Офіційний веб сайт

Сигнальні мережі, залучені до розвитку фенотипу ракових стовбурових клітин: роль адаптерних протеїнів та розробка протипухлинної терапії на основі наноматеріалів

м26

Представлено Інститутом біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України.

Автор: Пасічник Г.В., к.б.н.,  Горак І.Р.,  Франскевич Д.В.

Цикл наукових робіт присвячено дослідженню вкладу адаптерного протеїну Ruk/CIN85 до формування та підтримання фенотипу ракових стовбурових клітин (CSCs) і впливу наноматеріалів (фулерена С60) на функціонування трансформованих клітин з подальшою перспективою розробки протипухлинних препаратів. Отримано низку фундаментальних результатів про залучення адапетрного протеїну Ruk/CIN85 до процесу канцерогенезу. Зокрема, виявлено зростання експресії Ruk/CIN85 у первинних пухлинах щитоподібної і молочної залози людини. Показано, що надекспресія Ruk/CIN85 в аденокарциномних клітинах молочної залози та клітинах феохромоцитоми наднирників супроводжується посиленням прояву низки молекулярних ознак СSCs. Встановлено, що Ruk/CIN85 залучений до процесів міграції та інвазії клітин аденокарциноми молочної залози. Разом отримані дані свідчать, що даний адаптерний протеїн може слугувати прогностичним маркером пухлинного процесу і потенційною мішенню для розробки фармакологічних препаратів скерованої дії. Продемонстровано, що вуглецева наноструктура фулерен С60 є нетоксичною та здатна пригнічувати спричинене протипухлинним препаратом цисплатином продукування активних форм кисню у нормальних лімфоїдних клітинах. Фулерен С60 ефективно поглинається лейкемічними клітинами і за умови фотозбудження здатен індукувати апоптичну загибель шляхом підвищення продукції активних форм кисню, збільшення концентрації Са2+ у цитозолі, активації кінази р38, падіння мітохондріального потенціалу та виходу цитохрому с з мітохондрій. Вперше показано, що за комбінованої дії фотозбудженого С60 та цисплатину вдається знизити токсичну концентрацію цисплатину та підвищити чутливість до цисплатину резистентних лейкемічні клітини. Отримані дані демонструють, що дослідження сигнальних мереж ракових стовбурових клітин з метою пошуку потенційних маркерів і мішеней для терапії та спрямована дія на них препаратів, розроблених на основі новітніх наноматеріалів, дозволить підвищити ефективність традиційного лікування онкологічних захворювань.

Кількість публікацій: 53 , в т.ч. монографія, 9 статей (3 - у зарубіжних виданнях), 43 тези доповідей. Загальна кількість посилань на публікації авторів складає 4 (згідно з базою даних Scopus), h- індекс = 1.

Надіслати коментар

Коментарі

Скок М.В.

Нові підходи до пошуку тканинно-специфічних маркерів ракових стовбурових
клітин ґрунтуються на дослідженні окремих ланок сигнальних шляхів, залучених
до координованого контролю проліферації, диференціювання і апоптозу клітин.
Дослідження у зазначеному напрямку є важливими як для діагностики та
прогнозування онкозахворювань, так і для розробки протипухлинних препаратів
нового покоління, скерованих на конкретні сигнальні мішені. Опубліковані
результати експериментальних досліджень авторів засвідчили залучення
адаптерного протеїну Ruk/CIN85 до розвитку та підтримання фенотипу ракових
стовбурових клітин. Особливої уваги також заслуговують дані стосовно
нановуглецевої сполуки фулерену С60, здатної як послаблювати токсичну дію
протипухлинних препаратів на нормальні клітини, так і у разі його
фотозбудження та комбінованої дії з протипухлинними препаратами - знижувати
резистентність пухлинних клітин до протипухлинної терапії. У зв'язку зі
сказаним, цикл робіт Пасічник Г.В., Горак І.Р. та Франскевич Д.В.
присвячений пошуку нових біомаркерів злоякісної трансформації клітин та
дослідженню впливу наноматеріалів на фізіологію пухлинних клітин заслуговує
на присудження щорічної премії Президента України для молодих учених.

Скок Марина Володимирівна
завідувач лабораторії імунології клітинних рецепторів
Інститут біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України
доктор біологічних наук, професор,
член-кореспондент НАН України

В.В.Філоненко

Зважаючи на пандемічний характер поширення онкологічних захворювань, пошук нових, ефективних підходів до їх лікування є, безсумнівно, актуальною проблемою. Отримані результати щодо залучення адаптерного протеїну Ruk/CIN85 до функціонування ракових стовбурових клітин та дані стосовно здатності вуглецевої наносполуки фулерену С60 впливати на фізіологію пухлинних клітин мають як наукове, так і практичне значення. Тому, вважаю, що дана робота заслуговує на присуждення щорічної премії Президента України для молодих науковців.

В.В.Філоненко
зав.відділу сигнальних систем клітини
Інституту молекулярної біології і генетики НАН України
доктор біологічних наук, професор

Колибо Д.В.

Цикл робіт Пасічник Г.В., Горак І.Р. та Франскевич Д.В. присвячений вивченню особливостей функціонування сигнальних молекул, зокрема адаптерних протеїнів, у підтриманні біології CSCs, що буде сприяти пошуку маркерів пухлинного процесу та розробці ефективної протипухлинної терапії.
Використання ж нових біосумісних наноматеріалів дозволить підвищити ефективність терапії шляхом їх спрямованого впливу на сигнальні мережі трансформованих клітин та адресної доставки протипухлинних препаратів.
Вважаю, що даний запит заслуговує на підтримку.

Колибо Денис Володимирович
заступник директора з наукової роботи Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України, доктор біологічних наук, с.н.с.

Гарманчук Л.В.

Представлена науково-дослідна робота є закінченою самостійною працею, в якій на основі проведених авторами досліджень виявлено можливості застосування адаптерних протеїнів як прогностичних маркерів пухлинного процесу, а представника вуглецевих наноструктур фулерена С60, якому притаманні унікальні фізико-хімічні властивості - як активатора проапоптичних сигнальних шляхів у пухлинних клітинах. У роботі обґрунтовано доцільність використання адаптерного протеїну Ruk/CIN85 як мішені для спрямованої дії хіміотерапевтичних агентів та отримано нові моделі ліній клітин, придатних для моніторингу ефективності дії протипухлинних препаратів. Показано, що фулерен С60 здатен послаблювати токсичну дію протипухлинних препаратів на нормальні клітини, а у разі його фотозбудження та комбінованої дії з протипухлинними препаратами - знижувати резистентність пухлинних клітин до протипухлинної терапії. Подана на конкурс робота за актуальністю, об’ємом поставлених завдань, методичним рівнем дослідження та практичною значимістю заслуговує на присудження щорічної премії Президента України для молодих вчених 2016.

Професор кафедри біохімії
ННЦ «Інститут біології»
Київського національного університету
імені Тараса Шевченка
д.б.н. Л.В.Гарманчук

Великий М.М.

Результати проведених досліджень, направлені на з'ясування ролі адаптерних протеїнів у формуванні та підтриманні ознак ракових стовбурових клітин
(CSCs) і здатності вуглецевої наносполуки фулерену С60 впливати на фізіологію пухлинних клітин, є важливими і актуальними для потреб клінічної медицини. Отримані експериментальні дані опубліковані у вітчизняних та зарубіжних виданнях. Представлений запит заслуговує позитивної оцінки і підтримки на предмет отримання премії Президента України для молодих науковців.

Великий Микола Миколайович
завідувач відділу біохімії
вітамінів і коензимів
Інституту біохімії
ім. О.В.Палладіна НАН України
доктор біологічних наук, професор

Дмитро

Молекулярні механізми онкогенезу на сьогодні досліджено недостатньо, хоча у останні роки ця проблематика отримала потужний поштовх. Це пов'язане з тим, що ракові захворювання за рівнем смертності вийшли на друге місце у світі одразу після серцево-судинних, однак достатньо ефективних і селективних методів терапії поки що не винайдено. Саме тому дуже перспективним напрямком досліджень у цій області є виявлення точних механізмів регуляції онкогенезу на молекулярно-генетичному рівні з метою розробки нових терапевтичних та профілактичних підходів у цій області. Під цей напрямок підпадає і представлена робота, яка пропонує прогностичний маркер для діагностики пухлин та, водночас, мішень для майбутніх протипухлинних препаратів селективної дії. Крім того, показано використання наночастинок С60 (фулеренів) для зменшення токсичності традиційних хіміотерапевтичних препаратів на кшалт цислпатину. Беручи до уваги актуальність напрямку досліджень, сучасність експериментальних підходів та кількість публікацій авторів, вважаю, що ця робота заслуговує на присуждення премії.

Гребіник Дмитро Миколайович,
доцент кафедри біохімії
ННЦ "Інститут біології"
КНУ імені Тараса Шевченка.

Залишити новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA
Для запобігання від спаму, щоб залишити коментар введіть будь ласка символи,які зображені нижче. Дякуємо за розуміня.