Офіційний веб сайт

Розробка та впровадження технологій забезпечення техногенної та екологічної безпеки вугледобувних регіонів при ліквідації гірничих підприємств України

Р26

Представлено Національним гірничим університетом.

Автори: Бузило В.І., Гребьонкін С.С., Єрмаков В.М., Павличенко А.В., Павлиш В.М., Рябічев В.Д.

Вирішено важливу проблему подолання катастрофічних техногенних, екологічних і соціальних наслідків реструктуризації вугільної галузі України та забезпечення екологічної безпеки процесів масової ліквідації нерентабельних вугледобувних підприємств.

Розвинуто теорію і створено систему управління техногенною та екологічною безпекою вугледобувних регіонів при ліквідації гірничих підприємств; встановлено механізми трансформації масиву гірських порід та деградації об’єктів довкілля залежно від способу ліквідації вугільних шахт.

Розроблено технології управління напружено-деформованим станом масиву гірських порід при «сухому» та «мокрому» способах ліквідації вугільних шахт; технологічні схеми зменшення негативного впливу водопритоків закритих шахт на роботу діючих гірничодобувних підприємств; технології інженерного захисту земної поверхні від підтоплення та заболочування; способи утилізації відходів вуглевидобутку.

Впровадження розробок на Державних підприємствах «Донвуглереструктуризація» та «Луганськвуглереструктуризація» дозволило забезпечити виконання вимог техногенної та екологічної безпеки на всіх етапах ліквідації вугільних шахт та отримати економічний ефект в розмірі понад 110 млн. грн.

Кількість публікацій12 монографій, 150 статей. Новизну та конкурентоспроможність технічних рішень захищено 5 авторськими свідоцтвами та патентами. За даною тематикою захищено 3 докторських та 6 кандидатських дисертацій.

  Громадське обговорення роботи відбулоя на засіданні науково-технічної  ради   25 вересня 2014 року о 14 годині ДП "ДНІПРОДІПРОШАХТ" за адресою: м. Дніпропетровськ,  вул. Миронова, 15, актовий зал. Матеріали громадського обговорення знаходяться в Секретаріаті Комітету.

Надіслати коментар

Коментарі

setting up google alerts

hello there and thank you for your information – I have definitely picked up something new from right here.
I did however expertise several technical issues using this site, as I experienced to reload the web site lots of times previous to
I could get it to load properly. I had been wondering if
your web host is OK? Not that I am complaining, but sluggish loading instances
times will sometimes affect your placement in google and could
damage your high-quality score if ads and marketing with Adwords.
Well I'm adding this RSS to my e-mail and could look out for a lot more of your respective exciting content.
Ensure that you update this again soon.

О.М. Молчанов.

Процес ліквідації вугільних шахт пов’язаний з численними негативними явищами, такими як деформація гірничих виробок, зсуви масивів гірських порід, виділення у гірничі виробки і на поверхню шахтного газу, підтоплення виробок і поверхні шахтними водами, що становлять загрозу подальшій життєдіяльності вугледобувних регіонів. У зв’язку з цим наукові роботи, спрямовані на попередження прояву техногенних та екологічних наслідків ліквідації гірничих підприємств, до яких відноситься і представлена робота, мають важливе значення для регіонів з високим рівнем розвитку важкої промисловості.
Слід відзначити високий науковий рівень розробок, де технологічні рішення базуються на теоретичних засадах гірничої геомеханіки та математичних моделях і методах дослідження гірничих процесів. Розроблені авторами високоефективні технології успішно використовуються при ліквідації нерентабельних шахт на території Донецької та Луганської областей. Важливим результатом є рекомендації із установлення порядку виконання екологічних заходів в умовах обмеженого фінансування, які розроблені вперше.
Вважаю, що робота «Розробка та впровадження технологій забезпечення техногенної та екологічної безпеки вугледобувних регіонів при ліквідації гірничих підприємств України» (авторський колектив – Бузило В.І., Гребьонкін С.С., Єрмаков В.М., Павличенко А.В., Павлиш В.М., Рябічев В.Д.) має важливе народногосподарське значення і заслуговує на присудження Державної премії України в галузі науки і техніки в 2014 році.
Заступник директора Інституту фізики гірничих процесів Національної академії наук України, доктор технічних наук О.М. Молчанов.

О.С.Міненко

Наукова робота «Розробка та впровадження технологій забезпечення техногенної та екологічної безпеки вугледобувних регіонів при ліквідації гірничих підприємств України» (автори – Бузило В.І., Гребьонкін С.С., Єрмаков В.М., Павличенко А.В., Павлиш В.М., Рябічев В.Д.), яку допущено до участі в конкурсі на присудження Державної премії України в галузі науки і техніки в 2014 році за розділом «1. Фізико-технічні і математичні науки», присвячена життєво важливій тематиці щодо збереження навколишнього середовища промислово навантажених територій України. Слід відзначити, що при вирішенні поставленої проблеми авторами застосовано системний підхід до розв'язання ключових питань у їх логічному взаємозв'язку від технології захисту поверхні до соціально-економічної основи подальшого існування територій, і це дозволяє використовувати отримані результати та рекомендації у суміжних розділах природничих наук. Важливість розглянутих авторами питань та ефективність їх практичного впровадження дає підставу вважати, що робота заслуговує на присудження Державної премії України в галузі науки і техніки в 2014 році.
Завідувач кафедри системного аналізу і моделювання, доктор фізико-математичних наук, професор Міненко О.С.

Г.О. Лукічова

Найважливішим етапом під час закриття нерентабельних гірничих підприємств є впровадження ресурсозберігаючих і екологічно безпечних технологій, що забезпечує попередження негативних екологічних проблем та створення сприятливих умов для проживання населення, а також збереження і відтворення навколишнього природного середовища. Розроблений авторами комплекс методів управління техногенною та екологічною безпекою вугледобувних регіонів при ліквідації гірничих підприємств дозволяє вирішити важливу проблему подолання катастрофічних техногенних, екологічних і соціальних наслідків реструктуризації вугільної галузі України. Впровадження розроблених технологій дозволило усунути та попередити подальший розвиток процесів просідання земної поверхні, підтоплення і заболочування земель, забезпечити виконання вимог техногенної та екологічної безпеки на всіх етапах ліквідації вугільних шахт, а також отримати значний економічний ефект.
Представлена робота «Розробка та впровадження технологій забезпечення техногенної та екологічної безпеки вугледобувних регіонів при ліквідації гірничих підприємств України» (авторський колектив – Бузило В.І., Гребьонкін С.С., Єрмаков В.М., Павличенко А.В., Павлиш В.М., Рябічев В.Д.) відіграє важливу роль у вирішення проблем охорони навколишнього природного середовища та забезпечення техногенної та екологічної безпеки при ліквідації вугільних шахт і заслуговує на присудження Державної премії України в галузі науки і техніки 2014 року.
Головний спеціаліст управління з питань цивільного захисту Донецької облдержадміністрації Г.О. Лукічова

Нестор Махно

Дорогие товарищи!
Вижу, что сбывается моя мечта, и общество наше все сильнее осознает, нет для него лучшего устройства, чем анархия. Но понимание анархии все еще далеко от правильного. Некоторые трактуют ее как полную вседозволенность во время отсутствие власти. Нет, товарищи. Анархия – это и есть власть!
Посмотрел я на обсуждаемую тут работу, на то, что о ней пишут, и понял – вот классический пример того, как дискредитируют слово «анархия» мошенники и проходимцы. Видя, что по стране ездят революционные тачанки, авторы-ученые решили под шумок реквизировать себе Государственную премию. Да за такие вещи в мое революционное время мигом бы поставили лицом к пулемету!
Но я человек не кровожадный и стал в чем-то даже толерантным. Отставить пулемет! Предлагаю мирный и демократичный вариант – собрать комиссию и немедленно пересмотреть, на каких основаниях владеют учеными титулами и званиями горе-авторы! И в случае, если правы те, кто пишет о плагиате – немедленно этих званий лишить. А о том, что данную работу нужно исключить из числа претендентов на госпремию – даже не стоит говорить!
Мое мнение – плагиат у авторов налицо. Простой поиск по интернету тут же даст нам обширный список книг и работ на тему последствий ликвидаций угольных месторождений.
Вот, например, выдержка из списка работ, которыми воспользовался самый обыкновенный студиозус.
Оценка рисков в Донецком бассейне. Закрытие шахт и породные отвалы./ Филипп Пек/ Подготовлено для ЮНЕП, ГРИД Арендал. – 2009. – 171 с.
Ветошкин А.Г. Надежность технических систем и техногенный риск. – Пенза: Изд-во ПГУАиС, 2003. – 154 с.: ил.: 24, библиогр.
Решение геоэкологических и социальных проблем во время эксплуатации и закрытия угольных шахт / Янукович В.Ф., Азаров Н.Я., Алексеев А.Д., Анциферов А.В., Питаленко Е.И. – Донецк, ООО АЛАН, 2002. – 480 с.
Техногенные последствия закрытия угольных шахт: Монография / Под. ред. Ю.Н. Гавриленко, В.Н. Ермакова. – Донецк, 2004. – 631 с.
Надежность технических систем и техногенный риск: учебное пособие к курсовой работе/ А.В. Хашковский. – 2-e изд., доп. и перераб. – Челябинск: Издательский центр ЮУрГУ, 2011. – 55 с.
Технология закрытия (ликвидации) угольных шахт: Учеб. Пособие для вузов /под редакцией докт. техн. наук проф. Ярембаша И.Ф., – Донецк: ДонНТУ. 2004, – 238 с.: ил. 53
Хэнли Э.Дж., Кумамото Х. – Надежность технических систем и оценка риска: Пер. с англ. В.С. Сыромятникова, Г.С. Деминой. Под. общ. ред. В.С. Сыромятникова. – М.: Машиностроение, 1984. – 528 с., ил.
Умнов В.А. Экономическая оценка и рациональное использование ресурсов подземного пространства. – М: изд. МГГУ, 1999. – 204 с.
И что же сделал наивный и скромный студент? А написал на основе работ дипломную (всего-то!) работу и знать того не знал, что мог стать не специалистом, а сразу – лауреатом Государственной премии. Поскромничал, юноша.
А может, просто не было у него высокого покровителя С.Б. Тулуба, которого ищут нынче по всей стране и даже за ее пределами, да никак не найдут. А ведь, люди посвященные, хорошо знают, что именно Сергей Борисович оказывал негласное покровительство Национальному горному университету, в том числе работам его сотрудников на тему реструктуризации угольной отрасли. Имел бы такие связи простой студент – был бы, как минимум, претендентом на высокое научное звание.
Потому подвожу свой атаманский вердикт. Работу с обсуждения снять. Псевдонауковцiв званий лишить. И повесить их имена на «Доску позора», как самых беспринципных и бессовестных плагиаторов.
Если так будет – то будет «Любо!»

Нестор Иванович Махно

Изотовец

Трудно не согласиться со Стахановцем, который, как всегда, впереди – как можно выдвигать такую работу на получение Государственной премии?! За что? Очень рекомендую ученому совету Горного университета выехать на места «боевой славы» тех, кого они выдвинули к награждению. Уверен, что увиденное их потрясет! Потому что города и поселки, где прошла «успешная реструктуризация» угледобывающих предприятий, сегодня напоминают масштабные декорации к съемкам фильмов «Сталинград» или «Освобождение Киева от фашистских захватчиков в 43-м».
Разруха, уныние, выжженная земля.
А могло ли получиться иначе, если на деле реструктуризация углепрома в Украине свелась к банальному дерибану выделенного бюджета, выдаче реализации металлолома, незаконной добыче угля и продаже оборудования. И все! Именно этим характеризовались организации, занимавшиеся реструктуризацией, которая без соответствующего обоснования проводилась в Украине под руководством «профессоров преступного мира» А.З. Поштука, А.Н. Лысенко, А.П. Семенова. Вот три кита, которые благополучно утащили на дно былую гордость отечественной экономики. Странно, что они не упоминаются в числе идейных вдохновителей этого труда!
Жаль, что на предполагаемых слушаниях по предлагаемой работе не будут присутствовать бывшие работники таких мощных шахт, как «Матросская», им. XXII партсъезда, им. Ленина, «Юнком», «Красный Октябрь», «Комсомолец», «Кочегарка», им. Гагарина, «Брянковская» и многих других предприятий, которых ждала преждевременная смерть от рук горе-реструктуризаторов. Они бы рассказали много интересного.
Жаль, что, скорее всего, не входят в состав уважаемой научной общественности жители городов и сел, что располагались около убитых шахт. Но был ли у них шанс получить образование?! Могли ли они отправить в вузы своих детей, если после потери работы, люди там думали о выживании и банальном поиске пищи, а не об аудитории престижного вуза и ученой степени.
К чему привела реструктуризация шахт в Украине? Красивые картинки английского опыта у нас так и остались картинками – своей Маргарет Тэтчер в Украине, к сожалению не нашлось. Зато возникли целые поселки из домов с подтопленными подвалами и малярийными комарами. А еще появилось огромное количество безработных и лишенных всякой надежды найти нормальную работу взрослых мужчин, которые в наши дни решили, что взять в руки автомат и записаться в очередную самопровозглашенную армию – единственный выход прокормить семью и отвоевать себе право на жизнь.
Кстати, в самой Англии уже подумывают о возрождении угольной отрасли. Вот что пишет об этом в своем блоге бывший горный инженер: «В государствах, где у власти действительно национальная элита уже начали задумываться над этой проблемой. Вот и в Англии уже идут сильные подвижки по углю. Уже начинают восстанавливать собственную добычу угля. А с каким остервенением ее убивала Маргарет Тетчер. Сколько шахтеров при этом покалечили, сколько в тюрьму посадили. Месторождение газа в Северном море подходит к концу, цены на газ ползут вверх. Англия уже не то что чувствует, а задыхается от таких цен».
Но это в Англии можно вести речь о восстановлении, в Украине все реструктурировано под ноль.
А инициаторы этого процесса хотят получить за свои действия ГОСУДАРСТВЕННУЮ премию?! Воистину, уникальный случай, когда на признание претендует не врач, спасающий жизнь, а заправский могильщик.

Ломоносовец

Просматривая работы, поданных на соискание Государственной премии в области науки и техники (есть у меня такое хобби), просто не cмог пройти мимо этой. С определенными допущениями, сравню ее со 114-м изданием «Таблицы умножения», исправленным и дополненным.
Поясню свою мысль. Тематике изучения экологических рисков при закрытии шахт в Украине посвящено весьма большое количество научных работ. На хорошую библиотечную полку наберется легко. Есть среди них и очень достойные исследования, которые уже заслужили уважение специалистов. Некоторые работы задумывались как учебные пособия и с полным на то основанием таковыми и стали.
Давно и плодотворно специализируется на теме последствий ликвидаций угледобывающих предприятий Донецкий национальный технический университет. Сотрудниками ДонНТУ подготовлены многочисленные работы, исследования, монографии, а также доклады и выступления на научных форумах и конференциях.
Не могу не отметить среди исследований и монографий по указанной тематике работы профессоров ДонНТУ В.Н. Артамонова, Ю.Н. Гавриленко, И.Ф. Ярембаша, В.К. Костенко и др. Но, по каким-то причинам, работы этих ученых к конкурсам на соискание Государственных премий не допускаются. Очевидно, авторы понимают, что смысла их подавать нет, потому что изначально ясно – критерии кого награждать, а кого нет, будут далекими от понимания истинной научной ценности и оригинальности той или иной работы.
Конечно, я не настолько наивен, чтобы удивляться подобному положению вещей в науке, особенно в украинской, но, в данном случае мы имеем дело просто с вопиющим случаем!
Ибо на награждение претендует не просто компилятивная работа – хорошая компиляция тоже хоть какой-то, но труд. В данном случае, авторский коллектив выдвигает на конкурс нечто, уже сильно приближающееся к плагиату. Какой-то чай третьей заварки, или молоко, разведенное водой до состояния практически полной прозрачности. И ладно бы в качестве проходной работы, в рамках имитации научной деятельности, а то ведь – на Госпремию!
Вспомнилось, что в недалеком прошлом на благодатной ниве написания «научных работ» о решении геоэкологических и социальных проблем во время эксплуатации и закрытия угольных шахт специализировались такие видные «проффесоры» как В.Ф. Янукович и Н.Я. Азаров, которые не постеснялись войти в коллектив авторов, написавших книгу по этой тематике. Но, нужно отдать должное скромности упомянутых государственных деятелей - они ни на какую Государственную премию не претендовали. В отличие, от «науковцiв» Бузило В.И., Гребенкина С.С и пр.
По этому поводу, приведу известные строки Михайла Ломоносова: «Науки юношей питают, отраду старцам подают…» Кажется, авторы данной работы посчитали, что им-то положено все: и отрада от высокого звания, и питание в виде материального поощрения.

Стахановец

Рассматривая работы, представленные на соискание Государственной премии в области науки и техники в этом году, я, с глубоким удовлетворением, обнаружил тут труд «Разработка и внедрение технологий обеспечения техногенной и экологической безопасности угледобывающих регионов при ликвидации горных предприятий Украины». Привлек он меня, главным образом, личностью одного из разработчиков – С.С. Гребенкина, который на протяжении последних 15 лет под различными соусами в составе всевозможных коллективов авторов пытается стать соискателем Государственной премии.
Считаю, что всесокрушающий танковый напор, с которым этот «ученый» добивается своей заветной цели, достоин не только внимания, но и всяческого поощрения. С. Гребенкина за его титанические усилия нужно не только во что бы то ни было допустить к конкурсу, но и присудить ему Государственную премию безо всякого обсуждения! Ибо где еще найти такого «многопрофильного специалиста» и в области механизированных комплексов для крутых пластов, и в горной геомеханике при разработке свит угольных пластов, и в охране и поддержании горных выработок, а также в механизации проходческих работ. По всем указанным направлениям у него, как говорится, есть что показать: два-три десятка книг и монографий. Правда, написанных в соавторстве с коллективами из 10-15 человек, как правило, занимавшими высокие должности в отрасли и потому владевшими административными рычагами для того, чтобы удовлетворить свои амбиции и зуд досужих борзописцев.
Теперь полочка с собственными «научными работами» С.С. Гребенкина пополнилась работой «Разработка и внедрение технологий обеспечения техногенной и экологической безопасности угледобывающих регионов при ликвидации горных предприятий Украины». Остановимся на ней подробнее. Зададимся вопросом: возможно ли, чтобы вопросы, затронутые в предлагаемой работе, были действительно освещены в указанных 12 монографиях и более 150 статьях? Можно ли было защитить по данной тематике 3 докторских и 6 кандидатских диссертаций?
Ведь хорошо известно, что в первом десятилетии независимости Украины все работы по этой проблеме выполнялись под эгидой ЕБРР и были посвящены перепевке зарубежного (Германия, Великобритания, Бельгия, Франция) опыта. А второе десятилетие независимая Украина, в основном, анализировала последствия и искала выход – а как теперь ликвидировать экономические и техногенные последствия закрытия шахт в Украине.
Насколько «эффективными» оказались разработки автора, можно удостовериться, ознакомившись с примерами городов Стаханов, Первомайск, Брянка, Лисичанск, Енакиево, Горловка, Торез. Причем, убежден, сам автор работы вряд ли посетил хотя бы половину этих населенных пунктов, где реализовывались «технологии обеспечения техногенной и экологической безопасности угледобывающих регионов», которые, по его мнению, достойны награды. А жаль, вещь есть шанс, что увиденное могло взволновать его душу ученого.
Но вернусь к своей первоначальному предложению, не размениваться на изучение эпического творения, а присудить автору премию без обсуждения, выдвинув его в номинации «За настойчивость и беспринципность».
Впрочем, волнения мои и так беспочвенны – успех работы и так предопределен изначально. Ведь С. Гребенкин опять умудрился затесаться в коллектив уважаемых авторов, теперь уже под руководством профессора Национального горного университета В.И. Бузило. Что a priori, учитывая личность председателя экспертной комиссии, делает эту работу фаворитом еще до начала рассмотрения.

О.І. Панішко

Навантаження на навколишнє середовище, яке створює діяльність шахт на всіх етапах функціонування, є одним із найважливіших факторів, який необхідно враховувати при визначенні напрямків подальшого розвитку національного вугільного сектору.
Наукові та практичні рекомендації, розроблені в роботі «Розробка та впровадження технологій забезпечення техногенної та екологічної безпеки вугледобувних регіонів при ліквідації гірничих підприємств України» (авторів Бузила В.І., Гребьонкіна С.С., Єрмакова В.М., Павличенка А.В., Павлиша В.М., Рябічева В.Д.) з 2002 р. використовуються Державним підприємством «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств».
Впровадження ресурсозберігаючих і екологічно безпечних технологій під час закриття нерентабельних гірничих підприємств дозволяє попередити виникнення небажаних екологічних проблем та створити сприятливі умови для проживання населення, а також забезпечити збереження і відтворення навколишнього природного середовища.
Розроблена авторами система управління техногенною та екологічною безпекою вугледобувних регіонів при ліквідації гірничих підприємств дозволяє вирішити важливу проблему подолання катастрофічних техногенних, екологічних і соціальних наслідків реструктуризації вугільної галузі України.
Вважаємо, що робота відіграє важливу роль у вирішення проблем охорони навколишнього природного середовища та забезпечення техногенної та екологічної безпеки при ліквідації вугільних шахт і заслуговує високої оцінки та присудження Державної премії України в галузі науки і техніки 2014 року.

Генеральний директор ДП «Донвуглереструктуризація» О.І. Панішко

Е.В. Кукуяшний

Масова ліквідація шахт на території України стала причиною активізації процесів деформації гірничих виробок, переміщення масиву гірських порід, виділення і міграції у гірничі виробки і на поверхню шахтного газу, підтоплення виробок і поверхні шахтними водами. Тому актуальність роботи, спрямованої на попередження появи вище перелічених техногенних та екологічних наслідків ліквідації гірничих підприємств не викликає сумніву.
Розроблені авторами роботи високоефективні технології з 2002 р. використовуються ДП «Луганськвуглереструктуризація» при ліквідації нерентабельних шахт на території Луганської області.
Впровадження розроблених технологій дозволило усунути та попередити подальший розвиток процесів просідання земної поверхні, підтоплення і заболочування земель, забезпечити виконання вимог техногенної та екологічної безпеки на всіх етапах ліквідації вугільних шахт, а також отримати значний економічний ефект.
Підтримуємо роботу «Розробка та впровадження технологій забезпечення техногенної та екологічної безпеки вугледобувних регіонів при ліквідації гірничих підприємств України» й авторський колектив – Бузило В.І., Гребьонкін С.С., Єрмаков В.М., Павличенко А.В., Павлиш В.М., Рябічев В.Д. і вважаємо, що вони заслуговують присудження Державної премії України в галузі науки і техніки в 2014 році.
Технічний директор ДП «Луганськвуглереструктуризація» Е.В. Кукуяшний

Залишити новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA
Для запобігання від спаму, щоб залишити коментар введіть будь ласка символи,які зображені нижче. Дякуємо за розуміня.