Офіційний веб сайт

Створення геолого-геофізичних моделей докембрійських шовних зон Українського щита і прогнозування проявів корисних копалин

р9

 

Автори:

Шеремет Є.М., Глеваський Є.Б., Кулік С.М., Бурахович Т.К., Кривдік С.Г., Пігулевський П.Г.,

Стрекозов С.М., Волкова Т.П., Анциферов В.А., Чернієнко Н.М.

 

Представлена Українським державним науково-дослідним і проектно-конструкторським інститутом гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи  НАН України

 

Колективом геологів і геофізиків, якому належить пріоритет у створенні комплексних геолого-геофізичних моделей з позиції тектоніки плит міжмегаблокових шовних зон, розкритомеханізм глибинного формування крупних геологічних структур (шовних зон), їхнього магматизму та метаморфізму, визначено умови утворення і здійснення регіонального прогнозу зруденіння.

На прикладі Приазовського, Кіровоградського, Середньопридніпровського блоків Українського щита (УЩ), окремих родовищ і рудопроявів авторами показано взаємозв’язок між аномаліями електропровідності, структурою масиву, потужністю відкладів та їх петрографічним складом.

Результати наукових розробок зі створення моделей шовних зон Українського щита з урахуванням конкретних геологічних і гідрогеологічних факторів в областях підвищеної електропровідності  впроваджено у практику геологорозвідувальних робіт у вигляді виділених перспективних площ різної черговості проведення пошукових робіт на території України.

 

Результати досліджень викладено у 10 монографіях,  663 статтях у реферованих журналах, загальний індекс цитування, згідно з базою даних SCOPUS, складає понад 340. 

 

Громадське обговорення роботи відбулося   в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на засіданнівченої ради геологічного факультету 14 вересня 2011р. о 14.15 ( ауд.301).

Надіслати коментар

Коментарі

Олександр Ингеров

Украина является страной, которая одной из первых в мире покрыла свою территорию регулярной сетью глубинных электромагнитных исследований (МТЗ, МВП и Др.). Трудно переоценить важность этих данных для решения задач региональной геологии и прогноза полезных ископаемых. Многие страны сейчас следуют в этом плане украинскому примеру.

Авторы представленного на соискание Госпремии Украины цикла монографий последовательно занимались проведением детализационных исследований и комплексной интерпретацией электромагнитных данных совместно с данными других геофизических и геологических методов.
Составленные авторами комплексные 2-Д и 3-Д модели выполнены на высоком научно-техническом уровне и представляют несомненный научный и практический интерес как во Всеукраинском так и мировом масштабе. Результаты исследований могут быть эффективно использованы для изучения геологического стороения и прогноза полезных ископаемых не только в пределах Украинског щита, но и в сходных геологических условиях и, в частности на Канадском щите. Интерес зарубежных ученых к данным исследованиям подчеккивает публикация Атласа геологических и геофизических карт Украины в Канаде (An Atlas of Geology and Mineral Resources of Ukraine., Galetskyi L.S, Cherniyenko N. M., Drannyk A.S. and others, 2007, University of Toronto Press, - 168 s.)

Полученные авторами результаты имеют большое научное и практическое значение для изучения литосферы Земли и прогноза полезных ископаемых, а авторы достойны присуждения Государственной премии Украины в области науки и техники.

Др. Олександр Ингеров
Вице Президент
Феникс Джеофизикс
Торонто, Онтарио, Канада

Шаров Николай Владимирович

В представленном на соискание Госпремии Украины цикле монографий и атласов рассмотрено строение Украинского щита с акцентом на геологиче-ские особенности межблоковых шовных зон. Для каждой шовной зоны с мо-билистских позиций авторами были построены 2D и 3D геолого-геофизические модели, что позволило объяснить линейность и закономерные изменения возраста и химизма магматизма в сторону роста щелочности и модификации в расположении полезных ископаемых.
Построенные 2D и 3D геолого-геофизические модели позволили сделать достаточно обоснованное предположение о связи электропроводимости с особенностями флюидного режима земных недр. Это и позволило авторам в качестве одного из основных поисковых признаков использовать параметр электропроводимости, а для повышения эффективности в разбраковке выде-ленных проводящих зон по типу минерализации использовать комплексные геофизические исследования.
Приведенные результаты комплексной геолого-геофизической интер-претации по Украинскому щиту позволяют его сравнить с Карельско-Лапландско-Кольской провинцией, которая является одной из ведущих ме-таллогенических про¬винций не только Европы, но и мира. В ней в простран-ственной близости находятся архейские месторождения железистых кварци-тов, протерозойские основные-ультраосновные и щелочные-ультраосновные массивы с месторождениями никеля, меди, железа, тантала, ниобия и флого¬пита, а также девонские месторождения апатита и редких металлов. На базе этих месторож¬дений действуют крупные горнодобывающие предприятия.
Думаю, что необходимо продолжить дальнейшие исследования по обобщению геологических материалов Украинского и Балтийского щитов, являющихся докембрийскими сегментами Восточно-Европейской платфор-мы. Это позволит выделить новые типы различных полезных ископаемых, а, соответственно, поддержать потенциал минерально-сырьевых баз России и Украины.
Считаю, что авторы достойны присуждения Государственной премии Украины в области науки и техники.

доктор геол.-минерал. наук, профессор ПетрГУ, заслуженный деятель науки РФ
Н.В. Шаров

Alexey Stovas

Award of Ukraine the authors provided the new geological and geophysical data concerning the structure of the crustal structure of Ukrainian shield that are significantly different from those obtained in the end of last century. The main focus in new data is to use the complex study of analysis of similarities in the location of geophysical, geochemical, structural, metasomatic, metalogenetic, formation parameters and ore deposits within the marginal zones of Ukrainian shield. The complex models based on the theory of plates’ tectonics for the first have been obtained for Precambrian rocks of Ukrainian shield.
Owing to the detailed and complete geological and geophysical models the proved prognosis estimates were done for the prospects of various types of minerals. In general, the series of monographs and atlases on geology of Ukrainian shield is a significant contribution in development and improvement of methods to investigate the lithosphere and formation of mineralogical and natural resources of Ukraine.
The obtained results have the fundamental significance for the subsurface investigation, and the authors deserve to be awarded by the State award of Ukraine in science and technology.

Professor of Norwegian Technical University of Science and Technology
Doctor A.Stovas

Стогний Валерий Васильевич

В цикле монографий, представленных на соискание Госпремии Украины, глубоко проанализированы различные геофизические поля и построены на основе их интерпретации 2D-3D комплексные физико-геологические модели докембрийских шовных зон Украинского щита (УЩ). В результате выполненной работы получены новые данные о природе эндогенных геологических процессов ранних этапов развития Земли и выявлены закономерности расположения геофизических, геохимических, структурных, метасоматических, металлогенических аномалий и связанных с ними рудопроявлений и месторождений. Выбранная и обоснованная методология исследований является новаторской и соответствует современным мировым тенденциям развития геодинамики, что представляет собой большой вклад в развитие геологической науки.
Практическая значимость выполненных исследований определяется тем, что протяженные шовные зоны, представляющие собой крупные структуры, разделяющие мегаблоки УЩ, являются очень перспективными на поиски различных видов полезных ископаемых. Благодаря геолого-геофизическим моделям для каждой конкретной шовной зоны УЩ и с учетом обобщения информации по другим шовным зонам Мира сделаны достаточно обоснованные предположения о возможных типах минерализации с пространственной локализацией участков, перспективных на определенные типы полезных ископаемых.
Особенно хочу остановиться на месторождениях железа, приуроченных к Западно-Ингулецко-Криворожско-Кременчугской шовной зоне. Ознакомившись с монографией по этой зоне, я связался по интернету с одним из авторов (П.И. Пигулевским). Он предоставил в полном объеме необходимую нам геолого-геофизическую информацию по Криворожскому и Кременчугскому железорудным бассейнам. Выполненный при его участии совместный анализ материалов по месторождениям железа в Якутии и Украине позволил нам прийти к выводу, что месторождения Ималыкского (Чаро-Токкинского) и Чарского железорудных районов Восточной Сибири в структурном и геолого-генетическом отношениях во много подобны месторождениях шовных зон УЩ. С данными структурами возможна также пространственно-генетическая связь с крупными и уникальными месторождениями полиметаллов и золота, одним из аналогов которого является крупнейшее золоторудное месторождение Колар в Индии.
Считаю, что полученные результаты имеют огромное значение для изучения недр Земли, а авторы достойны присуждения Государственной премии Украины по науке и технике.

Профессор кафедры геофизики
Кубанского государственного университета,
доктор геолого-минералогических наук, профессор В.В. Стогний

Довбніч Михайло Михайлович

Представленная на соискание Государственной премии Украины работа «Использование геолого-геофизических моделей шовных зон Украинского щита для прогнозирования полезных ископаемых» по своему содержанию многогранна. Созданные авторами комплексные геолого-геофизические модели, которые в значительной степени опираются на априорные геологические и геофизические данные позволили им достаточно уверено оценить условия происхождения и значение шовных зон для Украинского щита. Выполненное детальное геоэлектрическое и геоплотностное моделирование глубинного строения земной коры дали возможность на количественном уровне получить ее стратиграфический разрез и определить место и время магматических процессов, как основных поставщиков полезных ископаемых.
Определение новых мест поиска полезных ископаемых, которых постоянно не хватает как для украинской экономики, так и для Мировой. Эмиссия основных мировых валют для борьбы с кризисом и повышенный спрос на продовольствие и минеральные ресурсы в ближайшие годы могут значительно поднять стоимость полезных ископаемых, а, следовательно, приток валюты в государство для покрытия государственного долга.
Необходимо также отметить и построенные в данной работе глубинные сейсмогеологические (ГСЗ, МОВЗ и ОГТ), геоэлектрические (АМТЗ, МТЗ и МВЗ) разрезы и плотностные срезы (по результатам моделирования гравитационного поля) являются хорошей основой для дальнейших научных исследований строения земной коры и верхней мантии не только на Украинском щите, но и на всей Восточноевропейской платформе.
Хочу также отметить вклад главного геофизика ДГЭ «Днепрогеофизика» Петра Пигулевского в данную работу. Его комплексные геолого-геофизические модели позволили довольно подробно расчленить литосферы. Переход от модельных построений к детальному (для масштаба работ) геологическому (вещественному) строению разреза земной коры и верхней мантии в Украине выполнены впервые. Мне не известны и аналоги такой детальности построений как для Восточноевропейской платформе, так и для отдельных ее фрагментов. Об этом было отмечено на целом ряде Международных конференций. Кроме того, он передает свой опыт и навыки в интерпретации геолого-геофизических мате-риалов студентам 5 курса. По материалам работы было написано ряд дипломов у специалистов и магистров, а также результаты исследований используются аспирантами при написании диссертаций.
Учитывая сложность и значение решенных проблем, несомненное воздействие полученных решений на развитие геологической науки и практики, рассматриваемая работа заслуживает присуждения Государственной премии Украины.

Зав. каф. геофизических методов разведки
Национального горного университета,
доктор геологических наук,
Довбнич М.М.

Василь Кічурчак

Робота по геолого-геофізичних моделях докембрійських шовних зон Українського щита є результатом багаторічної праці творчого колективу вчених та геологів-практиків, які забезпечили новий, надзвичайно перспективний напрямок по прогнозу виявлення корисних копалин.
Визначення рудної спеціалізації шовних зон Українського щита та їх співставлення за аналогією з відомими шовними зонами (Східнокарельсь-кою, Центральнокарельською та Ладозько-Ботнічною зонами Балтійського щита, поясів Кейп-Сміт, Томпсон та Гренвіл Канадського щита), котрі характеризуються поліформаційним характером металогенії при тісному просторовому суміщенні самих різних рудноформаційних типів є дуже перспективним. В шовних зонах, як правило, встановлюються родовища чорних (залізо, титан, хром), кольорових (мідь, нікель, кобальт, свинець, цинк), рідкісних (цирконій, тантал, ніобій, літій, рубідій, рідкісноземельні елементи) та благородних (золото, срібло, платина) металів при ведучій ролі сульфідного мідно-нікелевого, титано-магнетитового, хромітового та рідкісноземельного зруденінь та ін.
Крім того, отримані авторами цікаві дані про глибинну будову (тектоніка і речовинний склад земної кори та верхньої мантії) можуть дозволити розширити прогноз перспективності площ південного борту ДДЗ з позиції абіогенного походження вуглеводнів.

Провідний геолог ДГЕ «Дніпрогеофізика»,
канд. геол.-мін. наук

Щербак Н.П.

Шовные зоны Украинского щита, разделяющие мегаблоки архейского и протерозойского возраста, имеют исключительно важное значения для познания ранней истории докембрия. Достаточно сказать, что самые древние палеоархейские породы (3,6-3,2 млрд лет) приурочены к Орехово-Павлоградской и Хощевато-Завальевской тектоническим зонам. Крупные железисто-кремнистые формации связаны с Криворожско-Кременчугской шовной зоной протерозойского возраста (2,5-2,0 млрд лет). В 80-90-е годы Криворожский бассейн давал 130 млн тонн железной руды из 260 млн тонн добываемых в СССР.
Комплексные геофизические исследования показали, что рубеж «Мохо», отделяющий земную кору от верхней мантии, в шовных зонах и архейских мегаблоках колеблется от 30 до 70 км. Утолщенные по мощности реликтовые палеоархейские структуры могут представлять интерес как алмазоносные. Физические поля и электромагнитные исследования позволяют раскрыть металлогеническую специфику формаций шовных зон.
Цикл работ, представленный на соискание Государственной премии, имеет важное теоретическое и практическое значение, а ее авторы заслуживают присуждение искомой премии.

Академик НАН Украины
Н.П. Щербак

Федоришин Юрій Іванович, доктор геологічних наук, ЛВ УкрДГРІ

Цикл робіт «СТВОРЕННЯ ГЕОЛОГО-ГЕОФІЗИЧНИХ МОДЕЛЕЙ ДОКЕМБРІЙСЬКИХ ШОВНИХ ЗОН УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА І ПРОГНОЗУВАННЯ ПРОЯВІВ КОРИСНИХ КОПАЛИН», представлений відомим колективом авторів, підтверджує, що вивчення глибинної електропровідності істотно розширює можливості тектонічних і мінералогічних досліджень. З огляду на це, вирішення проблем і питань, пов’язаних з вивченням електропровідності земної кори та верхньої мантії території України є надзвичайно актуальним.
Работа полягає у створенні геолого-геофізичних моделей вузьких лінійних структур, що розмежовують мегаблоки Українського щита, і які автори називають шовними зонами. Для створення цих моделей застосовані найновіші сучасні дослідження зі стратиграфії та магматизму докембрію Українського щита, а також наявні сучасні матеріали по цих структурах, які віддзеркалюють основні досягнення геофізики. Геоелектричними дослідженнями, які виконали автори, доказано просторовий зв’язок аномалій высокої провідності з цими вузькими лінійними структурами (шовними зонами), розташованими на границі між мегаблоками.
Приуроченість великої кількості ендогенних родовищ і рудопроявів до аномалій високої електропровідності вкотре свідчить, що пограничні тектонічні міжмегаблокові структури Українського щита являються перспективними на выявлення корисних копалин.
Вважаю, що автори циклу робіт «СТВОРЕННЯ ГЕОЛОГО-ГЕОФІЗИЧНИХ МОДЕЛЕЙ ДОКЕМБРІЙСЬКИХ ШОВНИХ ЗОН УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА І ПРОГНОЗУВАННЯ ПРОЯВІВ КОРИСНИХ КОПАЛИН» заслуговують на присудження їм Державної премії України в області науки и техніки.

Альохін Віктор ІвановичA

У роботі «Створення геолого-геофізичних моделей докембрійських шовних зон Українського щита і прогнозування проявів корисних копалин» на протязі багатьох років цілеспрямовано і послідовно виконується вирішення такої складної геологічної задачі як прогнозування рудопроявлень, розшифровка принципів рудоутворення та рудовідкладення. Це отримало чітке відбиття у результатах, представлених широкому суспільству у вигляді окремих, але логічно пов’язаних між собою монографій. Авторський науковий колектив, де кожний автор є безсумнівним авторитетом у певній галузі геологічної науки і відповідає за окремі характеристики геолого-геофізичних моделей шовних зон кристалічного Українського щита, надає зробленим висновкам вагомості. Колектив претендентів на присудження Державної премії містить геофізиків, спеціалістів у геохімії, стратиграфії, геодинаміці, які мають величезний досвід робіт саме у межах Українського щита.
Питання приуроченості рудоносних зон до тектонічних порушень і їхніх систем (тектонічних розломних зон) вже давно цікавить геологічне суспільство. Існує багато наукових розробок, пропонується безліч методів виявлення розломів та розломних зон, у тому числі геофізичних. Особливу цінність у сучасній науці мають роботи, які систематизують найбільш інформативні засоби і використовують їх як такі, що взаємно доповнюють, перевіряють і пояснюють результати один одного.
Глибинний метод магнітотелуричного зондування, широко застосований у даній роботі, дозволяє отримати регіональні геоелектричні моделі розломних зон і запропонувати найцікавіші ділянки для більш детального вивчення. В даній роботі параметри регіональних шовних зон Українського щита, що вивчаються, набули тривимірності, надано оцінку їхньої глибинності, зроблені припущення щодо історії їхнього розвитку і розповсюдження на глибину понад 50 км.
В результаті комплексних геолого-структурних та прогнозно-металогенічних досліджень, які здійснювалися авторами в Державному геологічному підприємстві «Геопрогноз», Інституті геологічних наук НАН України на протязі більше 20 років, були виділені найбільш перспективні рудоносні структури. Визначені нові підходи до оцінки рудоносності території України були використані при виділенні найбільш перспективних рудоносних структур, що найшли відображення у серії прогнозно-металогенічних карт, а також у монографіях «Атлас «Геологія і корисні копалини України»; «An Atlas of Geology and Mineral Resources of Ukraine», 2007; «Національний атлас України»: Розділ 3. «Мінеральні ресурси надр», 2007,
Серія монографій створена вперше в історії геологічних досліджень України як унікальне геологічне видання.
. Ця робота спрямована на майбутнє, вона висуває гіпотези, над якими можна працювати у наступні роки та десятиріччя і може розраховувати на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки.
Професор кафедри корисних копалин та екологічної геології
Донецького національного технічного університету, доктор геологічних наук АЛЬОХІН В.І

Когарко Лия Николаевна

Начиная с 2005 года Шеремет Е.М. от авторского коллектива выступал с докладами на международных конференциях школы «Щелочной магматизм Земли и его рудоносность», которые проходили в Донецке (2007), С-Петербурге (2008), Москве (2009), Москве-Коктебеле, Россия-Украина (2010) с тематикой, посвященной в том числе генезису субщелочных и щелочных пород Украинского щита и прогнозированию полезных ископаемых, связанных с ними, на основе концепции мобилизма.
Представленные для обсуждения доклады всегда убедительно аргументированы. Представляется, что основные закономерности связи редкоэлементных и редкоземельных месторождений и рудопровлений со щелочным магматизмом Украинского щита могут бать применены для постановки поисковых работ и обнаружения новых источников рідкоземельного сырья.
Я ознакомилась с рефератом работы «Создание геолого-геофизических моделей докембрийских шовных зон Украинского щита и прогнозирование полезных ископаемых» на сайте «Комітет з державних премій України в галузі науки і техніки».
Считаю, что ее авторы заслуживают присуждения им Государственной премии Украины в области науки и техники.

Когарко Л.Н, академик РАН

Свешников Кирилл Игоревич

Я давал отзыв в 2010 году году (был размещен на сайте) авторами работы «Создание геолого-геофизических моделей докембрийских шовных зон Украинского щита и прогнозирование полезных ископаемых», которая была выдвинута на соискание Государственной премии Украины в области науки и техники. В новом варианте представленной работы под тем же названием вошло еще 6 монографических зданий, и список авторов работы увеличился на шесть претендентов. Но, самое главное, добавились научные разработки по прогнозированию полезных ископаемых в конкретных регионах Украинского щита. Очень ценным достиженем представленного варианта являются новые подходы к оценке рудоносности территории Украины, которые были использованы при выделении наиболее перспективных рудоносних структур. Это отображено в серии прогнозно-металогенических карт и в монографиях «Атлас «Геологія і корисні копалини України»; «An Atlas of Geology and Mineral Resources of Ukraine», 2007; «Національний атлас України»: Розділ 3. «Мінеральні ресурси надр», 2007, Сделанные авторами дополнеия существенно повышают научную и практическю значимость рассматриваемого цикла работ, заслуживающено Государственной премии Украины.
Профессор кафедры месторождений полезных ископаемых Ун-та дружбы народов (Москва),
Доктор геол.-мин.наук К.И.Свешников

Кутас Р.І.

В цикле монографий, представленных на соискание Госпремии Украины, рассмотрены различные варианты природы электропроводности, как во всей толще коры интегрально, так и в аномальных областях. Но для каждой конкретной шовной зоны УЩ, благодаря геолого-геофизическим моделям, построенным для докембрия, сделаны достаточно обоснованные предположения о природе электропроводности, хотя мы не знаем тип токоносителя и знак его заряда. А именно это не дает возможности сделать предпочтение в выборе (в общем случае) между твердыми электронными (графит) или флюидными ионными (рассолы, расплавы) проводниками.
В целом цикл монографий и атласов геологии и полезных ископаемых Украины является важным вкладом в развитие и совершенствование методов исследований литосферы. Его результаты имеют фундаментальное значение для изучения недр Земли, а авторы достойны присуждения Государственной премии Украины по науке и технике.
Член-корреспондент НАН Украины
Роман Иванович Кутас

Козарь Николай Антонович

Козарь Николай Антонович

Авторским коллективом научных сотрудников различных институтов и организаций в выполнена конкурсная работа ««Создание геолого-геофизических моделей докембрийских шовных зон Украинского щита и прогнозирование проявлений полезных ископаемых.
Этими работами были выделены зоны электропроводности в земной коре, которые прослежены по латерали и на глубину.
На основе геоэлектрической модели Приазовского мегаблока, созданной при выполнении данной работы, по результатам электроразведочных исследований методами МТЗ и АМТЗ в Центральном и Восточном Приазовье, были выделены прогнозные участки разной степени изученности, перспективные на выявление месторождений цветных, благородных, редких металлов и редкоземельных элементов. КП Южукргеология были переданы практические рекомендации по дальнейшему направлению поисковых и разведочных работ с целью выявления месторождений металлических полезных ископаемых.
Ценость этой работы – несомненна!
Хотим привлечь внимание на практическое значение разработок по прогнозу поисковых работ, выполненных и опубликованных в ряде монографий авторами рецензируемой работы
Считаем, что теоретические и практические разработки по прогнозированию перспективних площадей на обнаружение полезных ископаемых, предложенные авторами, позволяют считать возможным присуждение им Государственной Премии Украины в области науки и техники
Главный геолог КП «Южукргеология» Козарь Николай Антонович

Михайлов ГП БелНИГРИ, Беларусь

Михайлов ГП БелНИГРИ, Беларусь
Авторы работы «Создание геолого-геофизических моделей докембрийских шовных зон Украинского щита и прогнозирование полезных ископаемых», вторично вступили на тернистый путь соискателей Государственной премии Украины в области науки и техники. Цикл монографий , посвященных данной теме увеличился до 10, пропорционально возросло и количество соискателей. Непонятно только, почему авторы не подали эти дополнительные работы еще в 2010 году?
Вне всякого сомнения, представлення работа в 2011 году значительно выигрывает. Авторы добавили монографию по прогнозированию рудопроявлений редких элементов Украинского щита , . серию прогнозно-металогенических карт в монографиях «Атлас «Геологія і корисні копалини України»; «An Atlas of Geology and Mineral Resources of Ukraine», 2007; «Національний атлас України»: Розділ 3. «Мінеральні ресурси надр», 2007,, которые наглядно подтверждают ценность представленных научных разработок по прогнозированию и размещению поглезных ископаемых в Украинском щите на основе созданных геолого-геофизических моделей шовных зон.
Вторично, убедительно призываю членов Комитета по Государственным премиям Украины в области науки и техники поддержать данную работу

Михайлов Николай Дмитриевич,
Заведующий отделом геологи и металогении
платформ енного чехла
канд. геол.-мин.наук
Государственное предприятие БелНИГРИ, Беларусь

Старостенко В.І.

На здобуття державної премії України в галузі науки і техніки за 2011 рік подана робота, що є результатом багаторічної праці творчого колективу вчених, які забезпечили новий, надзвичайно перспективний напрямок створення геолого-геофізичних моделей докембрійських шовних зон Українського щита, що дає можливість прогнозувати виявлення корисних копалин.
Серед найбільш важливих результатів є проведення регіональних польових електромагнітних досліджень шовних зон, які стали стрижневими для створення геолого-геофізичних моделей на базі даних магнітометрії, гравіметрії, сейсмометрії, геоелектрики, математичного моделювання та дозволили накреслити контури глибинних регіональних аномалій високої електропровідності в земній корі, що визначають зони глибинних розломів і контури меж колізійних обставин. Природа таких глибинних регіональних аномалій, на думку авторів, є результат транспортування рудних компонент і флюїдів з кори і мантії під час тектоно-магматичної активізації, що дозволяє прогнозувати перспективні площі на виявлення ендогенного рудоутворення, шляхом проекцій глибинних високопровідних аномалій на денну поверхню.
Вважаю, що цикл робіт являє собою значний внесок в теорію і практику дослідження геофізичного і геологічного простору України. Вони сприяють вирішенню важливих фундаментальних та прикладних проблем геології, в тому числі, таких які без створення теоретичного і практичного обґрунтування напрямку пошукових робіт на корисні копалини вирішити неможливо.
Вважаю, що представлений цикл робіт безумовно заслуговує присудження Державної премії України в галузі науки і техніки.
Директор
Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАНУ
Академік Національної академії наук України
В. І. Старостенко