Номер роботи - M 45 НАГОРОДЖЕНА
Представлено Представлено Державною установою "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М.Лук’янової Національної академії медичних наук України".
Автори:
ГОРБАНЬ Наталія Євгенівна – доктор медичних наук, завідувач відділення ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М.Лук’янової Національної академії медичних наук України".
Авторкою проведено теоретичне узагальнення результатів клінічних досліджень та запропонувала нове вирішення актуальної проблеми сучасної гінекології: підвищення ефективності лікування неатипової гіперплазії і поліпів ендометрія (ГПЕ), збереження та відновлення репродуктивного здоров’я жінок шляхом розробки й впровадження патогенетично обґрунтованого діагностично-лікувального алгоритму.
Вперше математично стратифіковано фактори ризику розвитку неатипової ГПЕ у жінок репродуктивного віку: хронічний ендометрит збільшував шанси розвитку поліпів ендометрія (ПЕ) у 1,8 раза (в поєднанні з фіброзом строми показник збільшувався до 3,6 разів). Уточнені особливості мікробіоценозу статевих шляхів, тканини ендометрія, вмісту кишечнику у жінок із неатиповою ГПЕ та вивчені їх кореляційні залежності (доведено сильний позитивний кореляційний зв'язок між показниками обсіменіння статевих шляхів і порожнини матки коковою флорою). Визначена експресія антигенів родини герпесвірусів в ендометрії: антигени цитомегаловірусу експресувалися в тканині ПЕ у 55%, при неатиповій гіперплазії ендометрія (НГЕ) – у 38%; антигени генітального герпесу експресувалися в тканині ПЕ у 23%, при НГЕ – у 8 %.
Встановлено, що у жінок із морфологічно доведеною НГЕ відбувалося порушення циклічності тканинних змін із гіперекспресією естрогенових рецепторів на фоні знижених показників рівня експресії прогестеронових рецепторів. Виявлення експресії андрогенових рецепторів мало вищі рівні за відсутності ознак хронічного ендометриту (44% проти 10%), що довело патогенетичну роль системних ендокринних порушень у формуванні неатипової гіперплазії ендометрія у жінок репродуктивного віку.
Застосування авторкою патогенетично обґрунтованого діагностично-лікувального алгоритму у жінок репродуктивного віку з неатиповою ГПЕ дозволило отримати у 2,5 рази меншу частоту рецидивів та зниження шансів їх виникнення як для НГЕ так і в поєднанні її з ПЕ, крім того алгоритм дозволив підвищити ефективність лікування у 84% випадків.
Результати роботи впроваджено в роботу ряду медичних закладів міст Києва, Вінниці, Рівне, Суми, Чернігів.
Кількість публікацій: підручник, 5 колективних монографій, 1 методичні рекомендації, 63 статі, 26 інформаційних листів, 16 тез доповідей. Загальна кількість посилань на публікації авторів/h-індекс роботи, згідно баз даних складає відповідно: Google Scholar – 82/5. Отримано 5 патентів України на корисну модель.
Версія для друку