Офіційний веб сайт

Структура та функціонування водоростевих угруповань антропогенно зміненої річкової екосистеми (на прикладі річки Тетерів)

М25

Автори: Шелюк Ю.С., Корнійчук Н.М.

Представлена Житомирським державним університетом імені Івана Франка (МОН України).

Кількість публікацій: 54 наукові праці, в т.ч. 34 у фахових виданнях, 9 – у міжнародних журналах, що містяться в базі даних SCOPUS (123 посилання), 21 робота у наукових журналах, включених в базу даних ISI.

Автором роботи встановлено закономірності формування та функціонування водоростевих угруповань антропогенно змінених екосистем середніх та малих річок України (на прикладі р. Тетерів та її приток).

Знайдено 20 нових видів (21 внутрішньовидовий таксон включно з номенклатурним типом виду) водоростей для Українського Полісся. Оригінальними дослідженнями у р. Тетерів виявлено 692 види водоростей, представлених 871 внутрішньовидовим таксоном, із них більше половини визначено у річці вперше. Отримано дані щодо первинної продукції та деструкції органічної речовини, вмісту хлорофілу а в клітинах водоростей, їх таксономічного складу, екологічної та біогеографічної характеристик.

Встановлені закономірності відгуку водоростевих угруповань річкової екосистеми на вплив природних та антропогенних чинників є підставою для використання біоіндикаційних можливостей альгофлори для оцінки якості водного середовища з метою збереження та відтворення його біорізноманіття.

Створена електронна база даних за структурно-функціональними показниками розвитку водоростевих угруповань р. Тетерів за період з 2003 по 2009 рр.

Результати проведених досліджень є складовою методичного забезпечення навчальних дисциплін ботанічного та екологічного циклів у Житомирському державному університеті імені Івана Франка, зокрема використовуються при розгляді актуальних проблем збереження біорізноманіття.

Надіслати коментар

Коментарі

П.М. Линник

Погіршення екологічного стану України і світу щодень загострює проблему збереження біорізноманіття водних екосистем, що давно постала перед науковою спільнотою, то ж актуальність даної роботи не викликає сумніву.
Найбільш шкідливого впливу від діяльності суспільства зазнають екосистеми малих та середніх річок, тому результативна дія природних та антропогенних чинників проявляється в них швидше та в більшій мірі. Екосистеми таких річок особливо чутливі до забруднення стічними водами промислових підприємств, сільськогосподарського та комунального виробництв. Стан більшості приток Дніпра, які належать до середніх та малих річок, можна оцінити як критичний. Однією з основних причин цього є високий ступінь зарегульованості стоку.
Актуальність наукової роботи обумовлена необхідністю встановлення основних закономірностей формування та просторово-часової динаміки фітопланктону, фітомікроперифітону на рослинних і кам’яних субстратах антропогенно змінених середніх та малих річок, створених на них малих водосховищ та природних різнотипних їх ділянок, якими є плеси і перекати.
Поєднання вивчення видового складу водоростей різних екологічних груп та дослідження закономірностей функціонування автотрофної ланки річкової екосистеми протягом тривалого періоду (2003-2009 рр.) заслуговує на увагу та може бути використаним при оцінці стану річкових екосистем України відповідно до Водної рамкової директиви ЄС.
Результати роботи опубліковані у провідних світових фахових журналах, що свідчить про їх сприйняття світовою дослідницькою спільнотою.
Наукова робота Шелюк Юлії Святославівни та Корнійчук Наталії Миколаївни на тему «Структура та функціонування водоростевих угруповань антропогенно зміненої річкової екосистеми (на прикладі річки Тетерів)» за актуальністю отриманих результатів, теоретичному та практичному значенню, об’єму та змісту відповідає вимогам, що висуваються до робіт такого плану і заслуговує на присудження премії.

Завідувач відділу гідрохімії
Інституту гідробіології НАН України,
доктор хімічних наук, професор Линник П.М.

В.П. Ганзюра

На середніх та малих річках України в минулому столітті сформувалися водойми нового типу – малі водосховища з притаманними їм морфометричними, гідрологічними характеристиками, температурним режимом тощо. Наслідком такого впливу на водотоки стали зміни їх гідробіологічного режиму та продукційних показників. Таксономічний склад середніх та малих річок і створених на них водосховищ лише частково вивчений у флористичному відношенні. Відомості щодо інтенсивності первинного продукування водоростевих угруповань практично відсутні. З огляду на вищесказане, представлена молодими науковцями робота є безперечно актуальною.
Авторами внесені суттєві доповнення даних щодо флори континентальних вод України, які потребують охорони та збереження рідкісних видів, зокрема авторами вперше наведено для Українського Полісся 20 видів (21 внутрішньовидовий таксон) водоростей.
Отримані та проаналізовані авторами результати мають не лише великий науковий інтерес, а й практичну цінність, бо згідно рамкових угод Європейського союзу (Водної Рамкової Директиви ЄС 2000/60) при оцінці стану водних екосистем перевага надається біотичним комплексам, зокрема водоростевим угрупованням планктону та перифітону.
Слід зазначити, що результати досліджень були опубліковані авторами у ряді наукових праць, широко обговорювалися на міжнародних і Всеукраїнських конференціях.
Результати роботи можуть бути використані у підготовці та викладанні нормативних курсів з ботаніки, альгології, екології і фізіології рослин для студентів біологічних спеціальностей вищих навчальних закладів.
Вважаю, що наукова робота Шелюк Юлії Святославівни та Корнійчук Наталії Миколаївни на тему «Структура та функціонування водоростевих угруповань антропогенно зміненої річкової екосистеми (на прикладі річки Тетерів)» заслуговує на присудження премії Президента України для молодих учених.

Доктор біологічних наук,
професор кафедри зоології
Київського Національного університету
імені Тараса Шевченка В.П. Ганзюра

Гелюта В.П.

Робота, безсумнівно, є актуальною, її наукова новизна підтверджується низкою публікацій, в тому числі й у міжнародних виданнях. Можливість застосування встановлених закономірностей відгуку водоростевих угруповань річкової екосистеми на вплив природних та антропогенних чинників для оцінки якості водного середовища згідно Directive 2000/60/EC, вказує на практичну цінність одержаних результатів. Це і визначає перспективність таких досліджень.
Водоростеві угруповання відіграють провідну роль у прісноводних екосистемах, де становлять значну частину біомаси планктону, перифітону та бентосу. Вони тісно пов’язані різноманітними за своєю природою біоценотичними зв’язками з іншими організмами, приймають участь у процесах самоочищення природних вод. Крім того, в умовах посилення антропогенного впливу на довкілля, досліджувані гідробіонти набувають особливого значення як біоіндикатори в екологічному моніторингу та біотестуванні. У зв’язку з цим виникає необхідність їх всебічного вивчення.
Авторами використанні сучасні методи дослідження. Ними вперше встановлено особливості формування продукції водоростевих угруповань р. Тетерів. Вперше для Українського Полісся наведено 20 видів (21 внутрішньовидовий таксон, включно з номенклатурним типом виду) водоростей. Виявлено, що продукційно-деструкційні процеси в р. Тетерів, вміст хлорофілу а та біомаса фітопланктону характеризуються високою просторово-часовою динамічністю. За цими показниками середня ділянка річки характеризується як мезотрофна, верхня, нижня та зарегульована – як евтрофна. Встановлено, що на сучасному етапі функціонування річкової екосистеми її високий трофічний статус забезпечується переважанням первинної продукції над деструкцією органічної речовини з кінця березня по листопад. З’ясовано, що загальною тенденцією трансформації фітопланктону тетерівських водосховищ є спрощення його структури з часом. Зроблена оцінка якості водної екосистеми річки за сапробіологічними характеристиками водоростей (слабко забруднена вода).
Наукова робота Шелюк Юлії Святославівни та Корнійчук Наталії Миколаївни на тему «Структура та функціонування водоростевих угруповань антропогенно зміненої річкової екосистеми (на прикладі річки Тетерів)» заслуговує на найвищу оцінку та присудження щорічної премії Президента для талановитих молодих вчених.

Доктор біологічних наук, професор,
провідний науковий співробітник
відділу мікології
Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України В.П. Гелюта

Ольштинська О.П.

Актуальність наукової роботи, представленої авторами, не викликає сумнівів. У роботі є ряд аспектів, що мають незаперечне теоретичне та прикладне значення. Зокрема, багато інформації дає створена електронна база даних водоростевих угруповань р. Тетерів та її приток за період з 2003 по 2009 рр.
Дані щодо продуктивності водоростевих угруповань малих та середніх річок, а також створених на них водосховищ, можуть слугувати науковою основою планування водогосподарських та природоохоронних заходів.
Встановлені авторами закономірності реакції водоростей планктону та перифітону річкових екосистем на дію природних та антропогенних чинників дозволяють використовувати індикаторні види водоростей в якості показників стану водного середовища відповідно до вимог Водної Рамкової Директиви ЄС 2000/60/ЕС.
Наукова робота Шелюк Юлії Святославівни та Корнійчук Наталії Миколаївни на тему «Структура та функціонування водоростевих угруповань антропогенно зміненої річкової екосистеми (на прикладі річки Тетерів)» за актуальністю отриманих результатів, теоретичним та практичним значенням, об’ємом та змістом відповідає вимогам, що пред’являють до робіт такого рівня, і заслуговує на присудження щорічної премії Президента України для молодих учених.
д.б.н. Ольштинська О.П.

Ю.Б. Набиванець

Проблема антропогенного евтрофування є актуальною у зв’язку з глобальними масштабами цього процесу і значними негативними екологічними наслідками для водних екосистем, що призводять до незворотних зрушень функціональних зв’язків, погіршення якості води. Не менш важливим залишається з’ясувати закономірності зміни структурних особливостей водоростевих угруповань за умови зарегулювання стоку річок у ході процесів лімногенезу.
Основні закономірності динаміки структурних та функціональних характеристик водоростевих угруповань, їх роль у функціонуванні екосистем великих річок узагальнені рядом авторів. Такі відомості стосовно середніх і малих річок носять фрагментарний характер, тому представлена на конкурс робота є актуальною.
Наукова робота Шелюк Ю.С. та Корнійчук Н.М. «Структура та функціонування водоростевих угруповань антропогенно зміненої річкової екосистеми (на прикладі річки Тетерів)», представлена на конкурс на здобуття щорічної премії Президента України для молодих учених, має важливе теоретичне і практичне значення, містить значний аспект наукової новизни, при її виконанні застосовані сучасні методи дослідження, висновки обґрунтовані. Автори роботи Шелюк Юлія Святославівна і Корнійчук Наталія Миколаївна заслуговують на здобуття премії.

Заступник директора з наукової роботи
Українського науково-дослідного
гідрометеорологічного інституту
МНС України та НАН України (УкрНДГМІ),
кандидат географічних наук Ю.Б.Набиванець

Першко І.О.

Процеси лімногенезу, що протікають при формуванні рівнинних водосховищ, супроводжуються послідовною зміною водоростевих угруповань (аллогенною сукцесією), викликаною докорінною перебудовою гідролого-гідрохімічних умов у нових водоймах. При цьому структурні та функціональні характеристики угруповань водоростей закономірно змінюються в ході сукцесії, відображаючи перехід від реофільних умов до лімничних.
Авторами встановлено тенденції сукцесії водоростевих угруповань антропогенно зміненої внаслідок зарегулювання річки Тетерів. У представленій роботі представлені результати досліджень первинної продукції та деструкції органічної речовини зарегульованої річки, вмісту хлорофілу а водоростевих угруповань, їх таксономічного складу, екологічної та біогеографічної характеристик, частоти трапляння, чисельності, біомаси, а також просторової динаміки та часового розподілу цих показників. Наведено відомості щодо формування та функціонування альгофлори приток р. Тетерів – малих річок: Кам’янка, Гнилоп’ять, Дубовець, Ірша, Здвиж, Гуйва, Таль.
Важливим досягненням роботи є те, що авторами знайдено 20 видів (21 внутрішньовидовий таксон) водоростей нових для Українського Полісся та понад 400 видів – для р. Тетерів та її приток.
Встановлені закономірності відгуку водоростевих угруповань річкової екосистеми на вплив природних та антропогенних чинників є підставою для використання біоіндикаційних можливостей альгофлори для оцінки якості водного середовища згідно Directive 2000/60/EC, збереження та відтворення його біорізноманіття, і можуть слугувати науковою основою планування водогосподарських заходів, рекомендацій щодо розвитку рибництва та рекреації.
Представлена наукова робота Шелюк Ю.С. та Корнійчук Н.М. на тему «Структура та функціонування водоростевих угруповань антропогенно зміненої річкової екосистеми (на прикладі річки Тетерів)» викликає теоретичний інтерес, має практичне значення, а її автори заслуговують на здобуття премії Президента України для молодих учених
І.О. Першко, к.б.н., зав.кафедрою Житомирської філії Київського інституту бізнесу і технологій

Першко І.О.

Процеси лімногенезу, що протікають при формуванні рівнинних водосховищ, супроводжуються послідовною зміною водоростевих угруповань (аллогенною сукцесією), викликаною докорінною перебудовою гідролого-гідрохімічних умов у нових водоймах. При цьому структурні та функціональні характеристики угруповань водоростей закономірно змінюються в ході сукцесії, відображаючи перехід від реофільних умов до лімничних.
Авторами встановлено тенденції сукцесії водоростевих угруповань антропогенно зміненої внаслідок зарегулювання річки Тетерів. У представленій роботі представлені результати досліджень первинної продукції та деструкції органічної речовини зарегульованої річки, вмісту хлорофілу а водоростевих угруповань, їх таксономічного складу, екологічної та біогеографічної характеристик, частоти трапляння, чисельності, біомаси, а також просторової динаміки та часового розподілу цих показників. Наведено відомості щодо формування та функціонування альгофлори приток р. Тетерів – малих річок: Кам’янка, Гнилоп’ять, Дубовець, Ірша, Здвиж, Гуйва, Таль.
Важливим досягненням роботи є те, що авторами знайдено 20 видів (21 внутрішньовидовий таксон) водоростей нових для Українського Полісся та понад 400 видів – для р. Тетерів та її приток.
Встановлені закономірності відгуку водоростевих угруповань річкової екосистеми на вплив природних та антропогенних чинників є підставою для використання біоіндикаційних можливостей альгофлори для оцінки якості водного середовища згідно Directive 2000/60/EC, збереження та відтворення його біорізноманіття, і можуть слугувати науковою основою планування водогосподарських заходів, рекомендацій щодо розвитку рибництва та рекреації.
Представлена наукова робота Шелюк Ю.С. та Корнійчук Н.М. на тему «Структура та функціонування водоростевих угруповань антропогенно зміненої річкової екосистеми (на прикладі річки Тетерів)» викликає теоретичний інтерес, має практичне значення, а її автори заслуговують на здобуття премії Президента України для молодих учених.
к.б.н., зав.кафедрою Житомирської філії Київського інституту бізнесу і технологій

Курченко І.М.

Робота Ю.С. Шелюк і Н.М. Корнійчук присвячена вивченню особливостей структури та функціонування водоростевих угруповань антропогенно зміненених середніх та малих річок. Враховуючи провідну роль водоростей у функціонуванні водних екосистем, без сумніву, представлена робота є актуальною. Не зважаючи на тривалу історію вивчення водоростей планктону і перифітону, досі залишається багато нез’ясованих питань. В цьому аспекті роботу Ю.С. Шелюк та Н.М. Корнійчук можна розглядати як джерело нових відомостей про водоростеві угруповання антропогенно змінених середніх та малих річок та їх продукційні характеристики, базою для подальших моніторингових досліджень та визначення індикаторних видів різних типів забруднення.
Методи досліджень не викликають сумніву, дозволяють сприймати результати як об’єктивні та такі, що адекватно відображують сутність процесів і явищ, та мають логічні і обґрунтовані висновки.
Автори упродовж семи років (2003-2009 рр.) досліджували структурно-функціональні характеристики водоростевих угруповань антропогенно зміненої екосистеми річки Тетерів, із шістьма водосховищами і сімома притоками включно. Встановлено ряд статистичних зв’язків між продукційними та структурними характеристиками водоростей, зроблено флористичний аналіз різнотипних ділянок річки. Слід зазначити, що більшість таксонів визначені авторами вперше для р. Тетерів. Це, насамперед, 20 видів (21 внутрішньовидовий таксон, включно з номенклатурним типом виду) водоростей, які є новими для Українського Полісся. В цьому аспекті виконану роботу можна розглядами як джерело нових відомостей щодо флори України.
Важливим досягненням авторів є створена електронна база даних, що може бути використана для подальшого моніторингу річкових екосистем.
Наукова робота Шелюк Ю.С. та Корнійчук Н.М. на тему «Структура та функціонування водоростевих угруповань антропогенно зміненої річкової екосистеми (на прикладі річки Тетерів)» за актуальністю отриманих результатів, теоретичним та практичним значенням, об’ємом та змістом відповідає вимогам, що пред’являються до робіт такого рівня, та заслуговує здобуття премії Президента України для молодих учених.

В. о. зав. відділу фізіології та систематики
мікроміцетів Інституту мікробіології
і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України,
кандидат біологічних наук І.М. Курченко

Корево Н.І.

Альгофлора України є однією із найбагатших у Європі, що обумовлено в першу чергу різноманітністю кліматичних і біотопічних умов її території, а також рівнем вивченості. Проте, навіть на сьогодення дані щодо конкретних груп водоростей або повнота вивченості території України для деяких таксонів водоростей не є задовільними. Проблема інвентаризації особливо актуальна для альгофлори приток Дніпра, що зазнали зарегулювання, впливу великих міст та антропогенізації басейну річки. З огляду на вищесказане, робота Ю.С. Шелюк та Н.М. Корнійчук є актуальною.

Булах П.Є.

Найбільш шкідливого впливу від діяльності суспільства зазнають екосистеми малих та середніх річок, тому результативна дія природних та антропогенних чинників проявляється в них швидше та в більшій мірі. Екосистеми таких річок особливо чутливі до забруднення стічними водами промислових підприємств, сільськогосподарського та комунального виробництв. Стан більшості приток Дніпра, які належать до середніх та малих річок, можна оцінити як критичний. Крім ботанічного аспекту в роботі представлені результати досліджень із вивчення гідрохімічних та гідрологічних показників дослідженої водної екосистеми. Поєднання вивчення видового складу водоростей різних екологічних груп та дослідження закономірностей функціонування автотрофної ланки річкової екосистеми протягом тривалого періоду (2003-2009 рр.) заслуговує на увагу та може бути використаним при оцінці стану річкових екосистем України відповідно до Водної рамкової директиви ЄС.
Наукова робота Шелюк Юлії Святославівни та Корнійчук Наталії Миколаївни на тему «Структура та функціонування водоростевих угруповань антропогенно зміненої річкової екосистеми (на прикладі річки Тетерів)» за актуальністю отриманих результатів, теоретичному та практичному значенню, об’єму та змісту відповідає вимогам, що висуваються до робіт такого плану і заслуговує на високу оцінку.
Доктор біологічних наук,
старший науковий співробітник
Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка Булах П.Є.

Кружиліна С.В.

Структура і функціонування водоростевих угруповань є визначальними у процесі формування гідроекосистем, що не викликає сумніву. Водночас середні та малі притоки Дніпра у значній мірі залишаються недостатньо дослідженими, що гальмує процес розробки принципів використання біопродукційного потенціалу та питань біоіндикації.
У зв’язку з цим дослідження закономірностей формування та функціонування водоростей антропогенно змінених внаслідок зарегулювання, забруднення полютантами органічної та неорганічної природи річкових екосистем є актуальними, вони дають цікаву, в значній мірі нову інформацію щодо первинної продукції, складу водоростевих угруповань, просторово-часової динаміки якісних та кількісних показників їх розвитку і мають незаперечне теоретичне і прикладне значення.
Результати дослідження здобувачів свідчать про специфічність умов формування і функціонування водоростей планктону та перифітону у досліджуваній екосистемі, суттєво розширили межі сучасних уявлень з цього питання.
Важливим досягненням авторів є створена електронна база даних, що може бути використана для подальшого моніторингу річкових екосистем.

Сакевич О.Й.

У роботі Ю.С. Шелюк та Н.М. Корнійчук представлені дані, що мають не лише великий науковий інтерес, а й практичну цінність, оскільки встановлені авторами закономірності відгуку водоростевих угруповань річкової екосистеми на вплив природних та антропогенних чинників є підставою для використання біоіндикаційних можливостей альгофлори для оцінки якості водного середовища згідно Водної рамкової директиви «Directive 2000/60/EC», збереження та відтворення його біорізноманіття. Здобувачами внесені суттєві доповнення даних щодо флори континентальних вод України, які потребують охорони та збереження рідкісних видів, зокрема авторами вперше наведено для Українського Полісся 20 видів (21 внутрішньовидовий таксон) водоростей.
З’ясована роль біотичних компонентів водоростевих угруповань у процесі формування органічної речовини обростань рослинних та кам’яних субстратів. З’ясована динаміка вертикального розподілу зоо- та бактеріоперифітону.
Зроблена оцінка якості водного середовища за сапробіологічними характеристиками індикаторних видів фітопланктону і фітомікроперифітону (слабко забруднена вода).
Великим здобутком роботи є створена авторами електронна база даних водоростевих угруповань р. Тетерів та її приток у форматі Microsoft Excel 2003 за період з 2003 по 2009 рр.

Щербак В.І.

Водоростеві угруповання відіграють провідну роль у прісноводних екосистемах, де становлять значну частину біомаси планктону, перифітону та бентосу. Вони тісно пов’язані різноманітними за своєю природою біоценотичними зв’язками з іншими організмами, приймають участь у процесах самоочищення природних вод. Крім того, в умовах посилення антропогенного впливу на довкілля, досліджувані гідробіонти набувають особливого значення як біоіндикатори в екологічному моніторингу та біотестуванні. У зв’язку з цим виникає необхідність їх всебічного вивчення.
У представленій роботі зроблено спробу охопити найрізноманітніші напрямки досліджень водоростевих угруповань на сучасному етапі. Дослідження охоплюють важливі проблеми, присвячені систематиці фізіології та екології гідробіонтів.
Представлена робота викликає інтерес як для спеціалістів-альгологів, так і для зоологів широкого профілю, гідробіологів, екологів, викладачів природничих спеціальностей вищих навчальних закладів, студентів, вчителів загальноосвітніх шкіл.
Авторами використанні сучасні методи дослідження. Ними вперше встановлено особливості формування продукції водоростевих угруповань р. Тетерів. Вперше для Українського Полісся наведено 20 видів (21 внутрішньовидовий таксон, включно з номенклатурним типом виду) водоростей. Виявлено, що продукційно-деструкційні процеси в р. Тетерів, вміст хлорофілу а та біомаса фітопланктону характеризуються високою просторово-часовою динамічністю. За цими показниками середня ділянка річки характеризується як мезотрофна, верхня, нижня та зарегульована – як евтрофна. Встановлено, що на сучасному етапі функціонування річкової екосистеми її високий трофічний статус забезпечується переважанням первинної продукції над деструкцією органічної речовини з кінця березня по листопад. З’ясовано, що загальною тенденцією трансформації фітопланктону тетерівських водосховищ є спрощення його структури з часом. Зроблена оцінка якості водної екосистеми річки за сапробіологічними характеристиками водоростей (слабко забруднена вода).
Наукова робота Шелюк Юлії Святославівни та Корнійчук Наталії Миколаївни на тему «Структура та функціонування водоростевих угруповань антропогенно зміненої річкової екосистеми (на прикладі річки Тетерів)» викликає теоретичний інтерес, має практичне значення та заслуговує на найвищу оцінку.

Шелюк Ю.С., Корнійчук Н.М.

Дякуємо за приділену увагу до нашої роботи

Арсан О.М.

Робота є актуальною, робить суттєвий внесок у розвиток сучасної гідробіології. Отримані авторами дані щодо первинної продукції та вмісту хлорофілу а водоростевих угруповань, їх таксономічного складу, екологічної та біогеографічної характеристики, частоти трапляння, чисельності, біомаси, а також просторової динаміки та часового розподілу цих показників можуть слугувати науковою основою планування водогосподарських та природоохоронних заходів, рекомендацій щодо розвитку рибництва та рекреації.