Офіційний веб сайт

Управління твердофазними структурними перетвореннями у високохромистих комплексно-легованих чавунах з метою підвищення їх властивостей

м54

Представлено Державним вищим навчальним закладом "Приазовський державний технічний університет".

Автор: Чабак Ю.Г., к.т.н.

Мета роботи - формування необхідного мікроструктурного стану чавунних відливок з високохромистих чавунів (ВХЧ), що вміщують сумарно 3-6% аустеніто-утворюючих елементів (Mn, Ni, Cu), за рахунок розробки енергозбережних технологій термообробки для поліпшення комплексу технологічних (оброблюваність різанням) та експлуатаційних (твердість, зносостійкість) властивостей.

Досліджено кінетику фазово-структурних перетворень первородного, дестабілізованого, залишкового аустеніту, вперше побудовано відповідні ізотермічні діаграми. Виявлено ефект гальмування перлітного перетворення, показано недоцільність використання відпалу з попередньою дестабілізацією аустеніту для пом'якшення чавунів дослідженого хімічного складу. Отримані нові дані про вплив витримки в субкритичному інтервалі температур на твердість чавунів в литому і загартованому станах. Побудовано модель розподілу хімічних елементів в аустеніті в межах зневуглецьованої зони чавуну, запропонований режим загартування чавунних виробів під чистову механічну обробку, що забезпечує отримання зневуглецьованого поверхневого шару з підвищеною оброблюваністю різанням при збереженні високої твердості основного металу. Розроблено нові технологічні схеми пом'якшувальної термічної обробки ВХЧ, що включають високотемпературну дестабілізацію з наступним охолодженням на повітрі і високим відпуском (двоступінчастим або термоциклічним). Вони забезпечують отримання в ВХЧ оптимальної структури матриці («ферит + зернисті карбіди»), зниження твердості менше 40 HRC, підвищення на 35 % оброблюваності різанням при скороченні в 1,5-2 рази тривалості термообробки у порівнянні з відомим режимом. Обґрунтовано вибір параметрів загартування виробів з ВХЧ, попередньо підданих пом'якшувальній термічній обробці і обробці різанням.

Результати роботи впроваджено на  ТОВ «Південний механо-ливарний завод» та на ВАТ «Славтяжмаш». Очікуваний ефект від економії електроенергії при скороченні тривалості режиму термообробки і підвищення продуктивності механічної обробки чавунних виробів становить 1320 грн. на 1 т лиття.

 

Кількість публікацій: 30, в т.ч. 11 статей (6 - у зарубіжних виданнях), 16 тез доповідей. Новизну та конкурентоспроможність технічних рішень захищено 3 патентами. Загальна кількість посилань на публікації авторів складає 6 (згідно з базою даних Scopus), h-індекс = 1.