Офіційний веб сайт

Перколяційно-фрактальні матеріали: властивості, технології, застосування

М21

Автори: Гутніченко О.А., Грабар О.І., Кубрак Ю.О.

Представлена Житомирським державним технологічним університетом (МОН України).

Кількість публікацій: 39 наукових публікацій, у т.ч. в 1 монографія.

В роботі наведено теоретичні та прикладні аспекти і задачі створення електропровідних графіт-керамічних композитів системи «терморозширений графіт (ТРГ) - алюмосилікати», електропровідних деформо­ваних перколяційно-фрактальних систем (шаруватих композиційних систем «ТРГ-еластична підкладка» та пористих біосумісних керамік на основі гідроксилапатиту).

Визначено та обґрунтовано перспективні шляхи вдосконалення методів розрахунку мікрохарактеристик перколяційно-фрактальних систем.

Показано шляхи розвитку технологій виготовлення та використання перколяційно-фрактальних матеріалів в різних галузях народного господарства для використання у якості електронагрівальних елементів (система „ТРГ-алюмосилікати”), тензоперетворювачів для вимірювання лінійних деформацій та тензоперетворювачів тиску (шаруваті композити на основі ТРГ), пористих покриттів для імплантантів на основі гідроксилапатиту.

Надіслати коментар

Коментарі

ЛОСЬ Леонід Васильович

Розвиток досліджень перколяційно-фрактальних матеріалів важливий і для вирішення ряду задач нових технологій (надчутливі датчики, пористі багатофункціональні покриття, фільтри, розділ сумішей, прискорення хімічних реакцій і т.п.), і для створення теоретичних передумов до відкриття нових законів світу нанотехнологій. В презентованій роботі є підходи і до першої, і до другої задачі.
Дослідження такого класу мають знайти найбільшу підтримку, а молодий колектив авторів заслуговує на присудження Премії Президента України для молодих вчених.

Доктор технічних наук, професор ЛОСЬ Леонід Васильович, Житомирський націольний агроеологічний університет
Житомир, Україна

ЛОСЬ Леонід Васильович

Розвиток досліджень перколяційно-фрактальних матеріалів важливий і для вирішення ряду задач нових технологій (надчутливі датчики, пористі багатофункціональні покриття, фільтри, розділ сумішей, прискорення хімічних реакцій і т.п.), і для створення теоретичних передумов до відкриття нових законів світу нанотехнологій. В презентованій роботі є підходи і до першої, і до другої задачі.
Дослідження такого класу мають знайти найбільшу підтримку, а молодий колектив авторів заслуговує на присудження Премії Президента України для молодих вчених.

Доктор технічних наук, професор ЛОСЬ Леонід Васильович, Житомирський націольний агроеологічний університет
Житомир, Україна

ЛОСЬ Леонід Васильович

Перколяційно-фрактальні матеріали мають надзвичайно велику перспективу і для створення новіх технологій (датчиків, покриттів, фільтрів, збільшення швидкості реакцій і т.п.), а також для нових теоретичних проривів у фізиці критичних явищ.
Результати, наведені в презентованій роботі, направлені на вирішення і першої, і другої задачі. Вважаю за честь підтримати дану роботу і вважаю, що молодий колектив авторів вартий премії Президента України для молодих вчених.

доктор технічних наук, професор Житомирського національного агроекологічного університету
ЛОСЬ Леонід Васильович, Україна, Житомир

Каменчук Я. А.

Расчеты и экспериментальные данные, полученные в результате выполнения проекта PERCERAMICS в рамках шестой рамочной программы Евросоюза, детально изложенные в работе, позволяют создавать более качественное керамическое покрытие для имплантов. Результаты работы представляют большой интерес с методологической точки зрения и будут использованы для создания новых, более эффективных, объемных ортопедических имплантатов из наноструктурных гидроксиапатитовых порошков для замещения дефектов кости, образовавшихся в результате операции или травм.
Проведенные исследования показывают высокий уровень команды, способность выполнять сложные технические задачи. Считаю необходимым поддержать работу на получение премии Президента Украины для молодых ученых.

Каменчук Я. А,

кандидат химических наук
"Северская Государственная Технологическая Академия"
г. Северск, Российская Федерация

Чорноус А.М.

Активне використанням тензодатчиків для визначення ступеню деформації різного роду конструкцій стимулює вивчення тензорезистивних властивлстей металевих дротів і фольг, напівпровідникових матеріалів, нанокристалічних одно- і багатошарових плівкових структур, перколяційно-фрактальних систем тощо. Це обумовлено проблемами збільшення величини коефіцієнтів тензочутливості датчиків, їх температурною і деформаційною стабільністю. З огляду на це, робота колективу авторів Гутніченко О.А., Грабар О.І., Кубрак Ю.О. представляється актуальною, оскільки в ній, у тому числі, вирішена задача збільшення величини коефіцієнта тензочутливості перколяційно-фрактальних чутливих елементів тензодатчиків.

Вважаю, що колектив авторівзаслуговує заслуговує присудження йому Премії Президента України для молодих вчених

Проректор з наукової роботи Сумського державного університету д.ф.-м.н., професор А.М.Чорноус

Рапопорт А.И.

Фундаментальные исследования авторов работы и разработанная ими технология получения новых перколяцийно-фрактальных материалов с заданными свойствами имеет большое значение не только для совершенствования биоимплантов,что уже отмечено выше, но и, как показали, исследования микробиологов в рамках проекта "PERCERAMICS" 6 Европейской рамочной программы, они могут быть успешно использованы при разработке новых высоко эффективных биотехнологий, в которых новые материалы применяются в качестве носителей для иммобилизации микроорганизмов, имеющих большое биотехнологическое значение.

А.И.Рапопорт,
доктор биологических наук,профессор
член-корреспондент Латвийской Академии наук
руководитель лаборатории биологии клетки
Института микробиологии и биотехнологии
Латвийского университета,
руководитель модуля "Микробиология" проекта "PERCERAMICS" 6 Европейской рамочной программы

Самотокин Б.Б.

Особенностью работы является удачное сочетание фундаментальных теоретических исследований с разработками конкретных технологий получения перколяцийно-фрактальных материалов с заданными свойствами и всесторонними экспериментальными исследованиями возможности применения новых материалов для решения прикладных задач. На наш взгляд, наиболее перспективные области применения – это тензорные преобразователи измерения линейных деформаций и давления, а также пористые покрытия биологических имплантатов. Украинские и зарубежные специалисты знакомы с основными результатами работы благодаря публикациям в специальных журналах, патентам, опубликованной монографии и нескольким защищенным кандидатским диссертациям. Исследования авторов работы послужили основой участия Житомирского государственного технологического университета в 6-й Рамочной программе Европейского Союза.

Доктор технических наук профессор Самотокин Б.Б.,
проректор Киевского международного университета

Юрий Дехтяр.Yuri Dekhtyar

Представленнпя работа дала, в частности, значительный вклад в создание новых биоимплантов, предназначенных для эндопротезирования костей. Разработанная авторами технология и образцы моделей имплантов показали высокую способность фунционализации их поверхности, что повысило эффективность образования костной ткани и улучшило антисептические свойства материала импланта.

Результаты работы использованы в Европейском проекте "PERCERAMICS", финансируемом Европейской Комиссией.

Юрий Дехтяр,
Руководитель проекта "PERCERAMICS",
профессор, директор института Биомедицинского инженеринга и нанотехнологий Рижского Технического университета (Латвия), академик АН Латвии

Киричук Ю.В.

Роботу виконано на високому професійному та науковому рівні. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше теоретично досліджено тензоперетворювач лінійних деформацій на основі перколяційного чутливого елемент типу „провідник-діелектрик", створена та всебічно досліджена його математична модель, описано принцип роботи та рівняння вимірювань лінійних деформацій.
Практичне значення мають результати досліджень механічних та електрофізичних властивостей тензоперетворювача на основі деформованих перколяційних чутливих елементів.

Вважаю необхідним підтримати роботу на здобуття Премії Президента України для молодих вчених.

Доцент кафедри приладобудування НТУУ "КПІ" к.т.н. Киричук Ю.В.