Офіційний веб сайт

Патогенез і нові технології діагностики та лікування найпоширеніших захворювань органів травлення

м64

Представлено Київським національним університетом імені Тараса Шевченка.

Автор: Прибитько І.Ю., к.б.н., Береговий С.М., Кобиляк Н.М., к.м.н., Антоненко А.В..

В експериментах на тваринах досліджено молекулярно-біохімічні механізми розвитку виразкової хвороби шлунка, викликаної стресом, нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП) та етанолом. Отримано низку фундаментальних результатів щодо розвитку неалкогольної жирової хвороби печінки у щурів, індукованої викокалорійною дієтою і глутаматом натрію. Для діагностики неалкогольної жирової хвороби печінки у щурів запропоновано метод еластографії хвилі зсуву, діагностична ефективність якого була підтверджена у хворих на цукровий діабет 2-го типу. Доведена ефективність пробіотикотерапії у хворих з різними стадіями неалкогольної жирової хвороби печінки та цукровим діабетом 2-го типу як доповнення до стандартної схеми лікування з метою корекції хронічної системної запальної відповіді.

Оптимізовано лікування пацієнтів з гастропатіями, спричиненими прийомом НПЗП, у хворих на остеоартроз, що привело до зменшення їх перебування у стаціонарі на 2-3 койко-дні, що дає в межах України суттєвий економічний ефект. Доведено, що додавання мультипробіотичного препарату до стандартної схеми лікування гастропатій інгібіторами протонної помпи усувало дисбіоз в кишечнику, викликаного тривалим прийомом НПЗП, та пришвидшувало загоєння ерозивно-виразкових дефектів слизової оболонки шлунка у пацієнтів.

Результати досліджень можуть бути використані в терапевтичних, гастроентерологічних, неврологічних і кардіологічних відділеннях для покращення діагностики та лікування одних з найпоширеніших захворювань органів травлення – виразкової хвороби шлунка і неалкогольної жирової хвороби печінки у пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу.

Кількість публікацій: 52, в т.ч. за тематикою роботи 52 статті (14 - у зарубіжних виданнях), 75 тез доповідей. Загальна кількість посилань на публікації авторів складає 16 (згідно з базою даних Scopus), h-індекс = 3.