Номер роботи - P 12 ДОПУЩЕНА ДО УЧАСТІ
Представлено державною установою "Інститут економіки та прогнозування НАН України".
Автори: ак. Білорус О.Г., д.е.н. Власов В.І., чл.к. Гриценко А.А. ак. Єфименко Т.І., чл.к. Звєряков М.І., ак. Лібанова Е.М., д.е.н. Лук’яненко Д.Г. д.е.н. Поручник А.М.
Метою роботи є розкриття змісту і форм суперечливого процесу інтеграції України в глобальний соціально-економічний простір і розроблення на цій основі напрямів і шляхів подолання циклічно-кризової динаміки.
Авторами на підставі теоретичних досліджень визначено логіку історичного розвитку процесу глобалізації соціально-економічного простору і місце в ньому України. Показано, що внаслідок поєднання інверсійного типу ринкової трансформації та глобалізації наша країна потрапила в інверсійну пастку, яка зумовила циклічно-кризову соціально-економічну динаміку. Розроблено наукові основи збалансованого входження України в глобальний соціально-економічний простір та базові концептуальні засади її фінансово-економічної безпеки в цьому процесі. Запропоновано напрями і шляхи подолання кризової соціально-економічної динаміки. Реалізовано пропозиції щодо корекції окремих складових соціально-економічної політики з урахуванням дестабілізаційного впливу глобалізаційних чинників.
Наукова значимість і новизна дослідження, а також його актуальність і важливість для практик державного управління полягає а) в розробленні та застосуванні оригінальної методології трактування соціально-економічного простору як такого, що набув квантово-мережевих характеристик, б) у концептуальному науковому осмисленні змісту процесу глобалізації в його єдності з локалізацією, в) у системності теоретичного відтворення предмета дослідження, г) в адекватних щодо сучасної глобалізаційно-локалізаційної динаміки оцінках загроз, ризиків, суперечливих результатів та перспектив інтеграції України у світовий соціально-економічний простір, ґ) у розробленні комплексу пропозицій, реалізованих заходами в рамках Стратегії подолання бідності, зокрема, в аспекті часткової нейтралізації негативного глобального впливу на структуру і динаміку оплати праці.
Соціально-економічний ефект від упровадження виявився у підвищенні мінімальної заробітної плати, що сприяло значній детінізації оплати праці, відповідному зростанню надходжень до бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і забезпечило принципову можливість збільшення пенсій, зростання доходів найбільш вразливих верств населення. Оновлене законодавство та підзаконні акти в контексті імплементації Плану протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування сприятимуть стабільним, зрозумілим і прозорим правилам ведення бізнесу, поступовому зменшенню тіньового сектору, який складає майже третину економіки України, (1 % його обсягу, за даними 2018 року, дорівнює приблизно 35,6 млрд грн ВВП на рік, включаючи близько 12 млрд грн загальної суми податкових надходжень та соціальних внесків).
Кількість публікацій: 60 монографій, 20 посібників, 300 статей (24 – у зарубіжних виданнях). Загальна кількість посилань на публікації авторів/h-індекс роботи, згідно з базами даних, становить відповідно: Web of Science – 6/2; Scopus – 6/2; Google Scholar – 15038/64. За цією тематикою захищено 16 докторських та 47 кандидатських дисертацій.
Громадське обговорення роботи відбулося 8 жовтня 2019 року об 11.00 на засіданні Вченої ради економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 90-а (аудиторія 203).
Матеріали обговорення знаходяться в Секретаріаті Комітету.
Версія для друку