Офіційний веб сайт

Забезпечення безпеки при впровадженні нової технології сухого зберігання відпрацьованого ядерного палива на промисловому майданчику ВП ЗАЕС

р38

Автори:

Рудичев В.Г., Лазурик В.Т., Письменецький С.О., Альохіна С.В.,

Клімов С.П., Лучна Г.Є., Сєднєв В.А., Тищенкл В.О., Толочний С.С.

 

Представлена Харківським національним університетом ім. В.Н.Каразіна.

 

Метою роботи є розв’язання науково-технічних проблем, пов’язаних зі створенням необхідних умов безпеки експлуатації комплексу сухого зберігання відпрацьованого ядерного палива реакторів ВВЕР-1000 на відкритому майданчику в межах території ВП «Запорізька АЕС».

Авторами вирішено комплекс задач із забезпечення умов безпечного довготривалого зберігання відпрацьованого ядерного палива з мінімальними експлуатаційними витратами і мінімальним радіаційним впливом сховища на персонал і навколишнє середовище. Зберігання відпрацьованого ядерного палива здійснюється у вентильованих контейнерах зберігання, які забезпечують багатоешелоновану систему захисту.

Розроблена теоретична база оцінки параметрів безпечності сховища має високий науковий рівень та може бути використана при створенні подібних сховищ для відпрацьованого ядерного палива на інших АЕС України.

Сховище розраховано на зберігання 9120 відпрацьованих тепловиділяючих збірок реакторів ВВЕР-1000, які накопичаться за весь період експлуатації станції.

Економічний ефект від використання і впровадження роботи  становить 3,5  млрд. грн.

За  результатам роботи опубліковано 42наукові праці, розроблено 17 виробничих та нормативних документів. Загальний індекс цитувань робіт авторів складає 26.

Надіслати коментар

Коментарі

Солодовников С.Ю., Левкевич В.Е.

До недавнего времени в Украине проблема обращения с отработанным ядерным топливом (ОЯТ) решалась исключительно путем вывоза его на переработку в Российскую федерацию, что требовало значительных финансовых затрат. Такое положение вещей послужило основой для создания авторами работы современной, безопасной и экономически выгодной технологии сухого хранения ОЯТ на территории промышленной площадки атомной станции. Эта технология уже к 2001 году была успешно реализована на одной из крупнейших в Европе атомной электростанции – Запорожской АЭС – путем создания сухого хранилища отработанного ядерного топлива (СХОЯТ).

Оборудование, используемое при хранении ОЯТ, и компоненты системы хранения изготавливаются в Украине, что существенно снижает стоимость эксплуатации СХОЯТ. Наравне с указанным выше преимуществом разработанной авторами технологии хранения ОЯТ и созданного на ее основе комплекса хранения является полученный экономический эффект. С момента ввода в действие СХОЯТ он составил более 3,5 миллиардов гривен, что в эквиваленте составляет более 450 миллионов долларов США. Ожидаемый экономический эффект от использования СХОЯТ на протяжении всего срока эксплуатации Запорожской АЭС составит более 23 миллиардов гривен (более 3 миллиардов долларов США).

Очевидно, что при таких технико-экономических показателях существующего комплекса создание подобных хранилищ целесообразно на других АЭС Украины, а также на крупных атомных электростанциях других стран с незамкнутым ядерным топливным циклом. Поддерживаем работу и считаем, что коллектив авторов заслуживает присуждения им Государственной премии Украины в области науки и техники.

Доктор экономических наук, заведующий отделом комплексных проблем социально-экономического развития Института экономики НАН Беларуси С.Ю.Солодовников

Кандидат технических нук, доцент, заведующий сектором устойчивого развития Института экономики НАН Беларуси В.Е.Левкевич

Юрій Трегуб

Відгук стосовно роботи
«Забезпечення безпеки при впровадженні нової технології сухого зберігання відпрацьованого ядерного палива на промисловому майданчику ВП ЗАЕС»
авторів Рудичева В. Г., Лазурика В. Т., Письменецького С. О., Альохіної С.В., Клімова С. П., Лучної Г. Є., Сєднєва В. А., Тищенко В. А., Толочного С. С.,
що подана на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки

Поводження з відпрацьованим ядерним паливом (ВЯП) атомних електростанцій потребує підготовки та реалізації складних спеціальних заходів безпеки, є надзвичайно відповідальним і важливим завданням кожної країни, яка використовує ядерну енергетику, відноситься до об’єктів особливої уваги світової спільноти та до найвищих пріоритетів діяльності Міжнародного Агентства з Атомної Енергії.
Впровадження нової безпечної технології сухого зберігання відпрацьованого палива реакторів ВВЕР-1000, яке було здійснено з введенням до експлуатації сухого сховища відпрацьованого ядерного палива (СВВЯП) на промисловому майданчику Запорізької АЕС 24.08.2001 (вперше в СНД), на сьогодні, є найвагомішим внеском у зміцнення енергетичної безпеки України за час набуття незалежності. У зазначеному аспекті ця подія є навіть вагомішою ніж введення до експлуатації нових енергоблоків.
Економічний ефект від використання цього сховища, яким скорочується вивезення ВЯП на переробку до російського ФДУП «ГХК», виразно оцінено словами Сергія Тулуба, народного депутата, члена Комітету Верховної Ради України з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки, Героя України: «… спорудження і експлуатація протягом проектного терміну власного сховища ВЯП коштуватиме суспільству, щонайменше, у чотири рази дешевше ніж оплата відповідних послуг закордонного постачальника.»
Високий професіоналізм авторів, який забезпечив введення до експлуатації надійного та найоптимальнішого з інженерно-технічної точки зору проекту сухого сховища відпрацьованого палива, підтверджено успішним дев’ятирічним досвідом його експлуатації та світовою тенденцією у визнанні переваг цієї технології сьогодні. Крім того, введення у експлуатацію СВВЯП Запорізької АЕС створило умови для розвитку вітчизняного виробництва його комплектуючих частин та стимулювало розвиток науково-технічної підтримки з аналізу безпеки та вдосконалення технології тривалого сухого зберігання відпрацьованого палива атомних електростанцій.
Результати дослідження «Забезпечення безпеки при впровадженні нової технології сухого зберігання відпрацьованого ядерного палива на промисловому майданчику ВП ЗАЕС» дозволили Україні оволодіти новою перспективною технологію зберігання ВЯП для українських АЕС, адаптувати технологію до діючих українських норм та розробити нормативні та виробничі документи, виконання яких гарантує безпеку для обслуговуючого персоналу АЕС та навколишнього середовища.
Зважаючи на величезний щорічний економічний ефект від експлуатації сховища сухого зберігання ВЯП Запорізької АЕС, введення у експлуатацію якого стало можливим завдяки виконанню цієї поданої на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки роботи, вважаємо, що автори цієї роботи заслуговують на присудження Державної премії України в галузі науки і техніки.

В.А Кравець, виконавчий директор з виробництва
ДП НАЕК «Енергоатом»

Ю.Ю.Трегуб, начальник відділу поводження з паливом
ДП НАЕК «Енергоатом»

Лучная А.Е.

ВІДЗИВ
на роботу «Забезпечення безпеки при впровадженні нової технології сухого зберігання відпрацьованого ядерного палива на промисловому
майданчику ВП ЗАЕС»
авторів Рудичева В. Г., Лазурика В. Т., Письменецького C. O., Альохіної С.В.,
Клімова С. П., Лучної Г. Є., Сєднєва В. А.,
Тищенко В. А., Толочного С. С,
що подана на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки

Розв'язання проблеми поводження з відпрацьованим ядерним паливом (ВЯП) АЕС є умовою подальшого розвитку атомної енергетичної галузі в усьому світі. Робота «Забезпечення безпеки при впровадженні нової технології сухого зберігання відпрацьованого ядерного палива на промисловому майданчику ВП ЗАЕС» є значним кроком у розв'язанні цієї проблеми.
Авторським колективом здійснено великий обсяг науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт в сфері ядерної та радіаційної безпеки, радіаційного матеріалознавства, який дозволив вперше в Україні застосувати нову технологію зберігання ВЯП, побудувати та ввести в експлуатацію унікальне за своїми масштабами сухе сховище ВЯП.
Слід підкреслити, що застосована технологія повністю відповідає чинним в Україні нормам і правилам з ядерної та радіаційної безпеки.
Враховуючи також значний економічний ефект від впровадження нової технології та безпечну роботу сухого сховища ВЯП протягом 9 років вважаю, що робота «Забезпечення безпеки при впровадженні нової технології сухого зберігання відпрацьованого ядерного палива на промисловому майданчику ВП ЗАЕС» виконана на високому науково-технічному рівні та її автори заслуговують на присудження Державної премії України в галузі науки і техніки.

Член-кореспондент НАН України, доктор ф.-м. наук Слісенко В.І.

Заступник директора Інституту ядерних досліджень НАН України В.О. Лавриненко

Разуванов Н.Г.

На сегодняшний день Российская Федерация имеет достаточно сильную и развитую
атомную энергетическую отрасль, поэтому проблема обеспечения безопасности
при хранении отработанного ядерного топлива (ОЯТ) актуальна не только для
Украины. Разработанные авторами методы и подходы к расчетам основных
составляющих критериев безопасности ядерного объекта могут быть успешно
использованы и на территории других стран при создании как временных, так и
долгосрочных хранилищ ОЯТ. Работа выполнена авторами на высоком
научно-техническом уровне, проведен большой объем расчетных исследований.
Поддерживаю работу и считаю, что авторы заслуживают присуждения им
Государственной премии Украины в области науки и техники за 2010 год.

Разуванов Н.Г., к.т.н., с.н.с. Объединенного института высоких температур РАН.

Чорноусенко О. Ю.

Сухе сховище відпрацьованого ядерного палива (ССВЯП) Запорізької АЕС є першою ядерною установкою проміжного сухого зберігання відпрацьованого ядерного палива, що створене в Україні. Економічний ефект від створення та експлуатації ССВЯП з 2001 року склав понад 3,5 млрд. грн., що є дуже важливим для нашої держави.

У процесі створення ССВЯП на Запорізькій АЕС колективом авторів був проведений ряд дослідницьких робіт у відношенні безпеки зберігання відпрацьованого палива. У цих роботах аналізувались особливості забезпечення ядерної безпеки (під критичності) при завантаженні палива у корзину та контейнер зберігання та подальшому зберіганні, розглядались питання радіаційної безпеки та дотримання безпечних теплових режимів впродовж всього терміну функціонування ССВЯП.

Впроваджене на Запорізькій АЕС за участю авторів роботи сховище забезпечує підтримку безпечного рівня підкритичності ядерного палива на всіх режимах нормальної експлуатації, а також при порушеннях нормальної експлуатації та проектних аваріях. Обладнання ССВЯП забезпечує можливість тривалого (50 років і більше) зберігання ВЯП з використанням багаторівневої системи захисту. Пасивна система зберігання, що використовується у ССВЯП відповідає діючим на території України нормам радіаційної безпеки.

Виконана авторами робота є дуже важливою для української атомної енергетичної галузі, оскільки відкриває шлях для розвитку технології та створення подібних сховищ на інших АЕС України. Підтримую роботу та вважаю, що автори заслуговують на присудження Державної премії України в галузі науки і техніки за 2010 рік.

Д.т.н., доц. кафедри теплоенергетичних установок теплових та атомних електричних станцій теплоенергетичного факультету НТУУ «КПІ» О. Ю. Чорноусенко

Н.М. Пелихатый

Проблема обращения с отработавшим ядерным топливом (ОЯТ) в настоящий момент не решена ни в одной из стран мира. Практически не используется хранение в глубинных геологических формациях, а переработка ОЯТ весьма дорогостоящий процесс.
Одним из решений на настоящий момент этой проблемы является «отложенное» решение - длительное хранение ОЯТ в сухих хранилищах. Предполагается, что через 40-50 лет либо будут найдены эффективные способы переработки ОЯТ, либо методы его безопасного хранения.
В мировой практике отсутствует опыт хранения такого большого количества ОЯТ (380х24 отработавших тепловыделяющих сборок) сухим методом хранения непосредственно на площадке АЭС. Введение в эксплуатацию СХОЯТ на ЗАЭС является примером успешного применения в Украине современных технологий с высоким уровнем радиационной и ядерной безопасности, повышающих эффективность эксплуатации АЭС. Следует отметить комплексное использование отечественных технологий и материалов при изготовлении контейнеров хранения и имеющегося на ЗАЭС оборудования при загрузке ОЯТ, а также совместной работы специалистов ЗАЭС, ХНУ и ИПМАШ.
За введение в эксплуатацию, эксплуатацию и обоснование безопасности хранения ОЯТ сухим методом коллектив авторов работы «Забезпечення безпеки при впровадженні нової технології сухого зберігання відпрацьованого ядерного палива на промисловому майданчику ВП ЗАЕС» заслуживает присуждения Державної премії України в галузі науки та техніки України в 2010 р.

Н.М. Пелихатый, д-р физ.-мат. наук, проф. экологического факультета ХНУ им. В.Н.Каразина

Є. М. Письменний

Паливний цикл в атомній енергетиці включає дві фази – фазу виробництва свіжого палива для АЕС та фазу поводження з відпрацьованим ядерним паливом (ВЯП). Проблема поводження з ВЯП є однією з ключових проблем, що визначають перспективи розвитку ядерної енергетики у всьому світі, оскільки за оцінками експертів, в результаті роботи ядерного реактора потужністю 1000 МВт (PWR, ВВЕР), з коефіцієнтом використання потужності 75%, щорічно утворюється 21 т ВЯП.

Для України проблема поводження з ВЯП реакторів ВВЕР є особливо актуальної, тому що власних потужностей для переробки ВЯП Україна не має, а нині існуюча схема поводження з ВЯП не відповідає сучасним вимогам та умовам – як політичним, так і техніко-економічним, та не гарантує ефективний та надійний захист людей та навколишнього середовища. Така ситуація стала причиною для прийняття у межах «Енергетичної стратегії України до 2030 року» так званого «відкладеного» рішення – тривалого (50 років і більше) зберігання ВЯП у сухих сховищах з наступним ухваленням остаточного рішення щодо його переробки або захоронення.

Першою у вирішенні проблеми поводження з ВЯП в Україні стала найбільша в Європі Запорізька АЕС, яка запровадила у себе і спільно з науковим підрозділом Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна та науковцями Інституту проблем машинобудування ім. А. М. Підгорного НАН України здійснює безпечну експлуатацію комплексу сухого зберігання ВЯП – сухого сховища відпрацьованого ядерного палива (ССВЯП).

Перевагою створеної авторами технології є, перш за все, виконання всіх операцій з паливом всередині реакторного відділення, включаючи завантаження контейнера зберігання, яке відбувається на території реакторного відділення, що мінімізує потенційну можливість розповсюдження радіоактивного забруднення. Крім того, при перевантажувальних операціях з відпрацьованими тепловиділяючими збірками використовується вже існуюче та апробоване обладнання, яке також використовується на всіх енергоблоках з реакторами ВВЕР-1000.

Захисні функції ССВЯП, які були запропоновані авторами та впроваджені при будівництві комплексу, забезпечують безпеку зберігання ВЯП у вентильованих контейнерах не нижче, а за деякими параметрами навіть вище рівня безпеки зберігання ВЯП у басейнах витримки енергоблоків.

Вважаю, що робота «Забезпечення безпеки при впровадженні нової технології сухого зберігання відпрацьованого ядерного палива на промисловому майданчику ВП ЗАЕС» заслуговує найвищої оцінки, а колектив авторів присудження Державної премії України в галузі науки і техніки за 2010 рік.

Є. М. Письменний, д.т.н., проф., декан теплоенергетичного факультету НТУУ «КПІ», завідувач кафедрою атомних електричних станцій та інженерної теплофізики

Морозов І. А.

На сьогоднішній день розв’язання проблем поводження з відпрацьованим ядерним паливом (ВЯП) є однією з пріоритетних задач атомної галузі України, оскільки вивезення ВЯП на переробку та зберігання до Російської федерації потребує значних фінансових витрат та супроводжується додатковими ризиками ядерно-радіаційної аварії при транспортуванні.
Авторами виконаний значний комплекс робіт по адаптації запропонованої компанією «ДЮК Інжиніринг» (США) технології сухого зберігання ВЯП до вимог існуючих в Україні стандартів, а також по заміні матеріалів іноземного виробництва на вітчизняні.
Проведений комплекс приоритетних досліджень в області радіаційного матеріалознавства підтвердив безпечність сухого зберігання відпрацьованого ядерного палива (ВЯП) реакторів ВВЕР-1000 при підвищених (до 300-360оС) температурах на весь термін зберігання - 50 років. Цього часу достатньо щоб визначиться та прийняти обґрунтоване рішення, чи є ВЯП радіоактивними відходами, які повинні бути захороненні у відповідності з законодавством, чи це цінна сировина, яка може бути використана при створенні нових технологій.
Наукові дослідження виконані із застосуванням сучасних комп’ютерних програм та підтверджені результатами промислово-дослідної експлуатації сховища ВЯП. В цілому автори змогли переконливо доказати відповідність впровадженої ними технології сухого зберігання ВЯП вимогам діючим в Україні правил і норм з ядерної, радіаційної та екологічної безпеки.
Вважаю, що робота по науковому рівню, практичній значимості та економічній доцільності, безумовно, відповідає всім вимогам щодо присудження Державних премій України, а її автори заслуговують на присудження Державної премії України в галузі науки і техніки

С.н.с., канд.техн. наук ІПМ ім.І.М. Францевича НАН України Морозов І.А.

Мацевитий Ю.М.

Робота «Забезпечення безпеки при впровадженні нової технології сухого зберігання відпрацьованого ядерного палива на промисловому майданчику ВП ЗАЕС» є актуальною для України, оскільки вирішує одну з найважливіших проблем заключного етапу ядерного паливного циклу – поводження з відпрацьованим ядерним паливом (ВЯП).

На високому науково-технічному рівні створені методи аналізу критичності систем, що містять ВЯП, розрахунку гама-випромінювання ВЯП та характеристик нейтронних потоків, визначення теплових режимів зберігання палива, які у комплексі дозволили створити безпечне сховище тривалого сухого зберігання ВЯП на Запорізькій АЕС.

Авторами виконаний великий обсяг роботи, яка принесла значний економічний ефект для держави. Підтримую роботу та вважаю, що автори заслуговують на присудження державної премії України в галузі науки і техніки за 2010 рік.

Академік НАН України, д.т.н., проф., лауреат Державних премій України та СРСР в галузі науки і техніки, заслужений діяч науки та техніки України Ю. М. Мацевитий

Коротенко М.Н., Власенко М.Н.

ВІДГУК
на роботу «Забезпечення безпеки при впровадженні нової
технології сухого зберігання відпрацьованого ядерного палива
на промисловому майданчику ВП ЗАЕС»
авторів Родичева В.Г, Лазурика В.Т. Письменецького
С.О. Альохіної С.В., Клімова С.П., Лучної Г.Є., Седнева В.А.,
Тищенко В.А., Толочного С.С., що подана на здобуття
Державної премії України в галузі науки і техніки

Робота «Забезпечення безпеки при впровадженні нової технології сухого зберігання відпрацьованого ядерного палива на промисловому майданчику ВП ЗАЕС» має велику наукову та практичну значимість. Вперше на теренах колишнього СРСР збудовано сховище відпрацьованого ядерного палива (ВЯП) сухого типу, що дозволило принципово змінити існуючу технологію поводження з ВЯП та, створивши альтернативу, позбавиться залежності від умов вивозу ВЯП до країни-переробника.
Авторами обґрунтована, а організаційно-технічними засобами забезпечена ядерна безпека сховища та показано, що навіть при аварійних ситуаціях ефективний коефіцієнт розмноження нейтронів не перевищить допустиме значення Кеф<0,95. Теоретично розрахований та підтверджений результатами прямих вимірювань (здійсненних в процесі експлуатації сховища) низький рівень дози опромінення персоналу та рівень скидів-викидів в навколишнє середовище вказує на достатність прийнятих інженерних рішень з радіаційної та екологічної безпеки.
Значний обсяг пріоритетних робіт виконано по обґрунтуванню допустимої температури (365 оС) стінки відпрацьованої тепловиділяючої збірки ВВЕР-1000 при довготривалому зберіганню в нормальних умовах експлуатації контейнера, та температури 465 оС при аварійних ситуаціях.
Виконаний за участю ВАТ ДНЦ НДІАР (м. Димитровград, Російська федерація) комплекс досліджень підтвердив достатню стабільність механічних властивостей конструкційних та подільних матеріалів, що гарантує цілісність ВТВЗ на протязі всього терміну сухого зберігання при підвищених температурах.
Важливим позитивним моментом є можливість поступового збільшення потужності сховища, що дасть змогу розмістити в ньому всі ВТВЗ-ВВЕР-1000, які накопичаться за весь період експлуатації Запорізької АЕС.
Дана робота по своєму науково-технічному рівню та значимості відповідає вимогам щодо присудження Державних премій України, а її автори заслуговують на присудження Державної премії України в галузі науки і техніки.

Директор ВП НТЦ ГП НАЕК «Енергоатом» Власенко М.І.,Начальник відділу поводження з РАВта ВЯП, канд.техн. наук Коротенко М.М.

Шубенко О. Л.

Розрахунковий строк експлуатації енергоблоків Запорізької АЕС складає 30 років та може бути продовжений. У зв’язку з цим актуальним є питання поводження з відпрацьованим ядерним паливом (ВЯП), що накопичиться за весь строк експлуатації АЕС. Зважаючи на це, авторами запропонована нова ефективна технологія сухого зберігання ВЯП на промисловому майданчику станції, яка характеризується високим рівнем безпеки та економічністю.

Особливістю технології є те, що у разі продовження терміну експлуатації енергоблоків Запорізької АЕС, або у випадку розширення потужності станції шляхом добудови нових енергоблоків, можливо буде використовувати вже існуюче сховище відпрацьованого у реакторах палива. Разом із цим розроблена технологія може бути легко адаптована для зберігання відпрацьованих тепловиділяючих збірок реакторів більшої потужності, або іншої модифікації.

Технологія зберігання ВЯП, яка була реалізована у сухому сховищі відпрацьованого ядерного палива (ССВЯП) на Запорізькій АЕС, є перспективною для використання на інших АЕС України.

Вважаю, що автори, які виконали роботу на високому науково-технічному рівні, заслуговують на присудження Державної премії України в галузі науки і техніки за 2010 рік.

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, член-кореспондент НАН України, доктор технічних наук, професор О.Л.Шубенко

Алексей Ковынев

Проект сухого хранилища отработанного ядерного топлива – одна из немногочисленных технологических побед постсоветской Украины, не имеющая аналогов в СНГ. Даже Россия, монополист СНГ в области ядерных технологий, не имеет такого хранения, хотя уже много лет планирует продвинуться в этом вопросе, но на сегодняшний день ограничивается дорогостоящим энерго- и материалоемким хранением в бассейнах выдержки.
Проект СХОЯТ – это многолетний труд по адаптации американского проекта сухого хранения ядерного топлива в части изготовления оборудования и соответствия американских и украинских норм по ядерной безопасности. Кстати, украинские нормы ядерной безопасности в части сухого хранения топлива являются более жесткими, чем американские. Эта работа, несомненно, заслуживает государственной премии.

Алексей Ковынев
Представитель лицензиата технологии – компании Energy Solutions (США)

В. В. Соловей

Важливою складовою вирішення проблеми створення замкненого ядерного паливного циклу є розробка сучасних екологічно чистих технологій та обладнання для зберігання відпрацьованого ядерного палива (ВЯП) на території України. Такий підхід реалізовано в Україні при поводженні з ВЯП, що утворюється при роботі 6 енергоблоків Запорізької АЕС, показав велику ефективність.

Робота, яка подана на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки, направлена на розв’язання кола науково-технічних проблем, пов’язаних зі створенням необхідних критеріїв і умов безпеки експлуатації комплексу сухого зберігання ВЯП реакторів ВВЕР-1000 на відкритому майданчику в межах території Запорізької АЕС. Вигідно відрізняє роботу від інших те, що авторами були проведені комплексні дослідження з урахуванням усіх аспектів ядерної та радіаційної безпеки, а також врахований їх вплив на тепловий стан контейнерів з ВЯП.

Результати дев’ятирічної експлуатації сховища підтвердили високий рівень безпеки використання розробленої технології сухого зберігання ВЯП на Запорізькій АЕС. Зважаючи на це, можна рекомендувати технологію, яку розроблено авторами, для зберігання ВЯП на інших АЕС України.

Вважаю, що автори цієї роботи заслуговують на присудження Державної премії України в галузі науки і техніки.

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, академік Академії екологічних наук України, доктор технічних наук, професор В. В. Соловей

Сергей

Тема очень актуальна для украинских АЭС. Вывоз в Россию отработанного ядерного топлива для Украины экономически невыгоден.
Благодаря СХОЯТ отработанное ядерное топливо на АЭС сможет храниться до времени его дальнейшей переработки.
Ввод СХОЯТ в эксплуатацию даёт возможность ежегодно экономить стране сотни миллионов долларов.
А технология фирмы DЕ&S, используемая для хранения ОТВС, была признана самой экологически безопасной, практичной и эффективной.
К тому- же в строительстве, в изготовлении, поставках материалов и оборудования будут задействованы украинские предприятия.