Офіційний веб сайт

Розробка та впровадження екологічно безпечних технологій боротьби з бур'янами

р31

Автори:

Швартау В.В., Мордерер Є.Ю., Мережинський Ю.Г., Іващенко О.О.,

Омельчук С.Т., Мельник С.І., Цехмістренко В.Г., Колєснік Ю.В., Клисенко М.А.

 

Представлена Інститутом фізіології рослин і генетики НАН України.

 

Авторами роботи розроблено високоефективні та екологічно безпечні технології боротьби з бур'янами,  визначено щільність та видовий склад бур'янів, розроблено фітоценотичні прийоми їх

Авторами розроблено високоефективні та екологічно безпечні технології боротьби з бур'янами,  визначено щільність та видовий склад бур'янів, розроблено фітоценотичні прийоми їх контролювання.

 Показано можливість підвищення ефективності застосування гербіцидів за рахунок використання елементів мінерального живлення рослин,  винайдено синергісти та антидоти, які підвищують ефективність та селективність дії гербіцидів та дозволяють зменшити гербіцидне навантаження на агроекосистеми.

Проведено фізіологічне обґрунтування комплексного застосування гербіцидів, яке забезпечує розширення спектра видів контрольованих бур'янів та підвищення вибірної фітотоксичності за рахунок ефекту взаємодії гербіцидів. Розроблено методи внесення, які дозволяють мінімізувати норми застосування гербіцидів, та методи визначення залишків діючих речовин гербіцидів, встановлено та затверджено нормативи та гігієнічні регламенти, які гарантують екологічну безпечність застосування гербіцидів.

Застосування розроблених технологій у вітчизняному сільськогосподарському виробництві сприяє забезпеченню продовольчої безпеки України та дозволило досягти рівня ефективності та екологічної безпеки заходів по захисту посівів від бур'янів, який перевищує стандарти, прийняті у найбільш розвинених аграрних державах світу. Впровадження розроблених технологій забезпечило збереження врожаю сільськогосподарських культур, вартість якого тільки за один 2009 рік перевищила 11 мільярдів гривень.

За результатами досліджень опубліковано 5 монографій, 3 брошури, 97 статей, 5 видань державних рекомендацій із застосування гербіцидів, гігієнічні нормативи та регламенти безпечного застосування для 71 гербіцидного препарату. Отримано 12 патентів. За результатами робіт захищено 5 докторських  та 16 кандидатських дисертацій.

Офіційне громадське обговорення роботи відбудеться в Інституті агроекології та біотехнології УААН 26 серпня 2010 року о 10.00.

Надіслати коментар

Коментарі

Проф.Н.Ю.Таран

Безперечна необхідність забезпечення агровиробництва відповідним асортиментом гербіцидів та екологічні наслідки їх масового застосування ставлять питання щодо вибору стратегії розвитку цього напрямку у розробці високоефективних та екологічно безпечних технологій боротьби з бур'янами.
Розглянутий цикл робіт авторів спрямований саме на їх розробку.
Особливо привабливою стороною роботи є те, що розробка технологій здійснювалася на базі результатів фундаментальних гербологічних та фізіологічних досліджень.
Авторами роботи були проведені комплексні гербологічні дослідження по вивченню щільності видів бур’янів, проведено оцінку рівня потенційного засмічення орного шару ґрунту насінням і органами вегетативного їх розмноження, що здатні до проростання. Дослідженнями специфіки процесів забур’янення посівів сільсько-господарських культур виявлено відповідні закономірності та провідні фактори, що регулюють такі процеси. Знання закономірностей цих процесів дозволяє будувати систему захисту посівів від бур’янів, найбільш оптимально і раціонально витрачати як матеріальні засоби, так і кошти.
Для підвищення ефективності та зменшення норм внесення гербіцидів розроблено фізіологічні основи регуляції їх фітотоксичності фоном живлення рослин. Вперше розроблено принципи синергічного посилення фітотоксичності гербіцидів - інгібіторів синтезу амінокислот та ліпідів. Для розширення спектра видів контрольованих бур'янів та досягнення максимального рівня вибірної фітотоксичності було проведено вивчення ефекту взаємодії у комплексах гербіцидів з різними механізмами дії. З використанням специфічних до дії кожного з компонентів гербіцидного комплексу фізіологічних критеріїв, були встановлені основні закономірності зміни вибірної фітотоксичності при комлексуванні гербіцидів. Отримані дані стали основою для розробки ефективних гербіцидних комплексів та сумішей з підвищеною вибірною фітотоксичністю для захисту посівів основних сільськогосподарських культур.
Для забезпечення екологічної безпеки технологій застосування гербіцидів було розроблено методи визначення залишків гербіцидів та гігієнічні регламенти їх застосування, які забезпечують безпечність роботи з гербіцидами та виключають можливість потрапляння залишків ксенобіотиків у трофічні шляхи людини та сільськогосподарських тварин. Вперше розроблено високочутливі сенсори токсикантів на основі сайтів дії для детектування залишків гербіцидів інгібіторів ацетолактатсинтази та інгібіторів транспорту електронів у фотосистемі 2 хлоропластів, а також для скринінгу нових сполук на гербіцидну активність.
Таким чином, вважємо, що за своїм науковим рівнем, загальнодержавним значенням та отриманим економічним ефектом робота відповідає вимогам та заслуговує на присудження Державної премії України в галузі науки і техніки.

Зав.кафедрою фізіології та екології рослин
Київського національного
Університету імені Тараса Шевченка, проф. Н.Ю.Таран

О.П. Яворовський , лауреат Державної премії України

Національний медичний університет імені О.О.Богомольця

ВІДГУК

Актуальність даної роботи не викликає сумніву, оскільки в останні роки в Україні проблема боротьби з бур'янами набула особливої гостроти. Внаслідок порушення сівозмін, використання спрощеної агротехніки різко зросла потенційна засміченість орного шару ґрунту. Зниження продуктивності сільськогосподарських культур внаслідок конкуренції, яку створюють бур’яни, може становити 20-50% від можливого рівня врожайності для суцільних посівів, і 40-80% - для посівів просапних культур. При такому рівні потенційного засмічення для збереження врожаю необхідне широкомасштабне застосування хімічних засобів захисту. Однак наслідком цього може бути забруднення довкілля. Проведений авторами аналіз показав, що для забезпечення населення України харчовими продуктами при сучасному рівні агропромислового виробництва реальної альтернативи хімічному методу захисту не існує. В той же час, інтенсивне виробництво та застосування пестицидів перетворило отрутохімікати на постійно діючий фактор навколишнього середовища, який має як позитивний, так і негативний вплив.
Тому дедалі гостріше постає необхідність врахування їх післядії як при розробці окремих технологій, так і при визначенні перспектив розвитку хімічного методу захисту рослин.
Для вирішення цього питання авторами протягом 1996-2009 років було проведено серію токсиколого-гігієнічних досліджень 71 нової препаративної форми гербіцидів.
Аналіз результатів 38290 хроматографічних досліджень вмісту залишкових кількостей пестицидів в пробах харчових продуктів, грунті, воді, повітрі, отриманих в ході проведення 328 серій натурних експериментів з гігієнічної оцінки умов праці при застосуванні нових пестицидів дали змогу розробити та затвердити у МОЗ України 729 гігієнічних нормативів та регламентів їх безпечного застосування, в тому числі ДДД – 11, ГДК - 11; ОБРВ - 20; ОДК - 10; МДР в харчових продуктах - 374; строки очікування - 116; строки виходу на оброблені ділянки – 187.
Виконані дослідження дозволили значно розширити “Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”, 2010 р.
Проведені моніторингові дослідження вмісту залишкових кількостей пестицидів в грунтах України дозволили вперше в Україні створити карту “Забрудненість грунтів пестицидами”, яку можна використовувати при плануванні територіальних навантажень комплексу пестицидів.
Крім того, результати роботи були використані при створенні “Державних санітарних правил авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України”.
Враховуючи, що механізми дії багатьох пестицидів та іонізуючого випромінювання мають багато спільного і схожі органи-мішені, а також ту обставину, що при внесенні пестицидів на радіаційно забруднених територіях можлива одночасна короткотривала дія цих факторів на організм операторів, авторам вдалося вперше в світі встановити, що сумісне застосування радіаційного та хімічного чинників на рівні встановлених недіючих доз складає виражений адитивний ефект на більшість показників, які характеризують стан здоров´я організму. Доведено, що сумарний пошкоджуючий ефект при надходженні до організму пестицидів в дозах, що встановлені як недіючі при ізольованому надходженні до організму, більший за очікуваний. Це дало можливість вперше зробити висновок про те, що поглинута доза іонізуючого випромінювання виступає, у даному випадку, як детермінант синергічного посилення комбінованого ефекту.
Цей факт викликає особливе занепокоєння у зв´язку з тим, що внаслідок аварії на ЧАЕС в Україні понад 8 мільйонів гектарів сільськогосподарської землі забруднено 137CS з рівнем, який перевищує 0,1 Кі/км2, серед яких 6 мільйонів гектарів орної землі. На цих територіях проживає 14880,4 тис. мешканців. Враховуючи, що основною спеціалізацією народного господарства більшої частини радіаційно забруднених територій є сільськогосподарське виробництво, особливо важливим є той факт, що авторами вперше в світі науково обґрунтовані методичні підходи до нормативного захисту населення від негативного впливу пестицидів при їх використанні в цих регіонах шляхом визначення диференційованих коефіцієнтів корекції лімітуючого показника шкідливості, який покладений в основу розрахунку допустимої добової дози (ДДД) для кожного пестициду.
Впровадження розроблених технологій боротьби з бур'янами проводилося як в окремих господарствах за науковим супроводом науковців, так і в масштабах всієї України шляхом видання відповідних рекомендацій. Широка пропаганда нових розробок, що була здійснена спільними зусиллями науковців, фахівців служби захисту рослин в Україні та санітарно-епідеміологічної служби, дозволила сільгоспвиробникам швидко освоїти особливості нових технологій боротьби з бур'янами. В результаті проведеної значної роботи і впровадження рівень забур’яненості в середньому по країні суттєво зменшився. На кожному гектарі посівів за рахунок покращення контролювання бур’янів зросла продуктивність сільськогосподарських культур. Навіть за умов не особливо сприятливої для рослинництва погоди вегетаційного періоду 2009 року вартість збереженого завдяки удосконаленому захисту посівів від бур’янів урожаю за самими обережними оцінками становила понад 11 мільярдів гривень.
Таким чином, вважаю, що за своїм науковим рівнем, загальнодержавним значенням та отриманим економічним і соціальним ефектами робота відповідає вимогам та заслуговує на присудження Державної премії України в галузі науки і техніки.

Проректор з науково-педагогічної роботи
Національного медичного університету
імені О.О. Богомольця,
завідувач кафедри гігієни праці
та професійних захворювань,
лауреат Державної премії України
в галузі науки і техніки,
заслужений діяч науки і техніки України,
член-кореспондент НАМН України,
професор
О.П. Яворовський

РУП «Институт защиты растений» НАН Беларуси

УТВЕРЖДАЮ
Директор РУП
«Институт защиты растений»
С.В. Сорока

ОТЗЫВ
на работу коллектива авторов «Розробка та впровадження екологічно безпечних технологій боротьби з бур’янами» на соискание Государственной премии Украины в области науки и техники в 2010 г. по специализации «Екология».
В последние годы проблема снижения засоренности посевов сельскохозяйственных культур актуальна во всем мире. В Украине сорняки снижают урожайность культур сплошного сева до 20-50 %, пропашных культур – до 40-80 %. Засоренность пахотного горизонта семенами сорных растений составляет 1,14-1,47 млрд. шт./га. При таком уровне засоренности не обойтись без широкомасштабного использования химических средств, т.е. гербицидов. Однако, их нерациональное использование может привести к наличию остаточных количеств действующего вещества не только в продукции, но и в окружающей среде. Поэтому, проведенные исследования по разработке высокоэффективных и экологически безопасных технологий борьбы с сорняками являются актуальными.
Проведены исследования по изучению состояния пахотных земель на засоренность семенами сорняков и их органами вегетативного размножения, что стало базовыми данными для подготовки рекомендаций по проведению защитных мероприятий от сорной растительности. Впервые в Украине подготовлены стандарты по оценке засоренности посевов, оценке эффективности проведения защитных мероприятий от сорняков. Выявлены факторы, влияющие на засоренность посевов сельскохозяйственных культур, на срок и интенсивность появления сорной растительности. Эти данные могут быть использованы для более рационального использования гербицидов.
Впервые разработан принцип синергичного усиления фитотоксичности гербицидов – ингибиторов синтеза аминокислот и липидов. Впервые найден антидот, который защищает культурные растения от действия гербицидов сульфонилмочевин и динитроанилинов.
Изучены методы комплексного применения гербицидов в посевах сельскохозяйственных культур, т.е. использование гербицидов с разным механизмом действия в баковой смеси, которые дополняют один одного по спектру действия на сорные растения, а также используются в сниженных нормах расхода. Данными методами достигается снижение гербицидной нагрузки без уменьшения эффективности.
Разработаны методы определения остаточных количеств действующих веществ гербицидов в культурных растениях и в объектах окружающей среды, определены генетические нормативы и регламенты безопасного применения гербицидов, что актуально в связи с значительным загрязнением территории Украины радионуклидами впоследствии аварии на Чернобыльской АЭС.
Полученные данные дали возможность разработать экологически безопасные технологии борьбы с сорняками, применение которых в 2009 г. Позволило сохранить урожай сельскохозяйственных культур свыше 11 миллиардов гривен, что способствует обеспечению продовольственной и экологической безопасности страны.
По результатам исследований опубликовано 198 работ, из них 5 монографий, 3 брошюры, 97 статей, 12 патентов, 5 изданий государственных рекомендаций по применению гербицидов, гигиенические нормативы и регламенты безопасного применения для 71 гербицида. В процессе проведения исследований было защищено 4 докторских, а под их руководством подготовлено 16 кандидатских и 1 докторская диссертации.
Работа имеет большое научное и практическое значение и заслуживает присуждения Государственной премии Украины по специализации «Экология».
Отзыв составлен на основании рассмотрении работы заведующими лаборатории гербологии и кормовых и технических культур Лапковской Т.Н. и Гаджиевой Г.И. и обсуждения на заседании ученого совета РУП «Института защиты растений» Национальной Академии Наук Беларуси (Протокол № 6 от 07.09.2010 г.). Присутствовало 19 человек из 21 утвержденного.

Результаты голосования: за – 19, против – 0, воздержались – 0.

Заведующая лабораторией гербологии
кандидат с.-х. наук Т.Н. Лапковская

Заведующая лабораторией
кормовых и технических культур,
кандидат биологических наук Г.И. Гаджиева

Подписи удостоверяю:
Ученый секретарь
РУП «Институт защиты растений»,
Кандидат с.-х. наук С.И. Ярчаковская

07. 09. 2010 г.

Государственное научное учреждение «Институт экспериментальн

Ученый Совет Института физиологии
растений и генетики НАН Украины

О поддержке цикла научных работ

Государственное научное учреждение «Институт экспериментальной ботаники им. В.Ф.Купревича НАН Беларуси» поддерживает цикл научных работ «Разработка и внедрение экологически безопасных технологий борьбы с сорняками», выполненного на протяжении последних 20 лет известными в Украине и за рубежом учеными в составе: Швартау В.В., Мордерер Е.Ю., Мережинский Ю.Г., Иващенко А.А., Омельчук С.Т., Мельник С.И., Цехмистренко В.Г., Колесник Ю.В., М.А.Клисенко, выдвинутым Ученым советом Института физиологии растений и генетики НАН Украины на присуждение Государственной премии Украины (экология).
Актуальность представленного цикла работ следует из насущних потребностей развития сельскохозяйственной науки. В центре внимания мировой общественности находится глобальный дефицит продовольствия, который имеет выраженную тенденцию к росту. Решения многочисленных конференций с участием ведущих политиков, специалистов, руководителей международных организаций, многих государств и правительств направлены на координацию усилий в преодоление дефицита продовольствия. В этих условиях постсоветские страны – Беларусь, Украина, Россия и другие, – получают уникальную возможность для развития своего аграрного сектора и подъема экономики. Важнейшим направлением развития сельского хозяйства в мире является разработка технологий, обеспечивающих рост урожайности. При этом, сложной задачей является решение возникающих экологических проблем.
Так, ключевым после сорта фактором, определяющим урожайность посева, является эффективность борьбы с сорняками. Известно, что сорняки забирают до 13,2% продукции растениеводства в мире или 75,6 млрд. $ ежегодно. Из-за отрицательного влияния сорняков потери урожая составляют такое количество, которого хватило бы на питание 1 млрд. населения планеты. С учетом того, что доминирующими в обеспечении экологической безопасности как Беларуси, так и Украины является экологическая безопасность земель, на которых ведется сельскохозяйственное производство, очевидно огромное значение современных технологий контролирования вредоносности сорняков.
Авторами работы: «Разработка и внедрение экологически безопасных технологий борьбы с сорняками» предложены производству высокоэффективные и экологически сбалансированные технологии борьбы с сорняками в посевах различных сельскохозяйственных культур (сахарная свекла, озимая пшеница, кукуруза и другие яровые зерновые, рапс, картофель и другие). Внедрение данных технологий значительно сокращает нормы внесения пестицидов, позволяет внедрить новые экологически безопасные классы гербицидов, что в результате существенно, в десятки-сотни раз, сокращает поступление токсичных элементов в экосистемы при одновременном повышении эффективности борьбы с сорняками. Технологии были разработаны на базе широких гербологических исследований, построения математических моделей распространения и вредоносности сорняков, комплексных испытаний гербицидов и физиологического обоснования их комплексов. Это позволило авторам разработать синергичные композиции, а также комплексные препараты с антидотным эффектом по отношению к культурам, что минимизировало внесение токсикантов в экосистемы.
Значительное внимание в работах авторов уделено проблемам качества и безопасности продукции. Разработаны методы идентификации и определения гербицидов и их метаболитов. Создано направление детектирования ксенобиотиков с использованием в качестве сенсоров сайтов действия гербицидов. Методики разработаны с учетом современных требований и отвечают европейским стандартам. Создание системы контроля остатков пестицидов в продукции растениеводства позволяет обеспечить экологическую чистоту продукции на уровне санитарно-гигиенических нормативов наиболее развитых стран мира.
В цикл работ включены 250 научных работ, из них 9 монографий, 3 брошюры, 150 статей, 20 патентов, 5 изданий государственных рекомендаций по применению гербицидов, гигиенические нормативы и регламенты безопасного применений 71 гербицидного препарата, и, безусловно, являются актуальным, конкурентоспособным и завершенным исследованием.
Применение разработанных технологий в растениеводстве Украины безусловно является основой высокой продуктивности производства и важным вкладом в экологическую безопасность страны. Высокие экологические стандарты данных технологий, часто превышающие стандарты наиболее развитых стран мира, обеспечивают позиционирование Украины на мировом рынке как производителя экологически безопасных продуктов и, безусловно, представляют интерес для специалистов Беларуси и других стран.
Мы поддерживаем представление Ученого совета Института физиологии растений и генетики НАН Украины о выдвижении цикла научных работ «Разработка и внедрение экологически безопасных технологий борьбы с сорняками» на присуждение Государственной премии Украины (экология).

И.о. директора института
Председатель Ученого совета А.В.Пугачевский

Гість

Хлопці, де приклади впровадження?

Витяг з реферату роботи

Впровадження технологій боротьби з бур'янами у виробництво:
Впровадження розроблених технологій боротьби з бур'янами проводилося як в окремих господарствах за науковим супроводом науковців, так і в масштабах всієї України шляхом видання відповідних рекомендацій. В рамках діяльності „Клубу 100 центнерів”, який створено в Інституті фізіології рослин і генетики НАН України, екологічно безпечні технології боротьби з бур’янами були інтегровані у технології вирощування сучасних сортів озимої пшениці та інших культур, а також впроваджені у провідних аграрних господарствах України.
Результати досліджень за інноваційними проектами НАН України „Випробування та впровадження синергічних композицій високоефективних гербіцидів для зернових і технічних культур”, 2008 р.; „Впровадження високоефективної системи боротьби зі злаковими бур'янами в посівах зернових культур”, 2009 р.; впроваджуються в численних підприємствах компаній „Райз”, ЗАТ „Зернопродукт МХП” на площі 155 тис. га та у багатьох інших господарствах України.
Випробування та впровадження технологій боротьби з бур'янами здійснювалося у численних провідних господарствах країни (див. реферат), у т.ч. і на полях ЗАТ «Райз-Максимко», яке проводить сільськогосподарську виробничу діяльність на орендованих площах більше ніж 150 тис. га землі. Багато з цих земель мали досить високий рівень забур’яненості, особливо на полях, що тривалий час були виведені з обробітку. Завдяки використанню в системі догляду за посівами гербіцидних комплексів та сумішей на базі гербіцидів нового покоління вдалося досягти значного підвищення врожайності сільськогосподарських культур з одночасним покращенням якості отриманої продукції. За рахунок ефективного контролювання чисельності бур’янів у посівах сільсько-господарських культур продуктивність кожного гектару цукрових буряків зросла на 17-22 тонн коренеплодів, озимої пшениці – на 0,8-1,5 тонн, кукурудзи – на 1,4-2,2 тонни. В умовах 2009 року, особливо несприятливих для вегетації сільськогосподарських культур, завдяки вдосконаленому захисту посівів від бур’янів підприємством додатково отримано високоякісного зерна озимої пшениці на суму 35 411,2 тис. грн. з площі понад 22 тис. га, кукурудзи – 199 167,8 тис. грн. з площі 60,5 тис. га, цукрових буряків – 65 780 тис. грн. з площі 16,3 тис. га.

Мельничук С.Д., член-кор. НААНУ, Баранов Ю.С. к.х.н.

Глобальна нестача продовольства викликає дедалі більше занепокоєння світової спільноти. Рішення багатьох нарад, зустрічей, семінарів, круглих столів за участю провідних спеціалістів та керівників багатьох держав і урядів скеровані на докладання термінових та скоординованих зусиль у боротьбі з нестачею продовольства, особливо в найбідніших країнах світу. В той же час відомо, що забур‘яненість посівів сільськогосподарських культур призводить до втрати 13,2 % продукції рослинництва у світі, або 75,6 млрд. доларів щорічно; Україна щорічно витрачає на придбання гербіцидів близько 150 млн. доларів США. З цієї точки зору, розробка технологій боротьби з бур’янами є одним із визначальних факторів врожайності та якості продукції сільськогосподарських культур.
Авторами роботи: «Розробка та впровадження екологічно безпечних технологій боротьби з бур’янами» розроблено та впроваджено у виробництво високоефективні та екологічно збалансовані технології боротьби з бур’янами на різних сільськогосподарських культурах (цукрові буряки, кукурудза, озима пшениця, ріпак, ячмінь тощо), в яких застосовано принципово нові гербіциди, що дало змогу значно скоротити внесення токсичних елементів в екосистеми при одночасному зростанні ефективності з контролювання бур’янів. Технології було розроблено за рахунок послідовного наукового пошуку: комплексні гербологічні дослідження, створення математичної моделі процесів забур‘янення посівів польових культур, комплексні випробування гербіцидів нових поколінь та фізіологічне обґрунтування їх комплексного застосування, створення ефективних гербіцидних сумішей та технологій їх внесення на сільськогосподарських культурах, які дозволили мінімізувати норми застосування гербіцидів. Значну увагу автори приділили проблемі якості та безпеки продукції, яку було отримано за допомогою екологічно безпечних технологій боротьби з бур’янами. Окремо необхідно визначити великий внесок, що було зроблено д.б.н., проф. Клісенко М.А., під керівництвом якої було розроблено комплекс методик ідентифікації та вимірювання залишкових кількостей гербіцидів нових поколінь: (сульфонілсечовини, ацетаніліди, ефіри пропіонової кислоти, динітроаніліни, похідні феноксиоцтової кислоти тощо) у продукції сільськогосподарських культур та у об’єктах екосистем. Методики розроблено з врахуванням сучасних метрологічних вимог, які відповідають європейським стандартам та затверджено МОЗ України в якості офіційних методик контролю залишків гербіцидів. Методики дозволяють проводити контроль залишків як окремих гербіцидів, так і комплексів токсикантів. Створення системи контролю залишків пестицидів у продукції сільськогосподарських культур дозволило забезпечити екологічну чистоту продукції на рівні діючих санітарно-гігієнічних нормативів.
Застосування розроблених технологій в українському виробництві буде сприяти забезпеченню продовольчої безпеки України при відповідності екологічним стандартам найбільш розвинених аграрних держав світу.
Вважаємо, що робота: «Розробка та впровадження екологічно безпечних технологій боротьби з бур’янами» є важливим вкладом у забезпечення екологічної безпеки країни і безумовно заслуговує присудження Державної премії України в галузі науки і техніки.

Директор Української лабораторії якості та
безпеки продукції АПК Національного університету
біоресурсів та природокористування,
член-кор. НААНУ, проф.,д.б.н. Мельничук С.Д.

Зав. відділом моніторингу якості та безпеки
продукції АПК Української лабораторії якості та безпеки
продукції АПК Національного університету біоресурсів
та природокористування,
канд.хім.наук Баранов Ю.С.

Н.И.КУЧЕР

Журнал ЗЕРНО, №05 , 2010, С.66-67
ПОЧТИ ВСЕ О ГЕРБИЦИДАХ, ИЛИ КАК ВЫБРАТЬ ОПТИМАЛЬНУЮ СТРАТЕГИЮ ЗАЩИТЫ ПОСЕВОВ
Николай Кучер
директор ЗАО «Зернопродукт МХП», канд. с.-х. наук

Значительным событием для всех специалистов, заинтересованных в борьбе с сорняками, стал выход фундаментальной двухтомной монографии «Гербициды», изданной Институтом физиологии растений и генетики НАН Украины

В определенных почвенно-климатических условиях засоренность отдельных культур севооборота имеет типичный характер. Однако, в зависимости от условий вегетационного периода, предшественника и средств защиты, которые применялись при его выращивании, видовой состав сорняков может существенно изменяться, поэтому в традиционные программы защиты необходимо постоянно вносить коррективы. В настоящее время в посевах различных сельскохозяйственных культур применяется около 150 известных в мире гербицидных препаратов. Для каждой отдельной культуры ассортимент рекомендованных препаратов значительно уже, но и он может превышать десяток наименований. Каким же образом производственнику сделать наиболее рациональный выбор? Важнейшим критерием для потребителя продукта является соотношение «цена-качество». С ценой все понятно, но из чего состоит понятие «качество» гербицида и какую информацию из различных справочников и рекламных проспектов следует учитывать, чтобы достоверно его оценить? Кроме того, нередко выбор препаратов значительно усложняется тем, что отдельные гебициды не способны контролировать весь спектр видов сорняков, составляющих угрозу для данного посева. В связи с этим возникает потребность в комплексном применении гербицидов, дополняющих друг друга. Таким образом, задача выбора усложняется многократно, поскольку необходимо предусмотреть взаимосвязанность действий гербицидов и не приведет ли групповое их применение к повреждению культуры. Кроме того, много вопросов вызывает сочетание мер борьбы с сорняками с внесением элементов минерального питания, с применением инсектицидов и фунгицидов. Монография «Гербициды» и призвана помочь специалистам найти ответы на большинство из этих вопросов. В первом ее томе, подготовленном д.б.н. Е.Ю. Мордерером и к.б.н. Ю.Г. Мережинским, рассмотрены механизмы действия и практические аспекты применения гербицидов. Теоретическая часть посвящена анализу физиологических процессов, детерминирующих накопление гербицидов в растениях, характеристике механизмов фитотоксичного действия различных классов гербицидов и методам регуляции их выборочной фитотоксичности, физиологическому обоснованию комплексного применения гербицидов. Во втором томе, подготовленном д.б.н., членом-корреспондентом НАН Украины В.В. Швартау, дан детальный анализ механизмов регуляции фитотоксичности гербицидов, в том числе влияния элементов минерального питания на действие гербицидов, изложены также физико-химические и биологические свойства подавляющего большинства известных в настоящее время гербицидов.
Большое преимущество этой работы состоит в том, что авторы в доступной форме дают возможность читателю найти ответ наинтересующие его вопросы, и уже сам читатель может определиться, насколько полезным для него будет углубление в суть данной проблемы. В монографии проанализирована биологическая эффективность большинства известных на сегодня гербицидов.
В частности, из нее можно узнать, что для защиты посевов зерновых колосовых наиболее эффективными препаратами являются: против подмаренника цепкого Старане, Дерби, Калибр, Прима, Гродил макси; против василька синего – Лонтрел, Ланцелот; против многолетних двудольных сорняков – осота розового и желтого – Лонтрел, Гранстар, Калибр; против вьюнка полевого – Прима, Линтур, Эстерон. В посевах кукурузы высокую эффективность демонстрируют гербициды Титус и Милагро, Мастер, Таск. Кроме того, в монографии содержится большой объем фактического материала, который позволяет сделать вывод о эффективности гербицидов в разных почвенно-климатических и погодных условиях. Например, при ранних весенних обработках посевов озимой пшеницы, когда велика вероятность заморозков, наиболее эффективно применение гербицидов, действующими веществами которых являются ингибиторы фермента ацетолактатсинтазы (АЛС): Калибр, Гранстар, Гродил макси, Логран. В то же время, при отсутствии заморозков и повышении средних температур до 10°С, а также значительном засорении посевов сорняками семейства капустных – дескурайниею Софии, сурепкой обыкновенной, яруткой полевой, пастушьей сумкой обыкновенной, наиболее эффективны комплексные гербицидные препараты Прима или Линтур, состоящие из двух действующих веществ – ингибитора АЛС и ауксиноподобного гербицида.
Монография также будет полезна производственнику в качестве справочника по комплексному применению гербицидов. Здесь вы найдете, когда, как, в каких количествах и какие препараты можно соединять в баковых смесях для эффективного контроля сорняков. В частности, для контроля широкого спектра видов злаковых и двудольных сорняков в посевах зерновыхколосовых эффективно применение баковых смесей граминицидов Пума супер или Аксиал с гербицидами-ингибиторами АЛС – Гранстаром, Гродилом макси или Дерби. В посевах кукурузы для борьбы с одно- и многолетними злаковыми и двудольными сорняками вместо комплексного препарата Таск можно применять смеси Титуса или Милагро с Эстероном. В посевах рапса смесь гербицидов Лонтрел или Галера с граминицидами позволяет не только уничтожить широкий спектр видов сорняков, но и уменьшить засоренность данной площади многолетними сорняками – осотом розовым, осотом желтым и пыреем ползучим.
Известно, что ассортимент гербицидов постоянно обновляется, поэтому для более квалифицированных специалистов ознакомление с изложеными в монографии материалами даст возможность не просто воспользоваться определенными рекомендациями, но и овладеть методологией вопроса, понять общие закономерности изменения выборочной фитотоксичности при комплексном применении гербицидов. Тогда, опираясь на полученные знания, даже при появлении новых препаратов специалист сможет самостоятельно выбирать оптимальную стратегию защиты посевов.
Нет сомнения, что монография будет существенным вкладом академической науки в повышении сохранности урожаев и поможет производственникам в решении неотложных вопросов рационального применения гербицидов.

В.Ф. Сайко, академік НААН України

ДЗЕРКАЛО ТИЖНЯ
№ 31 (811) 28 серпня — 3 вересня 2010

І СТАНЕ ЗОЛОТОЮ НИВА: НОВИЙ ПОГЛЯД НА СТАРУ ПРОБЛЕМУ

Останніми роками дедалі більше занепокоєння світової спільноти викликає стан глобальної продовольчої забезпеченості. У червні 2008 р. у Римі відбулася зустріч представників 180 країн та Європейського Союзу за участі керівників багатьох держав і урядів. Вони висловили свою впевненість у тому, що міжнародній спільноті необхідно докласти термінових та скоординованих зусиль для боротьби з нестачею продовольства, особливо в найбідніших країнах світу. Така занепокоєність цілком обґрунтована. За оцінками ФАО, кількість голодуючих у світі у 2007 р. зросла на 75 млн. і становила 923 млн. людей. ООН поставила перед собою завдання до 2015 року істотно скоротити кількість голодуючих, що вимагатиме конкретних дій у глобальному масштабі.

За оцінками фахівців, забур’яненість посівів сільськогосподарських культур призводить до втрати 13,2% продукції рослинництва у світі, або 75,6 млрд. доларів щорічно. Бур’яни «з’їдають» стільки їжі, що її вистачило б, аби прогодувати мільярд населення планети. Опосередкована шкодочинність бур’янів пов’язана із забрудненням насіння, перешкодами у впровадженні агротехнічних заходів, зниженням якості врожаю та тваринницької продукції. Україна щорічно витрачає на придбання гербіцидів близько 150 млн. доларів США.

Тому розробка технологій боротьби з бур’янами є одним із визначальних факторів підвищення врожайності та якості сільськогосподарських культур. Впровадження в останні десятиліття принципово нових гербіцидів, які є селективними інгібіторами окремих ферментів і відзначаються низькими нормами внесення, дало змогу значно скоротити внесення токсичних агентів в екосистеми — з 3—10 кг до 1—500 г діючої речовини на гектар. При цьому токсичність для людини та компонентів екосистем скоротилася в сотні (!) разів. Це нове у світі явище в технологіях боротьби з бур’янами.

За результатами обстежень, які проводив Інститут цукрових буряків Національної академії аграрних наук України (НААНУ) в різних областях України, встановлено, що у 1995 році в середньому по країні рівень забур’яненості становив: на посівах буряків цукрових — 598 г/м2 зеленої маси рослин бур’янів; сої — 318 г/м2;
пшениці озимої — 366 г/м2; кукурудзи — 514 г/м2; ріпаку — 266 г/м2;
соняшнику — 622 г/м2; з них багаторічних видів бур’янів — 167 г/м2. Наведені показники накопичення маси бур’янів у посівах культурних рослин вказують на те, що проведених заходів захисту від присутності небажаної рослинності у країні було явно недостатньо. Тому недобір урожайності посівів через наявність бур’янів становив: буряків цукрових — 9,3 т/га коренеплодів; пшениці озимої — 1,3 т/га
зерна; кукурудзи — 2,1 т/га зерна; ріпаку — 1,1 т/га насіння; соняшнику — 1,9 т/га насіння. Враховуючи значні площі посівів кожної із цих культур, країна недоотримала великі обсяги продукції полів, що, відповідно, спричинило великі фінансові втрати. Причин такого стану декілька:

- фінансова скрута більшості аграрних господарств країни, значний дефіцит обігових коштів і неможливість реально отримати кредити під прийнятні відсотки;

- недооцінка вирішальної ролі агрономічної служби та її чіткого функціонування в аграрних господарствах, що забезпечує найбільш раціональне та ефективне використання коштів;

- не відповідні сучасним вимогам рівень фахової підготовки більшості агрономів та їх уміння раціонально використовувати наявні інформацію, хімічні засоби та агротехніку для надійного контролювання бур’янів у посівах культурних рослин;

- ігнорування менеджерами та економістами законів і правил агрономії з метою отримання максимального прибутку з орних земель.

Варто наголосити, що наука нашої країни активно працює в різних напрямах забезпечення аграрного сектору економіки, зокрема: новими сортами і гібридами, розробкою нових технологій вирощування сільськогосподарських культур, новими більш ефективними прийомами захисту посівів від шкідливих організмів, у тому числі й бур’янів. За останні десятиліття завдяки зусиллям фізіологів рослин НАН України, гербологів НААНУ, медиків-гігієністів і токсикологів на поля прийшло нове покоління менш токсичних для людей і довкілля гербіцидів, у кілька разів зменшилися норми витрат препаратів, одночасно зросла їхня ефективність з контролювання бур’янів.

У результаті глибокого та всебічного дослідження біологічних особливостей бур’янів розроблено досконаліші системи ефективного застосування препаратів на посівах цукрових буряків, кукурудзи, пшениці озимої, сої, ріпаку, ячменю тощо. Визначено критерії екологічного та ефективного фітоценотичного методу контролювання сходів бур’янів у посівах польових сільськогосподарських культур, що забезпечує необхідну чистоту посівів у період вегетації, коли гербіциди застосовувати складно або неможливо.

Результат: отримана на вітчизняних полях продукція значно чистіша (має менше залишків пестицидів), ніж у країнах Заходу. Для переконливості наведемо цифри. Провідна аграрна країна Західної Європи Франція має загальну площу орних земель близько 16 млн. га. і використовує на них в середньому щороку пестицидів на суму 1,5 млрд. доларів. В Україні площа орних земель удвічі більша у порівнянні з Францією, а пестицидів використовується на суму близько 350 млн. доларів США. Про величину хімічного навантаження на орних землях у кожній з країн читач може зробити власний висновок.

Активно ведеться пропаганда нових наукових розробок на виробництві: семінари, круглі столи, дні поля, консультації. Такої багатопланової прикладної роботи з популяризації нових знань та прийомів контролювання бур’янів серед агрономів і керівників аграрних господарств не цураються й відомі в Україні вчені — академік М.В.Роїк, член-кореспондент О.О.Іващенко (Інститут цукрових буряків НААНУ); академік, Герой України В.В.Моргун, член-кореспондент В.В.Швартау, доктор біологічних наук Є.Ю.Мордерер, кандидат біологічних наук Ю.Г. Мережинський (Інститут фізіології рослин і генетики НАН України) та інші.

Цілеспрямована багаторічна робота з питань упровадження нових наукових розробок (на жаль, ще далеко не повного і часто не комплексного через організаційні та матеріально-технічні труднощі в господарствах) вже дає свої позитивні результати. Так, обстеження посівів сільськогосподарських культур навіть в умовах досить мало сприятливого для вегетації польових культур 2009 року показали, що по країні рівень забур’яненості зменшився: на посівах буряків цукрових до 247 г/м2 маси бур’янів; на посівах сої до 166 г/м2; пшениці озимої — до 245 г/м2; кукурудзи — до 210 г/м2; ріпаку — до 115 г/м2; соняшнику — до 482 г/м2.

Лише за рахунок ефективнішого контролювання бур’янів, без урахування позитивного впливу на урожайність оновлення сортів і гібридів польових культур, кращого використання мінеральних добрив і захисту культурних рослин від шкідників та хвороб, продуктивність посівів сільськогосподарських культур у порівнянні з 1995 роком відповідно зросла: цукрових буряків на 5,2 т/га; пшениці озимої — на 0,23 т/га; сої — на 0,21 т/га; кукурудзи — на 1,22 т/га; ріпаку — на 0,46 т/га (насіння); соняшнику — на 0,55 т/га.

З урахуванням площ посівів сільськогосподарських культур в Україні вартість збереженого врожаю польових культур від негативного впливу бур’янів, за цінами осені 2009 р., щорічно становить понад 10 мільярдів гривень.

Про позитивний ефект упровадження нових наукових розробок у аграрному виробництві переконливо свідчать результати роботи господарства «Райз-Максимко» Київської області, яке є своєрідним полігоном для впровадження передових технологій наукових центрів НАНУ та НААНУ. Високий рівень розробок підтверджено і у публічному обговоренні роботи «Розробка та впровадження екологічно безпечних технологій боротьби з бур’янами», яке нещодавно відбулося в Інституті агроекології НААНУ.

Не зайво сказати, що проблеми масового забур’янення зачіпають кожного з нас незалежно від професії та місця проживання. Так, поширення на території України карантинного виду бур’яну — амброзії полинолистої щороку викликає масові алергійні захворювання (полінози). Наука розробила ефективні прийоми знищення бур’янів, у тому числі й амброзії полинолистої, проте їх необхідно реально застосовувати у практиці.

Спільна робота науки і виробництва не лише з питань контролювання бур’янів у посівах, а й в інших сферах роботи могла б бути набагато результативнішою за умов комплексного їх здійснення в аграрному виробництві в масштабах усієї країни. Для цього потрібен відповідний економічний механізм і визначені державою правила.

Тоді потьмянілі в останні роки поняття «вчений», «агроном», «господар землі» знову зазвучать у суспільстві вагомо й гідно — так, як того заслуговують люди, котрі годують країну і бережуть власну землю.

Ретьман С.В.

Робота «Розробка та впровадження екологічно безпечних технологій боротьби з бур'янами» (Автори Швартау В.В., Мордерер Є.Ю., Мережинський Ю.Г., Іващенко О.О., Омельчук С.Т., Мельник С.І., Цехмістренко В.Г., Колєснік Ю.В.) мені добре відома як за науковими працями її авторів, так і за результатами широкого впровадження практичних розробок.
Забур’янення на сьогодні є найнебезпечнішим чинником, який за своїм регресивним потенціалом та економічними наслідками перевищує такі негативні елементи землеробства, як втрата родючості через ерозію, агрофізична деградація ґрунтів, дефіцит вологозабезпеченості, прояви ентомологічних і фітопатологічних трансгресій. Для підвищення ефективності хімічного захисту від бур’янів необхідно перш за все орієнтуватися на трансформаційні тенденції, які відбуваються у видовому складі фітоценозів.
Авторами вперше були проведені комплексні гербологічні дослідження на орних землях у зонах Степу, Лісостепу та Полісся України. Здійснено оцінку засмічення орного шару ґрунту насінням бур’янів, розроблено їх математичні моделі процесів забур’янення посівів польових культур, сформульована антирезистентна стратегія застосування гербіцидів, розроблені ефективні, екологічно безпечні схеми їх внесення. Комплексні наукові дослідження авторів лягли в основу розробки Державних стандартів оцінки забур’яненості посівів та проведення захисних заходів проти бур’янів, що відповідають міжнародним вимогам. Вперше розроблено принципи синергічного посилення фітотоксичності гербіцидів. Відкрито новий клас гербіцидів та розроблено ряд ефективних гербіцидних комплексів та сумішей і технологій їх застосування за сільськогосподарських культурах.
Впровадження розроблених екологічно безпечних технологій захисту сільськогосподарських культур від бур’янів носить масштабований характер. Вони були інтегровані у технології вирощування сучасних сортів озимої пшениці та інших культур, а також впроваджені у провідних аграрних господарствах України. Завдяки застосуванню гербіцидів нового покоління вдалося досягти не тільки значного підвищення врожайності сільськогосподарських культур, але й забезпечити високу якість отриманої продукції.
За результатами досліджень колективу авторів видані численні наукові публікації та рекомендації з питань екологічно безпечного застосування гербіцидів.
Вважаю, що ця робота безумовно заслуговує присудження Державної премії України в галузі науки і техніки.

Інститут Захисту рослин Національної академії аграрних наук України,
доктор с.-г. наук, С.В.Ретьман

Гість

Засрали всю Землю хімією і ще претендують на премію. Чистити все треба. А таких горе-науковців в поле до боротьби з бурянами.

Автори

Шановний пане!

Ми поділяємо Вашу стурбованість небезпекою забруднення довкілля хімічними засобами захисту рослин. Однак, загальновизнаним фактом є відсутність альтернативи застосуванню гербіцидів у промисловому сільськогосподарському виробництві. На жаль, органічне землеробство пов'язано зі зменшенням продуктивності та збільшенням собівартості продукції і можливе лише на незначних площах за умови нормального фітосанітарного стану прилеглих територій. Мета нашої роботи полягала у забезпеченні екологічної безпеки заходів по боротьбі з бур'янами. Розроблені технології передбачають раціональне застосування гербіцидів, що дозволяє досягти максимальну ефективність знищення бур'янів при мінімальному рівні гербіцидного навантаження на агроценози. Невід’ємним елементом цих технологій є гігієнічні нормативи та регламенти, дотримання яких гарантує екологічну безпеку застосування гербіцидів.