого аграрного землекористування визначили «призупинення зменшення вмісту гумусу й досягнення його бездефіцитного балансу шляхом застосування традиційних і нетрадиційних органічних добрив», тобто в цьому дослідженні не ставиться за мету збільшити на 1 % уміст гумусу, та й зробити це наразі навряд чи можливо з огляду хоча б на витратність зазначеного процесу й реальний стан галузі тваринництва як основного постачальника органічної речовини. Більш коректно в середньостроковій перспективі ставити завдання щодо оптимізації вмісту органічної речовини в ґрунті, зокрема через реалізацію таких умов: трансформація сівозмін у напрямі збільшення частки культур суцільної сівби та багаторічних трав; використання як органічних добрив післяжнивних решток і соломи зернових культур; застосування торфу, сапропелю, сидератів, ставкового мулу й інших вуглецевмісних матеріалів; поліпшення умов гуміфікації рослинних залишків і добрив шляхом оптимізації обробітку ґрунту, регулювання глибини загортання.
8. Не бажаючи зачіпати персоналії, все ж таки, заради справедливості зазначимо, що коли О. В. Ульянченко писав відгук, то кафедра мала назву виробничого менеджменту та агробізнесу, а вже значно пізніше після того її було перейменовано в кафедру маркетингу, підприємництва і організації виробництва. У тому, що завідувач знає, як називається його кафедра і з якого числа, можна не сумніватися, а от звідки про це знали Ви, тоді, коли ще фарба не встигла висохнути на надрукованому й підписаному наказі про перейменування кафедри – питання риторичне. Тим більше, що на сторінці завідувача кафедри, до якої приводить пошук через Google, до теперішнього часу написано «завідувач кафедри виробничого менеджменту та агробізнесу».

P.S. Зважаючи на виявлений інтерес і детальний аналіз роботи, напевно, Ви досліджуєте ці питання, тому нам дуже цікаво ознайомитися з Вашими публікаціями із цього приводу, оскільки саме в науковій дискусії породжується істина, проте, на жаль, жодна пошукова система не дозволяє знайти жодної Вашої наукової роботи. Тож будемо вдячні за можливість вивчити Вашу наукову позицію з приводу досліджуваної проблеми з тим, щоб продуктивніше працювати на благо й сталий розвиток нашої держави!

Удачі й усіх благ!

Господаренко Г., д. с.-г. н.. м. Умань

Моніторинг емісії вуглекислого газу особливе значення має для грунтів чорноземного типу, які за своєю прииродою містять значну кількість органічного вуглецю. Його вилучення та відтворення істотно впливають на їх родючість. Тому проведені дослідження є оригінальними і досить актуальними. Вони сприятимуть покращенню ефективності землекористування і охороні навколишнього природного середовища.

Ходаківська О.В., к.е.н.

Нині як для науки, так і практики вкрай актуальними є питання щодо раціонального й екологобезпечного використання земельних ресурсів, їх охорони. Комплексний підхід до вирішення проблеми збереження й відтворення родючості ґрунтів вимагає необхідного рівня знань, у тому числі й з питань оцінки емісії діоксиду вуглецю із чорноземів, що зумовлює актуальність такого роду досліджень. Представлена на здобуття премії робота молодих вчених А.В. Кучера та О.П. Сябрук викликає значний науковий і практичний інтерес, може стати потужним імпульсом для поглиблених розвідок у цьому напрямі для інших молодих науковців України. Зміст реферату вказує на те, що представлена робота має логічну будову, вдало структурована, окремі її елементи характеризуються науковою новизною. З огляду на це вважаю, що автори можуть претендувати на присудження премії Президента України для молодих вчених.

Завідувач відділу земельних відносин ННЦ «ІАЕ», к.е.н. О.Ходаківська e-mail: olyahod@ukr.net

Вадим Іваніна

Плюралізм думок – це локомотив наукової думки, її прогресу і досягнень. Кожен має право висловитись, адже це погляд зі сторони, це ще один поштовх, який сприяє розвитку наукової думки. Варто завжди дивитись у суть проблеми, менше звертати на титули і регалії. Академік Л.Д. Ландау завдяки такому підходу став лауреатом Нобелевської премії з питань теоретичної фізики. Проблема, за яку взялись здобувачі, є глобальною, сьогодні на слуху, безумовно, вона отримає подальший розвиток і вдосконалення.
Формування сталих засад є стратегію світового аграрного виробництва на найближчі 10-20 років. У цьому аспекті питання емісії вуглецю, а краще балансу вуглецю в агроекосистемах, стануть основою оцінки агротехнологій, формування державної політики в галузі сільськогосподарського виробництва. Те, що у роботі поєднано економічний і агрономічний підходи, це скоріше не недолік, а перевага. Те, що здобувачі взялись за цю проблему – це похвально і тут було б доречніше дати фахову оцінку самої роботи, а не торкатись персоналій. Конструктивізм – це завжди виграшна стратегія.
З огляду реферату, можна сказати, що робота структурована, логічно викладена, тема актуальна. Поглиблену професійну оцінку роботі хай роблять експерти.
Вважаю, що авторський колектив гідний присудження премії Президента України для молодих вчених і заслуговує на подальшу підтримку цього напряму досліджень.
Д.с.-г.н., завідувач відділу агрохімії Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН, м. Київ

Євгенія Гладкіх

Коментуючи та аналізуючи будь-яку наукову роботу перш за все, на мою думку, все ж необхідно звертати увагу на наукову ідею та її практичну значимість для розвитку тієї чи іншої галузі нашої держави, не зупиняючись на упереджених відносинах до особистостей.
На сьогодні і досі гостро стоїть питання щодо забезпечення продовольчої безпеки країни і одним зі шляхів вирішення його є подолання проблеми екологічної стійкості землеробства, що тісно пов’язана зі змінами родючості ґрунтів. Вуглецевий баланс агроекосистем - один з головних індикаторів потенційної родючості ґрунтів. Не дивлячись на це, на сьогодні країна не має ефективного інструментарію обліку емісії вуглецю з ґрунтів та системи управління землекористуванням для зменшення викидів парникових газів. Відсутні стандартизовані методи визначення динаміки запасів органічного вуглецю у ґрунтах України, дуже розрізнені та суперечливі дані балансу вуглецю у ґрунтах за різних умов землекористування. Наукова робота Кучера А.В. та Сябрук О.П. вирішує вищенаведені проблемні питання. Результати роботи базуються на тривалих спостереженнях в умовах різних об’єктів дослідження, з використанням досить складного інструментарію та методів, що доводить достовірність отриманих даних. Міждисциплінарний підхід, що має місце у представленій роботі, дає можливість досліднику-ґрунтознавцю вийти на якісно новий рівень досліджень та реалізувати свої наукові ідеї та розробки шляхом доведення їх безперечної економічної ефективності. Комплексний міждисциплінарний підхід у вирішенні поставлених задач можна вважати однією з особливостей представленої роботи, адже більшість досліджень в Україні за даною тематикою вузькоспрямовані і через це не досягають кінцевого етапу – впровадження.
Вважаю, що авторський колектив представленої роботи заслуговує на присудження Премії Президента України для молодих учених.

Старший науковий співробітник ННЦ "ІГА імнеі О.Н. Соколовського"

Трофименко П.І.

Шановні колеги!
Хочу висловити своє відношення до даної роботи. Актуальність теми досліджень не викликає сумніву, адже йдеться про раціональне використання ґрунтових ресурсів в контексті змін клімату, наслідком яких і є, у першу чергу, негативний антропогенний вплив. Представлена тема безпосередньо пов’язана з раціональним використанням земельного фонду – зі встановленням оптимального складу різних угідь, у тому числі сільськогосподарських. Сьогодні зважене використання ґрунтів в аграрній сфері повинно розглядатися через призму їх приналежності до певних сільськогосподарських угідь. Як відомо, багато науковців економічного спрямування для проведення оптимізації складу сільськогосподарських угідь використовують економіко-математичні методи моделювання, вдаючись при цьому до використання балансу органічної речовини в ґрунтах (гумусу) як до важливого оціночного критерію «раціональності» такого використання. Такі обґрунтування, безумовно, мають відому наукову цінність, проте слід чітко розуміти, що в кінцевому результаті це лише обрахунки, які містять усереднені балансові нормативи надходження-використання органічної речовини у ґрунт та, навпаки, з ґрунту у вигляді врожаю сільськогосподарських культур або у вигляді емісії СО2 до атмосфери. Існує ціла низка методів розрахунку балансу гумусу в ґрунтах, проте всі дають хоча й близькі, проте відмінні результати. При цьому говорити, які з них «більш правильні» також не зовсім вірно. Вийти на певні конкретні величини похибок також проблематично. У даному ж випадку, автори пропонують використання інструментальних методів вимірювання, обліку та економічної оцінки вуглецевих потоків в біосфері, які будуть мати перевагу поряд з традиційними обрахунковими методами.
Зважаючи на сучасні екологічні виклики, адекватна оцінка ґрунтово - земельних ресурсів суб’єктів господарювання на землі має враховувати складові, які містять дані про еколого-регулюючу спроможність ґрунтів щодо зменшення в атмосфері концентрації парникових газів (СО2). Враховуючи вище викладене, а також наукову новизну й практичну цінність дослідження А.В. Кучера та О.П. Сябрук заслуговують присудження премії Президента України для молодих учених.
Трофименко П.І., к. с.-г. наук, завідувач кафедри геодезії та землеустрою Житомирського національного агроекологічного університету

Ульянченко О.В., чл.-кор. НААН, акад. АЕНУ

Шановна пані Ольго! Я абсолютно не згоден з Вами з огляду, хоча б на те, що:
по-перше, проблема емісії вуглекислого газу й раціонального використання ґрунтових ресурсів є актуальною та важливою не тільки для агрономічних наук, а й для екологічної та ресурсної економіки й аграрного сектора загалом, особливо в контексті глобальних змін клімату. Абсолютно очевидно, що робота є міждисциплінарною, а не «суто ґрунтознавчою»: перша її частина охоплює агроґрунтознавство й екологію ґрунтів, друга присвячена еколого-економічним засадам раціонального використання ґрунтових ресурсів на основі розвитку низьковуглецевого аграрного землекористування;
по-друге, порядок розміщення прізвищ аж ніяк не означає, хто є основним автором; творчий внесок кожного з авторів чітко визначено у відповідних документах (якщо коротко: ґрунтознавчий блок – Сябрук О.П., економічний – Кучер А.В.). Для проведення економічного дослідження зовсім не обов’язково мати агрономічну освіту й учене звання;
по-третє, представлена робота охоплює виключно особисті дослідження авторів, що знайшло відображення в їхніх роботах, кількість наукових праць відповідає дійсності. Для прикладу, про головні здобутки Сябрук О.П. можна комплексно дізнатися, ознайомившись з її дисертацією; з основними роботами Кучера А.В. можна ознайомитися в Google-профілі, всі роботи є також у відповідних бібліотеках. До речі, наразі Олеся Петрівна – канд. с.-г. наук, просто на момент подання роботи ще не було затвердження;
по-четверте, абсолютно не коректно суто з галузевого погляду пов’язувати освіту й наукові ступені та вчені звання (чи їх відсутність) із самою роботою (вони не мають прямого відношення ні до змісту, ні до форми подання праці), тим більше, що обидва автори на високому рівні володіють професійною компетентністю у своїх сферах досліджень, що в сукупності дало їм змогу підготувати ґрунтовну міждисциплінарну працю. До речі, у багатьох країнах світу, присвоюючи ступінь PhD (доктор філософії), не вказують галузь науки, тим самим підкреслюючи важливість міждисциплінарних досліджень;
по-п’яте, оприлюднюючи персональні дані авторів без їхньої згоди, Ви порушили Закон України «Про захист персональних даних», хоча свого навіть прізвища не вказали й установу. Підпишіться, будь ласка, реальним повним іменем, бо наразі це «типова радянська анонімка», а ми ж, усе-таки, інтегруємося у світову спільноту;
по-шосте, на сучасному етапі розвитку науки особливої актуальності набуває міждисциплінарна методологія, що виникає на межі різних наук і дає змогу на основі комплексного вивчення предмета дослідження представниками різних наукових дисциплін здобути нові знання. Представлена робота якраз і є полідициплінарною.
Між іншим, не всі навіть нобелівські лауреати з економіки мали базову економічну освіту, хоча це не завадило їм здобути цю премію. Для прикладу, як відомо, Жан Тіроль (Jean Tirole), маючи технічну освіту, здобув докторський ступінь із дискретної математики, а потім – докторський ступінь з економічної теорії; Елвін Рот (Alvin Roth), закінчивши інженерне відділення, мав магістерську ступінь із соціальних наук, одержав Нобелівську премію в галузі економіки у 2012 р.; Ангусу Дітону (Angus Deaton) мистецька освіта не завадила здобути ступінь доктор філософії й стати видатним економістом і лауреатом Нобелівської премії з економіки у 2015 р. (поруч із цим він проводить соціопсихологічні дослідження). Тож не має нічого дивного й нелогічного в тому, що людина має і/або здобуває наукові ступені з різних галузей знань, що відповідає світовому тренду.
Таким чином, автори, безперечно, заслуговують на присудження Премії Президента України для молодих учених.

Ульянченко О.В., д.е.н., професор, чл.-кор. НААН, акад. АЕНУ, завідувач кафедри виробничого менеджменту та агробізнесу ХНАУ ім. В.В. Докучаєва.

Ольга, к.е.н., с.н.с.

Вельмишановний пане Ульянченко!
Ви говорите так, ніби власноруч готували заявку, знаєте скільки в кого є праць і хто що зробив, при цьому не маєте жодного відношення до Інституту грунтознавства.
Відповідаючи на Ваші репліки зазначу:
1. У формі коментаря є поле, де чітко зазначено "Ваше ім'я", тобто висловитися з приводу роботи може будь-хто, хто на цьому розуміється. Регалії тут не потрібні з огляду на те, щоб не відбувалося певних "сутичок" і "давління авторитетом".
2. Для оцінки роботи на даному сайті є реферат роботи, де перелік праць, "відповідні документи" тощо відсутнє. Тож постає питання, як Ви знаєте більше, ніж тут оприлюднено, яка Ваша зацікавленість в цьому, чому Ви коментуєте коментар, а не працю і т.д.
3. Перед тим, як посилатися на Закон України "Про захист персональних даних", прочитайте його. Державна премія присуджується вченим, імена яких відомі і вказані в заявці; іхні праці різного характеру оприлюднюються відповідно до вимог МОН України тощо, а от відомостей фінансового характеру, майнового та іншого приватного тут немає. Тому не говоріть дурниць.
4. Розумію Ваші емоції, але, нажаль, на цьому сайті обговорюються можливості здобуття Державних Премій в галузі науки і техніки, а не присвоєння відповідних наукових ступенів і звань. Тому хто і як їх отримав за кордоном - цікаво, проте до чого це тут - не зрозуміло... Крім того, відповідно до Положення про щорічні премії... "на здобуття премії можуть висуватися наукові праці, опубліковані у закінченій формі не менше ніж за рік до їх висунення", а тому мають бути відомі і доступні праці авторів-номінантів.
5. Безумовно, немає прямої заборони займатися людям різними науковими проблемами. У той же час, якщо дана робота настільки носить економічний характер, є настільки важливою для економічних наук, то вона має знаходитися в розділі 4 "Суспільні і гуманітарні науки", де економісти зможуть її фахово оцінювати. Наразі ж робота за темою є грунтознавчою, можливо і має економічні розрахунки, але в рефераті це чітко не прописано, що і дає право робити відповідні висновки.

Тож закликаю Вас до фахової і неупередженої оцінки роботи, а не розведення полеміки в коментарях.

Ольга, к.е.н., с.н.с.

Безумовно, дослідження проблем емісії діоксиду вуглецю у грунтах є актуальним і важливим для агрономічних наук.
Натомість великий сумнів викликає авторський колектив і їхні здобутки.
Так, основним автором відповідно до заявки є А. В. Кучер. Він закінчив ХНАУ ім. В.В. Докучаєва за спеціальністю "Економіка підприємства", захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук як аспірант КНЕУ. Наразі є докторантом з відривом від виробництва ННЦ "Інститут аграрної економіки", досліджуючи під керівництвом проф. Ульянченка О.В. проблеми конкурентоспроможності аграрних підприємств. При цьому за сумісництвом продовчує працювати в секторі економічних досліджень ННЦ "Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського", є головним редактором журналу "Agricultural and Resource Economics", на сайті якого зазначено, що він є і доцентом ХНТУСГ ім. П. Василенка. Агрономічної освіти, вчених звань не має.
Пошук наукових праць Кучера А.В., які б стосувалися проблем емісії вуглецю в системі Google та НБУВ результатів практично не дав, як і власне праць Сябрука О.П. (який не має наукових ступенів і вчених звань) в зазначеній кількості теж. Ті ж монографічні видання, що вийшли друком в ННЦ "Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського", прямо не належать авторам, а змістовний їх аналіз прямо вказує на економічну складову досліджень Кучера А.В., проте не грунтознавчу.

Також вважаю вкрай неприпустимою поведінку пана Кучера А.В., який розсилає електронною поштою прохання щодо підтримки даних розробок такого змісту:
"Доброго дня, шановний...
Звертаюся до Вас із проханням, за можливості, підтримати нашу роботу (Оцінка емісії діоксиду вуглецю із чорноземів у контексті раціонального використання ґрунтових ресурсів, автори - Кучер А.В., Сябрук О.П.), висунуту на здобуття щорічної премії Президента України для молодих учених у 2016 р., залишивши коментар на сайті (посилання на роботу: (посилання на цей сайт), тут розміщено реферат й анотацію).
Наперед вдячний за підтримку!
З повагою,
Кучер Анатолій Васильович."
Фотокопія такого листа мається, проте до коментаря посилання додати неможливо.

Зважаючи на вищевикладене вважаю, що авторство Кучера А.В. щодо представленої розробки сумнівне, кількість наукових праць за темою дослідження завищена і не відповідає дійсності; поведінка авторів не відповідає Кодексу етики вченого. Загалом же автори як і подана наукова праця НЕ заслуговують на присудження державної премії Президента України!

Бондар В.К., к.с.-г.н., доцент

Підтримую Вас, пані Ольга.
Ваші слова є правдиві хоча б з того боку, що серед коментарів самі економісти, які намагаються оцінити агрогрунтознавчу наукову роботу. Але, певно, їх і просили або ж зовсім коментарі писав хтось із авторів власноруч.
А взагалі це нонсенс для мене - економіст, який захистився з педагогіки, потім іде знову в докторантуру по економіці, працює в Інституті грунтознавства і подає на Премію суто грунтознавчу роботу. Прямо таки майстер на всі руки. Питання лише куди дивилася вчена рада ННЦ, коли рекомендувала його на висунення, але то вже нехай самі розбираються.
Нажаль, така зараз наука стає...

Микола Мірошниченко

Шановна/шановний Бондар В.К.,
не збирався брати участь у обговоренні, оскільки маю відношення до цієї роботи, але все-таки висловлюсь…
Ви праві і неправі у своїх твердженнях. Праві тому, що дійсно українська наука переживає складні часи. Скорочення фінансування, дефіцит кадрів, знецінення статусу вченого, засилля бюрократії та багато інших прикрих речей відбуваються наразі та потребують вирішення. А неправі тому, що головне у цій ситуації – не виплеснути дитя разом з брудною водою і не брати за приклад чиновницьке ставлення: а чи має хтось повноваження на наукові досягнення, право на відкриття, дозвіл на науковий пошук? Генріх Шліман не мав археологічної освіти і не питав дозволів у тогочасних авторитетів, але відкрив Трою. Тож і ми, якщо будемо перейматися ступенями та сертифікатами, кількістю публікацій та чи у правильних вони виданнях, або іншим антуражем, то ув’язнемо у безплідних суперечках і нічого путящого не зробимо для нашої країни.
Проблема, що піднята у роботі цих молодих вчених, проста, але дуже небезпечна – прогресуюча деградація орних ґрунтів через їхню хижацьку експлуатацію. Якщо не змінити цей тренд, то наші діти й онуки ніколи нам не пробачать. Але ніякі наукові розробки ніколи не будуть втілені у життя, якщо не довести їх економічну доцільність. Це повною мірою стосується емісії/секвестрації вуглецю у ґрунті. Здобувачі пропонують шлях, як це зробити. Вважаю, що саме це слід обговорювати, тому що Україна має великі преференції завдяки своїм ресурсам чорноземів. Майже одночасно із завершенням цієї роботи, Міністр сільського господарства Франції Стефан де Фолль висунув міжнародну ініціативу «4 per 1000», доводячи, що якщо досягти збільшення вмісту органічного вуглецю у ґрунтах лише на 0,4%, то проблему парникових газів буде знівельовано, а сільське господарство поверне вкладені кошти за рахунок врожайності.
Я шкодую, що не мав часу допомогти молодим вченим представити цю роботу ще більш переконливо, але вважаю дуже щасливою долею те, що вони змогли об’єднати свої економічні та ґрунтознавчі знання й розробки, щоб донести до нас своє рішення цієї проблеми. Певен, що саме таким зусиллям ми зможемо її вирішити.
Вдячний організаторам обговорення за можливість висловити свої думки.

З повагою,
Микола Мірошниченко

Шиян Д.В.

Сталий розвиток сільського господарства передбачає поєднання трьох складових: економіки, соціального розвитку та екології . В представленій роботі автори зробили наголос саме на екологічній складовій, а саме емісії CO2 з ґрунту під впливом різних чинників. Дана проблема стоїть серед глобальних, відтак будь-які з можливих шляхів її вирішень можуть викликати зацікавленість у широкої наукової спільноти. В сільському господарстві, це зокрема, стосується рівня економічної ефективності виробництва. Підприємства, з одного боку повинні забезпечити належний рівень використання сільськогосподарських земель, а з іншого –зменшити викиди CO2. Саме вирішенню цієї непростої дилеми і сприяє запропонована робота, що характеризує її як актуальну та проблемну. Вважаю, що представлена наукова праця за своєю актуальністю, науковою новизною, фундаментальністю й практичною цінністю заслуговує на присудження премії Президента України для молодих вчених.
д.е.н., професор, завідувач кафедри економіки підприємства та менеджменту Харківського національного економічного університету ім. Семена Кузнеця

Єкель Ганна

Сільське господарство є однією з провідних галузей економіки, що визначає продовольчу безпеку країни, забезпечуючи населення продовольством, промисловість – сировиною, а також задовольняє зростаючі проблеми зовнішніх ринків. Стабільний розвиток сільськогосподарського виробництва безпосередньо пов'язаний зі станом родючості ґрунту. Тому, оцінка емісії діоксиду вуглецю із чорноземів у контексті раціонального використання ґрунтових ресурсів є досить актуальною.Як підкреслюють автори, однозначної відповіді наразі немає, адже термін впровадження біологізованих систем землеробства є поки ще недостатнім для достовірних обґрунтованих висновків.
Приємно вражає кількість публікацій авторів представлених за темою дослідження. Загалом, враховуючи як значущість питань раціонального використання ґрунтових ресурсів, так і широке обговорення проблем емісії діоксиду вуглецю у світі, вважаю, що авторський колектив гідний присудження премії Президента України для молодих вчених.

Павленко С.І.

Аграрний сектор економіки України характеризується значним ресурсним потенціалом, проте незбалансована надмірна експлуатація земельних ресурсів призводить до втрати цього потенціалу, негативно впливає на стан агроландшафтів, зумовлює втрату гумусу й родючості, що призводить до скорочення запасів вуглецю в резервуарах ґрунтів. За умови подовження участі України в міжнародних домовленостях з питань зміни клімату та враховуючи пов’язану із цим потребу в низьковуглецевому розвитку України, необхідним є здійснення оцінки емісії СО2 із чорноземів у контексті раціонального використання ґрунтових ресурсів України, чому й присвячено роботу А.В. Кучера й О.П. Сябрук. Вважаю, що представлена наукова праця за своєю актуальністю, науковою новизною, фундаментальністю й практичною цінністю заслуговує на присудження премії Президента України для молодих вчених.

Старший науковий співробітник Національного університету біоресурсів і природокористування (НУБІП) м. Київ, кандидат технічних наук, доцент.

Вініченко І.І.

Актуальність і науково-практична значущість проблеми розвитку низьковуглецевого сільськогосподарського землекористування зумовлюється необхідністю скорочення викидів парникових газів і забезпечення раціонального використання земель, що передбачає зокрема відтворення родючості ґрунтів. Дослідження в цьому напрямі набувають особливої значущості у зв’язку з глобальними змінами клімату. Кількісна еколого-економічна оцінка впливу антропогенних чинників, зокрема таких, як способи обробітку ґрунту, системи удобрення, системи землеробства тощо дає змогу прогнозувати й регулювати інтенсивність емісії CO2 з ґрунту. Разом із цим у вітчизняній агроекономічній науці фактично відсутні публікації, присвячені дослідженню еколого-економічних аспектів розвитку низьковуглецевого сільськогосподарського землекористування, що свідчить про наукову новизну й практичну цінність дослідження А.В. Кучера та О.П. Сябрук, тому автори заслуговують присудження премії Президента України для молодих учених.

д.е.н., професор, завідувач кафедри економічної теорії та економіки сільського господарства Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету

Бабицька О.О., к.е.н., м. Біла Церква

Поряд з нагальними економічними та соціальними питаннями проблеми екологічної безпеки займають провідне місце. Іншими словами, поняття "безпека" навіть у піраміді А. Маслоу посідає один з перших щаблів. Безумовно, вплив антропогенних чинників на найцінніший фактор виробництва - землю - є досить актуальним в умовах сьогодення. На фоні глобальних змін клімату цієї проблеми торкнулися А.В.Кучер та О.П. Сябрук, які визначили й оцінили природні та антропогенні фактори впливу на динаміку емісії СО2 із чорноземів, провели економіко-екологічну оцінку прямих вуглецевих втрат з ґрунтів й обґрунтували еколого-економічні засади розвитку низьковуглецевого сільськогосподарського землекористування. Наукові підходи, що викладені в роботі, сприятимуть удосконаленню методик моніторингу емісії СО2 з ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення. Зважаючи на вищевикладене, є підстави вважати, що робота А.В.Кучера та О.П. Сябрука на тему «Оцінка емісії окису вуглецю із чорноземів у контексті раціонального використання ґрунтових ресурсів» має високе практичне значення, сприятиме ефективному використанню, охороні та збереженню земель, а колектив авторів заслуговує на присудження премії Президента України для молодих вчених.

Ніценко Віталій

Проблема викидів вуглекислого газу в атмосферне повітря, в першу чергу, породжена промислово розвинутими країнами (Китай, США, Євросоюз і Індія), на які приходиться 58% від глобальної емісії. Не остання роль у забрудненні належить і сільському господарству. Вирубка лісів, інтенсифікація та недотримання технологічних особливостей вирощування сільськогосподарських культур призводить до зростання емісії вуглекислого газу з верхнього шару чорноземів.
У зв’язку з цим підняття даної проблематики можливо рахувати однією із найбільш актуальних у сучасній сільськогосподарській науці, на вирішення якої повинні концентрувати свою увагу сільськогосподарські підприємства.
В цілому, науково-методична та практична цінність дослідження є безсумнівною, а її автори – А.В. Кучер і О.П. Сябрук заслуговують на присудження премії Президента України для молодих вчених
---
д.е.н., доцент, професор кафедри бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту Одеського національного університету імені І.І. Мечникова

Казакова І.В., к.е.н., м. Харків

Сільське господарство та зміна клімату – це два взаємопов′язані процеси світового масштабу. Обсяг викидів двоокису вуглецю, головної причини глобального потепління, знову збільшується, досягаючи чергової рекордної позначки. Відомо, що однією з основних причин надходження СО2 в атмосферу – є вирубка лісів, на яку припадає 8% загального обсягу парникового газу. Консультативна група із Міжнародних досліджень сільського господарства відзначила, що від всесвітньої системи продовольства, починаючи з виробництва добрив і закінчуючи зберіганням та пакуванням, у атмосферу викидається до третини усього парникового газу, що утворюється через людську діяльність. Крім того, зміни клімату впливають і на сільське господарство: збільшення температур призводить до зміщення сільськогосподарського виробництва залежно від регіонів і клімату, зростає ерозія ґрунту, частішають зсуви, збільшується кількість перезволожених земель, що в свою чергу приводить до змін обсягу викидів двоокису вуглецю.
У зв’язку з цим дуже цікавими і необхідними є визначення впливу природних та антропогенних чинників на емісію СО2 та розроблені авторами прогнозні моделі динаміки емісії СО2 з ґрунту.
Не менш важливим у сучасній світовій економіці є запропонований авторами науково-методичний підхід до кількісної економічної (грошової) оцінки екологічного ефекту від запобігання емісії вуглекислого газу з ґрунтів земель сільськогосподарського призначення за різних рівнів антропогенного навантаження в умовах дії різних антропогенних чинників.
З огляду на актуальність питань низьковуглецевої економіки у всьому світі, на увагу заслуговують запропоновані стратегічні пріоритети розвитку низьковуглецевого сільськогосподарського землекористування в Україні.
Загалом, враховуючи як значущість питань раціонального використання ґрунтових ресурсів, так і широке обговорення проблем емісії діоксиду вуглецю у світі, вважаю, що авторський колектив гідний присудження премії Президента України для молодих вчених.

Тетяна Чайка

На сьогодні розвиток аграрного виробництва потребує екологічного напряму у землекористуванні з метою його екологізації, збереженню навколишнього природного середовища, зменшення антпропогенного навантаження, зниження рівня захворювань серед населення, підвищення агроекологічного іміджу України.Розроблена авторами модель, яка показує залежність інтенсивності виділення СО2 з поверхні ґрунту за різних можливих погодно-кліматичних умов, дозволяє прогнозувати втрати вуглецю під час сільськогосподарського використання земель. Вкрай важливим практичним моментом є вивчення емісії СО2 за різних систем удобрення, обробітку грунту, вирощування культурних рослин, встановлення взаємозв'язку даного показника з мікробіологічною активністю грунту, що формує новий критерій оцінки різних систем господарювання.
Науково-методичний підход, який розроблений А.В. Кучером і О.П. Сябрук, щодо еколого-економічної оцінки емісії СО2 та застосування ґрунтоохоронних низьковуглецевих технологій сприятиме раціональному використанню ґрунтових ресурсів та екологізації аграрного землекористування.

-----

Доцент кафедри землеробства і біохімії Полтавської державної аграрної академії, кандидат економічних наук

Кошкалда І.В.

Однією з найгостріших сучасних проблем які стоять перед суспільством є проблеми екологічного спрямування. Так, наприклад за оцінками дослідників проблеми глобального потепління можуть спричинити серйозні кліматичні зміни в наслідок яких можуть опинитися під загрозою різні екосистеми. Тому роботу, представлену науковцями національного наукового центру "Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського" «Оцінка емісії окису вуглецю із чорноземів у контексті раціонального використання ґрунтових ресурсів» є всі підстави вважати актуальною. Пропозиції надані авторами є ґрунтовними і заслуговують на увагу, а їх практичне застосування буде сприяти раціональному використанню та охороні земель.

Завідувач кафедри управління земельними ресурсами та кадастру Харківського національного аграрного університету ім.В.В.Докучаєва

Олександр Куц

У представленій роботі розглянуто актуальне питання емісії CO2 з ґрунту під впливом різних чинників, що дуже важливо, особливо у глобальних масштабах. Висунуто припущення, що навіть незначні зміни вмісту вуглецю в ґрунті можуть впливати на концентрацію СО2 в атмосфері. Завдяки розробленій моделі, яка показує залежність інтенсивності виділення СО2 з поверхні ґрунту за різних можливих погодно-кліматичних умов, можна прогнозувати втрати вуглецю під час сільськогосподарського використання земель. Важливим практичним моментом також є вивчення емісії СО2 за різних сисетм удобрення, обробітку грунту, вирощування культурних рослин, встановлення взаємозвязку даного показнику з мікробіологічною активністю грунту, що формує новий критерій оцінки різних систем господарювання.
Науково-методичний підход, який розроблений А.В. Кучером і О.П. Сябрук, щодо еколого-економічної оцінки емісії СО2 та застосування ґрунтоохоронних низьковуглецевих технологій сприятиме раціональному використанню ґрунтових ресурсів.

Завідувач лаб. агрохімічних досліджень та якості продукції Інституту овочівництва і баштанництва НААН

Александр Червань

Эмиссия углекислого газа с верхних горизонтов черноземов, обладающих высокими показателями плодородия - проблема, решение которой в обязательном порядке лежит в контексте разработки системы рационального использования почвенных ресурсов.
Новизна полученных авторами результатов не вызывает сомнений, тем более что разрабатываемые прогнозные модели потерь углерода наиболее точны при "местных" расчетных данных, учитывающих сезонные колебания микроклиматических изменений и применяемые системы земледелия.
Работа Кучера А.В. и Сябрук О.П. может способствовать увеличению эколого-экономической эффективности аграрного природопользования и несомненно внести вклад в успешную реализацию почвоохранных мероприятий на черноземах.

--
Ведущий научный сотрудник Института почвоведения и агрохимии Национальной академии наук Беларуси, кандидат сельскохозяйственных наук;
Доцент Белорусского государственного университета.

Залишити новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA
Для запобігання від спаму, щоб залишити коментар введіть будь ласка символи,які зображені нижче. Дякуємо за розуміня.