Офіційний веб сайт

Теоретичні основи нової лазерної електрон-атомної та іонної спектроскопії за рахунок зіткнень і лазерної фотоелектронної гамма-ядерної спектроскопії молекул

М38

Автор: Лобода А.В., к.ф.-м.н.

 

Представлена Одеським державним екологічним університетом.

 

Створено теоретичні основи нового напрямку в лазерній спектроскопії на основі вивчення  зіткнень релятивістських електрон- і фотон-іонних, атомних систем, що базується на групі нових квантово-електродинамічних методів до визначення всього набору радіаційних процесів та характеристик (перетинів, сил електрон-іонних зіткнень), включаючи характеристики процесів електрон-іонних зіткнень у дебаєвській плазмі багатозарядних іонів, багатофотонних процесів зіткнень у присутності зовнішнього електромагнітного поля, коливальної структури фотоелектронних спектрів молекул. Закладено нові підходи до розв’язання класу задач опису кооперативних електрон-гамма-ядерних процесів у молекулярних системах, а також розробки нових лазерів короткохвильового (УФ, рентгенівського) діапазону.

Отримано пріоритетні наукові результати у розвитку таких важливих галузей досліджень як: спектроскопія на основі зіткнень релятивістських електрон-, фотон-іонних, атомних систем; багатофотонна спектроскопія на основі зіткнень релятивістських електрон-фотон-іонних систем в електромагнітному полі (полі лазерного випромінювання); фотоелектронна спектроскопія молекул і коливальна структура фотоелектронних спектрів молекул; iv). Лазерна (разерна, гразерна) електрон-g-ядерна спектроскопія молекул; теоретичні основи побудови нових лазерів короткохвильового (УФ, рентгенівського) діапазону з плазмою багатозарядних іонів в якості активного середовища та довжиною хвилі випромінювання 0.1-400А.

 Результати досліджень відкривають можливості розвитку принципово нових методів експериментального й теоретичного вивчення фундаментальних характеристик як багатозарядних іонів, так і атомно-молекулярних систем у плазмі, включаючи нову діагностику плазми, дослідження властивостей енерговиділення в тритірованій (DT, TT) плазмі, створенні лазерів (разерів, гразерів) короткохвильового діапазону, розвиток нових методів зондування просторової структури молекул, побудову тритієвих зондів, атомних машин Карно тощо.

 

Кількість публікацій:197,в т.ч. 4 монографії, 51 стаття (33 статі у міжнародних виданнях), 141 теза доповідей. Загальний індекс цитування робіт (згідно баз даних Scopus) складає 98, h-індекс = 33.

Надіслати коментар

Коментарі

новости Нижний Новгород

Ваш сайт в опере не очень то корректо показывается

Гість

З цікавістю слідкую за новими коментарями по роботі конкурента по конкурсу, хоча і по іншому відділенню.
На мій погляд, проблема в тому, що наведені автором дані легко перевіряються і спростовуються. Доказів протилежного автор не наводить і ігнорує коментарі, або намагається забалакати неприємну тему, чи переходить на особистості. А жаль. Бо зразу виникає питання про чесність роботи взагалі. Чи не "розраховував" автор і результати опублікованих праць за власною "системою"? На мій погляд, робота повинна бути дискваліфікована за надання неправдивих даних. Не можна подібне робити на державному конкурсі, інакше це дискредитує його рівень. Ну, а що роботу не відсіяли при відборі, мабуть просто недогледіли.
Як учасник, сподіваюся на об'єктивну фінальну оцінку комісії.

ML Morozov

В любом случае, имеется нарушение правил участия в конкурсе, что должно быть адекватно оценено комиссией.
Возмущает ситуация, когда во всех отношениях среднюю работу пытаются выдать чуть ли не за лучшую.

О каком большом и достойном вкладе Лободы пишут уважаемые профессора, его соавторы, коллеги по работе и знакомые? Где реальная, независимая оценка его работы? Одни слащавые поверхностные похвалы заинтересованных людей.
Посмотрим на его статьи, проиндексированые Скопусом.
В научном сообществе принято стаивить автора с наибольшим вкладом на первое место в списке соавторов, следующие за ним соавторы идут в порядке уменьшения вклада в работу.
Ни в одной из оригинальных статей А.В. Лобода не стоит на первом месте, также он не является corresponding author. Обычно его место 3-4. Лишь в одном абстракте постера его фамилия первая. Таким образом, складывается впечатление, что вклад его незначителен и автора включали в статьи за "старые заслуги", "по знакомству", чтобы обеспечить ему необходимое кол-во публикаций.
Из этого следует, что вклад автора в представленную работу требует глубокого обоснования. Вероятно даже, в конкурсе участвует недостойный человек, вместо реальных исполнителей представленной работы.
Далее, из 18 проиндексированных статей цитируются только 6, остальные 12 - нет. Что вызывает большие сомнения в цитировании других его несправедливо неучтенных базой данных 179-ти публикаций (ну не смешно ли?).

Учитывая это, есть большие подозрения, что кто-то вообще увидит подтверждения ручных подсчетов h-индекса проф. доц к.ф-м.н. АН Лободы.

Единственная его (или все же его соавторов?) заслуга, это продуцирование большого количества статей в низкорейтинговых теоретических журналах, а также договоренности со знакомыми профессорами и соавторами о написании большого количества хвалебных рецензий, смысл которых, в свете всего выше изложенного, не соответсвуют реальному положению вещей.

snilmitte

Мы не откладывать читать блог переферии- до связи копии часов breguet

alexxnas

Сделано уже обзавелся посмотреть сайт и бизнес, сайт как накопить денег на квартиру

ML Morozov

Также прошу обратить внимание на размер отзывов на высококлассные работы по химии, физике и другим направлениям (М73, М91, M102, М107), а теперь на размер отзывов на эту работу, а также на размер ответов автора. Улавливаете сходство?
Все отзывы написаны самим автором, поэтому ничего странного, что все они слащавы и позитивны, и так упорно настаивают на вручении премии. Они не имеют ничего общего с объективной оценкой независимых экспертов.

Гість

Уважаемый проф., к.ф.-м.н., доц. А.В. Лобода, не могли бы Вы, разместить на форуме Комитета развернутую информацию о цитировании Ваших работ? Учитывая скрупулезную работу, уже проделанную Вами при расчету h-индекса, это не должно вызвать затруднений.

доктор фіз.-мат. наук, професор Тюрін Олександр Валентинович

Робота Андрія В. Лободи фактично закладає теоретичні основи дійсно нового напрямку у сучасній квантовій оптиці та спектроскопії, а саме, нової лазерної одно- та багатофотонної спектроскопії процесів зіткнень електронів з такими складними суттєво релятивістськими системами як важкий багатоелектронний атом, багатозарядний іон (в плазмі). Сюди додається і розвиток важливих аспектів кооперативної лазерної фотоелектронної гамма-ядерної спектроскопії як двоатомних, так й багатоатомних систем. Цілком можна говорити про побудову нового міцного апарату у сучасній квантовій механіці, КЕД атомів та іонів у плазмі, який узагальнює метод релятивістської калібровано-інваріантної теорії збурень і S- матричний формалізм Гелл-Мана та Лоу (релятивістський енергетичний підхід). Особисто автором цей новий апарат розвинуто та імплементовано до задач спектроскопії за рахунок зіткнень багатозарядних іонів у дебаєвській плазмі, а також вперше і багато фотонної спектроскопії. Додамо, що практично всі ключові результати роботи А.В. Лободи у різний час представлялись на наукових семінарах НДІФ Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова, Одеського національного політехнічного університету, інших ВНЗ Одеси, Києву, Харкова, а також у декотрих відомих світових центрах. Природною уявляється і виключно позитивна оцінка більшості особистих та у співавторстві робіт А.В. Лободи, опублікованих у відомих журналах, книгах (між іншим, серед фізиків шукані видання користуються безперечним авторитетом), з боку багатьох провідних фахівців з атомної і лазерної фізики, квантової механіки атомів та молекул тощо. Зупинимося й на досить вагомій теоретичній та практичній значущості роботи. Дійсно, результати роботи є надто важливими для багатьох цікавих застосувань в астрофізиці, ядерній фізиці, фізиці та хімії плазми, атомній та молекулярній фізиці, фотоніці, лазерній фізиці, квантовій електроніці. Принаймні, декотрі теоретичні моделі можна застосувати для рішення таких нових безпрецедентних проблем як побудова фотонних двигунів, атомних машин Карно, атомних годинників, тритієвих зондів, різноманітних інших квантових приладів.

Вважаю, що наукова робота Андрія В. Лободи "Теоретичні основи нової лазерної електрон-атомної та іонної спектроскопії за рахунок зіткнень і лазерної фотоелектронної гамма-ядерної спектроскопії молекул" в силу своєї високої актуальності, безумовної наукової новизни, вагомого теоретичного та практичного значення, якісних публікацій у всесвітньо відомих наукових виданнях, книжках, журналах, докладної апробації на престижних міжнародних конференціях безумовно заслуговує на саму високу наукову оцінку, а ії автор, Андрій В. Лобода, безумовно заслуговує на присудження Премії Президента України для молодих вчених 2012р.
Тюрін Олександр Валентинович, д.ф.-м.н., проф., директор Науково-дослідного інституту фізики Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова

Михайленко Віталій Іванович, д.ф-.м.н, проф.

Я безумовно підтримую роботу Лободи А.В., тому що: 1). В ній розв’язано комплекс найбільш актуальних та практично дуже значимих в релятивістській квантовій теорії зіткнень, атомній оптиці та лазерній спектроскопії задач, більшість яких до сих пор не мала адекватного рішення, тобто актуальність та наукова новизна є дуже високими; 2). Побудовано новий формалізм опису складних радіаційних процесів, процесів зіткнень у достатньо складних атомних, іонних, молекулярних системах з отриманням дуже важливої спектроскопічної інформації по характеристикам випромінювання, зіткнень атомів, іонів в плазмі; саме такі прецизійні данні є критично важливими при побудові кінетичних моделей лазерного ефекту, побудові ВУФ лазерів на ряді переходів у багатозарядних іонах, джерелом накачування яких є потужний твердотілий або йодний фотодісоційний лазер або капілярний електричний розряд; 3). КЕД енергетичний підхід у багатофотонній спектроскопії (багатотонна іонізація, резонанси…) за рахунок зіткнень релятивістських електрон-іонних систем в інтенсивному зовнішньому полі лазерного випромінювання – це новий фундаментальний підхід; до речі, в його межах автором відкриті та пояснені дуже цікаві та неочевидні на перший погляд нові фізичні закономірності у багатофотонній динаміці зіткнень у електрон-фотон-атомних системах; 4). Це ж саме можна сказати й про декотрі результати автора у спектроскопії лазерних електрон-гамма-ядерних процесів у молекулярних системах та інші; 5). Рівень публікацій та апробації є досить адекватним; автором особисто (а також із співавторами) всі результати ретельно представлені на провідних міжнародних конференціях в галузі фізики зіткнень, атомної оптики, лазерної фізики, фізики плазми, і опубліковані у провідних фізичних журналах, таких що безумовно визнаються світовим фізичним співтовариством. Тому, я впевнений, що присудження Премії Президента України Лободі А.В. є цілком заслуженим; у певному сенсі це просто дань пошани величезній багаторічній праці на авангардних напрямках розвитку сучасної квантової оптики, лазерної спектроскопії, КЕД теорії зіткнень.

Михайленко Віталій Іванович, Завідувач кафедри фізики та хімії Одеської національної морської академії, доктор фізико-математичних наук, професор

д.ф-.м.н, проф. Валерій Володимирович Калінчак

Сучасний стан досліджень з керованого термоядерного синтезу, діагностики як низькотемпературної, так і високотемпературної плазми, астрофізичної, лабораторної, плазми токамака, тета-пінча, капілярного розряду, зрозуміло, лазерної плазми вимагає розвиток прецизійної послідовної, як правило, квантово електродинамічної теорії опису складних процесів електрон-атомних та іонних зіткнень. Наявні у сучасних теоріях спрощені моделі, як правило, дозволяють оцінити характеристики зіткнень з величезною погрішністю, за виключенням дуже складного з точки зору конкретно практичного застосування (тому він фактично не отримав широкого розповсюдження) методу функцій Гріна, а також так званого R-матричного підходу. Тобто, задача побудови послідовної квантово електродинамічної теорії радіаційних процесів, процесів зіткнень з атомами та іонами в плазмі та ще з урахуванням ефекту як слабких, так й сильних зовнішніх електромагнітних полів є за теперішнього часу найбільш актуальною, важливою та одночасно дуже складною. Тут виникають серйозні принципові проблеми як фундаментального теоретичного плану, так і обчислювального. Також треба мати на увазі необхідність виключно прецизійного урахування обмінно-кореляційних і релятивістських (і навіть ядерних та радіаційних) ефектів, високої якості одноквазічастинкового представлення для багато електронних систем, коректного опису впливу плазмового середовища на процеси зіткнень та багато інших ефектів. В сукупності в роботі Лободи А.В. цей комплекс задач блискуче розв’язаний фактично на квантово електродинамічному рівні. Зроблений блискучий внесок в сучасну квантову теорію зіткнень, квантову електродинаміку плазми, а також фотоелектронну спектроскопію атомно-молекулярних систем. В цілому, я виключно позитивно оцінюю роботу А.В.Лободи і не маю ніякого сумніву, що його кандидатура безумовно відповідає всім високим критеріям лауреата Премії Президента України 2012 року.

доктор фізико-математичних наук, професор Валерій Володимирович Калінчак, Завідуючий кафедрою теплофізики та фізики плазми (Одеський національний університет ім. І. Мечникова).

Антипов Ігор Владиславович

Підтримаю наукову роботу Андрія Лободи "Теоретичні основи нової лазерної електрон-атомної та іонної спектроскопії за рахунок зіткнень і лазерної фото-електронної гамма-ядерної спектроскопії молекул" на здобуття премії Президента України 2012 для молодих вчених, оскільки вона безумовно містить елементи наукової новизни, має вагому практичну значущість. При цьому мова йде не тільки про класичну проблематику квантової фізики, але й вочевидь інші галузі науки та техніки, зокрема, астрофізику, фізику та хімію плазми, квантову електроніку та фізику лазерів й ін. Автором фактично розроблений новий теоретичний напрямок за рахунок зіткнень спектроскопії складних атомів, іонів, багатоатомних систем у такому складному середовищу як плазмове. Додам також, що автор не обійшов увагою й принципово нові по своїй актуальності класи задач щодо впливу інтенсивних зовнішніх полів лазерного випромінювання на елементарні атомно-молекулярні процеси. Фактично наукові результати Андрія Лободи можуть бути використані як основа для розвитку принципово нових підходів у розробці та практичній реалізації новітніх квантово-оптичних пристроїв, квантових машин Карно, квантових РС, фотонно-плазмових приладів й нових лазерних систем з активним середовищем у вигляді плазми багатозарядних іонів та випромінюванням у рентгенівській та ультрафіолетовій частинах спектру. Теоретична послідовність та коректність нових підходів забезпечена використанням апарату новітньої квантової теорії, внесок автора у розвиток якої є безперечно вагомим. Основні результати роботи Андрія Лободи, що пройшли апробацію на наукових конференціях та конгресах, опубліковані у провідних наукових виданнях й відомі широкому колу фахівців.
Таким чином, присудження Лободі А.В. Премії Президента України для молодих вчених уявляється цілком заслуженим та справедливим.
Бажаю молодому колезі подальших наукових досягнень.
Друзі, не звертайте увагу на деякі негативні відзиви на цій сторінці, бо вони обумовлені людською заздрістю. Зверніть увагу, що всі критикани підписалися "Гість" або "Гість2". Чому вони скривають свої прізвища та наукову компетентність? Тому, що не гідні йти в бій з відкритим забралом, вони заздрять та вишукують блох. Залиште за бортом невдачників, заздрісників та боягузів. Рухайтесь вперед! Андрій, ти гідний пошани та Премії.

Заступник директора з наукової роботи Інституту фізики гірничих процесів Національної академії наук України, доктор технічних наук, професор, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки
Антипов І.В.

PS Офіційний відзив надійшло до Комітету найближчим часом. Прошу урахувати мою особисту думку щодо цієї роботи.

Антипов Ігор Владиславович

Я вибачаюсь. У PS помилився - написав "надійшлО", слід читати - "надійшлЮ найближчим часом".

д.ф.-м.н., проф. Гордієнко Ю.О.

Робота Лободи А.В. « Теоретичні основи нової лазерної електрон-атомної та іонної спектроскопії за рахунок зіткнень і лазерної фотоелектронної гамма-ядерної спектроскопії молекул» є , на мій погляд, вагомим внеском у розвиток сучасної квантової теорії атомних та іонних спектрів, електрон-іон-атомних зіткнень та спектроскопії молекул й містить цілу групу принципово нових наукових результатів, насамперед, у напрямку розвитку нових, послідовних методів визначення характеристик атомно-молекулярних систем в умовах радіаційного впливу та наявності зіткнень, у тому числі, параметрів процесів електрон-іонних зіткнень у дебаєвській плазмі багатозарядних іонів, процесів, пов’язаних з присутністю зовнішнього електромагнітного поля, а також характеристик електрон-гамма-ядерних процесів у молекулярних системах. До вагомих аспектів роботи відноситься і низка передбачених автором нових фізичних ефектів за участю зовнішнього поля лазерного випромінювання. Зважаючи на вказане, та загальний високий рівень розробки, на мій погляд, наукова робота Лободи А.В. безумовно заслуговує присудження премії Президента України для молодих вчених.

Гордієнко Юрій Омелянович, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2011 року, заслужений діяч науки і техніки України, доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач кафедри ХНУРЕ

Гість

Смотрю на комментарии писанные под копирку и умиляюсь.
Вообще не понимаю, каким образом работа с очевидно сфальсифицированными данными была принята к рассмотрению. Имеется беспардонное попирание фундаментального этического принципа ученого - не лги, то есть банальный обман выскочки, который не смотря ни что и не считаясь ни с чьим мнением желает получить премию. И сделано это удивительно бесталанно. По хорошему, исключительно за приведение ложных данных эта работа должна быть дисквалифицирована еще на этапе отбора. Этого не произошло. Хотя, как писали ниже, похоже этот "ученый", чей вклад в работу при таком количестве соавторов еще нужно обосновать, чей-то протеже, пропихиваемый наверх.
В стране нашей многое вверх дном. И такие вот имеют шанс получить премию за обман.
Не стоит удивляться, если все негативные комментарии со временем будут затерты, чтобы не повредить репутации "заслуженного ученого" в будущем.

Д.ф.-м.н., проф. Кондратенко Петро Олексійович

Суттєвий прогрес, що спостерігається в останні роки у розвитку нових експериментальних методів оптичних та спектроскопічних досліджень (у тому числі, істотне збільшення інтенсивності і якості лазерного випромінювання, використання колайдерів важких іонів, джерел синхротронного випромінювання тощо), відкрив нові можливості для вивчення все більш енергетичних та складніших процесів у фізиці атомів та молекул, відповідних радіаційних та безвипромінювальних процесів в атомно-молекулярних середовищах. Не дивлячись на досить довгу історію розвитку квантової механіки та квантової електродинаміки, сучасні теорії елементарних атомно-молекулярних процесів зіштовхуються з рядом принципових фундаментальних та обчислювальних труднощів, що стимулює подальший розвиток послідовніших та надійніших теоретичних методів. У багатьох випадках уявляється потрібним пошук принципово нових підходів. В цьому сенсі роботу А.В. Лободи, очевидно, слід вважати фундаментально важливою й високо значущою. Автор запропонував ряд нових підходів, які стосуються нових елементів спектроскопії за рахунок зіткнень релятивістських електронних, фотон-іонних, атомних систем, багатофотонної спектроскопії за рахунок зіткнень цих систем у полі лазерного випромінювання, а також фотоелектронної та лазерної електрон--ядерної спектроскопії двохатомних систем. Особливо цікавою, на мій погляд, також уявляється частина роботи, в якій передбачений новий фізичний ефект кардинально різної поведінки перетинів іонізації при електрон-іонному зіткненні для багатоелектронного іону при різному співвідношенні вектора поляризації лазерного випромінювання і хвильового вектора електрона. Це ж саме стосується й нового кількісного квантового підходу до опису кооперативних електрон--ядерних переходів у спектрах молекул, обумовлених зміною коливально–обертального стану системи при випромінюванні (поглинанні)  кванта ядром. Результати А.В. Лободи опубліковані у високорейтингових міжнародних журналах та виданнях. Публікації результатів за його участю у відомих книжках видавництва Springer просто приємно вражають, демонструючи високий рівень вітчизняних наукових досліджень, особливо у порівнянні з дослідженнями провідних зарубіжних груп з квантової фізики.
Вважаю, що присудження А.В. Лободі премії Президента України для молодих вчених за 2012 рік за наукову працю "Теоретичні основи нової лазерної електрон-атомної та іонної спектроскопії за рахунок зіткнень і лазерної фотоелектронної гамма-ядерної спектроскопії молекул" є об’єктивно заслуженим.

Кондратенко Петро Олексійович, доктор фізико-математичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри теоретичної фізики (Національний авіаційний університет Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, м. Київ)

Проф. Кругляк Юрій Олексійович

На мою думку, робота А.В. Лободи «Теоретичні основи нової лазерної електрон-атомної та іонної спектроскопії за рахунок зіткнень і лазерної фотоелектронної гамма-ядерної спектроскопії молекул» є прикладом інноваційної, міцної й цікавої наукової роботи, як з теоретичної, так й практичної точок зору, в галузі квантової механіки атомів та молекул і, в цілому, квантової фізики зіткнень. Головне, на мою думку, що зробив особисто автор, - це розроблений ним комплекс доволі складних та послідовних ab initio підходів фактично з єдиних квантових позицій (а саме, на основі методів квантової електродинаміки, а також релятивістської квантової теорії) до теоретичного опису радіаційних процесів, процесів електрон-атомних та електрон-іонних зіткнень у таких складних систем як релятивістські електрон-фотон-атомні системи. Вперше з єдиних квантових позицій реалізована програма коректного урахування багаточастинкових обмінно-кореляційних ефектів, ефектів плазмового екранування в дебаєвській плазмі багатозарядних іонів у класі релятивістських задач. Також особливо я відзначаю розроблений у роботах А.В. Лободи новий комбінований підхід до опису коливальної структури у фотоелектронних спектрах молекул, в основі якого лежить комбінація стандартного методу функцій Гріна, дуже добре відомого у сучасній квантовій теорії та квантовій хімії, і так званої квазічастинкової версії теорії функціоналу густини (ТФГ). По-перше, новий підхід дозволив описати досить просто й ефективно коливальну структуру фотоелектронних спектрів з використанням декількох сталих зв'язку вже в одночастинковому хартрі-фоківському наближенні, а також електрон-гамма-ядерні спектри молекул. При цьому, обчислювальна процедура в методі суттєво спрощена за рахунок використання апарату ТФГ. По-друге, слід особливо відзначити, що підхід Лободи А.В.- це перше у світі застосування в квантовій хімії молекул та твердих тіл широко використуємого багатьма лабораторіями світу методу функціоналу густини, зокрема, в задачах опису коливальної структури фотоелектронних спектрів молекул, не говорячи вже про лазерну електрон-гамма ядерну спектроскопію молекул. Це є виключно новим, особливо після відомих якісних ідей Гольданського, і природно, вражає. У всякому випадку у сучасній квантовій механіці та квантової хімії, зокрема, теорії та застосуваннях функціоналу густини, на кількісному рівні це зроблено вперше.
В цілому, я відзначаю наукову новизну шуканої роботи, практичну значимість отриманих результатів (навіть, значно більшу, ніж, це описав та уявляє сам автор), рівень наукових публікацій автора у авторитетних міжнародних виданнях, журналах. Наприклад, серія статей за його участю у провідних квантових виданнях та журналах світу таких як Intern.J. Quantum Chem., 2005-2010, Theor. and Appl. Comput. Chem., 2009, Quant.Theory: Recons. Found., 2010 вже майже стали класикою. Слід додати й відомі та широко цитуємі у світовій літературі книжки нобелівськоїсерії видавництва Springer “Progress in Theoretical Chemistry and Physics”. Тому, на мою думку, можна не сумніватися, що робота А.В. Лободи є достойною для нагородження почесною Премією Президента України для молодих вчених.

Доктор хімічних наук, професор, Академік АН ВШ України, Кругляк Юрій Олексійович, професор Одеського державного екологічного університету.

Проф. Лопаткін Юрій Михайлович

Наукова праця Лободи Андрія Володимировича «ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ НОВОЇ ЛАЗЕРНОЇ ЕЛЕКТРОН-АТОМНОЇ ТА ІОННОЇ СПЕКТРОСКОПІЇ ЗА РАХУНОК ЗІТКНЕНЬ І ЛАЗЕРНОЇ ФОТОЕЛЕКТРОННОЇ ГАММА-ЯДЕРНОЇ СПЕКТРОСКОПІЇ МОЛЕКУЛ» - це, насамперед, концептуально новий погляд на розв’язання та подальший розвиток таких важливих галузей сучасної теоретичної фізики як релятивістська фізика багатозарядних іонів, фізика електрон-атомних, електрон-молекулярних зіткнень, спектроскопія за рахунок зіткнень електрон-іон-атомних систем та фотоелектронна спектроскопія квазімолекулярних та молекулярних систем. В роботі розвинуті на основі S- матричного формалізму Гелл-Мана та Лоу, релятивістської багаточастинкової теорії збурень, а також методу функцій Гріну та теорії функціонала густини нові підходи до розрахунку характеристик зіткнень, радіаційних характеристик різноманітних атомних систем, а також атомів та іонів в умовах дебаєвської плазми. Практичне значення одержаних результатів дуже велике, оскільки ні одна з найбільш актуальних та важливих проблем сучасної лазерної фізики, квантової електроніки, астрофізики, фізики плазми, керованого термоядерного синтезу і так далі не можe бути коректно розв’язана без наявності надійного теоретичного апарату опису базових елементарних атомних процесів. Важливо відзначити, що декотрі із особисто запропонованих автором атомних моделей зіткнень за теперішнього часу активно узагальнюються іншими дослідниками на випадок опису електрон-молекулярних елементарних процесів, а також елементарних процесів в умовах недебаєвської плазми, задачах по вивченню збудження та іонізації атомних систем при захопленні нейтрону та інших. Зокрема, серед багато чисельних, широко цитуємих праць Лободи А.В. мені приємно відзначити статтю у журналі Int.J.Quant.Chem.111 (2011) 288-296. Мій висновок – робота Лободи А.В. заслуговує на присудження у 2012 р. премії Президента України

Лопаткін Юрій Михайлович, доктор фіз.-мат. наук, професор, завідуючий кафедрою загальної та теоретичної фізики Сумського державного університету

проф. Георгій Петрович Препелиця

Робота к.ф.-м.н. Андрія Володимировича Лободи, на мій погляд, має величезне теоретичне та практичне значення. По суті автором запропоновані та реалізовані нові послідовні методи дослідження дуже складних фізичних радіаційних, без радіаційних процесів, процесів зіткнень, у тому числі зіткнень за наявністю інтенсивного поля лазерного випромінювання, у дуже складних фізичних системах, зокрема, релятивістських атомах та багатозарядних іонах, вільних та у полі зовнішнього лазерного випромінювання. Величезна заслуга автор є у тому, що ним вперше розвинений принципово новий, однаковий, універсальний підхід у спектроскопії за рахунок зіткнень релятивістських електрон, фотон–іонних, атомних систем, що базується на калібровочно-інваріантному релятивістському енергетичному підході для опису як високо-, так і низько-енергетичних процесів за участю суттєво релятивістських і багатоелектронних атомів з визначенням усього набору радіаційних характеристик та характеристик зіткнень (перетинів, сил, швидкостей зіткнень) у широкому інтервалі параметрів атомів (мішеней) електрона, що й налітає. Також дуже важливо підкреслити, що декотрі нові методи, розроблені безпосередньо А.В. Лободою, можуть бути дуже доброю підставою для розвитку нових теоретичних методів та подальшого розв’язання інших задач в інших наукових галузях. Доречно вказати, що будучи співавтором А.В.Лободи в декількох статтях (зокрема, International Journal of Quantum Chemistry (Wiley,USA 2005, 104), Journal of Physics CS (IOP, UK), Adv. in Space Research (Elsevier), де, зазначу особисто, головні ідеї нових методів належить виключно Андрію Володимировичу, за теперішнього часу при узагальненні та модифікації його моделей стало можливим розв’язання ряду складних радіаційних задач у фізиці Сонця та полярних сяйв, розвинути нову модель опису процесів випромінювання в туманностях і уламках Наднових тощо. Ще один дуже цікавий напрямок, який може отримати новий розвиток, завдяки декотрим результатам А.В.Лободи – це проблематика квантового хаосу, відкриття та теоретичний опис елементів низько розмірного хаосу у розподілі енергетичних рівнів у спектрах важких атомних систем (типу атомів урану тощо), а також у процесах стохастичної іонізації рідбергівських атомів у мікрохвильовому полі з подальшим виходом на квантово-інформаційну проблематику, зокрема, задачі щодо квантового ентаглементу, квантових обчислень, квантової зам’яти й, взагалі, побудови квантово-інформаційних систем та пристроїв. Враховуючи сказане, я впевнений, що наукова робота Андрія Володимировича є безумовно повинна бути відзначеною Премією Президента України для молодих вчених за 2012р.

Георгій Петрович Препелиця, зав. кафедри інформаційних технологій Одеського державного екологічного університету

Лепіх Я.І., д.ф.-м.н., проф., лауреат Держпремії України

Представлення наукової роботи Лободи Андрія Володимировича " Теоретичні основи нової лазерної електрон-атомної та іонної спектроскопії за рахунок зіткнень і лазерної фото-електронної гамма-ядерної спектроскопії молекул" на здобуття премії Президента України 2012 для молодих вчених є свідченням успішного розвитку в Україні наукового напрямку досліджень в атомно-молекулярній та лазерній спектроскопії за рахунок зіткнень релятивістських електрон і фотон-іонних, атомних систем. Автором закладені теоретичні основи декількох нових наукових напрямків у спектроскопії атомних та молекулярних систем, квантовій фізиці зіткнень. Аналіз публікацій результатів досліджень, Лободи А.В., показує, що всі основні результати опубліковані у дійсно високо рейтингових журналах різних видавництв, насамперед, таких всесвітньо відомих наукових видавництв як Springer, World Scientific, Wiley тощо, що свідчить про їх визнання як вітчизняною, так й світовою науковою спільнотою.
Окрім суто наукового значення згадані роботи мають значний потенціал практичних застосувань в галузях нелінійної оптики та спектроскопії, фотоніки і телекомунікацій, лазерної фізики та астрофізики тощо.
Вважаю, що робота Лободи А.В. " Теоретичні основи нової лазерної електрон-атомної та іонної спектроскопії за рахунок зіткнень і лазерної фото-електронної гамма-ядерної спектроскопії молекул" безумовно заслуговує на присудження премії Президента України для молодих вчених за 2012 рік.

Лепіх Ярослав Ілліч, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2011 року, доктор фізико-математичних наук, професор Одеського національного університету ім.І.І.Мечникова, директор Міжвідомчого науково-навчального фізико-технічного центру

Ващенко Володимир Миколайович, д. фіз.-мат. наук

Сучасні спостереження різноманітних астрофізичних об’єктів в ультра фіолетовому та рентгенівському діапазонах спектра, наприклад, з борту космічних апаратів, дослідження лабораторної плазми у нових установках керованого термоядерного синтезу та багато інших факторів стимулюють в останні два десятиріччя докладне дослідження процесів зіткнень, радіаційного випромінювання за участю атомів, багатозарядних іонів, електронів та фотонів. Авжеж, сучасна теорія цих ефектів та багаточисельних сміжних є далекою від задовільного рівня, насамперед, з точки зору прикладних аспектів. Представлена на конкурс наукова праця А.В. Лободи вносить суттєвий внесок у коректне теоретичне розв’язання багатьох проблем сучасної квантової теорії зіткнень за участю атомів, багатозарядних іонів, електронів та фотонів , у тому числі у плазмових середовищах. А.В.Лобода розвинув низку нових послідовних релятивістських методів опису складних процесів зіткнень на принципово новій основі (квантова електродинаміка). З допомогою нових методів він отримав в переважній більшості із прийнятною точністю вперше нові спектроскопічні дані по енергіях переходів, силам осциляторів, перетинам електрон-іонних зіткнень у спектрах різноманітних багатозарядних іонів, причому дані для декотрих представлені саме в роботах автора вперше у світовій науковій літературі, до речі, у провідних міжнародних фізичних журналах та виданнях. Важливо додати, що моделі А.В. Лободи були використані також в якості основи у розв’язанні декотрих задач фізики верхньої атмосфери та інших у межах наукового проекту Українського Антарктичного Центру («Astrophysical Energy-Balance Modelling Earth's Climate with treating cosmic rays effect»; IPY No: 1155; 2008), аналізі динаміки енерго- й теплообміну у суміші CO2-N2-H20 атмосферних газів при проходженні скрізь атмосферу міцного випромінювання CO2 лазера тощо. Таким чином, уявляється, що робота А.В. Лободи відповідає всім необхідним критеріям, а автор безумовно заслуговує на присудження Премії Президента України.

Ващенко Володимир Миколайович,доктор фіз.-мат. наук, професор кафедри екологічно збалансованих технологій та моніторингу, проректор з наукової роботи Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління(м. Київ)

Владислав

Считаю, что премию данной работе присуждать не следует. Полностью согласен с негативными комментариями. Но скорее всего у автора связи, если его работу приняли к рассмотрению по существу после таких комментариев. Действительно, статей в хороших журналах гораздо меньше, чем заявлено. Метрические показатели вообще ошеломляют - индекс Хирша 33, хотя не самом деле 2!!!!! Не знаю, на что расчитывал автор, когда подавал эти показатели, наверное думал что никто этого не заметит.
Если этой работе будет присуждена премия, это только подтвердит уровень коррупции в Украине.

При этом я не говорю что работа плохая, я только говорю о том, что здесь много обмана и присваивания заслуг, которых в действительности у автора нет. В общем что попало. Я и сам хотел подать свой цикл работ на этот конкурс, сейчас вот задумался - стоит ли...

А.В.Лобода

Владислав, честно говоря, не очень хотелось бы отвечать на Ваш абсолютно абсурдный комментарий; я работаю в одной группе и мы сотрудничаем еще с 5 ведущими научными группами, возглавляемыми известными в мире замечательными учеными; наши ценности – это увлеченность, счастье заниматься любимой наукой, профессионализм, скромность. Все мои соавторы имеют, на мой взгляд, значительно более весомые научные достижения, чем лично я, и значительно больше публикаций в рейтинговых журналах в несколько др. областях. Как правило, они являются родоначальниками принципиально новых научных направлений, которые никакого отношения не имеют к моему направлению, а именно радиационно-столкновительной спектроскопии атомов, многозарядных ионов в плазме, в т.ч. с учетом интенсивных внешних полей, а также молекул. Во-вторых, у нас не принято выступать с работой без коллективного обсуждения, так что представление моей работы – скорее решение многогруппового семинара (в т.ч. и всех моих всех соавторов), а не мое личное. Т.к. ваш комментарий пропитан очевидной завистью, ревностью, то следует помнить, вообще-то, это ведет к болезням. Чем заниматься подобной абсурдной писаниной, лучше потратьте свои силы на решение конкретной, актуальной задачи (благо в 21 в. число постановок таких задач просто немыслимо). Получите хоть минимальный положительный или отрицательный (это не столь важно) результат, обсудите с профи-коллегами в интересной дискуссии, отправьте в серьезный импакт-факторный журнал (я лично рекомендую такие издания, где опубликованы мои личные или в соавторстве статьи и которые имеют достаточно высокие импакт-факторы и, кстати, дают высокий индекс, а именно: Physica Scripta (IOP, UK), Int.J.Quantum Chem. (Wiley, USA), Int.J.Modern Phys.A (World Sci.), Low Energy Antiproton Phys. (AIP), J.of Applied Spectroscopy (Springer), Sensor Electr. and Mycrosyst.Techn. (Astroprint), Spectral Line Shapes (AIP), Nuclear Physics A (Elsevier), Theory and Applications of Computational Chemistry (AIP, USA), Journal of Physics CS (IOP, UK), Adv. Space Research (Elsevier) и др. , не говоря уже о нобелевских сериях монографий изд-ва Springer, а также Elsevier, Wiley, World Sci…, куда вообще-то, как правило, приглашают ведущих специалистов, а не «кого попало», и не принимают «что попало»), и тогда Вы поймете, что и премии, и грамоты, возможно, вещи важные (наука не возможна без финансирования), но значительно более главными и важными являются такие ценности как счастье заниматься научной работой и обсуждать с коллегами р-ты. Любой нормальный увлеченный ученый, естественно, желает познакомить и обсудить свои р-ты с коллегами «по цеху» , особенно, если есть что-то новое и интересное… Ну а если, нечего подавать, то, действительно, стоит ли пытаться… И последнее. Хотя прятаться под неопределенным "ником", это , возможно, и комфортно, напр., для конкурента, особенно если он видит, что проигрывает по объективным научным критериям, но честнее и благороднее было б себя точно называть. И не стоит так волноваться, поскольку уже само участие в авторитетном государственном конкурсе является достаточной наградой и возможностью более широко ознакомить коллег с научными исследованиями в разных научных центрах нашей страны.

ML Morozov

Все приведенные вами журналы имеют низкие импакт-факторы от 0 до 1.5. Значит, опубликованные в них работы почти не цитируют, что в свою очередь значит, что журналы принимают работы низкого уровня. Лишь бы были написаны на английском. И перестаньте придираться к отсутствию имен. Вам же говорят о банальной совести, а вы все к зависти сводите. Нечему завидовать. Это возмущение абсурдной ситуацией, когда вы приписали себе заслуги, которых на самом деле нет, и еще возмущаетесь критикой, сводя все к проискам неудачливых конкурентов.

Гість2

Полностью согласен с комментарием Гостя. Прыткий молодой ученый придумал собственную систему подсчета достоинств своих достижений во второразрядных международных сборниках и насчитал сам себе индекс Хирша 33, да еще и с дробным?! числом ссылок на свои работы. Разумеется, они отсутствуют в базе данных SCOPUS. Кстати, вышеупомянутая база ОДНА! О каких БАЗАХ SCOPUS (сколько) говорит претендент - непонятно. Еще одно, на мой взгляд, существенное замечание. В реферате работы отсутствует анализ личного вклада автора в заявляемый результат при 7-8 соавторах в каждой из публикаций. Работа ведь теоретическая. Что-то здесь не так.

к.х.н. М. Л. Морозов

Действительно, столь высокий h-индекc сильно удивляет. На мой взгляд, автору следовало бы предоставить подтверждение корректности его вычислений, а также указать на основе каких данных и откуда взятых он вычислялся.

А.В.Лобода

Шановний к.х.н. М. Л. Морозов! Дякую за Ваш коментарій. Тепер стосовно обчислення Hirsch-індексу та коментарій відносно його величини. По-перше, згідно з визначенням, запропонованим американським фізиком-теоретиком Hirsch J. E.: «A scientist has index h if h of his/her Np papers have at least h citations each, and the other (Np − h) papers have no more than h citations each». Тобто, вчений має індекс h, якщо h з його N статей цитуються як мінімум h раз кожна. Це визначення є базовим і використано нами. По-друге, варто замітити стосовно індексів цитування, для отримання об’єктивної інформації стосовно цитування робіт вченого у світі слід користуватись не тільки сайтами ScienceDirect, Scopus. Дійсно, на сьогодні існує декілька міжнародних систем цитування (баз даних), а саме: Web of Science, Scopus, Web of Knowledge, Astrophysics, PubMed, Mathematics, Chemical Abstracts, Springer, Agris, GeoRef, Російська база наукового цитування (РІНЦ). Авжеж, найбільш, авторитетною серед існуючих міжнародних систем є «Web of Science» і ії конкурент – порівняно молода система «Scopus». Система «Web of Science» (стара назва - Institute for Scientific Information, ISI) обробляє більш ніж 9000 видань на англійській та частково німецькій мовах (причому з 1980 р.) і включає в себе три бази – Science Citation Index Expanded (по природним наукам) Social Sciences Citation Index та Arts and Humanities Citation Index (дві останні не розглядаємо). ScienceDirect, Scopus орієнтуються у більшості випадків на наукові видання видавництв Elsevier, AIP, несправедливо обходячи стороною Springer (до речі, Springer books є також офіційними Scopus виданнями), World Scientific, Wiley, IOP, Taylor & Francis, Intech, Hindawe Pub.Co. та інші, які користуються величезним науковим авторитетом, але по різноманітним причинам не попадають до бази даних. Класичний приклад, коли цитування статті в журналі, який оброблюється ISI, тобто «Web of Science» , зараховується тільки, якщо цитування зроблено абсолютно правильно. Але виникає проблема. По-перше, коли вказуються різні назви журналів (свіжий приклад: цитування Springer монографій, які присутні у моєму списку публікацій – Frontiers in Quantum Systems in Chemistry and Physics або Progress in Theoretical Chemistry and Physics або Advances in Quantum Systems і т.д.; «Scopus» взагалі такі монографії не замічає, а ISI розглядає їх як різні, і тільки Springer зараховує вірно), неточно вказані стор. або № тому, випуску, тобто має місце певна необ’єктивність. Є випадки, коли стаття процитована більш ніж 40 разів, але з них тільки 2 рази правильно з точки зору ISI або «Scopus». Одночасно, другий, тертий (а про інших можна не казати) автори отримують кількість цитувань 2 (й практично всі по Slac Spires). Вже говорилося про те, що Springer books особливо серії Progress in Theoretical Chemistry and Physics цитуються у сотнях різноманітних публікацій ( в основному або багато чисельними співпрацівниками західних університетів, груп, авжеж, дослідниками наших груп), а такий досить відомий міжнародний журнал як Sensor Electronics and Microsystem Technologies імплементовано до бази Scopus, але чомусь не цитується і таке інше. Окреме питання – це повнота та коректність врахування у відповідній науковій базі публікацій вітчизняних вчених (а також російських або білоруських). Ні для кого не є таємницею, що має місце відкрите ігнорування робіт (авжеж мова йде тільки про міжнародні журнали з певним імпакт-фактором, як правило більше 1) відомих і талановитих вітчизняних вчених. До речі, декотрі добре відомі у світі видатні вчені, з якими мені випало велике щастя або бути співавтором, або вести наукові дискусії, повністю притримуються цієї точки зору, маючи, скажемо у “Scopus” h індекс у діапазоні 11-15. До речі, це підкреслив навіть нобелівський лауреат Герард 'т Хоофт, який був нашим гостем у липні цього року. По-третє, мої особисті результати опубліковані у статтях y наступних наукових журналах, виданнях та книгах (це елементарно знаходиться у будь-якому пошукувачі в Інтернеті; до речі, мені не вдалося знайти ні одної Вашої публікації): Physica Scripta (IOP, UK), International J.Quantum Chem. (Wiley, USA), International J.Modern Phys.A (World Sci., Singapore), Low Energy Antiproton Phys. (AIP, USA), J.of Applied Spectroscopy (Springer), Sensor Electr. and Mycrosyst.Techn. (Astroprint, Ukraine-Netherlands), Spectral Line Shapes (AIP, USA; Serbia), Nuclear Physics A (Elsevier, The Netherlands), Theory and Applications of Comput. Chemistry (AIP, USA), Journal of Physics CS (IOP, UK), Quantum Theory: Recons. Foundations (AIP, USA), Adv. Space Research (Elsevier, The Netherlands), Series Progress in Theoretical Chemistry and Physics: Frontiers in Quantum Systems in Chemistry and Physics, Recent Advances in Theory of Chemical and Physical Systems (Berlin, Amsterdam; Springer), New Projects and New Lines of Research in Nuclear Physics (World Sci., Singapore). Звичайно, до цього списку я не включаю свої публікації у декотрих Вісниках вітчизняних університетів (Київського, Одеського тощо) і т.і. по зрозумілим причинам. Далі ретельно прораховувалась (не тільки мною, але і моїми колегами) кількість цитувань всіх праць (відносний показник, h-index). Окремо важливо підкреслити, що при цьому нами враховувались цитування моїх (особистих, або із співавтора-ми) публікацій у статтях моїх колег й співавторів, а також значної кількості співробітників інших наукових груп, з якими я співпрацюю, або науково дискутую, авжеж строго в імпакт-факторних журналах. В більшості випадків, по дивним причинам, ці публікації в «Scopus» не знайшли відображення. Мова йде про вказані вище імпакт-факторні видання, а також додатково, зокрема, European Phys. Journ., Molec.Phys., Series: Progress in Theoretical Chemistry an Physics (Advances in the Theory of Atomic and Molecular Systems Dynamics, Spectroscopy, Clusters, and Nanostructures; Advances in the Theory of Quantum Systems in Chemistry and Physics), де є цитування робіт за моєю участю. До речі, фактично, це зумовило багато в чому досить високі показники. Але, на мою особисту думку, не варто забувати, що звичайному вченому, особливо у статусі молодого, ніколи не слід думати тільки про високий індекс, тобто числа, тому що, взагалі кажучи, вони хоча авжеж дають декотру об’єктивну рейтингову оцінку, але не можуть замінити добру, красиву наукову роботу. На мій погляд, враховуючи певну необ’єктивність з цитуванням вітчизняних(авжеж, мова йде тільки про статті у міжнародних імпакт-факторних журналах), а також російських та білоруських вчених, варто обов’язково враховувати наукові рівні (або те ж саме - імпакт-фактори ) журналів, де опубліковані статті. Наш вибір на перерахованих вище журналах, книгах, взагалі, наукових виданнях, де опубліковані мої особисті, або у співавторстві статті, обумовлений саме загально признаним у світі науковим авторитетом та достатньо високими імпакт-факторами (це провідні міжнародні журнали). Й про не варто забувати, також як й про те, щоб орієнтуватись виключно тільки на механічне рахування індексів (у кого вище, у кого нижче є абсурдом) без урахування актуальності, новизни, значення наукових результатів та авжеж авторитетності (тобто імпакт-факторів) відповідних наукових видань, де опубліковані роботи. У цьому сенсі додам до прикладу, що у Évariste Galois' h-index= 2 і залишається по очевидним причинам незмінним; Albert Einstein має 4 основоположні роботи Annus Mirabilis papers і його h-index 4, але важко знайти вчених з більшим науковим авторитетом!

ML Morozov

Уважаемый Автор,

спасибо за развернутый ответ. Вы повторялись, но ясности так и не внесли.
Ведь никто не станет пересчитывать кол-во Ваших цитирований по белорусским и украинским журналам, а также весникам университетов. Причем, заметьте,
у других участников подобные публикации скорее всего тоже есть.
Смысл введения метрических показателей по Scopusu состоял в том, чтобы дать усредненный показатель об уровне исследований для каждой представленной на конкурс работы, причем по объективным показателям, независимым и легко верифицируемым. Хотя по предыдущим годам и очевидно, что это далеко не главный критерий, на основе которого принимается решение о премии, но приписка "згідно бази Скопус" имеет единственное значение. Она не подразумевает подсчет неучтенных цитирований в неиндексируемых журналах и сборниках, а также ошибочных или преднамеренных "нецитирований".

Вы эпатировали публику, приведя показатели, которые невозможно подтвердить, при этом по Скопусу имеете всего 18 публикаций, по WOK - 7. Этим вызвали подозрения в честности и уровне работы вообще. Причем, приводить как аргумент низкие индексы Эйнштейна или Галуа не стоит. Вы же сами предпочли наcчитанные Вами 33 вместо реальной двойки.

Причем, Вы ошибаетесь в пристрастности и зависти к Вашим результатам.
По приведенным выше причинам, в них не верят и подозревают в эквилибристике с цифрами.

Тем не менее, я надеюсь, что комиссия объективно оценит кто прав, а кто не прав, и нужно ли придерживаться правил, и могут ли быть исключения.

Лобода А.В., к.ф.-м.н. (автор)

По-перше, дякую за відповідний коментар.
По-друге, стосовно індексів цитування, для отримання об’єктивної інформації стосовно цитування робіт вченого у світі слід користуватись не тільки сайтами ScienceDirect, Scopus (і проводячи пошук не з 2004р., а 2001р.), оскільки вони орієнтуються у більшості випадків на наукові видання видавництв Elsevier, AIP, несправедливо обходячи стороною Springer (до речі нижче цитуємі Springer books є також Scopus виданнями), World Scientific, Wiley, IOP, Taylor & Francis, Intech, Hindawe Pub.Co. та інші, які користуються величезним науковим авторитетом, але по різноманітним причинам не попадають до бази даних. Тому ми докладно прорахували кількість цитувань всіх праць і поділили на їх кількість (тобто, мова йде про відносний показник, і далі, згідно з визначенням, отримали h-index). Слід мати на увазі, що Springer books особливо серії Progress in Theoretical Chemistry and Physics цитуються у сотнях різноманітних публікацій. Крім того, такий досить відомий журнал як Sensor Electronics and Microsystem Technologies імплементовано до бази Scopus, але чомусь не цитується, і таке інше. З іншого боку, не варто забувати, що звичайному вченому, особливо у статусі молодого, ніколи не слід думати тільки про високі показники індексів, тобто числа, тому що, взагалі кажучи, вони хоча і дають декотру достатньо об’єктивну рейтингову оцінку, але авжеж не можуть замінити добру наукову роботу. Тому не слід про це забувати гостям і вдаватись до механічного рахування індексів, у кого вище, у кого нижче, тобто це визначає результат (це ж абсурд), також при цьому не оцінюючи актуальність, новизну, значущість результатів розв’язуємих класів задач. Слід нагадати, про індекс Гірша декотрих видатних науковців, яких для Гостя я дозволю особливо не представляти, а саме у Évariste Galois' h-index= 2 і залишається по очевидним причинам незмінним; Albert Einstein має 4 основоположні роботи Annus Mirabilis papers і його h-index 4.
По-третє, що стосується роботи 2011р., опублікованої у журналі International Journal of Quantum Chemistry, насправді ніякого порушення умов конкурсу немає, оскільки, згідно з офіційною інформацією ця стаття опублікована 31 серпня 2010 року (див. http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/qua.22698/abstract і інформацію «Article first published online: 31 AUG 2010»). Так що відповідна частина коментарю уявляється дуже дивною. Взагалі варто мати на увазі, що авторитетні наукові журнали з метою скорішого ознайомлення колег з результатами роботи публікують електронну версію значно раніше, ніж паперову.
На кінець, четверте. Що стосується частини коментаря Гістя «Така ситуація взагалі ставить під сумнів існування монографій автора, тим паче в таких виданнях як Springer та World Scientific», залишаю це без зайвих коментарів, щоб не ображати шановного Гістя. Надам лише відповідні точні посилання (хоча у будь-якому пошукувачі ці книжки миттєво висвічуються, так що навіть будь-який школяр швидко їх знаходить):
1. Frontiers in Quantum Systems in Chemistry and Physics, Series: Progress in Theoretical Chemistry and Physics, Eds. Wilson S., Grout P.J., Maruani J.,Delgado-Barrio G., Piecuch P..-Berlin: Springer.- 2008.-Vol.18. (Chapter: Gauge-invariant QED perturbation theory ap-proach to calculating nuclear electric quadrupole moments, hyperfine structure constants for heavy atoms and ions, P.505-522; Chapter: QED approach to atoms in a laser field: Multi-photon resonances and above threshold ionization, P.541-558; ISBN: 978-1-4020-8706-6).
Посилання: http://www.springer.com/chemistry/book/978-1-4020-8706-6
2. Recent Advances in Theory of Chemical and Physical Systems, Series: Progress in Theo-retical Chemistry and Physics, Eds. Julien J.R., Maruani J., Mayou D., Delgado-Barrio G.-Berlin: Springer.-2006.-Vol.15. (Chapter: QED calculation of heavy multicharged ions with account for correlation, radiative and nuclear effects,P.285-300, ISBN:978-1-4020-4527-1).
Посилання: http://www.springer.com/chemistry/physical+chemistry/book/978-1-4020-4527-1
3. «New Projects and New Lines of Research in Nuclear Physics». Eds. G.Fazio, F.Hanappe, Singapore : World Scientific.-2003.-P.126-132.
Посилання: http://eproceedings.worldscinet.com/9789812705204/toc.shtml).
Зазначу, що відповідні паперові ксерокопії (вихідні дані, видавництво, відповідний chap-ter і таке інше) книжок частково додані до матеріалів роботи.
На кінець варто відзначити, що хоча ховатись за невизначеним ніком це можливо комфортно, наприклад, для конкурента, якщо він очевидно бачить, що програє за об’ективними науковими критеріями, але чесніше і благородніше було б себе називати. По-друге, у сенсі сказаного не варто особливо хвилюватись, тому що навіть участь у цьому авторитетному державному конкурсі є достатньою нагородою і можливістю більш широко ознайомити наукову спільноту з науковими дослідженнями в нашій країні.
Тем не менш, дякую шановному Гістю за інтерес до роботи.

проф. В.І.Шевчук

Я дуже добре знайомий з роботою А.В. Лободи "ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ НОВОЇ ЛАЗЕРНОЇ ЕЛЕКТРОН-АТОМНОЇ ТА ІОННОЇ СПЕКТРОСКОПІЇ ЗА РАХУНОК ЗІТКНЕНЬ І ЛАЗЕРНОЇ ФОТО-ЕЛЕКТРОННОЇ ГАММА-ЯДЕРНОЇ СПЕКТРОСКОПІЇ МОЛЕКУЛ", яка висунута на здобуття премії Президента України в галузі науки і техніки для молодих вчених 2012 року. У шукану, безумовно, актуальну, важливу і нову роботу увійшли результати багаторічних (більш ніж 10 років) наукових досліджень із лазерної електрон-атомної та іонної спектроскопії за рахунок зіткнень і лазерної фото-електронної гамма-ядерної спектроскопії молекул. Фактично мова йде про розвиток вперше у світі декількох принципово нових напрямків у спектроскопії атомів та молекул. Варто відзначити такі напрямки:
- спектроскопія за рахунок зіткнень релятивістських електрон-фотон-атомних систем, зокрема, розвиток принципово нових релятивістських підходів для опису як високо-, так і низько-енергетичних процесів за участю суттєво релятивістських і багатоелектронних атомів з визначенням усього набору радіаційних та за рахунок зіткнень характеристик у широкому інтервалі параметрів задачи;
- багатофотонна спектроскопія за рахунок зіткнень релятивістських електрон-фотон-іонних систем в полі лазерного випромінювання (за участю автора відкрито новий фізичний ефект суттєво різної поведінки перетинів електрон-іонних зіткнень при різному співвідношенні вектору поляризації лазерного випромінювання і хвильового вектора електрону, що налітає);
- теоретичні основи побудови нових лазерів короткохвильового (УФ, рентгенівського) діапазону з плазмою багатозарядних іонів в якості активного середовища та довжиною хвилі випромінювання 0.1-400А (фактично із прогнозуванням нових можливих схем для реалізації лазерного ефекту у плазмі неон- та аргон-подібних багатозарядних іонів);
- фотоелектронна спектроскопія молекул, зокрема, новий ефективний підхід до опису коливальної структури фотоелектронних спектрів молекул (вперше у світі наближення функціоналу густини задіяне у методі опису коливальної структури фотоелектронних спектрів);
- кооперативна лазерна електрон-гамма-ядерна спектроскопія молекул (до речі, це відкриває нові перспективи комплексного визначення як суттєво електронно-структурних характеристик молекул, так й відповідних ядерних параметрів).
Всі результати опубліковані у всесвітньо відомих наукових журналах, виданнях, книгах, серед яких особливо слід відзначити публікації у так званій «нобелівській» (започаткована нобелівським лауреатом І. Пригожиним) серії книг видавництва Springer "Progress in Theoretical Chemistry and Physics", а саме: 1). Recent Advances in Theory of Chemical and Physical Systems, Eds. Julien J.R., Maruani J., Mayou D., Delgado-Barrio G.-Berlin: Springer.-2006.-Vol.15; 2). Frontiers in Quantum Systems in Chemistry and Physics, Eds. Wilson S., Grout P.J., Maruani J.,Delgado-Barrio G., Piecuch P..-Berlin: Springer.- 2008.-Vol.18. Ці книжки взагалі цитуються практично всіма відомими фахівцями (причому сотнями) у галузі оптики та спектроскопії атомів та молекул, фізики фотонних, електронних, атомних, молекулярних зіткнень, квантової хімії, квантової біології, фізики твердого тіла тощо.
Тому я абсолютно впевнений, що праця "Теоретичні основи нової лазерної електрон-атомної та іонної спектроскопії за рахунок зіткнень і лазерної фото-електронної гамма-ядерної спектроскопії молекул" Лободи Андрія Володимировича безумовно заслуговує на присудження Держаної премії Президента України для молодих вчених у 2012 році.
доктор фіз.-мат. наук, професор Володимир Гаврилович Шевчук, кафедра загальної та хімічної фізики, Одеський національний університет ім. І. Мечникова
E-mail: shevchukvg@mail.ru

Погосов Олексій Юрійович, доктор технічних наук, професор

Представлена к.ф.-м.н., доцентом Лободою А.В. робота з точки зору актуальності, наукової новизни, теоретичного та практичного значення безумовно викликає значний інтерес і задовольняє самим високим науковим критеріям. Згідно з рефератом, робота присвячена розробці нового напрямку в теоретичній спектроскопії за рахунок зіткнень релятивістських електрон і фотон-іонних, атомних і молекулярних систем, з одночасним розвитком нових послі-довних методів визначення всього набору радіаційних та за рахунок зіткнень характеристик, включаючи характеристики процесів електрон-іонних зіткнень у дебаєвській плазмі багатозарядних іонів, багатофотонних процесів зіткнень у присутності зовнішнього електромагнітного поля, коливальної структури фотоелектронних спектрів молекул, розв’язанню нового класу задач кількісного опису кооперативних електрон-гамма-ядерних процесів у молекулярних системах та класу задач, пов’язаного з розробкою нових лазерів короткохвильового (УФ, рентгенівського) діапазону. Робота охоплює досить широкий спектр дуже складних і дуже актуальних проблем, розв’язання яких має величезну значущість для безлічі додатків у сучасній атомній і молекулярній оптиці, лазерній фізиці й квантовій електроніці, астрофізиці й астроспектроскопії, фізиці ядра й прискорювачів, фізиці плазми й фізиці іонізованих газів і т.д. Особливо слід зазначити класи прикладних завдань, пов'язаних з побудовою нових кінетичних моделей і реалізацією нових лазерних схем ВУФ і рентгенівського діапазону спектра, діагностикою як низькотемпературної, так і високотемпературної плазми, астрофізичної, лабораторної, термоядерної плазми, плазми токамака (плазми тета-пінча, капілярного розряду, зрозуміло, лазерної плазми). Автором відкрита ціла низка нових фізичних ефектів, серед яких особливо виділяється новий ефект величезної зміни поведінки перетинів багатофотонної іонізації багатоелектронних атомів у полі лазерного випромінювання. Особливо слід відзначити результати автора у світлі вражаючого прогресу у розробці й реалізації нових схем лазерів в короткохвильовій: ВУФ і рентгенівській областях спектра з використанням у якості активного середовища плазми багатозарядних іонів. Нова докладна спектроскопічна інформація про радіаційні та за рахунок зіткнень характеристики електрон-фотон-атомних систем тут є вирішальною для побудови кінетичних схем ВУФ, рентгенівських лазерів на переходах у спектрах багатозарядних іонів у плазмі. Публікації результатів роботи А.В. Лободи, як правило, у відомих з високим імпакт-фактором наукових журналах, виданнях, а також колективних монографіях, свідчать про міжнародне визнання його внеску у розвиток нових напрямків у атомно-молекулярній оптиці та спектроскопії й широко цитуються багатьма спеціалістами як нашої країни, так й провідних наукових центрів світу. У цьому сенсі варто навести лише один приклад. Наприклад, у відомому огляді 2010 р. професора E.Oks, дуже авторитетного і відомого фахівця (Department of Physics, Auburn University, 206 Allison Lab, Auburn, AL 36849, USA) у Special Issue of International Journal of Spectroscopy “Spectral Line Shapes in Plasmas and Gases” (можна знайти по таким джерелам
http://www.hindawi.com/journals/ijs/si/429437/ , http://www.hindawi.com/journals/ijs/2010/852581/)
відзначено, що, цитую: «Indeed, the growth of this field is manifested both “horizontally” (in terms of the number of publications) and vertically (in terms of breakthroughs to advanced approaches and better physical insights). Just over the last 5 years, there have been published several books (such as, e.g., [1–3]) and numerous papers in refereed journals and/or conference proceedings (examples of the latter are [4, 5]). Examples of vertical advances are (but not limited to): (i) unification of the impact and one-perturber theories of line shapes [6], (ii) QED approach to modeling spectra of isolated atoms and ions, as well as those influenced by a strong laser field [7, 8] (Loboda A.V. et al; моя прим.), (iii) path integral formalism for the spectral line shapes in plasmas [9], (iv) temperature dependence of the Stark broadening dominated by strong collisions [10], (v) various new features in X-ray spectral lines from plasmas, such as charge-exchange-caused dips [11], Langmuir-waves-caused dips [12], and effects of external laser fields [13–16], (vi) formalism of dressed atomic states for diagnostics (in-cluding laser-aided diagnostics) of quasimonochromatic electric fields in plasmas [17, 18], (vii) formalism of atomic states dressed by the broadband electric microfield in plasmas [2, 19]», причому результати роботи за участю А.В. Лободи відзначені як фундаментальні, основоположні. Варто відзначити суттєвий внесок автора у зростання наукового авторитету нашої держави у світі, враховуючи значну кількість книжок, статей , тез та матеріалів престижних конференцій.
В цілому, я безумовно підтримаю роботу А.В. Лободи «Теоретичні основи нової лазерної елект-рон-атомної та іонної спектроскопії за рахунок зіткнень і лазерної фото-електронної гамма-ядерної спектроскопії молекул» і цілком впевнений, що ця робота справедливо заслуговує бу-ти відзначеною державною премією Президента України у 2012 році. Дякую.

Олексій Юр’євич Погосов
вчений ступінь:
доктор технічних наук,
вчене звання: професор
посада: професор Одеського національного політехнічного університету