Номер роботи - M 62 ПОДАНА
Представлено Національним університетом "Львівська політехніка".
Автори:
1.БАЛАБАН Оксана Василівна – кандидат технічних наук, старший викладач Національного університету "Львівська політехніка";
2. МАТУЛКА Дарія Василівна – кандидат технічних наук, старший викладач Національного університету "Львівська політехніка"
Роботу присвячено теоретичному встановленні проявів квантово- розмірних явищ у нанооб’єктах на основі квантово-механічних підходів і моделей, та експериментальному дослідженню нанорозмірних матеріалів і пошуку способів їх модифікацій для подальшого прикладного використання як у автономній енергетиці, так і у наноелектроніці, спінтроніці.
Досліджено кінетику та динаміку Li+-інтеркаляційного струмотворення у шаруватих матеріалах. Визначено ефективні режими модифікування матеріалів для керованої зміни пористості структури, для підвищення питомої ємності вугілля з природної сировини. Розроблено шляхи досягнення високих показників добротності наногібридних шаруватих структур та файберів за нормальних умов. Вивчено зміни поляризаційних характеристик магніточутливих планарних структур у зовнішньому постійному магнітному полі з метою отримання матеріалів спінових і радіочастотних конденсаторів та квантових акумуляторів.
У роботі отримано модифіковані КОН, ультразвуком, полімерами пористі матеріали з сировини природнього походження з високими показниками питомої ємності (понад 150 Ф/г, коли в ринкових - 100 Ф/г) для використання у конденсаторах з подвійним електричним шаром. На основі теорії збурень встановлено вплив зовнішнього магнітного поля на електронний спектр нанооб’єкта, форми прямокутного паралелепіпеда. Проаналізовано залежність ефектів, зумовлених дією зовнішніх полів, від розмірів нанооб’єкта і від його орієнтації у просторі.
Практична цінність відповідних теоретичних міркувань та розрахунків орієнтована на використання результатів у створенні високодобротних пристроїв наноелектроніки. На основі моделі Кроніга-Пенні проаналізовано зміну енергетичного спектру шаруватого кристалу, зумовлену впровадженням чужорідного атома у нього
Кількість публікацій: :15 статей (13 – у англомовних журналах з імпакт-фактором). Загальна кількість посилань на публікації авторів/ h-індекс роботи, згідно баз даних складає відповідно: Web of Science – 10/2, Scopus – 14/3, Google Scholar – 38/4.
Версія для друку