Офіційний веб сайт

Цикл наукових праць „Психологічні механізми зародження, становлення, здійснення особистості”

р37

 

Автори:

Максименко С.Д., Клименко В.В., Толстоухов А.В.

 

Представлений Національною академією педагогічних наук України.

 

На циклі досліджень узагальнено  теоретичні здобутки сучасної вітчизняної і зарубіжної психології та філософії.

Авторами представлено цілісний підхід до психологічних механізмів зародження, становлення, здійснення особистості, що відкриває нові перспективи розвитку особистості в умовах змін освітньої парадигми. 

Обґрунтовано вплив знання психологічних механізмів розвитку особистості на формування і розвиток її обдарованості та сформульовано основи психологічних механізмів зародження, становлення, здійснення особистості.

Психологічні механізми становлення особистості забезпечуються діями – дійсним буттям особистості: тропізми - систему ростових рухів організму, інстинкти - систему внутрішнього чуття у експансії життя, інтелект – раціональне пізнання; взаємини особистості з екосферою долають суперечності у природі, протистоять руйнуванню екосистеми, кризи в системі „суспільство-природа”, які породжують глобальні проблеми екосфери; наука як сфера практичного розуму спроможна перетворити  живу природу на домінанту в екокультурі особистості.

Механізми зародження, становлення, здійснення особистості нарізно не існують, вони взаємопов’язані, визначають один одного. Так у процесі здійснення відбуваються зародження нових елементів особистості. У процесі становлення вони зміцнюються, набувають сили і сприяють її здійснення на більш високому рівні. Початок одного є продовженням другого, а кінець одного є початком наступного психологічного механізму розвитку особистості.

Цикл наукових праць суттєво змінили традиції викладання психології, філософії та екологічної психології у навчальних закладах України. Автори   не тільки  подолали застарілі уявлення, але й створили неординарну концепцію психологічних механізмів зародження, становлення, здійснення особистості і представили її сучасну методологію та науково-практичний потенціал.

Цикл робіт об'єднує 15 монографій,  6 підручників, 8 навчальних посібників та словників.

Офіційне громадське обговорення роботи відбудеться у Національному педагогічному університеті ім. М. Драгоманова.

Надіслати коментар

Коментарі

Гість

Данный цикл работ представляет большой практический и научный интерес, является актуальным для современной науки.
Пенсионер-педагог Щома Дмитрий Иванович. г.Запорожье

Факультет психології ХНУ імені В.Н. Каразіна.

Факультет психології ХНУ імені В.Н. Каразіна.

Про підтримку щодо висунення циклу наукових праць С.Д.Максименка, В.В.Клименка, А.В.Толстоухова «Психологічні механізми зародження становлення та здійснення особистості» на здобуття Державної премії України.
УХВАЛИЛИ: Цикл наукових праць провідних українських учених С.Д.Максименка, В.В.Клименка, А.В.Толстоухова «Психологічні механізми зародження, становлення та здійснення особистості» є на даний час дуже вагомим внеском у розв'язанні психологічної проблеми з'ясування психологічних механізмів особистості.
Використання застосованої у роботі теоретико-методологічної парадигми дозволяє на міждисциплінарному рівні вивчати та пізнавати особистість, визначати її місце в глобалізованому світі. Подані результати досліджень відкривають принципово нові напрямки та можливості вивчення особистості у сучасному соціальному середовищі.
Матеріали, представлені у роботах, використовуються при викладанні на факультеті психології Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна курсів «Загальна психологія», «Вікова психологія», «Педагогічна психологія», «Експериментальна психологія».
Професорсько-викладацький склад факультету психології Харківського національного університету імені В.В.Каразіна вважає, що зазначена робота заслуговує на надання високої Державної премії України.

ПРИЙНЯТО: одноголосно на засіданні вченої ради факультету. Протокол № 8 від 17.09.2010р.

проф. Яценко Т. С., проф. Глузман О. В.

Рецензія на книгу
С. Д. Максименка, В. В. Клименка, А. В. Толстоухова
«Психологічні механізми зародження,
становлення та здійснення особистості»,
К., Вид-во Європейського університету, 2010. – 136 с.

Рецензована книга є подією в науковому світі України. Робота відзначається не лише спробою всеохватності проблеми розвитку та становлення особистості, але й фундаментальністю та орієнтованістю на розкриття механізмів цього процесу. Позитивним є системний підхід до розуміння особистості та логічність розкриття детермінант цього процесу, починаючи від тропізмів, інстинктів, навичок та завершуючи характеристиками інтелектуального розвитку. Новою є постановка проблеми про інтелектуальний інтер’єр особистості, за якого онтогенетичні фактори набувають адекватного змістового наповнення в контексті філогенетичних факторів та зв’язку з екосферою. Фактично вперше у вітчизняній психології ставиться проблема відображення невідчутного, що є важливим для розвитку практичної психології в контексті цілісного підходу до розуміння психічного в єдності свідомого і несвідомого; як і іманентність взаємозв’язків та взаємопереходів механізмів зародження, становлення та здійснення особистості. Правомірно відводиться провідна роль нужди у вищеокреслених процесах як засадничому механізму розвитку особистості і життєтворчому началу зародження людини та її креативності в процесах соціалізації. Особлива увага в книзі приділяється онтогенезу особистості та постановці акцентів на розгортанні потенціалу в новоутвореннях, що актуалізуються генетично-моделюючим розвитком.
З науковою доказовістю та послідовністю наскрізно проводиться ідея суперчутливості нужди та процесів зародження, становлення і здійснення особистості; розкриваються складні процеси долання (розв’язання) цих суперечностей на рівні тропізмів, інстинктів, становлення навичок та формування інтелекту. Центральною одиницею в даному ракурсі виділяється нужда «як суперечлива, рухлива й енергетична єдність біологічного й соціального» (ст. 24). Єдність біологічного і соціального є відомим у психології постулатом. В даній же роботі авторам удалося здолати вказані декларативні обмеження, шляхом розкриття істотних характеристик, що презентує принципи креативності, який сприяє реалізації людиною власних цілей, бажань, формуванню життєвих шляхів і т. ін. Автори рецензованої книги по новітньо-прогресивному ставлять питання про адекватність психологічних досліджень, що загострює проблему продуктивно-результативного підходу до пізнання законів (механізмів) психічного. Останнє спрямовано на долання логіко-механістичного підходу до вивчення живої, функціонуючої системи (психіки людини) з її можливостями відображення світу, в якому необхідно вижити. В контексті вищеокресленого безцінною видається позиція авторів щодо розуміння психічного як не завжди однозначно прогнозованого феномену (ст. 41). Прогресивність такого підходу задає новий напрям досліджень психіки, що долає обмеженість традиційного експерименту та відкриває перспективи пізнання полізначності психічного в його системності та логічній упорядкованості. З упевненістю можна сказати, що робота С. Д. Максименка, В. В. Клименка, А. В. Толстоухова по-новому ставить проблему про вивчення «психологічної природи особистості», долаючи прокрустово ложе діяльнісного підходу, згідно з яким особистість трактувалася лише як «внутрішній момент діяльності (О. М. Леонтьєв)». Тому особливої ваги набуває «біосоціальна єдність, якою є організм людини, не детермінує розвиток особистості, а, навпаки, сама детермінується цим розвитком…» (ст. 43).
Дана книга відкриває перспективи дослідження особистості в ракурсі «міжфункціональних психологічних систем», що визначають процеси «вростання індивіда в культуру, опосередковуючи їх з середини (явище подвійного опосередкування)» (ст. 16). Автори книги задають новий напрям адекватних психологічних досліджень, які підпорядковуються механізмам зародження, становлення та здійснення особистості. В даному контексті провідним є «принцип системності як специфічний механізм «сходження від абстрактного до конкретного» і що цей процес вивільняється від умов, що склались історично, і несе в собі лише логічно-впорядковану форму, яка дозволяє обґрунтовувати і організовувати керованість психічного розвитку» (ст. 15). Автори проти розгляду архетипної детермінованості, що може «еталонізувати» розвиток особистості, як і проти дискретності.
У книзі ставиться акцент на тому, що людина є носієм «історії як всезагальної еволюції Всесвіту» (ст. 45). Саме звідси універсальність і самоцінність людини: «… світ рефлексує себе в особистості, в цьому сенсі це найбільша цінність існування» (там само). Варто зауважити, що автори підкреслюють важливу ідею, що індивід привласнює не готові результати розвитку культури, а «результати разом із процесом». Відбувається процес «розпредметнення», коли процес власної активності особи спрямовується на розкриття вселюдських зусиль і механізмів, що породили предмети культури. Розвиток особистості полягає в «інтегруванні людиною свого внутрішнього світу» (ст. 45): «… розрізнені елементи тяжіють до утворення цілісності, ґрунтуються у напрямі до простоти і рівноваги» (ст. 59).
Варто підкреслити факт високого наукового рівня презентованої праці, що засвідчує увага до механізмів, тобто законів становлення особистості. Рецензована книга є вкрай важливою для практичних психологів, зусилля яких спрямовано на оптимізацію розвитку особистості, на становлення її творчості, що пов’язано з підвищенням адаптивності до соціуму. Особливо цінною є думка про чутливість як зародок творчості. Це загострює проблему підготовки практичних психологів, для яких розвиток чутливості є передумовою професіоналізму: «становлення, нестримний рух чутливості» (ст. 47). Видається виправданим підкреслення особливої місії в становленні та здійсненні особистісної ролі інтелекту як психічної системи раціонального пізнання, що характеризує розумність людини на тлі сліпоти інстинктивної детермінації, автоматизмів навичок поведінки (хоч елементи розумності існують як в інстинкті, так і в навичці).
Нам видається важливим твердження, що лише єдність «властивостей розуму, розсуду та інтуїції дають стани творчості, нові гіпотези незмінно виходять за межі попередніх чуттєво-інтуїтивних та дискурсивно-логічних знань» (ст. 62). Такі твердження є важливими для розвитку практичної, зокрема глибинної психології, як і твердження, що «розуму притаманна спонтанна сила, що не залежить від досвіду…». Наші дослідження підтверджують дану думку, вказуючи на силу дорефлексивних, позадосвідних утворень, в яких свідомість не приймає прямої участі. Ґрунтовно в роботі представлені операції мислення, з оригінальним поглядом на розум, інтелект, розсудливість, порівняння (як виділення не лише відмінного, а й спільного). Особливе місце відводиться операціям асиміляції та акомодації.
Рецензована робота С. Д. Максименка, В. В. Клименка, А. В. Толстоухова дозволяє набути більш адекватного розуміння діагностико-корекційного процесу глибинної психології, яка передбачає когнітивне (інтелектуальне) пізнання деструкцій психіки та користування пізнаним у зміні власної поведінки, що пов’язана з навичками. Автори пишуть: «… навички перебудовуються на основі інтелектуальної дії, за умов спеціального тренування і вправ навичка перетворюється на інтелектуальну операцію» (ст. 64). Усе це презентує новий підхід до розуміння інтелекту, показує його практичні виходи та інтеграцію, в контексті зовнішнього і внутрішнього в психічному, що закладає підвалини для становлення рефлексивного інтелекту, який наповнений «спонтанними дослідними імпульсами», що і задають «наслідки, які не входили в наміри людини», людина внаслідок цього «отримує зовсім не те, чого прагнула, нерідко – дещо протилежне наміру» (ст. 64). Підводячи підсумок – стверджуємо, що матеріал книги значною мірою виходить за межі штампів розуміння психічного в академічній психології; в даній роботі закладено підвалини цілісного розуміння психічного в єдності усіх форм його становлення, «починаючи від найпростіших», у суперечливій їх сутності: чи то в антагонізмі, чи то в антиномії. На особливу увагу заслуговують погляди на розвиток інтелекту, що закладає підвалини для адекватних досліджень психіки в її спонтанній активності, з урахуванням, що «психічна система раціонального пізнання – інтелект – регулюється гештальтом, наповненим спонтанними дослідними імпульсами» (ст. 64). Підводячи підсумок, є підстави стверджувати, що найбільшим здобутком даної книги є генетична позиція в погляді на психічне, яка відкриває перспективи пізнати універсальну його спрямованість, з урахуванням багатозначності, неочікуваності і непередбачуваності особистісних виявів. Усе це відкриває перспективи більш реалістичних поглядів на «сучасний експеримент», який «є, насправді, навіть не конкретним випадком, а справжнім артефактом» (ст. 41), ми повністю солідаризуємося з авторами, що «в цьому є головний недолік досліджень у галузі психології особистості» (ст. 41), який усуває генетично моделюючий метод.

О. В. Глузман, доктор пед. наук, проф., чл.-кор. НАПН України;
Т. С. Яценко, доктор психол. наук, проф., дійсний член НАПН України.

О. В. Глузман, доктор пед. наук, проф., чл.-кор. НАПН Украї

Рецензована книга є подією в науковому світі України. Робота відзначається не лише спробою всеохватності проблеми розвитку та становлення особистості, але й фундаментальністю та орієнтованістю на розкриття механізмів цього процесу. Позитивним є системний підхід до розуміння особистості та логічність розкриття детермінант цього процесу, починаючи від тропізмів, інстинктів, навичок та завершуючи характеристиками інтелектуального розвитку. Новою є постановка проблеми про інтелектуальний інтер’єр особистості, за якого онтогенетичні фактори набувають адекватного змістового наповнення в контексті філогенетичних факторів та зв’язку з екосферою. Фактично вперше у вітчизняній психології ставиться проблема відображення невідчутного, що є важливим для розвитку практичної психології в контексті цілісного підходу до розуміння психічного в єдності свідомого і несвідомого; як і іманентність взаємозв’язків та взаємопереходів механізмів зародження, становлення та здійснення особистості. Правомірно відводиться провідна роль нужди у вищеокреслених процесах як засадничому механізму розвитку особистості і життєтворчому началу зародження людини та її креативності в процесах соціалізації. Особлива увага в книзі приділяється онтогенезу особистості та постановці акцентів на розгортанні потенціалу в новоутвореннях, що актуалізуються генетично-моделюючим розвитком.
З науковою доказовістю та послідовністю наскрізно проводиться ідея суперчутливості нужди та процесів зародження, становлення і здійснення особистості; розкриваються складні процеси долання (розв’язання) цих суперечностей на рівні тропізмів, інстинктів, становлення навичок та формування інтелекту. Центральною одиницею в даному ракурсі виділяється нужда «як суперечлива, рухлива й енергетична єдність біологічного й соціального» (ст. 24). Єдність біологічного і соціального є відомим у психології постулатом. В даній же роботі авторам удалося здолати вказані декларативні обмеження, шляхом розкриття істотних характеристик, що презентує принципи креативності, який сприяє реалізації людиною власних цілей, бажань, формуванню життєвих шляхів і т. ін. Автори рецензованої книги по новітньо-прогресивному ставлять питання про адекватність психологічних досліджень, що загострює проблему продуктивно-результативного підходу до пізнання законів (механізмів) психічного. Останнє спрямовано на долання логіко-механістичного підходу до вивчення живої, функціонуючої системи (психіки людини) з її можливостями відображення світу, в якому необхідно вижити. В контексті вищеокресленого безцінною видається позиція авторів щодо розуміння психічного як не завжди однозначно прогнозованого феномену (ст. 41). Прогресивність такого підходу задає новий напрям досліджень психіки, що долає обмеженість традиційного експерименту та відкриває перспективи пізнання полізначності психічного в його системності та логічній упорядкованості. З упевненістю можна сказати, що робота С. Д. Максименка, В. В. Клименка, А. В. Толстоухова по-новому ставить проблему про вивчення «психологічної природи особистості», долаючи прокрустово ложе діяльнісного підходу, згідно з яким особистість трактувалася лише як «внутрішній момент діяльності (О. М. Леонтьєв)». Тому особливої ваги набуває «біосоціальна єдність, якою є організм людини, не детермінує розвиток особистості, а, навпаки, сама детермінується цим розвитком…» (ст. 43).
Дана книга відкриває перспективи дослідження особистості в ракурсі «міжфункціональних психологічних систем», що визначають процеси «вростання індивіда в культуру, опосередковуючи їх з середини (явище подвійного опосередкування)» (ст. 16). Автори книги задають новий напрям адекватних психологічних досліджень, які підпорядковуються механізмам зародження, становлення та здійснення особистості. В даному контексті провідним є «принцип системності як специфічний механізм «сходження від абстрактного до конкретного» і що цей процес вивільняється від умов, що склались історично, і несе в собі лише логічно-впорядковану форму, яка дозволяє обґрунтовувати і організовувати керованість психічного розвитку» (ст. 15). Автори проти розгляду архетипної детермінованості, що може «еталонізувати» розвиток особистості, як і проти дискретності.
У книзі ставиться акцент на тому, що людина є носієм «історії як всезагальної еволюції Всесвіту» (ст. 45). Саме звідси універсальність і самоцінність людини: «… світ рефлексує себе в особистості, в цьому сенсі це найбільша цінність існування» (там само). Варто зауважити, що автори підкреслюють важливу ідею, що індивід привласнює не готові результати розвитку культури, а «результати разом із процесом». Відбувається процес «розпредметнення», коли процес власної активності особи спрямовується на розкриття вселюдських зусиль і механізмів, що породили предмети культури. Розвиток особистості полягає в «інтегруванні людиною свого внутрішнього світу» (ст. 45): «… розрізнені елементи тяжіють до утворення цілісності, ґрунтуються у напрямі до простоти і рівноваги» (ст. 59).
Варто підкреслити факт високого наукового рівня презентованої праці, що засвідчує увага до механізмів, тобто законів становлення особистості. Рецензована книга є вкрай важливою для практичних психологів, зусилля яких спрямовано на оптимізацію розвитку особистості, на становлення її творчості, що пов’язано з підвищенням адаптивності до соціуму. Особливо цінною є думка про чутливість як зародок творчості. Це загострює проблему підготовки практичних психологів, для яких розвиток чутливості є передумовою професіоналізму: «становлення, нестримний рух чутливості» (ст. 47). Видається виправданим підкреслення особливої місії в становленні та здійсненні особистісної ролі інтелекту як психічної системи раціонального пізнання, що характеризує розумність людини на тлі сліпоти інстинктивної детермінації, автоматизмів навичок поведінки (хоч елементи розумності існують як в інстинкті, так і в навичці).
Нам видається важливим твердження, що лише єдність «властивостей розуму, розсуду та інтуїції дають стани творчості, нові гіпотези незмінно виходять за межі попередніх чуттєво-інтуїтивних та дискурсивно-логічних знань» (ст. 62). Такі твердження є важливими для розвитку практичної, зокрема глибинної психології, як і твердження, що «розуму притаманна спонтанна сила, що не залежить від досвіду…». Наші дослідження підтверджують дану думку, вказуючи на силу дорефлексивних, позадосвідних утворень, в яких свідомість не приймає прямої участі. Ґрунтовно в роботі представлені операції мислення, з оригінальним поглядом на розум, інтелект, розсудливість, порівняння (як виділення не лише відмінного, а й спільного). Особливе місце відводиться операціям асиміляції та акомодації.
Рецензована робота С. Д. Максименка, В. В. Клименка, А. В. Толстоухова дозволяє набути більш адекватного розуміння діагностико-корекційного процесу глибинної психології, яка передбачає когнітивне (інтелектуальне) пізнання деструкцій психіки та користування пізнаним у зміні власної поведінки, що пов’язана з навичками. Автори пишуть: «… навички перебудовуються на основі інтелектуальної дії, за умов спеціального тренування і вправ навичка перетворюється на інтелектуальну операцію» (ст. 64). Усе це презентує новий підхід до розуміння інтелекту, показує його практичні виходи та інтеграцію, в контексті зовнішнього і внутрішнього в психічному, що закладає підвалини для становлення рефлексивного інтелекту, який наповнений «спонтанними дослідними імпульсами», що і задають «наслідки, які не входили в наміри людини», людина внаслідок цього «отримує зовсім не те, чого прагнула, нерідко – дещо протилежне наміру» (ст. 64). Підводячи підсумок – стверджуємо, що матеріал книги значною мірою виходить за межі штампів розуміння психічного в академічній психології; в даній роботі закладено підвалини цілісного розуміння психічного в єдності усіх форм його становлення, «починаючи від найпростіших», у суперечливій їх сутності: чи то в антагонізмі, чи то в антиномії. На особливу увагу заслуговують погляди на розвиток інтелекту, що закладає підвалини для адекватних досліджень психіки в її спонтанній активності, з урахуванням, що «психічна система раціонального пізнання – інтелект – регулюється гештальтом, наповненим спонтанними дослідними імпульсами» (ст. 64). Підводячи підсумок, є підстави стверджувати, що найбільшим здобутком даної книги є генетична позиція в погляді на психічне, яка відкриває перспективи пізнати універсальну його спрямованість, з урахуванням багатозначності, неочікуваності і непередбачуваності особистісних виявів. Усе це відкриває перспективи більш реалістичних поглядів на «сучасний експеримент», який «є, насправді, навіть не конкретним випадком, а справжнім артефактом» (ст. 41), ми повністю солідаризуємося з авторами, що «в цьому є головний недолік досліджень у галузі психології особистості» (ст. 41), який усуває генетично моделюючий метод.

Інеса Гуляс

Книги висунутих на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки відомих науковців С.Д. Максименка, В.В. Клименка , А.В. Толстоухова широко використовуються магістрантами, аспірантами й докторантами кафедри педагогічної та вікової психології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника при підготовці їх наукових досліджень. Міцна теоретико-методологічна база цих книг слугує запорукою якості заснованих на них прикладних досліджень і є дороговказом перспективних теоретико-експериментальних розвідок.
Докторант, кандидат психологічних наук, доцент Гуляс І.А.

Санникова О.П.

МІРКУВАННЯ ЩОДО НАУКОВОГО ТВОРУ

«Психологічні механізми зародження, становлення, здійснення особистості»,
який підготовлений С.Д. Максименком, В.В. Клименком, А.В. Толстоуховим та поданий на здобуття Державної премії України

Даний твір характеризується науковою новизною, та фундаментальністю викладу оригінальної теорії особистості, яка заснована на генетичному підході, охоплює весь онтогенез, розкриває психологічні механізми зародження, становлення і здійснення особистості, концептуалізує феномен «нужда» який представлений як єдина вихідна інтенційна сила, діяльність якої «запускає» складну систему «особистість» і забезпечує експансію життя в онто- і філогенезі.
Запропонована теорія особистості, положення якої викладені в даному науковому творі, відповідає всім критеріям, які пред’являються до фундаментальних досліджень: відрізняється внутрішньою логічністю та узгодженістю, легко піддається верифікації, інформаційно лаконічна, прозора і функціональна.
Особливо хочеться відмітити евристичну цінність даного твору - він здійснює «прорив» в традиційній психології і стимулює вчених до подальшої розробки означеного напряму в психологічній науці.
Дана робота відрізняється також многогранністю і широтою розповсюдження її основних положень: всі три психологічних механізми зародження, становлення і здійснення працюють разом і можна прослідкувати результати впливів цих механізмів в кожній психічній сфері особистості.
Зазначена робота є актуальною, новою, значимою для теорії і практики загальної, вікової, соціальної, диференціальної психології, що характеризує її як міждисциплінарну.
Вважаю, що наукова робота «Психологічні механізми зародження, становлення, здійснення особистості», авторами якої є С.Д. Максименко, В.В. Клименко, А.В. Толстоухов заслуговує на надання високої Державної премії України.

Старший науковий співробітник
Південного наукового Центру Національної
Академії педагогічних наук України,
доктор психологічних наук, професор
О.П. Саннікова

06.05.2010

Бандурка О.М., Бочарова С.П., Землянська О.В.

Підтримуємо представлений Національною академією педагогічних наук України цикл наукових праць відомих українських науковців С.Д. Максименка, В.В. Клименка, А.В. Толстоухова «Психологічні механізми зародження, становлення, здійснення особистості»
Концептуальні ідеї побудовані на ряді досліджень, присвячених базовій проблемі психологічної науки – психології особистості. Інтерес викликає думка авторів, що структура особистості виникає як своєрідне відображення світу, в якому доведеться жити людині. Розвиток особистості полягає в організації та інтегруванні людиною свого внутрішнього світу, він являє собою рефлексію власного досвіду. Автори опираються на добре розроблений в працях видатного українського вченого, академіка С.Д. Максименка з проблем генетичної психології генетико-моделюючий метод дослідження особистості, основними принципами якого є: аналіз за одиницями, єдність біологічного та соціального, креативності, рефлексивного релятивізму, єдність експериментальної і генетичної ліній розвитку.
Авторами була створена оригінальна теоретична парадигма, що в основі генези психології особистості лежить дія нужди як генетично вихідної одиниці розвитку і існування особистості. Нужда являє собою енергетично ємний інформаційний потік, який специфічно поєднує біологічні і соціальні детермінанти і виступає у вигляді довічної рушійної сили саморозвитку особистості.
Автори переконливо показали, що механізми зародження, становлення, здійснення особистості нарізно не існують, вони взаємозв’язані та визначають один одного.
Цикл наукових праць С.Д. Максименка, В.В. Клименка, А.В. Толстоухова є фундаментальною роботою в галузі психологічної науки і, безумовно, заслуговує висунення на здобуття Державної премії України.

Ректор Харківського
національного університету
внутрішніх справ,
професор, доктор юридичних наук,
академік Академії правових наук
України О.М. Бандурка

Завідувач кафедри загальної
та інженерної психології
Української інженерно-педагогічної
академії, професор,
доктор психологічних наук,
академік Балтійської педагогічної
академії С.П. Бочарова

Професор кафедри
прикладної психології
Харківського національного університету
внутрішніх справ, професор,
кандидат психологічних наук,
член-кореспондент Балтійської
педагогічної академії О.В. Землянська

Віктор Москалець

Наукові розробки професорів С.Д.Максименка, В.В.Клименка, А.В.Толстоухова присвячені найбільш актуальним, стратегічним гуманістичним проблемам сучасної науки: подоланню глобальної екологічної кризи, що переростає в глобальну екологічну катастрофу і реально загрожує омніцидом, формуванню креативної особистості, здатної до самоактуалізації, розвитку творчого інтелекту, який є основною рушійною силою науково-технічного прогресу, що набирає особливої потужності в умовах трансформації техногенної цивілізації в інформаційну. Названі вчені з синергетичних позицій (самоорганізації, саморегуляції, саморозвитку) успішно шукають і досліджують визначальні чинники і механізми цих процесів: життєтворче, креативне начало особистості, яким виступає нужда, ментально-філософські засади утилітарного ставлення людини до природи, практично-моральний ноосферний розум, як безальтернативний науковий засіб порятунку природи і життя на Землі і виходу людства на якісно новий виток розвитку, етно-архетипні корені високої екокультури (еко-орієнтованого антропоцентризму) української нації,психологічну функціональну систему творчності.
Всі ці концепти живуть, творчо розвиваються не лише їх авторами, а й чисельними молодими (і не дуже) дослідниками в Україні та за її межами, знайшли відображення у сучасних підручниках, у курсах лекцій для студентів багатьох спеціальностей.
Вважаю правильною і підтримую позицію АПН України щодо висунення професорів С.Д.Максименка, В.В.Клименка, А.В.Толстоухова на здобуття Державної премії України.
Завідувач кафедри загальної та експериментальної психології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, доктор психологічних наук, професор Москалець В.П.
Івано-Франківськ
5.V.2010 р.

Гість

Коментар
відносно роботи «Психологічні механізми зародження, становлення, здійснення особистості»,
підготовленої С. Д. Максименком, В. В. Клименковим, А. В. Толстоуховим
та поданої на здобуття Державної премії України

Подану роботу можна віднести до фундаментальних, теоретико-методологічних, комплексних багаторічних досліджень, у яких уперше в світовій психологічній науці подано досить нестандартну та оригінально-концептуальну модель аналізу психологічних механізмів зародження, становлення та здійснення особистості. Феноменальним є те, що в зазначеній моделі одними із провідних положень, на яких ґрунтується пізнання особистості, виступає «нужда» як життєтворчий початок особистості та її діяльності, а також «генетичний підхід» до оцінки виникнення, розвитку та становлення особистості. Безумовно, це принципово нові дані, які суттєво збагачують як вітчизняну, так і світову психологічну науку.
Використання зазначеної теоретико-методологічної парадигми дозволяє на міждисциплінарному рівні пізнавати особистість, її місце в глобалізованому світі. Подані результати не тільки збагачують існуючі уявлення про психологічні механізми, завдяки яким функціонує особистість, але й відкривають принципово нові напрямки та можливості для її вивчення в складному природному середовищі сучасного соціуму.
Актуальність представлених результатів дослідження має велику практичну значущість для: вікової психології в аспекті уточнення періодів розвитку та їх змісту; педагогічної психології при організації та побудові навчальної діяльності; соціальної психології в плані систематизації та урахування факторів, що детермінують психічний розвиток особистості та інших галузей знань сучасної психологічної науки.
Вважаю, що зазначена робота заслуговує на надання високої Державної премії України.

Ректор Південноукраїнського національного педагогічного
університету імені К.Д. Ушинського, завідувач кафедри теорії та методики практичної психології, дійсний член НАПН України, доктор психологічних наук, професор Чебикін О.Я.

Одеса
5.V.2010

Зіновія Карпенко

Представлений до високої державної нагороди цикл наукових праць видатних українських учених - С.Д. Максименка, В.В. Клименка, А.В. Толстоухова "Психологічні механізми зародження, становлення та здійснення особистості" є результатом синтезу креативних ідей, що лежать в основі різноманітних персонологічних теорій минулого і сьогодення. Проте цей синтез здійснюється на міцному фундаменті системного детермінізму, в якому культурна полівалентність і біопсихічна потенційність знаходять своє життєтворче втілення в цілісній особистості як суб"єктові самоздійснення. У численних працях вельмишановних авторів психологічні механізми персоногенезу постають висхідними діалектичними віхами актуалізації вродженого потенціалу (зародження), соціокультурного формування (становлення), самореалізації в процесі життєтворчості (здійснення). По суті, читачам пропонується захоплюючий футуристичний проект новітньої психологічної персонології. Тому присудження Державної премії в галузі науки і техніки вказаним авторам було б логічним і гідним визнанням їх багаторічної плідної праці.
Карпенко З.С. - доктор психологічних наук,професор, завідувач кафедри педагогічної та вікової психології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Сергій БОЛТІВЕЦЬ

Дуже важливою, на мій погляд, є та концептуальна цілісність, яка поєднала фундаментальний доробок С.Д.Максименка, В.В.Клименка і А.В.Толстоухова у розв"язанні надзвичайно актуальної наукової проблеми з"ясування психологічних механізмів зародження, становлення і здійснення особистості. Новий вимір теоретичного узагальнення створює й досконаліший, а відтак більш надійний методологічний інструментарій подальшого розвою психологічної науки. На зміну століття криз психологічного знання, мовлячи словами І.О.Сікорського, написаними 1910 року, - "ніколи, за весь час двохтисячолітнього існування психології, для неї не було більш важкого періоду", "головна причина криється в кризі, яку переживає психологічна наука", - сучасна українська психологія явила світові сталу теорію онтогенезу особистості людини, яка розкриває глибинні основи і джерела її саморуху. Українське людинознавче знання цим самим охоплює й узагальнює й величні набутки світової психологічної науки, й виразно розкриває у грандіозному циклі опублікованих досліджень психологічні механізми триєдності онтогенезу - його генези, становлення й реалізації. Певна річ, ця непересічна багатолітня праця відомих українських учених - С.Д.Максименка, В.В.Клименка і А.В.Толстоухова, втілена у змістовно цілісному циклі робіт "Психологічні механізми зародження, становлення та здійснення особистості", - заслуговує на гідне поцінування, яким і має стати присудження Державної премії в галузі науки і техніки вже цього року. Сергій Іванович БОЛТІВЕЦЬ, професор, доктор психологічних наук.

Шалва Амонашвили

Рад приветствовать большой вклад известных украинских ученых Сергея Максименко, Виктора Клименко и Анатолия Толстоухова в созидание личности, а ведь это наиболее гуманистический путь развития нашей раздираемой внутренними противоречиями цивилизации! Психологические механизмы зарождения, становления и осуществления человеческой личности, раскрытые в "Генетической психологии", "Развитии психики в онтогенезе", "Генезисе осуществления личности", "Генезисе существования личности" Сергея Максименко, "Человеке и ноосфере", "Механизмах психомоторики человека", "Психологических тестах таланта" Виктора Клименко, "Философии демократии", "Философии природы", "Человеке в лабиринте перспектив", "Концептуальных измерениях экологического сознания" Анатолия Толстоухова и многих других ценных трудах этих украинских авторов, - это фундаментальное научное открытие тех гуманно-личностных закономерностей, на которых зиждется и, поверьте, будет создаваться величественное сооружение гуманистической педагогики будущего. Я горжусь тем, что личностно ориентированное педагогическое сотрудничество, обоснованию и распространению которого я отдал столько сил, приобрело целостное экспериментально-теоретическое обоснование и подтверждение в психологических механизмах трех относительно самостоятельных явлений онтогенеза - зарождения, становления и самореализации личности. Переживаю и поддерживаю вместе со всей моей любимой Украиной, созидающей гуманного человека! Ваш Шалва АМОНАШВИЛИ, академик РАО и иностранный член АПН Украины, профессор, доктор психологических наук, руководитель Международного центра гуманной педагогики, город Москва.

Лефтеров Василь Олександрович

Наукова праця авторів С.Д. Максименка, В.В. Клименка, А.В. Толстоухова «Психологічні механізми зародження, становлення та здійснення особистості» присвячена животрепетній проблемі - психологічним механізмам особистості. Адже феноменологія особистості, її розвитку та становлення, незважаючи на широку концептуальну й прикладну розробленість у різних галузях науки, залишається однією з дискусійних та невичерпних проблем сучасних учень про людину. У нинішніх соціально-політичних, економічних та духовно-культурних умовах розвитку суспільства особливо актуалізуються питання щодо життєтворчого начала особистості її креативного компоненту, місця й ролі особистості в різноманітті екосистеми та ноосфери в умовах глобалізації, енергетичного та творчого потенціалу людини тощо. Саме ці питання аргументовано розглянуто авторами з позицій оригінального генетико-моделюючого підходу, відхідним положенням якого є концепція нужди.
Загалом зазначена праця вміщує систематизацію й конкретизацію загальних методологічних положень і принципів, напрямків і перспектив подальших досліджень однієї з найвидатніших, потужних та прогресивних психологічних шкіл сучасності. Переконаний, що висунення Сергія Дмитровича Максименка, Віктора Васильовича Климента, Анатолія Володимировича Толстоухова на здобуття Державної премії України є заслуженим визнанням їх особистого внеску у розвиток вітчизняної науки.

Начальник науково-дослідного центру психотренінгових технологій Донецького юридичного інституту, доктор психологічних наук В.О. Лефтеров

Радчук Галина Кіндратівна

У циклі наукових праць "Психологічні механізми зародження, становлення та здійснення особистості" представлено цілісний погляд щодо розробки фундаментальної категорії психології. Важливо, що цей цілісний підхід розгортається як у підручниках, так і у працях методологічного спрямування.
Концептуальні положення, закладені в підручниках, дозволяють оптимізувати процес професійної підготовки майбутніх психологів. Підручники "Психологія особистості", "Загальна психологія", "Експериментальна психологія", "Психологія творчості" активно використовуються у Тернопільському національному педагогічному університеті імені В.Гнатюка у процесі професійної освіти студентів спеціальностей "Психологія" та "Практична психологія". Водночас "Генетична психологія", "Генеза здійснення особистості" допомагають зрозуміти молодим науковцям сутнісні аспекти становлення та здійснення особистості, стають для них методологічними орієнтирами при розробці проблем особистісного розвитку.
Відтак, високо оцінюючи цикл наукових праць С.Д. Максименка, В.В.Клименка та А.В. Толстоухова, вважаю, що він заслуговує на здобуття Державної премії України.
Кандидат психологічних наук, доцент, завідувач кафедри практичної психології Тернопільського національного педагогічного університету імені В.Гнатюка Радчук Галина Кіндратівна

Карамушка Людмила, доктор психологічних наук, професор

Підтримую цикл праць „Психологічні механізми зародження, становлення та здійснення особистості" відомих українських науковців та педагогів.Підручники "Психологія особистості", "Загальна психологія", "Медична психологія", "Експериментальна психологія", "Психологія творчості", також "Генетична психологія", "Розвиток псиіки в онтогенезі", "Генеза здійснення особистості", які входять до цього циклу, знайшли широке визнання серед психологічної громадськістю України. Вони використовуються в практиці підготовки студентів та аспірантів багатьох вищих навчальних закладів України.
Карамушка Людмила Миколаївна, доктор психологічних наук, професор, зав. лабраторією організаційної психології НАПН України

Проф.Бондаренко О.Ф.

Автори концепції - знані в Україні вчені, фахівці, що все своє життя присвятили розробці психологічних і - ширше - гуманітарних проблем особистості й суспільства.Специфіка сучасного етапу розвитку людства полягає, перш за все, в тому, що універсальні принципи його існування , принципи, що відкриті й доведені видатними представниками епохи Відродження - від Леонардо до М.Кузанського,а також дістали подальший ровиток в працях І.Кеплера,Б.Рімана, Д.І.Менделєєва, В.І Вернадського та інших світочів духу й думки підриваються парціальними концепціми, що намагаються видати часткове, суб'єктивне за всезагальне і, у такий спосіб, надати парціальному достоїнство універсального.Праці українських вчених, сконцентровні у цілісну концепцію
особистості як феномену ноосфери не просто протистоять частковим і анімалістичним трактовкам людини та її суті, а пропонують соціоприродний генетико-моделюючий дискурс розуміння психосоціальної природи особистості.Концепція українських учених охоплює весь онтогенез людського "Я" - від доособистісних до надособистісних рівнів його існування.Поділяю і підтримую позицію НАПН України про висунення наукових досягнень авторів концепції С.Д.Максименка, В.В.Клименка та А.В.Толстоухова "Психологічні механізми зародження, становлення та здійснення особистості" на вищу премію держави.
Завідувач кафедри психології Київського національного лінгвістичного університету,
член-кор.НАПН України,
доктор психологічних наук, професор Бондаренко О.Ф.

професор Медведєв В.С.

Проблема особистості є однією із фундаментальних проблем, в якій перетинаються і переплітаються інтереси філософії та психології.
Особистість активно досліджується у світовій та вітчизняній психології у рамках різних парадигм. На фоні вже існуючого значного масиву радянських та вітчизняних досліджень (Божович Л.І., Костюк Г.С., Платонов К.К., Рибалка В.В., Ткаченко О.М. та ін.) помітно вирізняється генетична концепція особистості, висунута та обґрунтована класиком вітчизняної психології С.Д. Максименком. В роботі „Психологічні механізми зародження, становлення та здійснення особистості” представлені узагальнені результати багаторічного циклу теоретичних та експериментально-прикладних досліджень, проведених особисто С.Д. Максименком, В.В. Клименком, А.В. Толстоуховим та під їх керівництвом. Ці дослідження проведені в рамках генетико-моделюючого підходу, який забезпечує нову інтерпретацію психологічних механізмів зародження, становлення та здійснення особистості. Досвід використання наукових та навчально-методичних праць С.Д. Максименка, В.В. Клименка, А.В. Толстоухова у навчально-виховному процесі курсантів, студентів та слухачів відомчого ВНЗ МВС України переконливо засвідчує теоретичну та практичну еверестичність генетичної концепції особистості. Невипадково дана концепція отримала широке визнання психологічної громадськості та має багато прихильників серед представників споріднених наук.
Ми переконані, що робота „Психологічні механізми зародження, становлення та здійснення особистості” цілком заслуговує на високе державне визнання.

Доктор психологічних наук, професор, професор кафедри практичної психології Київського національного університету внутрішніх справ В.С. Медведєв.

Доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри психологічних дисциплін Київського національного університету внутрішніх справ О.П. Хохліна.

Доктор медичних наук, професор, професор кафедри загальної та соціальної психології Київського національного університету внутрішніх справ Ю.Л. Майдіков.

Професор О.В.Тімченко

З великим інтересом ознайомився з циклом наукових праць Сергія Дмитровича Максименка, Віктора Васильовича Климента та Анатолія Володимировича Толстоухова «Психологічні механізми зародження, становлення та здійснення особистості». Усіляко підтримую їх тезу про те, що нищення середовища проживання людини і руйнування її особистості не перебороти без концентрації всіх інтелектуальних і духовних сил людства.
Крім того, цілісний підхід, представлений авторами роботи щодо психологічних механізмів зародження, становлення та здійснення особистості, відкриває нові перспективи у розробці оригінального методологічного підходу дослідження розвитку особистості в умовах змін освітньої парадигми.
Високо оцінюючи цикл наукових праць провідних психологів України С.Д. Максименка, В.В.Клименка та А.В. Толстоухова, усіляко підтримую позицію НАПН України щодо висунення зазначених авторів на здобуття Державної премії України.

Начальник науково-дослідної лабораторії екстремальної та кризової психології Національного університету цивільного захисту України, доктор психологічних наук,професор О.В. Тімченко

професор В.К.Калін

Книга є узагальненням провідних концептуальних ідей, які фактично стали методологічним підгрунтям численної кількості монографій, підручників, посібників, створених учасниками авторського колективу. Об'єднання цих вчених у єдиний науковий колектив, на мій погляд, є виключно вдалим, оскільки дозволило подолати і досі існуючий розрив між окремими галузями психології. Незважаючи на численні спроби, і досі психофізіологічний, соціальний, суспільно-історичний і індивідуальний ракурси аналізу залишаються на методологічному рівні відокремленими один від одного.
У даному творчому колективі вдало об'єднались вчені, які присвятили свої наукові пошуки різним пластам психологічних знань: з одного полюсу - базові підвалини формування людської індивідуальності та їх концептуальне осмислення (нужда як вихідна генетична одиниця розвитку, що прокладає "місток" між власне біологічним і психічним, любов і креативність як механізми психологізації біологічного і переходу його в соціальне тощо), з другого полюсу - розгляд психологічних проблем на філософсько-цівілізаційному рівні (існування екосистеми і буття людини, системно-еволюційні суперечності у природі, взаємодія людини і природі тощо).
Розгляд онтогенезу особистості з позицій генетико-моделюючого підходу дозволив доповнити і наповнити новим змістом вихідні дослідницькі принципи: аналізу за одиницями, єдності біологічного і соціального, креативності, рефлексивного релятивізму, єдності експериментальної і генетичної сили розвитку. Це дозволило виявити існуючи у сучасній методології наукових психологічних досліджень певні деформації, намітити шляхи їх подолання.
Перенесення аналізу з онтогенетичного рівня на цивілізаційний дозволило значно розширити масштаби розгляду психологічних проблем, залучаючи до цього надбання сучасної філософії, екології, теорії управління складними системами на синергетичних принципах. Внаслідок цього з'явилась реальна можливість висвітлити механізми здійснення особистості у Всесвіті, показати універсальність механізму творчості як природного покликання душі. У новому ракурсі розкрито сутність мислення, почуття, уяви у контексті енергопотенціалу особистості.
Особливо слід ще раз підкреслити, що творчий доробок авторів не обмежується лише ствердженням певних концептуальних положень. Унікальність їх роботи в тому, що ці ідеї закладено в основу великої сукупності робіт як загальнотеоретичного, так і прикладного характеру.
Вважаю, що і рецензована книга, і вся сукупність підготовлених авторським колективом робіт є помітним явищем у сучасній науці, а тому заслуговує присвоєння Державної премії.

Доктор психологічних наук, проректор з наукової роботи, Університету менеджменту освіти Національної академії педагогічних наук України Семиченко В.А.

Гість професор В. Барко

Цикл наукових праць С.Д. Максименка, В.В. Клименка, А.В. Толстоухова «Психологічні механізми зародження, становлення та здійснення особистості» підсумовує, на мій погляд, успішну спробу розробки нової оригінальної методології , яка уможливлює знаходження відповідей на низку спірних і дискусійних питань, пов’язаних з психологічними механізмами онтогенезу особистості. Новизна полягає, в першу чергу, у розгляді проблеми розвитку особистості у нерозривному зв’язку з екосистемою «суспільство-природа» і ноосферою, що дозволяє авторам подолати існуючу до цього часу в психологічній науці парадигму, у якій панує штучний, ізольований, схематичний, відірваний від законів існування ноосфери і всесвіту підхід до створення численних моделей і теорій особистості. Саме ідея взаємодії людини з екосферою дозволила авторам по-новому підійти до розкриття проблеми зародження, становлення і розвитку особистості, показати, як психологічні механізми зародження, становлення та здійснення працюють разом і водночас перетворюють людські особистості на феномен ноосфери.
Наукове досягнення авторів С.Д. Максименка, В.В. Клименка, А.В. Толстоухова фактично є відкриттям і, безумовно, розглядуваний цикл наукових праць заслуговує висунення на здобуття Державної премії України.

Доктор психологічних наук, професор, проректор Академії управління Міністерства внутрішніх справ Вадим Барко.

професор В.К.Калін

Центральною проблемою психологічної науки завжди була і є людська особистість. Її розвиток у філо- та онтогенезі, динаміка функціонування у суспільстві, екзистенційні засади утворення неповторної унікальності людини складають основне коло наукових інтересів вченого. В книзі "Психологічні механізми зародження, становлення та здійснення особистості" експліковано та описано висхідну основу існування і саморозвитку особистості.
Враховуючи все вищевказане, можна сподіватись і очікувати, що наукова і науково-методична творчість провідних психологів України Сергія Дмитровича Максименка, Віктора Васильовича Климента, Анатолія Володимировича Толстоухова здобуде належну високу оцінку держави.

Декан факультету психології Таврійського національного університету ім.В.І.Вернадського, доктор психологічних наук В.К.Калін

Гість професор Коваленко А.Б.

Цикл праць відомих український науковців та педагогів, які відповідають навчальним дисциплінам, що викладаються не тільки при підготовці психологів, але й фахівців інших напрямків. Якщо зважати на те, що академік С.Д.Максименко є тією постаттю, з якою звіряють свої наукові пошуки численні українські психологи, консультації та поради якого цінні не тільки у професійному, але й в особистісному плані. Підручники "Психологія особистості", "Загальна психологія", "Медична психологія", "Експериментальна психологія", "Психологія творчості" активно використовуються студентами КНУ імені Тараса Шевченка, а "Генетична психологія", "РОзвиток псиіки в онтогенезі", "Генеза здійснення особистості" виступають методологічними засадами при підготовці наукових праць аспірантами та докторантами факультету психології. Чуттєвість до наукових питань, величезний професійний досвід дає підстави для високої оцінки представленого циклу праць та підтримки позиції НАПН України щодо висунення цих праць на здобуття Державної премії України.

Доктор психологічних наук, професор кафедри соціальної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка А.Б.Коваленко

Гість Полисаєв Олександр Павлович

Знані та відомі автори, на роботах яких зростали кілька поколінь вітчизняних психологів, філософів, політологів. На сьогодні не можна уявити сучасної української наукової думки без важливого вкладу А.Максименка, В.Клименка, А.Толстоухова, які започаткували ряд важливих напрямів у наукових розвідках соціальної психології. Особливої уваги заслуговує позиція авторів щодо кореляції соціальних чиників із становленням особистості в сучасних умовах. Адже це відкриває перспективи дослідження цілого ряду актуальних проблем в умовах інформаційного суспільства та включення України в глобалізаційні процеси.
Цілком підтримую позицію АПН України щодо висунення зазначених авторів на здобуття Державної премії України.

Завідувач кафедри соціології та соціальних технологій Національногоавіаційного університету,доктор філософ.наук,проф.Полисаєв О.П.