Офіційний веб сайт

Цикл наукових праць "Епігенетичні основи і причини взаємозв’язку диференціації клітин, канцерогенезу та старіння"

М57

Автор: Галицький В.А.

Представлений Інститутом біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України.

Кількість публікацій: 77 наукових публікацій, в т.ч. 13 статей, 17 тез доповідей, в тому числі у міжнародних журналах, що містяться у базі даних SCOPUS – 5.

h-індекс цитування праць становить 1 згідно бази даних SCOPUS.

Запропоновано і доведено гіпотезу, що модулі генів (окремі елементарні групи генів, з яких складається генна мережа клітинної диференціації) керуються позитивним зворотнім зв’язком та відповідають кожен за свій окремий етап певного напрямку диференціації; призупинення спеціалізації клітини можливе внаслідок неактивності модуля генів через відсутність цитокінів або несанкціонований мікроРНК-залежний сайленсинг, і є однією з необхідних умов успішного канцерогенезу. Виявлено, що в інтерферуючих РНК кількість сайтів 5’-CG- 3’ та 5’-CNG- 3’ в декілька разів перевищує випадковий рівень.

Ці дані підтвердили висунуту автором гіпотезу про метилювання ДНК de novo, обумовлене комплементарним зв’язуванням інтерферуючих РНК з ДНК, що повинне мати місце при транскрипційному сайленсингу, алельному виключенні та дозріванні клітин. Обгрунтовано, що репресія генів окремих мікроРНК, будучи необхідною для диференціації клітин (автором показано, наприклад, що перехід лімфоцитів на стадію зрілих В-клітин вимагає репресії гена мікроРНК miR-181), в той же час веде до поступової втрати епігенетичних маркерів репресії ДНК і, з віком, до дерепресії дрімаючих транспозонів. Внаслідок викликаної ними дестабілізації геному більшість клітин гине (що і обумовлює старіння як біологічне явище), в той час як окремі клітини зазнають злоякісної трансформації, тим самим пов’язуючи старіння і зростання рівня онкозахворюваності.

Запропоновані ідеї створюють єдину картину будови генної мережі клітинної диференціації, участі мікроРНК у її функціонуванні, передумов і механізмів старіння та пухлинного росту, і у перспективі можуть стати основою для методів управління даними взаємозалежними процесами.