Офіційний веб сайт

Створення геолого-геофізичних моделей докембрійських шовних зон Українського щита і прогнозування проявів корисних копалин

р7

Автори:

Шеремет Є.М., Глеваський Є.Б., Кулік С.М., Бурахович Т.К., Кривдик С.Г., Пігулевський П.Г.

 

Представлена Українським державним науково-дослідним і проектно-конструкторським інститутом гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи (УкрНДМІ) НАН України.

 

 В роботі досліджено закономірності формування і розміщення родовищ рудних корисних копалин та виділенні площ, перспективні  для подальших пошукових і геологорозвідувальних робіт на основі геолого-геофізичних моделей. Авторами вперше, для докембрію Українського щита, побудовані геолого-геофізичні моделі шовних зон, які дають можливість прогнозування перспективних площ, першочергових при постановці геолого-розвідувальних робіт на пошуки корисних копалин.

Авторами розкрито механізм глибинного формування крупних геологічних структур (шовних зон), їхнього магматизму та метаморфізму, визначено умови утворення і здійснення регіонального прогнозу зруденіння.

На прикладі Приазовського, Кіровоградського і Середньопридніпровського блоків Українського щита, окремих родовищ і рудопроявів показано взаємозв’язок між аномаліями електропровідності, структурою масиву, потужністю відкладів та їх петрографічним складом. Cтратиграфія, магматизм і тектоніка регіонів розглянуто з позицій палеогеодинаміки. Здійснено порівняльну характеристику окремих структурних елементів за умовами їх формування, віковими, структурними та речовинними показниками, за перспективністю на пошуки корисних копалин. Отримано численні дані про наявність у земних надрах глибинних аномалій електропровідності і просторовий зв’язок їх з провінціями розвитку корисних копалин.

Надіслати коментар

Коментарі

Михайлов ГП БелНИГРИ, Беларусь

Михайлов ГП БелНИГРИ, Беларусь
Авторы работы «Создание геолого-геофизических моделей докембрийских шовных зон Украинского щита и прогнозирование полезных ископаемых», вторично вступили на тернистый путь соискателей Государственной премии Украины в области науки и техники. Цикл монографий , посвященных данной теме увеличился до 10, пропорционально возросло и количество соискателей. Непонятно только, почему авторы не подали эти дополнительные работы еще в 2010 году?
Вне всякого сомнения, представлення работа в 2011 году значительно выигрывает. Авторы добавили монографию по прогнозированию рудопроявлений редких элементов Украинского щита , . серию прогнозно-металогенических карт в монографиях «Атлас «Геологія і корисні копалини України»; «An Atlas of Geology and Mineral Resources of Ukraine», 2007; «Національний атлас України»: Розділ 3. «Мінеральні ресурси надр», 2007,, которые наглядно подтверждают ценность представленных научных разработок по прогнозированию и размещению поглезных ископаемых в Украинском щите на основе созданных геолого-геофизических моделей шовных зон.
Вторично, убедительно призываю членов Комитета по Государственным премиям Украины в области науки и техники поддержать данную работу

Михайлов Николай Дмитриевич,
Заведующий отделом геологи и металогении
платформ енного чехла
канд. геол.-мин.наук
Государственное предприятие БелНИГРИ, Беларусь

Жамалетдинов Абдулхай Азымович

Цикл статей и монографий Є.М.Шеремета , Є.Б.Глеваського, С.М.Куліка, Т.К.Бурахович, С.Г.Кривдика и П.Г.Пігулевського, посвященных изучению строения докембрийских шовных зон Украинского щита и оценке их перспектив на полезные ископаемые широко известен среди специалистов. В этих публикациях обобщены результаты многолетних исследований авторов. На основе интерпретации магнитотеллурических данных авторами разработаны оригинальные геодинамические и петрофизические модели и выполнен минералогенический анализ закономерностей размещения полезных ископаемых.
Представленные на конкурс работы отличаются современным подходом к разработке методических основ построения глубинных геоэлектрических моделей. Представленный на конкурс цикл работ является весоммым вкладом в теорию и практику разведочной геофизики и заслуживает присуждения авторам Госпремии Украины.

Главный научный сотрудник Геологического института Кольского научного центра РАН, д.г.-м.н., проф. академик РАЕН Жамалетдинов Абдулхай Азымович.

Сергей Стрекоов, Борис Бородыня

В процессе выполнения геолого-геофизических работ авторским коллективом геологов - научных сотрудников различных институтов и организаций были предложены в Приазовскую КГП практические рекомендации по планированию дальнейших поисковых и геолого-разведочных работ с целью выявления рудопроявлений и месторождений металлических полезных ископаемых в пределах Приазовского мегаблока Украинского щита. Эти работы позволяют выделять зоны повышенной электропроводности в земной коре и прослеживать их распространение по латерали и на глубину
На основе геоэлектрической модели Приазовского мегаблока, созданной при выполнении данной работы, в Центральном и Восточном Приазовье, по результатам электроразведочных исследований методами МТЗ и АМТЗ, были выделены прогнозные площади разного порядка опоискования перспективные на выявление рудных обьектов цветных, благородных, редких металлов и редкоземельных элементов.
Одним из примеров таких площадей, выделенных в 2009 году, может служить Грузско-Еланчикская зона разломов (к ней приурочена глубинная низкоомная электромагнитная аномалия). На пересечении этой разрывной структуры с Васильевским разломом, при проведении ГДП-200 был выделен Покрово-Киреевский рудный район специализированный на оруденения цветных, редких, благородных металлов и флюорита. В контурах рудного района Приазовской КГП выполняются поисково-оценочные работы на комплексные ванадийсодержащие титано-магнетитовые руды и работы по переоценке запасов Покрово-Киреевского месторождения флюорита. Еще одной перспективной площадью была оценена южная половина Кальмиусской зоны разломов (здесь выявлена глубинная низкоомная электромагнитная аномалия). На пересечении ее с Криворожско-Павловской и Конкской зонами разломов расположен Вербово-Кальмиусский рудный район, к которому приурочено несколько десятков известных рудопроявлений цветных, благородних металлов и редкоземельных элементов. В пределах этой площади предпологается проведение работ по геологопрогнозному картированию.
Прогнозирование рудоносных структур на основе геолого-геофизического моделирования позволяет избежать излишних затрат на бурение разведочных скважин на заведомо неперспективных площадях.
Не повторяя комментарии относительно ценности этой работы, хотим привлечь внимание на практическое значение выполненных и опубликованных в ряде монографий и статей разработок в области направленности поисковых работ на выявление месторождений эндогенного происхождения.
Считаем, что все вместе взятое, позволяет сделать вывод о возможности присуждения Государственное Премии Украины в области науки и техники, авторам работы, представленной на ее соискание.

Начальник Приазовской КГП С.Н. Стрекозов, начальник геологосьемочного отряда ПКГП Б.В. Бородыня.
(г.Волноваха, Донецкой обл.)

Вижва Сергый

Даний цикл робіт представляє значний інтерес як найсучасніший погляд на глибинну геоелектрику, який має велике практичне застосування при підготовці фахівців геофізиків в університетах України. Відомо, що під впливом на Землю яких-небудь фізичних сил у ній відбуваються складні й різноманітні зміни. Ми ще дуже далекі від повного розуміння цих процесів. У кращому випадку, ми обмежуємося описом, який спирається на теорії фізичних полів, у гіршому – тільки фіксуємо деяке фізичне явище та вивчаємо його емпіричні закономірності. Це пов’язано, звичайно, не з тим, що геофізики повністю задоволені наявною інформацією, а з тим, що більш повний математичний опис явищ, які відбуваються усередині Землі, на порядки складніший від того, який ми використовуємо.
У наш час геоелектрика є одним із провідних розділів загальної та прикладної геофізики. Електромагнітні поля, що індуковані в Землі джерелами природного походження, дають змогу отримати унікальну інформацію про глибинну геологічну будову Землі, а також перебіг фізико-хімічних процесів у її надрах.
Я вважаю, що автори робіт, всесвітньо відомі вчені, безумовно заслуговують присудження Державної премії України.
Вижва С.А.
Доктор геологічних наук, професор, заслужений працівник освіти України, декан геологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Кутас Р.И.

Истолкование природы электропроводности земной коры и верхней мантии только по данным наблюдений электромагнитного поля Земли, ее связь с геотектоническими процессами, протекающими или протекавшими в течение геологического времени, – это неоднозначно и некорректно поставленная задача, несмотря на то, что основными контролирующими электропроводность параметрами являются температура, давление, пористость, внутрипоровое давление, состав, минерализация флюида и т. д.
В цикле монографий, представленных на соискание Госпремии Украины, рассмотрены различные варианты природы электропроводности, как во всей толще коры интегрально, так и в аномальных областях. Но для каждой конкретной шовной зоны УЩ, благодаря геолого-геофизическим моделям, построенным для докембрия, сделаны достаточно обоснованные предположения о природе электропроводности, хотя мы не знаем тип токоносителя и знак его заряда. А именно это не дает возможности сделать предпочтение в выборе (в общем случае) между твердыми электронными (графит) или флюидными ионными (рассолы, расплавы) проводниками.
В целом цикл монографий является важным вкладом в развитие и совершенствование геоэлектрических методов исследований литосферы. Его результаты имеют фундаментальное значение для изучения недр Земли, а авторы достойны присуждения Государственной премии Украины по науке и технике.

Кутас Роман Иванович
член-корреспондент НАН Украины
лауреат Госпремии Украины в области науки и техники

Куліш Євген Олексійович

Робота «Створення геолого-геофізичних моделей докембрійських шовних зон Українського щита і прогнозування проявів корисних копалин» безперечно є дуже цікавою для створення уявлення щодо геологічної будови, історії розвитку та пошуків корисних копалин у межах древнього кристалічного Українського щита.
Цікавим є погляд авторів роботи на Український щит як на систему геологічних структур із загальними та специфічними рисами, історією та закономірностями, з практичної точки зору це стосується металогенічних побудов і прогнозу зруденіння. При цьому автори з метою набуття максимальної вірогідності запропонованих гіпотез проаналізували та намагалися ув’язати між собою дуже великий обсяг як матеріалів, накопичених дослідниками-геологами за багаторічний період, так і результатів власних польових і лабораторних досліджень, які планувались саме для вирішення поставленої конкретної задачі  прогнозу родовищ корисних копалин.
У наш час, коли на традиційні геологорозвідувальні методи (переважно бурові роботи) коштів не вистачає, особливу цінність набувають саме такі роботи, як ця, заснована на використанні таких сучасних і відносно недорогих засобів вивчення геологічної будови Землі як глибинні геофізичні (зокрема геоелектричні) дослідження. Інтерпретація результатів геофізичних досліджень і побудова моделей геологічних структур базуються на використанні матеріалів стратиграфічних, літологічних, петрофізичних, геохімічних та ін. досліджень. Спроба пов’язати геолого-геофізичні моделі структуроутворюючих шовних зон з глобальною геодинамічною концепцією тектоніки плит додає роботі логічності та завершеності.
Робота має практичне значення, її результати у вигляді конкретних ділянок, перспективних для подальших досліджень регулярно передаються для впровадження у геологорозвідувальні організації для планування їхніх робіт.
Аналогів цієї роботи в Україні не існує.
Вважаю,. що авторський колектив цієї роботи, поза сумнівом, заслуговує на відзначення його наукових здобутків Державною премією України в галузі науки і техніки за 2010 рік.

Є.О.Куліш, академік НАН України, член-кор. РАН,
лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Михаил Довбнич

Эффективное развитие на современном этапе горнодобывающей про-мышленности требует решить две задачи. Первая, предусматривает дораз-ведку уже известных месторождений, вторая, – поиск новых. Учитывая, дос-таточно плотную геологическую изученность большинства регионов Украи-ны и, в первую очередь, Украинского щита, требуются очень большие совме-стные усилия коллективов ученых по разработке новых подходов в прогно-зировании и поиске полезных ископаемых и специалистов производственни-ков – по организации полевых геолого-геофизических исследований. Резуль-таты этих коллективных комплексных исследований, по моему мнению, и легли в основу представленной на соискание Государственной премии Ук-раины работы «Использование геолого-геофизических моделей шовных зон Украинского щита для прогнозирования полезных ископаемых».
Работа по своему содержанию многогранна. Созданные комплексные геолого-геофизические модели, которые в значительной степени опираются на априорные геологические и геофизические данные и позволяют оценить условия происхождения шовных зон Украинского щита с позиции тектоники плит, выполнить детальные описания их стратиграфии и магматизма, с по-следующим выходом на прогнозирование полезных ископаемых.
Построенные в данной работе глубинные сейсмогеологические (ГСЗ, МОВЗ и ОГТ), геоэлектрические (АМТЗ, МТЗ и МВЗ) разрезы и плотност-ные срезы (по результатам моделирования гравитационного поля) являются хорошей основой для дальнейших научных исследований строения земной коры и верхней мантии не только на Украинском щите, но и на всей Восточ-ноевропейской платформе. Полученные авторами результаты используются при подготовке магистров и аспирантов.
Учитывая сложность и значение решенных проблем, несомненное воз-действие полученных решений на развитие геологической науки и практики, рассматриваемая работа заслуживает присуждения Государственной премии Украины.

Доцент кафедры геофизических методов разведки
Национального горного университета,
к. геол. н. М.М. Довбнич

Волкова Тетяна Петрівна

У роботі «Створення геолого-геофізичних моделей докембрійських шовних зон Українського щита і прогнозування проявів корисних копалин» особливо цікавим мені здається нестандартний підхід до проблеми наукового обґрунтування прогнозу родовищ та проявів рудних корисних копалин. Звісно, ідея, що досить часто аномалії геоелектричного поля приурочені до зон зруденіння, давно у певній мірі використовується у рудній геології, але у даній роботі металогенічний прогноз ґрунтується на солідному науковому фундаменті, широкій географії досліджень і різноманітності використаних даних. Авторським колективом вивчені та проаналізовані закономірності розташування корисних копалин у межах регіональних шовних зон Українського щита. Безсумнівно, прогноз рудоутворення повинен містити знання щодо джерел та шляхів руху рудоносних мас до поверхні Землі, вірогідно, що корені зруденіння знаходяться на великій глибині, можливо у мантії. Автори пропонують використання глибинних геофізичних методів саме для виявлення ендогенних родовищ.
Не повторюючи коментарі щодо наукової цінності цієї роботи, хочу звернути увагу на практичне значення розробок у цій області для пошуків корисних копалин.
Все це дає змогу стверджувати що автори представленої роботи , безумовно, заслуговують бути лауреатами Державної премії України в галузі науки та техніки 2010 року.
Зав.кафедрою " Корисні копалини та екологічна геологія" професор, Донецького національного технічного університету, доктор геологічних наук Волкова Тетяна Петрівна

Астапенко В.Н.

Цикл работ обобщает многолетние исследования территории Украины и посвящен интерпретации данных магнитотеллурических зондирований. Полученные модели глубинной электропроводности являются геодинамической и петрофизической основой для минералогенических прогнозов выявления закономерностей и размещения месторождений рудных полезных ископаемых.
В монографиях на современном уровне разрабатывались методические приемы построения глубинных геоэлектрических моделей, направленные на решение практических задач интерпретации электромагнитных исследований методами МТЗ и МВП при поисках и разведке полезных ископаемых.
Полученные данные распределения электропроводности в земной коре были непосредственно использованы для построения глубинных геологических и геотектонических моделей, протекавших или протекающих геологических или тектонических процессов, и связаны с построением прогнозных металлогенических карт и схем территории УЩ.
Цикл работ – это серьёзный научный вклад в разведочную геофизику, который заслуживает присуждения авторам Госпремии Украины.

Главный научный сотрудник
Белорусского научно-исследовательского
геологоразведочного института,
Минск, Беларусь,
доктор геолого-минералогических наук В.Н. Астапенко

Альохін Віктор Іванович

В рамках роботи «Створення геолого-геофізичних моделей докембрійських шовних зон Українського щита і прогнозування проявів корисних копалин» на протязі багатьох років цілеспрямовано і послідовно виконується вирішення такої складної геологічної задачі як прогнозування рудопроявлень, розшифровка принципів рудоутворення та рудовідкладення. Це отримало чітке відбиття у результатах, представлених широкому суспільству у вигляді окремих, але логічно пов’язаних між собою монографій.
Авторський науковий колектив представлений авторитетними вченими з провідних напрямків геологічної науки - геофізики, геохімії, стратиграфії, геодинаміки. Претенденти на присудження Державної премії мають величезний досвід робіт саме в межах Українського щита.
Питання приуроченості рудоносних зон до тектонічних порушень і їхніх систем (тектонічних розломних зон) вже давно цікавить геологічне суспільство. Існує багато наукових розробок, пропонується безліч методів виявлення розломів та розломних зон, у тому числі геофізичних. Особливу цінність у сучасній науці мають роботи, які систематизують найбільш інформативні засоби і використовують їх як такі, що взаємно доповнюють, перевіряють і пояснюють результати один одного.
Глибинний метод магнітотелуричного зондування, широко застосований у даній роботі, дозволяє отримати регіональні геоелектричні моделі розломних зон і запропонувати найцікавіші ділянки для більш детального вивчення. В даній роботі параметри регіональних шовних зон Українського щита, що вивчаються, набули тривимірності. Авторами роботи надана оцінка глибинності шовних зон, зроблені припущення щодо історії їхнього розвитку і розповсюдження на глибину понад 50 км.
Представлена робота спрямована на майбутнє, вона висуває гіпотези, які відкривають нові перспективи. Автори роботи заслуговують присудження Державної премії України в галузі науки і техніки.

Професор кафедри корисних копалин та екологічної геології
Донецького національного технічного університету, доктор геологічних наук АЛЬОХІН В.І.

Кендзера Олександр Володимирович

Бурхливий розвиток за останній час чисельних методів розв’язку задач геоелектрики відкриває можливості, про які ще кілька років тому можна було лише мріяти. Моделі електропровідності земної кори і мантії дають новий матеріал для побудови концепцій геологічного розвитку Землі. Так, присутність електропровідних утворень свідчить про наявність певних видів мінералів, процесів графітизації, дегідратації або часткового плавлення гірських порід, інтенсивного тектонічного переміщення блоків, про певного рівня тиск і температуру, що супроводжують ці процеси, про розвиток ослаблених зон, які нерідко супроводжуються підвищеною сейсмічністю тощо. Цикл робіт «СТВОРЕННЯ ГЕОЛОГО-ГЕОФІЗИЧНИХ МОДЕЛЕЙ ДОКЕМБРІЙСЬКИХ ШОВНИХ ЗОН УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА І ПРОГНОЗУВАННЯ ПРОЯВІВ КОРИСНИХ КОПАЛИН», представлений відомим колективом авторів, підтверджує, що вивчення глибинної електропровідності істотно розширює можливості тектонічних і мінералогічних досліджень. З огляду на це, вирішення проблем і питань, пов’язаних з вивченням електропровідності земної кори та верхньої мантії території України є надзвичайно актуальним і, безперечно, автори циклу робіт заслуговують присудження їм Державної премії України.

Заступник директора з наукової роботи Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник КЕНДЗЕРА Олександр Володимирович

Гинтов О.Б.

Я, не понаслышке знающий задачи и проблемы геологических работ в Украине, достаточно точно и полно могу оценить колоссальный вклад авторов цикла монографий, посвященных геолого-геофизическому изучению шовных зон Украинского щита в развитие геологической науки. Мне хорошо знакомы не только представленные монографии, но и другие публикации авторов.
В монографиях построены модели геологического строения и формирования шовных зон Украинского щита, по результатам геоэлектрических исследований и обобщения всех геологических и геофизических данных с позиции тектоники плит. Некоторые из них рассматриваются как коллизионные швы (зоны столкновения) нескольких микроконтинентов. Тектонические структуры сопровождаются характерной металлогенией черных и цветных металлов, редких и редкоземельных элементов.
Я считаю, что авторы цикла работ «Создание геолого-геофизических моделей докембрийских шовных зон Украинского щита», который выдвинут на соискание Государственной премии Украины по науке и технике заслуживают ее присуждения.

Главный научный сотрудник
Института геофизики НАНУ
Доктор геол.-мин. н. проф.
О.Б.Гинтов

Свешников Кирилл

Мне хорошо известны монографии и статьи авторов работы «Создание геолого-геофизических моделей докембрийских шовных зон Украинского щита», которая выдвинута на соискание Государственной премии Украины в области науки и техники.
Авторы впервые для докембрия Украинского щита применили концепцию тектоники плит для объяснения природы узких протяженных тектонических структур со специфическими морскими осадками, разделяющими мегаблоки Украинского щита. Они использовали широкий спектр доказательств на основе геолого-тектонических и комплексных геофизических материалов.
Особенно важно, что авторы работы провели самостоятельные геоэлектрические исследования вкрест простирания Орехово-Павлоградской, Криворожско-Кременчугской, Голованевской и Немировско-Кочеровской шовных зон. Это позволило разработать критерии выделения шовных зон на глубину до 50 км на основе низкоомных электромагнитных аномалий.
Созданные авторами работы комплексные геолого-геофизические модели шовных зон Украинского щита позволили им обосновать выделение прогнозных площадей на поиски полезных ископаемых.
Полученные авторами результаты фундаментальных и прикладных исследований находятся на уровне мировых стандартов.
Считаю, что авторы работы «Создание геолого-геофизических моделей докембрийских шовных зон Украинского щита» заслуживают присуждения им Государственной премии Украины в области науки и техники.
Профессор кафедры месторождений полезных ископаемых Ун-та дружбы народов (Москва),
доктор геол.-мин.наук К.И.Свешников

Щербак Николай Петрович

Работа посвящена созданию геолого-геофизических моделей узких линейных структур на границе между мегаблоками Украинского щита, которые авторы называют шовными зонами. Для создания этих моделей использованы новейшие исследования по докембрийской стратиграфии и магматизму Украинского щита , а также материалы известных в настоящее время по этим структурам основных достижений геофизики.
Работами авторов по геоэлектрическим исследованиям доказана приуроченность аномалий высокой проводимости к узким линейным структурам на границе между мегаблоками.
Приуроченность большого количества эндогенных месторождений и рудопроявлений к аномалиям высокой электропроводимости лишний раз доказывает, что пограничные тектонические структуры между мегаблоками Украинского щита являются перспективными структурами на выявление полезных ископаемых. Природа коровых аномалий электропроводимости связывается авторами с особенностями флюидного режима земных недр и, как следствие, понижением удельного сопротивления земной коры за счет минерализованных водных растворов в микропорах кристаллических пород.
Установление закономерностей размещения полезных ископаемых в докембрии Украинского щите является важным и для других докембрийских регионов, в частности для докембрия Балтийского щита, имеющего много общего с Украинским щитом.
Считаю, что авторы работы «Создание геолого-геофизических моделей докембрийских шовных зон Украинского щита» заслуживают присуждения им Государственной премии Украины в области науки и техники.

Щербак Николай Петрович
Академик НАН Украины

Михайлов ГП БелНИГРИ, Беларусь

Мне хорошо известны монографии и статьи авторов работы «Создание геолого-геофизических моделей докембрийских шовных зон Украинского щита», которая выдвинута на соискание Государственной премии Украины в области науки и техники.
Авторы цикла робот предложили перспективные участки на поиски эндогенного оруденения, полученные в результате проекций глубинных аномалий на дневную поверхность. Это совершенно новый подход к прогнозированию оруденения. Он опробован для редкоземельной провинции Восточного Приазовья Приазовского мегаблока УЩ .В основу технологии прогнозирования положен выбор эталонных месторождений с последующим выделением геохимических и геофизических критериев рудоносности, оценке аномальных содержаний определенных элементов методом построения прогнозно-металлогенических карт. В результате применения предложенной
технологии было выделено более десятка (13) прогнозных площадей на редкометально-редкоземельное сырье.
Убедительно призываю членов Комитета по Государственным премиям Украины в области науки и техники поддержать данную работу

Михайлов Николай Дмитриевич,
Заведующий отделом литологии, петрологии и геохимии
канд. геол.-мин.наук
ГП БелНИГРИ, Беларусь