Офіційний веб сайт

Цикл наукових праць "Відкриття та розвиток принципів суперсиметрії і супергравітації і їх застосування до побудови єдиної теорії фундаментальних взаємодій елементарних частинок"

р11

Назва роботи та авторський колектив

 

Ким висунута робота

Р11

Цикл наукових праць  "Відкриття  та розвиток принципів суперсиметрії і супергравітації і їх застосування до побудови єдиної теорії фундаментальних взаємодій елементарних частинок"

Волков Д.В., Акулов В.П.,

Бандос І.А., Гершун В.Д.

Желтухін О.О., Нурмагамбетов О.Ю.,

 Пашнев А.І., Сорока В.О.,

Сорокін Д.П., Ткач В.І.

Національний науковий центр "Харківський фізико-технічний інститут"

В роботі  була відкрита суперсиметрія – принципово новий тип симетрії простору-часу і квантових полів – і побудовано перший варіант супергравітації – суперсиметричного узагальнення теорії тяжіння Ейнштейна, а також оригінальні роботи, присвячені розвитку і застосуванню цих основоположних концепцій до рішення насущних проблем теорії елементарних частинок.

     Дослідження у квантовій теорії поля і фізики елементарних частинок показали, що суперсиметрія є одним з найбільш важливих фундаментальних теоретичних відкриттів другої половини ХХ сторіччя і залишається провідним принципом при вивченні  структури простору-часу і сил природи. Принцип суперсиметрії лежить в основі теорій, що узагальнюють Стандартну Модель фізики елементарних частинок і космології, і вирішує ряд важливих проблем Стандартної Моделі, таких як проблема ієрархії, уніфікації калібровочних констант зв'язку, природи маси нейтріно, темної матерії у Всесвіті та ін. Основним претендентом на роль єдиної квантової теорії фундаментальних взаємодій  вважається суперсиметрична теорія струн, низькоенергетичною межею якої є супергравітація. Пошук нових частинок, що передбачаються суперсиметрією, входить у програму експериментів найбільшого в світі прискорювача LHC в CERN (Женева).

    Цикл з 45 наукових праць (виконаних в період 1969-2004 рр.), що висувається на здобуття Державної премії України, включає два взаємозв'язаних результата, які заклали основу нових напрямів, як в теоретичній і математичній фізиці, так і у феноменології елементарних частинок і експериментальній фізиці: 1) відкриття суперсиметрії і механізму її спонтанного порушення ферміонними голдстоунівськими полями, побудова першого варіанту супергравітації, і розвиток цих піонерських результатів для побудови нових моделей теорії поля, суперсиметричних частинок і струн; 2) відкриття і розвиток підходу супервкладень, що дозволило вирішити ряд фундаментальних проблем теорії суперструн і динаміки супербран – багатовимірних солітонних об'єктів теорії струн.

    Результати циклу наукових праць отримали широке міжнародне визнання і використовуються в багатьох наукових центрах світу.