Ви є тут

Медицина катастроф в умовах бойових дій


Номер роботи - P 7 НАГОРОДЖЕНА

Представлено Державною науковою установою "Центр інноваційних медичних технологій НАН України".

Автори:
1. ЯКИМЕЦЬ Володимир Миколайович - доктор медичних наук, заступник директора Державної наукової установи "Центр інноваційних медичних технологій НАН України";
2. ПЕЧИБОРЩ В’ячеслав Петрович - доктор медичних наук, завідувач відділу Державної наукової установи "Центр інноваційних медичних технологій Національної академії наук України";
3. ВОЛЯНСЬКИЙ Петро Борисович - доктор наук з державного управління, заступник начальника Інституту державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій;
4. ВОРОНЕНКО Володимир Васильович - доктор медичних наук, заступник директора ДУ "Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії Міністерства охорони здоров’я України";
5. ХИЖНЯК Микола Іванович - доктор медичних наук, професор Української військово-медичної академії;
6. РИЖЕНКО Сергій Анатолійович - доктор медичних наук, головний лікар Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені І.І. Мечникова;
7. ГАЛАЧЕНКО Олександр Олександрович - доктор економічних наук, кандидат медичних наук, директор клінічного санаторію "Хмільник";
8. КРИЛЮК Віталій Омелянович – доктор медичних наук, завідувач відділу державного закладу "Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров'я України".

В роботі надано обґрунтування концептуальних підходів удосконалення організаційної та функціональної моделі, принципів та методів функціонування служби медицини катастроф в умовах ведення перманентних бойових дій на теренах Донецької та Луганської областей.

Обґрунтовано та впроваджується в діяльність Державної служби медицини катастроф (Служби) нормативно-правова база щодо створення резервів сил і засобів для ліквідації медико-санітарних наслідків ведення гібридної війни та надзвичайних ситуацій (НС),  порядку створення і використання резервів лікарських засобів, виробів медичного призначення та медичного обладнання для запобігання та ліквідації медико-санітарних наслідків НС. На основі аналізу національних особливостей обґрунтовано та впроваджено оновлені протоколи надання екстреної медичної допомоги, які базуються на принципах доказової медицини та орієнтовані на світові стандарти.

Впроваджуюься ефективні профілактичні і реабілітаційні заходи, спрямовані на збереження фізичного та психологічного здоров’я і соціально-професійного статусу учасників АТО та ООС.

Оптимізовано структуру підрозділів і формувань Служби (мобільного госпіталю ДСНС, медичних загонів, медичних бригад постійної готовності І та ІІ черги) сучасної Служби, яка відповідає вимогам сьогодення, світовим стандартам та спроможна забезпечити виконання завдань за призначенням.

В умовах ведення гібридної війни удосконалені механізми військово-цивільного співробітництва в єдиній державній системі цивільного захисту, що суттєво впливає на національну безпеку та оборону України.

У результаті реалізації заходів спрямованих на оптимізацію Служби, за рахунок поліпшення охоплення навчанням із надання першої допомоги та підвищення рівня професіоналізму медичного персоналу, досягнуте зменшення показників смертності при наданні екстреної медичної допомоги в НС на 5-10%.

Громадське обговорення роботи  відбудеться 02 листопада 2020 року о 10 годині на засіданні Вченої ради державної установи "Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В.Т.Зайцева НАМН України".

Засідання відбудеться у кабінеті заступника директора з наукової роботи інституту за адресою: м. Харків, в'їзд Балакірєва, 1 (2-й поверх, адміністрація).

 У зв’язку із пандемією кількість місць для учасників буде обмежена відповідно до вимог соціального дистанціювання. Засідання відбудеться в змішаній очно-дистанційній формі.

Заявку для попередньої  реєстрації надсилати на електронну пошту: igusurg@ukr.net, запрошення на відеоконференцію буде надіслано на Вашу електронну пошту.

Громадське обговорення роботи відбулося. Матеріали обговорення знаходяться в Секретаріаті Комітету. 

Кількість публікацій: 258, у т.ч. 11 монографій, 2 керівництв, 41 підручників і посібників, 224 статей. Загальна кількість посилань на публікації авторів/h-індекс роботи, згідно бази даних Google Shcolar складає 135/5. За даною тематикою захищено 4 докторські та 9 кандидатських дисертацій.