Номер роботи - P 12 ПОДАНА
Представлено Державною установою "Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України".
Автори:
від ДУ "Інститут психіатрії, судово психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України":
1. д.м.н. РЕВЕНОК Олександр Анатолійович;
від Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця:
2. д.м.н. ЧАБАН Олег Созонтович;
3. д.м.н. ХАУСТОВА Олена Олександрівна;
від Інституту неврології, психіатрії та наркології НАМН України:
4. д.м.н. МАРУТА Наталія Олександрівна;
від Територіального медичного об'єднання "Психіатрія" у місті Києві:
5. д.м.н. МІШИЄВ Вячеслав Данилович;
від Тернопільського національного медичного університету ім. Т.Я. Горбачевського:
6. д.м.н. ВЕНГЕР Олена Петрівна;
від Харківської медичної академії післядипломної освіти:
7. д.м.н. МАРКОВА Маріанна Владиславівна;
від НВМКЦ "Головний військовий клінічний госпіталь":
8. к.м.н. ЧЕРНЕНКО Інна Олександрівна.
Автори розробили і впровадили інтегративну модель медико-психологічної реабілітації постраждалих під час війни, яка забезпечує ефективну динамічну курацію основних психологічних порушень та психічних розладів, безпосередньо пов’язаних зі стресом війни у постраждалого населення України.
Розроблено систему медико-психологічної реабілітації учасників воєнних дій, напрацьовані принципи медико-психопатологічної реабілітації та психосоціальної підтримки родин учасників бойових дій. Напрацьовані принципи медико-психопатологічної реабілітації постраждалих від насильства, катування, жорстокого або неналежного поводження під час війни. Досліджені механізми посттравматичного зростання та резилієнсу на прикладі цивільних внутрішньо переміщених осіб та ветеранів бойових дій.
Аналогів проведеного комплексного дослідження та розробленої системи заходів подолання психолого-психіатричних наслідків війни в Україні немає. Її впровадження надає можливості інтегруватись до світової спільноті як країни, яка має власну технологію виявлення, діагностики, лікування, реабілітації та профілактики дистресових наслідків війни, та стати врівень з провідними країнами світу.
Кількість публікацій: 11 монографій, 14 підручників (посібників), 8 методичних рекомендацій, 107 наукових статей, 15 інформаційних листів про нововведення у сфері охорони здоров'я.
Версія для друку