Номер роботи - M 39 НАГОРОДЖЕНА
Представлено Кременчуцьким національним університетом імені Михайла Остроградського.
Автори:
1. КУЛИНИЧ Вікторія Дмитрівна – кандидатка технічних наук, старша викладачка Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського;
2. БЄЛОКОНЬ Юрій Олександрович – доктор технічних наук, завідувач кафедри Запорізького національного університету;
3. СЕРЕДА Дмитро Борисович – кандидат технічних наук, доцент Дніпровського державного технічного університету.
Метою роботи є підвищення ефективності використання легованих бором, кремнієм та титаном хромоалітованих захисних покриттів (ХЗП), отриманих в умовах саморозповсюджувального високотемпературного синтезу (СВС) на конструкційних матеріалах за рахунок визначення оптимальних
складів СВС-шихт.
Запропоновано нові леговані хромоалітовані захисні покриття і склади порошкових шихт для СВС та раціональний процес поверхневого зміцнення.
Розроблено технологію отримання легованих хромоалітованих захисних покриттів на конструкційних матеріалах, що дозволяє використовувати відпрацьовану шихту в якості: баластового наповнювача для СВС-шихт, абразивного матеріалу для шліфування, порошкового матеріалу для напилення.
Визначено стадії протікання процесу отримання легованих ХЗП, проведено аналіз стану на кожній стадії. Експериментально встановлено температури самозаймання та максимальні температури від кількості ХС в СВС-шихті, що дало змогу розробити раціональний склад СВС-шихти для одержання зносостійких легованих ХЗП на сталі 50. Доведено, що залежності зміни товщини покриття від температури процесу є експоненціальною, а часова – параболічною.
Надано рекомендації для отримання найбільшої товщини покриття. Впровадження розробок дало змогу за рахунок підвищення зносостійкості у 2 рази збільшити міжремонтний ресурс у 3 рази.
Проведено апробацію використання отриманого покриття у промислових умовах.
Кількість публікацій: 2 монографії, 50 статей. Загальна кількість посилань на публікації авторів/h-індекс роботи згідно баз даних складає відповідно: Scopus– 294/13, Google Scholar – 303/12. Отримано 5 патентів України на винахід.
Версія для друку