Офіційний веб сайт

Стратегія збереження біорізноманіття автотрофної компоненти річкових екосистем Полісся

М72

 

Автори: Шелюк Ю.С., к.б.н.,  Корнійчук Н.М., к.б.н.

 

Представлена Житомирським державним університетом імені Івана Франка

 

Авторами проведена інвентаризаціяавтотрофної компоненти річкових екосистем Полісся, на основі якої створено електронну базу даних, що включає структурно-функціональні показники розвитку водоростевих угруповань поліських річок: Тетерів, Гуйва, Ірша, Здвиж, Гнилоп’ять, Дубовець, Кам’янка, Таль, Здвиж, Путятинка, Лісова, включно зі створеними на них водосховищами.

Виявлено понад тисячу видових та внутрішньовидових таксонів водоростей, із них більше половини - вперше. Знайдено нові для Українського Полісся таксони, які доповнюють дані щодо флори континентальних вод України.   Зроблена оцінка якості водного середовища поліських річок за сапробіологічними характеристиками індикаторних видів фітопланктону і фітомікроперифітону.

Встановлені закономірності відгуку водоростевих угруповань річкових екосистем на вплив природних та антропогенних чинників, що є підставою для використання біоіндикаційних можливостей альгофлори для оцінки якості водного середовища, прийняття управлінських рішень стосовно розробки та реалізації заходів, спрямованих на збереження та відтворення його біорізноманіття.

 

Кількість публікацій: 60   статей,в т.ч. 21 - в реферованих журналах.  Загальний індекс цитування робіт (згідно баз даних Scopus) складає 123.

Надіслати коментар

Коментарі

Король Е.М., к.б.н., Національний науково-природничий музей

Проведені дослідження безперечно мають теоретичне та практичне значення. На основі вивчення автотрофної компоненти річкових екосистем Полісся, молодими науковцями виявлено понад тисячу видових та внутрішньовидових таксонів водоростей (із них більше половини - вперше!!!), створено електронну базу даних та зроблена оцінка якості водного середовища поліських річок за сапробіологічними характеристиками видів-індикаторів. Результати роботи можна використати для розробки заходів по збереженню та відтворенню біорізноманіття автотрофної компоненти річкових екосистем Полісся. Без сумніву, робота Ю.С.Шелюк та Н.М.Корнійчук заслуговує на високу оцінку, а її автори - на присудження щорічної Премії для молодих вчених.

Киричук Галина Євгеніївна, доктор біологічних наук

Одним із біологічних критеріїв оцінки стану водних об’єктів є структурно-функціональні характеристики водоростевих угруповань. Автори роботи застосували ці показники до визначення екологічного стану річкових екосистем Полісся, що мають різний ступінь антропогенного навантаження. Інтеграція України в Європейську спільноту передбачає приведення законодавства нашої держави у відповідність до європейського, зокрема в галузі контролю та збереження природного середовища. Згідно головного регулюючого документа, що встановлює засади використання, моніторингу стану водних об’єктів та їх захисту – «Водної Рамкової директиви 2000/60/ЄС» (Directiv…, 2000), стан водних об’єктів визначається мірою антропогенного зрушення систем. Робота Шелюк Юлії Святославівни та Корнійчук Наталії Миколаївни на тему «Стратегія збереження біорізноманіття автотрофної компоненти річкових екосистем Полісся», подана на конкурс на здобуття щорічної премії Президента України для молодих учених, без сумніву, є актуальною, робить суттєвий внесок у розвиток гідробіологічної науки, зроблена на основі величезного матеріалу і заслуговує на найвищу оцінку.
Киричук Г.Є. , доктор біологічних наук, Заслужений працівник освіти України, лауреат премії Президента України для молодих вчених, завідувач кафедри ботаніки Житомирського державного університету імені Івана Франка

Дворецький А.І. д.б.н., проф. ДНУ

Дослідження охоплюють важливі проблеми, присвячені систематиці, фізіології та екології гідробіонтів, гідрохімії, гідрології малих та середніх річок Полісся, а також створених на них водосховищ. Представлена робота викликає інтерес як для спеціалістів-альгологів, так і для зоологів широкого профілю, гідробіологів, екологів, викладачів природничих спеціальностей вищих навчальних закладів, студентів, вчителів загальноосвітніх шкіл. Відомості щодо формування і функціонування водоростей середніх та малих поліських річок мають фрагментарний характер. Їх альгофлора лише частково вивчена у флористичному відношенні. Відомості щодо первинної продукції водоростей та деструкції органічної речовини цих річок практично відсутні. З огляду на вищесказане робота здобувачів є безперечно актуальною. Отримані здобувачами дані щодо первинної продукції та вмісту хлорофілу а водоростевих угруповань, їх таксономічного складу, екологічної та біогеографічної характеристики, частоти трапляння, чисельності, біомаси, а також просторової динаміки та часового розподілу цих показників можуть слугувати науковою основою планування водогосподарських та природоохоронних заходів, рекомендацій щодо розвитку рибництва та рекреації.
Наукова робота викликає теоретичний інтерес, має практичне значення та заслуговує на присудження премії Президента України для молодих учених.

Гандзюра В.П., д.б.н., проф., проф. к-ри екології КНУШ

Вирішення проблем, пов’язаних зі збереженням біорізноманіття, стає дедалі актуальнішим в міру антропогенної трансформації екосистем. Особливо важливим аспектом цієї проблеми є збереження видового різноманіття автотрофної компоненти екосистем, яка є основою біопродукційного процесу. Тим паче актуальні ці питання для водних екосистем Полісся, які істотно потерпіли від численних недолугих експериментів над природою. Варто підкреслити, що використання біоіндикаційних можливостей альгофлори для оцінки якості водного середовища відповідає Директиві Євросоюзу 2000/60/EC, а також необхідне для прийняття управлінських рішень щодо розробки та реалізації заходів, спрямованих на збереження та відтворення видового різноманіття.За актуальністю, вагомістю отриманих результатів, теоретичним та практичним значенням, обсягом проведених досліджень та змістом подана робота Шелюк Ю.С. та Корнійчук Н.М. цілком відповідає вимогам до робіт такого рівня, а автори, безперечно, заслуговують на здобуття премії Президента України для молодих учених

Першко І.О., к.б.н., доцент, завідувач кафедри суспільно-гум

Представлена робота є вкрай актуальною як на регіональному так і на загальнодержавному рівні. Особливо значущим, на мій погляд, є виявлення нових таксонів водоростей у річкових екосистемах Українського Полісся та створення електронної бази даних водоростевих угруповань поліських річок. Робота виконана на високому науковому рівні з використанням сучасних методів збору та обробки даних. Підтвердженням цього є високий індекс цитувань опублікованих за результатами дослідження праць. Результати багаторічних досліджень Шелюк Ю. С. та Корнійчук Н. М. безперечно мають важливе теоретичне та прикладне значення і заслуговують на найвищу оцінку та присудження щорічної премії Президента для молодих учених.

Золотарьов В.М., д.б.н.; Шурова Н.М., д.б.н. - ОФ ІБПМ НАНУ

Авторами циклу праць «Стратегія збереження біорізноманіття автотрофної компоненти річкових екосистем Полісся» вперше створений повний перелік видів фітопланктону та фітомікроперифітону поліських річок, вивчені продукційно-деструкційні процеси, роль водоростей у формуванні якості води річкових екосистем. Проведена оцінка впливу природних та антропогенних чинників на динаміку структурно-функціональних характеристик водоростевих угруповань.
Отримані та проаналізовані авторами дані мають не лише великий науковий інтерес, а й практичну цінність, бо згідно Водної Рамкової Директиви ЄС 2000/60 при оцінці стану водних екосистем перевага надається біотичним комплексам, зокрема водоростевим угрупованням планктону та перифітону.
Результати роботи можуть бути використані у підготовці та викладанні нормативних курсів з ботаніки (анатомії і морфології рослин, систематики), альгології, екології і фізіології рослин для студентів біологічних спеціальностей вищих навчальних закладів.
Результати досліджень опубліковані у провідних світових фахових журналах, широко обговорювалися на міжнародних і Всеукраїнських конференціях, що свідчить про їх сприйняття світовою дослідницькою спільнотою. Наукова робота Шелюк Юлії Святославівни та Корнійчук Наталії Миколаївни за актуальністю отриманих результатів, теоретичному та практичному значенню, об’єму та змісту відповідає вимогам, що висуваються до робіт такого плану і заслуговує на присудження премії Президента України для молодих учених.

Крамаренко С.С., к.б.н., доцент Миколаївського ДАУ

Інтенсивний антропогенний вплив на водні об’єкти (евтрофування, забруднення різними видами полютантів, техногенна трансформація водойм) викликає зміну їхнього природного стану. На сьогодні відсутній загальноприйнятий методичний підхід до оцінки екологічного стану водойм, що знаходиться під антропогенним впливом. Провідне значення у функціонуванні водних екосистем має автотрофна компонента – первинна ланка потоків енергії, продуцент автохтонної органічної речовини, важливий агент самоочищення і фотосинтетичної аерації води. Саме тому, на сьогодні актуальною задачею є оцінка можливості використання водоростевих угруповань як біологічного показника екологічного стану антропогенно змінених водойм. Тому вважаю, що дана робота є актуальною, а її автори заслуговують на здобуття щорічної премії Президента України для молодих учених.

Житова О.П., к.б.н., доц., ЖНАУ

Представлена молодими науковцями робота є актуальною. Представлені авторами результати переконливі та достовірні, вони зроблені на великому фактичному матеріалі. Теоретичні підходи та методичні прийоми, запропоновані авторами, мають практичне значення. Авторами проведена інвентаризація автотрофної компоненти річкових екосистем Полісся, на основі якої створено електронну базу даних, що включає структурно-функціональні показники розвитку водоростевих угруповань поліських річок: Тетерів, Гуйва, Ірша, Здвиж, Гнилоп’ять, Дубовець, Кам’янка, Таль, Здвиж, Путятинка, Лісова, включно зі створеними на них водосховищами. Знайдено нові для Українського Полісся таксони, які доповнюють дані щодо флори континентальних вод України. Зроблена оцінка якості водного середовища поліських річок за сапробіологічними характеристиками індикаторних видів фітопланктону і фітомікроперифітону.
Оцінюю цикл робіт Шелюк Ю.С. та Корнійчук Н.М. як такі, що заслуговують на присудження премії Президента для молодих учених.

Довгаль І.В. , д.б.н., проф. Інститут зоології НАН України

Одним із важливих критеріїв оцінки стану водних об’єктів є структурно-функціональні характеристики водоростевих угруповань, тому дана робота є цілком актуальною. Авторами створено електронну базу даних, що включає структурно-функціональні показники розвитку водоростевих угруповань поліських річок. При цьому виявлено понад тисячу видових та внутрішньовидових таксонів водоростей. Ці дані будуть дуже корисними в системах екомоніторингу. Без сумніву робота заслуговує на високу оцінку.

Константиненко Л.А., к.б.н., каф. ботаніки ЖДУ ім. І. Франка

Проблема збереження біологічного різноманіття є актуальною. З цією метою авторами була проведена інвентаризація альгофлори річок Полісся, які зазнали антропогенного впливу, на основі чого було створено електронну базу даних, яка включає структурно-функціональні показники розвитку водоростевих угруповань річок даного регіону. Під час дослідження були виявлені нові таксони для Українського Полісся, що доповнює дані щодо флори континентальних вод України. Важливими є зроблена авторами оцінка якості водного середовища поліських річок за сапробіологічними характеристиками індикаторних видів фітопланктону і фітоперифітону та встановлені закономірності функціонування водоростевих угруповань річкових екосистем.
Дана робота є результатом багаторічних досліджень. Отримані в ході дослідження дані є оригінальними, мають практичне значення та викликають науковий інтерес. Наукова кваліфікація авторів не викликає сумнівів. Тому вважаю, що автори заслуговують на присудження їм за цю роботу премії Президента України для молодих вчених.

Гарбар О.В., к.б.н., доцент каф. екології ЖДУ

Питання трансформації екосистем під впливом різноманітних природних та антропогенних факторів в останні роки викликає значний інтерес дослідників, оскільки більшість екосистем на сьогодні зазнають суттєвих змін у результаті діяльності людини. Безумовно, найбільш болючою ця проблема є для водних біоценозів, які дуже чутливо реагують на зміни середовища існування. З огляду на це дослідження біорізноманіття автотрофної компоненти річкових екосистем Полісся та розробка стратегії його збереження є надзвичайно актуальними.
У результаті дослідження авторами проведено інвентаризацію автотрофної компоненти річкових екосистем Полісся та зроблено оцінку якості водного середовища поліських річок. Закономірності відгуку водоростевих угруповань на вплив природних та антропогенних чинників, встановлені авторами, можуть бути використані для біоіндикаційної оцінки якості водного середовища, розробки та реалізації заходів, спрямованих на збереження та відтворення біорізноманіття гідроекосистем.
За темою дослідження авторами опубліковано 60 праць які мають високий індекс цитування. Це доводить, що роботи Шелюк Ю.С. та Корнійчук Н.М. виконані якісно і на сучасному рівні, а їх автори заслуговують на присудження щорічної премії Президента України для молодих учених.

Мельниченко Р.К., к.б.н., доцент каф. зоології ЖДУ

Робота є актуальною і має велике практичне значення. Адже водорослевий компонент - найважливіша складова частина водних екосистем. Вивчення структурно-функціональних показників розвитку водоростевих угруповань річок як Полісся, так і України вцілому,є перспективним напрямком для біоіндикації стану водних екосистем нашої країни. Всебічне дослідження альгофлори (видовий склад водоростей, їх чисельність, закономірності росту в різних умовах тощо) є підставою для оцінки якості водного середовища, прийняття управлінських рішень стосовно розробки та реалізації заходів, спрямованих на збереження та відтворення його біорізноманіття.
У зв'язку з зазначеним, підтримую роботк Шелюк Ю.С. та Корнійчук Н.М. на здобуття щорічної Премії Президента України для молодих вчених в галузі науки і техніки.

Шевчук С.Ю., к.б.н.,каф.зоології ЖДУ ім. І. Франка

В водних екосистемах одним із ведучих є антропогенний фактор. Практика показує необхідність розробки системних методів оцінки і прогнозу якості води і стану гідробіоценозів. Це є особливо актуальним по відношенню до водоростевих угрупувань так як вони мають всесвітнє поширення, є важливою складовою структури водних екосистем, мають високі темпи розмноження та швидко реагують на забруднення. Тож результати дослідження Шелюк Ю. С. та Корнійчук Н. М. можуть бути корисними при прогнозування зміни якості води в результаті впливу різних факторів середовища. Крім того, велика кількість публікацій та індекс цитування вказує на відповідність даної тематики сьогоденню.

Поспелова Н.В., к.б.н., н.с.

В умовах посилення антропогенного впливу на довкілля, досліджувані в цій роботі гідробіонти набувають особливого значення як біоіндикатори в екологічному моніторингу та біотестуванні. У зв'язку з цим виникає необхідність їх всебічного вивчення. З огляду на це робота авторів є актуальною. Представлені авторами результати переконливі та достовірні, вони зроблені на великому фактичному матеріалі. Теоретичні підходи та методичні прийоми, запропоновані авторами, мають практичне значення. Оригінальними дослідженнями у річках Полісся ідентифіковано понад тисячу видових та внутрішньовидових таксонів, із них більше половини визначено у цих річкових екосистемах вперше. Отримані дані щодо первинної продукції та деструкції органічної речовини, вмісту хлорофілу а в клітинах водоростей, їх таксономічного складу, екологічної та біогеографічної характеристик, частоти трапляння, чисельності, біомаси, а також просторової динаміки та часового розподілу цих показників. Установлені закономірності відгуку водоростевих угруповань річкової екосистеми на вплив природних та антропогенних чинників. Представлена наукова робота Шелюк Ю.С. та Корнійчук Н.М. заслуговує на присудження премії.

Барна М.М.,, д.б.н., проф.

Збереження фіторізноманіття водойм України є одним з центральних питань гідроботаніки. Відрадно, що в цьому напрямку працює група молодих дослідників у Житомирському державному університеті імені Івана Франка, які провели інвентаризацію автотрофної компоненти річкових екосистем Полісся, на основі чого створено електронну базу даних, що включає структурно-функціональні показники розвитку водоростевих угруповань поліських річок, включно зі створеними на них водосховищами. Оригінальними дослідженнями у річкових екосистемах виявлено понад тисячу видових та внутрішньовидових таксонів водоростей, із них більше половини - вперше. Знайдено нові для Українського Полісся таксони, які доповнюють дані щодо флори континентальних вод України. ПАідтримую Шелюк Ю.С. та Корнійчук Н.М. на здобуття щорічної Премії для молодих вчених.

курант В.З., д.б.н., проф.

Проблема біорізноманіття внутрішніх водойм є актуальною у зв'язку з виключним значенням організмів у формуванні якості води, особливо в умовах забруднення природного середовища. Багаторічними дослідженнями Шелюк Ю.С. та Корнійчук Н.М. встановлено динаміку біорізноманіття та функціональне значення водоростей, насамперед перифітонних, та зообентосу у річках Полісся. Роботи претенденток добре відомі, апробовані, цитовані іншими дослідниками, заклали основу для подальшого розкриття механізмів трансформації гідроценозів за антропогенного навантаження. У зв'язку з зазначеним підтримую Шелюк Ю.С. та Корнійчук Н.М. на здобуття щорічної Премії для молодих вчених.

Грубінко В.В., д.б.н., проф.

Роботи з зазначеної тематики актуальні у зв'язку з проблемою регуляції якості водного середовища в умовах антропогенного навантаження. Водойми Полісся в цьому контексті можна вважати умовно еталонними. Дослідження претендентів на премію в колі гідробіологів добре відомі. Дослідники склалися як кваліфіковані фахівці, які підготували серію якісних наукових праць. Оцінюю роботи Шелюк Ю.С. та Корнійчук Н.М. як якісні і такі, що заслуговують на присудження премії для молодих вчених.

Полтаруха О.П., к.б.н., ИПЭЭ РАН

В настоящее время, когда влияние деятельности человека на природу резко возросло, традиционных методов сохранения биоразнообразия в виде создания сети охраняемых территорий (заповедников, заказников, национальных парков и т.д.) оказывается недостаточно. Возникает необходимость разработки новой стратегии сохранения биоразнообразия, отвечающей современным реалиям. В связи с этим обращает на себя внимание работа, выполненная Ю.С. Шелюк и Н.Н. Корнейчук. Я не буду говорить здесь о таких очевидных достоинствах этой работы, как уточнение видового состава альгофлоры Полесья, получение новых данных по целому ряду гидрохимических и гидробиологических характеристик исследованных водоемов. Главным достоинством представленной работы я считаю установление закономерностей трансформации речных альгоценозов под воздействием как природных, так и антропогенных факторов. Знание этих закономерностей позволяет разрабатывать и эффективно применять новые стратегии сохранения биоразнообразия исследованных акваторий. Мало того, не исключено, что какие-то выявленные авторами закономерности можно будет использовать в будущем и на других природных объектах. Таким образом, я очень высоко оцениваю представленную работу и считаю ее авторов достойными присуждения премии Президента Украины для молодых ученых.

Карпенко Ю.О.,к.б.н, доц.зав.каф. екол Черніг.нац.пед.ун-т

Біорізноманіття автотрофної компоненти річкових екосистем Полісся лише частково вивчене у флористичному відношенні. Відомості щодо інтенсивності первинного продукування водоростевих угруповань практично відсутні. З огляду на вищесказане, представлена молодими науковцями робота є безперечно актуальною.Результати роботи можуть бути використані у підготовці та викладанні нормативних курсів з ботаніки, альгології, екології і фізіології рослин для студентів біологічних спеціальностей вищих навчальних закладів.
Наукова робота заслуговує на найвищу оцінку та присудження щорічної премії Президента для молодих учених.

Жиденко А.О., д.б.н., проф.каф.біології Черніг.нац.пед.ун-т

Авторами внесені суттєві доповнення даних щодо флори континентальних вод України, які потребують охорони та збереження рідкісних видів, зокрема авторами вперше наведено для Українського Полісся 20 видів (21 внутрішньовидовий таксон) водоростей.
Отримані та проаналізовані молодими вченими результати мають не лише великий науковий інтерес, а й практичну цінність, бо згідно рамкових угод Європейського союзу (Водної Рамкової Директиви ЄС 2000/60) при оцінці стану водних екосистем перевага надається біотичним комплексам, зокрема водоростевим угрупованням планктону та перифітону.
Вважаю, що цикл наукових праць Шелюк Юлії Святославівни та Корнійчук Наталії Миколаївни на тему «Стратегія збереження біорізноманіття автотрофної компоненти річкових екосистем Полісся» заслуговує на найвищу оцінку, а автори на присудження премії Президента України для молодих учених

Протасов О.О., д.б.н., проф. Інституту гідробіології НАНУ

Робота є актуальною і дуже важливою не тільки для регіону, але й для всієї держави. Авторський колектив багато років досліджує екологічний стан водних об'єктів та розробляє нові принципи та підходи заходів щодо покращення їх стану. Дуже важливим є те, що автори вперше підготували електронну базу щодо різноманіття автотрофної ланки екосистем річок Поліського регіону. Цикл робіт, безумовно, має фундаментальне наукове та практичне значення.

Наукова робота заслуговує на найвищу оцінку та присудження щорічної премії Президента для молодих учених.

Ткаченко Ф. П., д.б.н., професор каф. ботаніки ОНУ

Авторами представленої роботи встановлено, що на сучасному етапі функціонування річкової екосистеми її високий трофічний статус забезпечується переважанням первинної продукції над деструкцією органічної речовини з кінця березня по листопад. З’ясовано, що загальною тенденцією трансформації фітопланктону малих водосховищ є спрощення їх структури з часом. Зроблена оцінка якості водної екосистеми річок за сапробіологічними характеристиками водоростей. Наукова робота має практичне значення та заслуговує на присудження премії Президента України для молодих учених.

Заморов В. В., к.б.н., зав. каф. гідробіології ОНУ

Представлена робота безсумнівно, є актуальною, її наукова новизна підтверджується низкою публікацій, в тому числі й у міжнародних виданнях. Можливість застосування встановлених закономірностей відгуку водоростевих угруповань річкової екосистеми на вплив природних та антропогенних чинників для оцінки якості водного середовища вказує на практичну цінність одержаних результатів. Це і визначає перспективність таких досліджень. Наукова робота заслуговує на найвищу оцінку та присудження щорічної премії Президента для молодих учених.

Щербак В.І.

Проблема інвентаризації автотрофної компоненти особливо актуальна для альгофлори поліських річок, що зазнали зарегулювання, впливу великих міст та антропогенізації басейнів. З огляду на вищесказане, робота Ю.С. Шелюк та Н.М. Корнійчук є актуальною.
Знайдено нові для Українського Полісся таксони, які доповнюють дані щодо флори континентальних вод України.
Зроблена оцінка якості водного середовища за сапробіологічними характеристиками індикаторних видів фітопланктону і фітомікроперифітону річкових екосистем Полісся.
Цінність даної роботи полягає у створенні електронної бази даних водоростевих угруповань поліських річок, що доповнює дані щодо флори континентальних вод України.
Наукова робота викликає теоретичний інтерес, має практичне значення та заслуговує на присудження премії Президента України для молодих учених.