Офіційний веб сайт

Цикл наукових праць "Роль молекулярних структур клітин та мікроорганізмів в формуванні імунорезистентності організму в нормі та при патології"

М58

Автори: Маланчук О.М., Старовойтова С.О., Бабенко Л.П., Мокрозуб В.В.

Представлений Інститутом молекулярної біології та генетики НАН України.

Кількість публікацій: 46 наукових публікацій, в т.ч. 30 статей, 16 тез доповідей, в тому числі 9 статей у міжнародних журналах, що містяться у базі даних SCOPUS, індекс цитування – 10, Сумарний Імпакт фактор робіт - 9,3.

Вивчення молекулярних механізмів функціонування сигнальних шляхів клітин є актуальною проблемою сучасної молекулярної біології клітини та імунології, оскільки їхня координована взаємодія є запорукою нормального розвитку і життєдіяльності клітини та організму в цілому. Мета роботи - визначити роль молекулярних структур клітин та мікроорганізмів в формуванні імунорезистентності організму в нормі та при патології.

Показано значимість пухлинно-супресорного комплексу TSC1/2 в процесах клітинної трансдукції, що є суттєвим внеском у розуміння загальної картини функціонування TSC1/2-опосередкованих сигнальних мереж, залучених до контролю фізіологічної активності клітин. Відкриття взаємодії TSC2 з РР5 дає можливість припустити існування ще одного шляху регуляції активності TSC2 та комплексу TSC1/2 в цілому, який полягає у дефосфорилюванні супресора пухлин TSC2 протеїнфосфатазою 5. Це відкриває нові перспективи як у вивченні механізмів регуляції процесів росту клітин, проліферації, так і з’ясуванні причин їх порушення за умов патологій різної етіології та, в першу чергу, при розвитку злоякісних новоутворень.

Розроблено нові підходи попередження злоякісних трансформацій на основі вивчення сигнальних шляхів та застосування пробіотичних препаратів на основі молочнокислих бактерій, здатних впливати на активацію імунорезистентності макроорганізму через їх сигнальні рецептори, а саме Toll-like та NOD рецептори.

Вперше виділено три нових штами бактерій роду Lactobacillus (задепоновані в депозитарії ІМіВ НАНУ та запатентовані в Україні), які на підставі імуномодулюючих властивостей є основою для створення високоефективних, конкурентноспроможних пробіотичних препаратів, що активно індукують продукцію цитокінів – основних імунорегуляторних молекули імунної системи організму.