Офіційний веб сайт

Система сертифікації земель (ґрунтів) сільськогосподарського призначення

М33

 

Автор: Лазебна М.Є.

 

Представлена Національним науковим центром "Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського" (НААН України).

 

Роботу присвячено актуальному питанню щодо сертифікації земель (ґрунтів) сільськогосподарського призначення. Автором на підставі комплексних досліджень проведено систематизований аналіз правового забезпечення, сучасного стану, ролі, задач та порядку проведення сертифікації земельних ділянок.

Запропоновано положення про центральну роль земельних ділянок (паїв) у ланцюгу об’єктів правового регулювання, контролю, устрою та оцінки земель, а також про важливість добровільних засад земельної сертифікації.

Проаналізовано специфіку сертифікації земель з погляду агрономічної якості ґрунту. Показано, що впровадження сертифікації земель на всій території країни є одним із провідних заходів моніторингу ґрунтів з метою охорони здоров'я населення.

Розроблено комплекс із 13 чинних стандартів щодо сертифікації земель (ґрунтів) сільськогосподарського призначення, впровадження і практичне застосування яких дозволить вирішити найважчі проблеми, які на даний час існують у сільському господарстві, особливо проблем ефективного використання земель сільськогосподарського призначення, збереження та відтворення їхньої родючості.

 

Кількість публікацій:    111 наукові публікації,в т.ч. 3 розділи в монографіях, 83 нормативні документи, 1 концепція, 7 збірників, 17статей.

Надіслати коментар

Коментарі

Скрипчук Петро Михайлович, канд.техн. наук, доцент

Запропонована робота представляє не тільки науковий, а і практичний інтерес та є одним із нових та перспективних напрямів наукових досліджень в Україні. Ознайомлення з науковою роботою дозволяє зробити висновок про новий науковий підхід автора до вирішення проблем, пов'язаних із формуванням ринку землі, вирощуванням якісної с.-г. продукції, тощо. Запропоновані науковцем шляхи їх вирішення через впровадження системи сертифікації земель дозволяють унормувати заходи щодо максимально ефективного використання земель-них ділянок для вирощування сільськогосподарської продукції засобами, що забезпечують відтворення родючості земель, виключають або знижують негативний вплив на довкілля тощо.
Скрипчук Петро Михайлович, канд. технічних наук, доцент, Національний університет водного господарства та природокористування

к.с.-г.н.Солошенко О.В., к.с.-г.н. Гаврилович Н.Ю.

Наукова робота Лазебної М.Є. є актуальною в напрямі унормування заходів з максимально ефективного використання земельних ділянок для вирощування сільськогосподарської продукції засобами, що забезпечують відтворення родючості ґрунтів, виключають або знижують негативний вплив на довкілля. Має як теоретичне так і практичне значення для ведення органічного землеробства. Вважаємо, що обговорювана робота Лазебної М.Є. заслуговує присудження премії Президента України.

Зав. секцією агрономії і екології Харківського Національного технічного університету сільського господарства ім.. Петра Василенка
К.с.-г.н., проф. Солошенко О.В.
К. с.-г.н., доцент Гаврилович Н.Ю.

д.с.-г.н. Ачасов А.Б.

Проблема охорони ґрунтових ресурсів України має надзвичайно важливе значення. Історія не знає випадку, коли країна досягла значного економічного та соціального розвитку без первинної опори на землеробство. Навпаки, можна згадати чисельні факти падіння багатьох стародавніх цивілізацій внаслідок втрати ними через руйнування та деградацію основи сільськогосподарських ресурсів – ґрунту. З урахуванням важливості проблеми охорони та ефективного використання ґрунтів, створення економічних методів регулювання земельних відносин між державою і власниками земель, підвищення конкурентоспроможності аграрного сектору економіки доцільно запроваджувати сертифікацію земель (ґрунтів) сільськогосподарського призначення, а з прийняттям Закону України «Про органічне виробництво» цей напрям має великі перспективи для подальшого впровадження та розвитку.

Проф. кафедри ґрунтознавства Харківського
Національного аграрного університету ім. В.В.Докучаєва,
д.с.-г.н. Ачасов А.Б.

к.с.-г.н. Жолудєва І.Д.

З прийняттям Закону України "Про органічне виробництво", положеннями якого встановлено, що для отримання органічної с.-г. продукції необхідно дотримуватись певних вимог і умов вирощування. Зрозуміло, що земля, на якій планується отримати таку продукцію, повинна бути сертифікована. Чи придатна розроблена Вами система сертифікації для ведення органічного землеробства?
Зав. лабораторії агроекології Луганського ІАПВ

Лазебна М.Є.

Запропонована система сертифікації земель сільськогосподарського призначення придатна для ведення органічного землеробства. Є довідка від «Центрдержродючості», в якій зазначено, що «система сертифікації придатна для проведення робіт з органічного землеробства, що на сьогодні є перспективним напрямом в системі землеробства України».

чл.-кор. НААН, д.б.н., проф. Травлєєв А.П.

Хочу відмітити наступне: під час захисту 30.06.2011 кандидатської дисертації Лазебної М.Є. найбільшу зацікавленість та обговорення із запропонованих напрямів викликала саме система сертифікації сільськогосподарських угядь. Цей напрям є новим для України, такої системи немає ні в ЄС ні в Російській Федерації. Представлений комплекс стандартів єнадає вичерпну інформацію не тільки в організаційному плані, але й в методичному. Чітко визначена номенклатура показників, за якими проводиться сертифікація земель, порядок обстеження та ідентифікації земельних ділянок, оцінювання та встановлення категорії якості земельних ділянок, що заявлені до сертифікації. Розглянуті такі важливі питання, як технічний нагляд за додержанням умов, визначених сертифікатом відповідності на земельну ділянку та інспекційний контроль. Вважаю, що даний напрям є актуальним, перспективним та потребує визнання.

Гончаренко Василь Юхимович, д.с.-г.н, проф.

Робота М.Є. Лазебної є першою, де на теоретичному рівні досліджено сертифікацію земель (ґрунтів) сільськогосподарського призначення.
Констатується факт, що сертифікація земель в Україні, згідно з чинними нормативними документами, здійснюється на добровільних засадах за бажанням зацікавленої сторони. Розкрито мету сертифікації земельних ділянок та можливі шляхи використання одержаної під час проведення сертифікації інформації, зокрема, для доповнення земельного кадастру щодо обліку якості земель тощо.
На особливу увагу заслуговує детально опрацьована організаційна структура сертифікації земель та функціональні обов’язки кожного з органів сертифікації.
За безпосередньої участі автора роботи розроблено комплекс з 13 чинних стандартів щодо сертифікації земель (ґрунтів) сільськогосподарського призначення, впровадження і практичне застосування яких дозволить вирішити найважчі проблеми, які на даний час існують у сільському господарстві, оскільки вони є тим самим правовим механізмом, якого досі не існувало для вирішення більшості проблем ефективного використання земель сільськогосподарського призначення, збереження та відтворення їхньої родючості.
Автором докладно викладено порядок проведення сертифікації земельних ділянок, надано перелік всіх необхідних для проведення сертифікації нормативно-правових документів, та надано додаткові відомості щодо оцінки якості земель, що сертифікуються.Тому дана робота заслуговує присудження Премії Президента України для молодих вчених.
Головний науковий співробытник лабораторії зберіганння та стандартизації Інституту овочівництва та баштанництва НААН, професор Гончаренко В.Ю.

Рудюк Анатолій Миколайович

Землі сільськогосподарського призначення не лише основний засіб виробництва сільськогосподарської продукції, але й першооснова для вирощування екологічно безпечної продукції, а сертифікація цих земель (ґрунтів) є реалізацією прав споживачів на якісну продукцію і на сьогодні це обов'язкова вимога всіх розвинених європейських держав.
В останні роки, зважаючи на постійно зростаюче антропогенне навантаження на навколишнє середовище, виробництву високоякісних продуктів харчування приділяється все більше уваги. При цьому вирішити це завдання можливо лише за умови впровадження комплексних заходів.
Система сертифікації, яка на сьогодні впроваджена наказом Міністерства аграрної політики України "Про добровільну сертифікацію земель (ґрунтів) сільськогосподарського призначення" від 9 квітня 2008 року № 235, потенційно об’єднує аспекти землеустрою, охорони земель (ґрунтів) і господарського їх використання та сприяє залученню для цього коштів приватних землевласників. Успіх впровадження системи сертифікації земель визначально залежить від її ефективності для суб’єктів землекористування.
Впровадження системи сертифікації земель (ґрунтів) сільськогосподарського призначення є важливим і необхідним для здійснення державного контролю за зміною показників родючості та забруднення ґрунтів токсичними речовинами та радіонуклідами, а також їх раціонального використання.
Високо оцінюючи науковий і практичний рівень роботи, що рецензується вважаємо, що дана робота заслуговує присудження Премії Президента України для молодих вчених.

Начальник відділу загального землеробства, хімізації та меліорації, Департаменту ринків рослинництва, Міністерства аграрної політки та продовольства А.М.Рудюк

Булигін Сергій Юрійович, чл.-кор. НААН, проф., д.с.-г.н.

На теперішній час, у зв’язку з перспективами розвитку земельного ринку в Україні, комплекс питань, пов’язаних з оцінюванням земельних ресурсів, набуває першочергової важливості. Одним із найвагоміших серед таких питань є сертифікація ґрунтів. Водночас це питання нове для України і з цієї причини практично незаймане. В такому контексті актуальність роботи є значною і безсумнівною.
В роботі надано всебічний аналіз чинних у країні нормативно-правових актів у сфері землекористування, охорони і якості ґрунтів. Також розглянуто та проаналізовано діяльність, що формувалася у сфері сертифікації протягом останніх десятиліть. Підсумовані права і обов’язки власників і користувачів земельних ділянок. Розглянуто порядок здійснення сертифікації та її організаційну структуру. Зазначене створення принципово нового комплексу стандартів, що надають нормативне забезпечення сертифікаційної діяльності, і на базі його розгляду висунуто пропозицію щодо надання статусу науково-методичного та інформаційного центру сертифікації установі, що розробила цей комплекс нормативних документів.
Проведене порівняння засад сертифікації ґрунтів в Україні з практикою інших держав, зокрема Російської Федерації. Звернено увагу на відмінність, яка полягає в тому, що сертифікація в Україні передбачена виключно на добровільних засадах.
Робота викладена чітко і послідовно, матеріал всебічно проаналізовано і систематизовано, висунуто декілька корисних узагальнень і пропозицій. Система сертифікації потенційно може об'єднати аспекти землеустрою, охорони ґрунтів і їх господарського використання та сприяти залученню для цього коштів приватних землевласників. На підставі викладеного вважаю кандидатуру Лазерної М.Є. достойною для присудження їй щорічної державної премії Президента України для молодих вчених.

Ректор центру програмних перетворень,
проф. кафедри землеробства та агрохімії Білгородської державної сільськогосподарської академії
Булигін Сергій Юрійович

Тетера Віктор Петрович

Дуже цінним у роботі є те, що вона містить загальні вимоги до сертифікації земельних ділянок, надає повне уявлення про характер інформації щодо властивостей земельної ділянки, яку отримає власник за результатами сертифікації. Робота містить переліки прав та обов’язків власників та користувачів земельних ділянок.
На особливу увагу заслуговує детально опрацьована організаційна структура сертифікації земель та функціональні обов’язки кожного з органів сертифікації.
За безпосередньої участі автора роботи розроблено комплекс із 13 чинних стандартів щодо сертифікації земель (ґрунтів) сільськогосподарського призначення, впровадження і практичне застосування яких дозволить вирішити найважливіші проблеми, які на цей час наявні у сільському господарстві, оскільки вони є тим самим механізмом, якого досі не існувало для вирішення більшості проблем ефективного використання земель сільськогосподарського призначення, збереження та відтворення їхньої родючості.
Автором докладно викладено порядок проведення сертифікації земельних ділянок, надано перелік усіх необхідних для проведення сертифікації нормативно-правових документів, та надано додаткові відомості щодо оцінки якості земель, що сертифікуються.
Представлена робота має велику цінність, оскільки є завершеним, детально опрацьованим документом, який базується на чинному законодавстві та містить всі положення, необхідні для практичного запровадження сертифікації земель (ґрунтів) в Україні. Вважаю, що дана робота заслуговує присудження Премії Президента України для молодих вчених.
Директор науково-дослідного інституту стандартизації
к.ф.-м.н., доц., с.н.с. Тетера В.П.

Гринченко Тимур Олександрович

З 1991 року в Україні було припинено реалізацію програм підвищення родючості ґрунтів усіх рівнів: від національного до місцевого. Відсутність фінансової підтримки заходів з охорони ґрунтів має негативні наслідки, наприклад, набувають розвитку процеси деградації ґрунтів зниження їхньої родючості тощо.
З іншого боку, все більше загострюється проблема забезпечення населення держави якісною харчовою продукцією. Якість харчування є невід’ємною складовою оцінювання якості життя взагалі. Необхідною умовою отримання доброякісної харчової продукції є її вирощування за екологічно безпечних умов на землях сільськогосподарського призначення, де проводиться комплексний моніторинг ґрунтів. За оцінками експертів організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) в Україні лише 6 % території можна вважати екологічно чистими. Тому крім завдання охорони та підвищення родючості ґрунтів виникає новий для українського ґрунтознавства та законодавства напрямок – сертифікація земель (ґрунтів) сільськогосподарського призначення. Йдеться про встановлення відповідності тієї чи іншої земельної ділянки категоріям якості, закріпленим у нормативних документах або задекларованих землевласником.
Робота М.Є. Лазебної є першою, де на теоретичному рівні досліджено сертифікацію земель (ґрунтів) сільськогосподарського призначення.
Констатується факт, що сертифікація земель в Україні, згідно з чинними нормативними документами, здійснюється на добровільних засадах за бажанням зацікавленої сторони. Розкрито мету сертифікації земельних ділянок та можливі шляхи використання одержаної під час проведення сертифікації інформації, зокрема, для доповнення земельного кадастру щодо обліку якості земель тощо.
На особливу увагу заслуговує детально опрацьована організаційна структура сертифікації земель та функціональні обов’язки кожного з органів сертифікації.
За безпосередньої участі автора роботи розроблено комплекс з 13 чинних стандартів щодо сертифікації земель (ґрунтів) сільськогосподарського призначення, впровадження і практичне застосування яких дозволить вирішити найважчі проблеми, які на даний час існують у сільському господарстві, оскільки вони є тим самим правовим механізмом, якого досі не існувало для вирішення більшості проблем ефективного використання земель сільськогосподарського призначення, збереження та відтворення їхньої родючості.
Автором докладно викладено порядок проведення сертифікації земельних ділянок, надано перелік всіх необхідних для проведення сертифікації нормативно-правових документів, та надано додаткові відомості щодо оцінки якості земель, що сертифікуються.

Д. с.-г. н., проф., акад. МАНЕБ, зав. кафедри ботаніки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди

Мірошниченко Микола Миколайович, д.б.н., проф. кафедри ХНАУ

За умов зміни форм власності на землю унормування раціонального використання грунтово-земельних ресурсів є побов'язковою передумовою сталого розвитку сільського господарства. У роботі ми маємо лаконічне та чітке викладення концептуальних основ побудови і впровадження в Україні системи сертифікації земель, що, на мою думку, необхідно робити одночасно з реформою земельних відносин. глибина опрацювання цього питання свідчить про те, що сертифікацію земель доцільно перевести у площину законодавчо регульованої сфери, у першу чергу питання, що стосуються органічного виробництва, вирощування с.-г. продукції для дитячого та спеціального харчування, тощо.
Вагомість проблеми збереження та відтворення родючості грунтів України, необхідність налагодження дієвого контролю за станом земель є підставою для однозначної підтримки цієї роботи на здобуття премії Президента для молодих вчених.