Номер роботи - M 68 ПОДАНА
Представлено Інститутом фізіології імені О.О. Богомольця
Автори:
1. ГОНЧАРОВ Сергій Вікторович – молодший науковий співробітник Інституту фізіології ім. О.О.Богомольця
2. ЛАПІКОВА–БРИГІНСЬКА Тетяна Юріївна - кандидат біологічних наук, молодший науковий співробітник Інституту фізіології ім. О.О.Богомольця
Авторами отримано інформацію про розподіл різних алельних варіантів промотору гену PSMA6 та генів, що кодують субодиниці імунопротеасоми (LMP2 та LMP7) у дітей з первинною артеріальною гіпертензією (АГ) в український популяції. Показано, що розподіл алельних варіантів PSMA6 та LMP2 у нормо- та гіпертензивних осіб має суттєві відмінності.
Доведено, що в аорті і серці щурів переважає експресія мРНК субодиниць імунопротеасом, а при АГ - експресія генів, що кодують конститутивні та регуляторні субодиниці протесом у нормо- та гіпертензивних щурів суттєво розрізняються. Доведено, що біофлавоноїд кверцетин, який є інгібітором протеасом, забезпечує суттєве зниження артеріального тиску у щурів з генетично детермінованою гіпертензією, впливаючи як на експресію низки субодиниць протеасом, так і на протеолітичну активність останніх.
Проведені дослідження обґрунтували висновок про істотне значення генетичних факторів (однонуклеотидних замін) у генах, що кодують субодиниці протеасом, в етіології АГ. Експериментальні дослідження на щурах із спонтанною гіпертензією дозволили встановити особливості експресії генів, що кодують різні субодиниці протеасом, та вперше вказати на більше значення імунопротеасом у порівнянні з конституційними протеасомами у тканинах аорти та серця. Застосування інгібітору протеасом кверцетину в експерименті на SHR дозволило показати його ефективність як антигіпертензивного засобу при експериментальній терапії і створило підґрунтя для розширення показань для застосування цього кардіо- та ангіопротектора у клініці при лікуванні АГ.
Результати роботи розширюють існуючі уявлення про IGF-1-залежні механізми та їх регуляцію мікроРНК-1 при гіпертрофії міокарда та при старінні.
Кількість публікацій: 15 статей, 17 тез доповідей. Загальна кількість посилань на публікації авторів/h-індекс роботи, згідно баз даних складає відповідно: SCOPUS – 21/2, Google Scholar 172/5.
Версія для друку