Офіційний веб сайт

Створення високоточного обладнання та виготовлення крупногабаритних деталей і устаткування

Р16

 

Автори:

Ковальов В.Д., Єфімов М.В., Разживін М.О., Палашек О.Г., Волошин О.І., Ковальов О.Г., Владимиров А.Ю., Волкогон В.М., Антонюк В.С., Мельнійчук Ю.О.

Представлена Донбаською державною  машинобудівною академією

За результатами проведених науково-дослідних, дослідно-конструкторських, експериментальних та технологічних робіт розроблено конкурентоздатне важке високоточне обладнання для металообробки, яке за своїми технічними характеристиками знаходиться на рівні кращих закордонних аналогів.

Вирішено проблему інструментального забезпечення високоточних важких токарних верстатів на основі нових надтвердих матеріалів, інструментальної кераміки, зміцнюючих покриттів на інструментальних матеріалах та застосування нових технологій обробки, що дало можливість суттєво підвищити їх технічні та експлуатаційні показники.

Обладнання, відрізняючись високою точністю, продуктивністю, надійністю й довговічністю, відкриває новий  етап у розвитку важкого, енергетичного і транспортного машинобудування, металургії й інших галузей промисловості, сприяє розширенню експорту важкого обладнання і продукції важкого машинобудування, а також забезпечує виробництво вітрових енергетичних установок на підприємствах ПАТ "Краматорський завод важких верстатів" і ПАТ "Енергомашспецсталь" до 100 одиниць в рік.

Для організації виробництва вітроенергетичних установок створено нові робочі місця, а використання нового обладнання ПАТ «КЗВВ» дозволяє щорічно збільшувати випуск продукції для металургійних підприємств України, у тому числі для ПАТ «НКМЗ», ПАТ «Енергомашспецсталь», та на експортпідприємствам Росії, Італії, США, Японії, Китаю, Великобританії та ін.

Економічний ефект від впровадження розробки складає 429,3 млн. гривень на рік.

Кількість публікацій: 408, в т.ч. 11 монографій, 19 публікацій у міжнародних журналах, що містяться в базі даних SCOPUS. Новизну та конкурентоспроможність технічних рішень захищеноавторськими свідоцтвами СРСР та 48 патентами України. За даною тематикою захищено докторських  та  12 кандидатських дисертацій.

Громадське обговорення роботи відбулося  06 вересня 2013 року на засідання Вченої ради Харківського національного університету "ХПІ".