Формування стратегій сталого розвитку фермерських господарств

Автором поширено міждисциплінарне поняття "сталості" на діяльність фермерських господарств, які утворюють базовий і соціально орієнтований економічний уклад в сільському господарстві. Запропоновано спеціальне поняття "сталий розвиток фермерського господарства" − хвилеподібний процес, у якому забезпечується просте і розширене відтворення конкурентоспроможного виробництва їх товарної продукції, ресурсів, капіталу та економічних відносин на основі активної операційної, інвестиційної та інших видів діяльності, а також досягнення умов ефективності. Досягти стан сталого розвитку фермери можуть лише маючи відповідну стратегію.

Стратегія сталого розвитку фермерських господарств розглядається як система стратегічних цілей і заходів, досягнення яких дозволяє в довгостроковому періоді забезпечувати процес відтворення виробництва і капіталу, та економічних відносин з власниками земельних ділянок, матеріально-технічних, фінансових, інвестиційних та інших ресурсів і праці, для забезпечення конкурентоздатності продукції, прийнятного рівня прибутковості виробництва. Запропоновано модель стратегії управління господарськими процесами, методичні підходи до оцінки рівня сталості, запровадження нового технологічного укладу і підходи до вибору стратегічних цілей та напрямів розвитку фермерського господарства.

Науково обґрунтовані пропозиції щодо формування стратегії сталого розвитку упроваджено у ряді фермерських господарствах ("Світоч" Черкаська обл.) та інш.  Розмір кінцевого ефекту від запровадження розробки характеризують додаткові доходи фермерського господарства, які пропонується визначити у діапазоні між доходами фактичного і високого досягнутого завдяки сталості рівня конкурентоспроможності продукції фермера.